ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Мацуцький
2025.11.20 13:41
У Росії немає своєї мови,
чуже ім’я, чужа і мова,
своє – матюк та жмих полови,
в їх словнику свого – ні слова…
До них слов’яне із хрестами
своєю мовою ходили,
німих Христовими устами
молитись Господу навчили.

В Горова Леся
2025.11.20 10:40
Хмар білосніжні вузлики
Звісили сірі зАв'язки.
Може, то дійство запуску
Ватяних дирижабликів
Під вітродуйну музику?

Так він легенько дмухає -
Листя сухе терасою

С М
2025.11.20 07:42
За рогом тут кіношку
Про Бетмена крутили
Як він літає по небесах –
Чому і я не міг би сам?

Придбавши пару крил
Стіною вліз нагору
Майже стрибав у повітря

Тетяна Левицька
2025.11.20 00:03
На її повіках чорна сажа,
губи й здалеку вульгарні, Васю.
До тієї «самки», як ти кажеш,
жоден кілька років не торкався.
Кривить рот від сорому — дитина
не померла в ній іще донині.
Та хіба нещасна в тому винна,
що в її очах тумани сині?

Борис Костиря
2025.11.19 22:21
Я йду вночі під дощем
крізь ліс. Мені в обличчя
хлище вода, як небесна кара.
Так сторінки історії
вдаряються болючими кинджалами.
Непізнані події
б'ють ляпасами.
Гострими стрілами

Іван Потьомкін
2025.11.19 18:50
Педагогіка вчить
Змалку робити дітей атеїстами.
Мої рідні зроду-віку не чули про ту науку
І казали, що знайшли мене в капусті,
Що на горищі удень спить,
А вночі стереже наш сон домовик,
Що є такі білі тваринки ласки,
Котрі роздоюють корів, заплітаю

Тетяна Левицька
2025.11.19 17:30
Над прірвою я балансую, а ти
все радиш триматись міцніше
за тишу осінню, ціпок самоти,
ліричну мелодію вірша.

Та я неспроможна чіплятись за спів,
бо краще - за небо рахманне;
за лагідну ніжність малинових слів

Юлія Щербатюк
2025.11.19 13:12
День похмурий. Дощ іде.
Не вщухає ні на миті.
Листячко тремтить руде,
Тихим щемом оповите.

Натягнула сивина
Понад світом поволоку.
Непривітна і сумна

Ігор Шоха
2025.11.19 13:01
А пацієнти шостої палати
московії і найнятої вати
готові до війни,
та тільки не пани,
а пацієнти шостої палати.

***
А мафії не писані закони

Ігор Терен
2025.11.19 12:24
А ми теляті довіряли мало,
та вірили, – воно кудись веде...
але охляле
язиком злизало,
а (д)ефективне невідомо де.

***
А вибір означає за і проти

М Менянин
2025.11.19 01:27
Не в своїй, не в Палестині,
був Ґолем* і в Чеха глині.
Пишуть в рот йому і нині,
але в нас вже, в Україні.
Хватку маючи звірячу,
ненаситність на нестачу –
це ж за гроші "стіна плачу",
час покаже, мо й пробачу.

Борис Костиря
2025.11.18 22:11
Ти - ніжна квітка орхідеї.
Ти - місток
між земним і небесним.
Коли закипить любовний шал
у розпеченій пустелі,
будуть написані
найпалкіші вірші.
Ти для мене -

Ярослав Чорногуз
2025.11.18 19:20
Я стомився, мила, буть твоєм рабом,
Ну бо народився вільним козаком.

Вже при кожнім кроці весь тремчу, як гусь.
На жінок на інших глянути боюсь.

Серіал відомий я дивиться стану,
Кажеш, проміняв тебе на "Роксолану".

Артур Сіренко
2025.11.18 18:38
Вавилон пітьми горобиної ночі зруйновано,
Сонце пшеничне одягає штани нового дня,
А самотній старчик-друїд гортає книгу заграви:
Бо кожна дорога прямує крізь дольмен осені,
Бо якщо й запалити вогнище треби, то не сьогодні,
І гілки горобинові ховают

Сергій Губерначук
2025.11.18 15:05
Бачиш, скільки автомобілів
їде на червоне світло?
Дорога є – а перейти не можна.

І річ не в тім, що кількість дебілів
зростає помітно,
а в тім, що забита дорога кожна.

Артур Курдіновський
2025.11.18 14:41
У будь-якому віці,
У лісі, біля гаю
Так хочеться почути
Омріяне "кохаю".

Палкі плекати вірші,
Підказані Пегасом.
І відчувати поруч
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Роса (1964) / Вірші / Бо я жива...

 Світлий ангеле, ґрунту дрібочко
Світлий ангеле, ґрунту жменечко,
брудом світу цього не скорена,
колисаєш майбутнє, ненечко,
хоч би як ти була заморена.

Ти до себе дозволь схилитися,
Аби стати хоч трохи вищою,
І долонями помолитися
Пращур-мовою, тобі ближчою.

Ти асфальтністю заґратована
І укрита терпіння крицею,
Як я хочу тебе, шрамовану,
напоїти з долонь водицею.

Світлий ангеле, ґрунту грудочко,
Заквітчати тебе дозволь мені,
Аби квіти пелюстки-блюдечка
Підставляли під сонця промені.

Ти навчи мене бути чистою
Бруд у душу свою приймаючи,
І любов тоді в мені вистоїть,
Квітом істини проростаючи.

Передбачення баби скіфської,
Вітром степу мені навіяне:
Щоб уміла схилятись низько я
У високість трави замріяна.

Ґрунту дрібочко, ти навчи мене
Виживати у час непроханий,
Аби потім, надійно й стримано,
Був мій світ у життя закоханий.




Найвища оцінка Ігор Міф Маковійчук 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Ольга Бражник 5 Майстер-клас / Майстер-клас
Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-06-21 13:58:28
Переглядів сторінки твору 4026
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.778
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Духовна поезія
Автор востаннє на сайті 2020.03.17 20:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-06-21 16:45:27 ]
Таню! Гарно, ніжно і мужньо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-06-23 13:03:40 ]
Дякую, Ярославе!Рада бачити, заходьте ще.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-21 16:50:14 ]
Така складна тема і так ніжно написано! Але осблива дяка за "квіти пелюстки-блюдечка"! Вітаю, Тетянко!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-06-23 13:06:23 ]
Дякую, Ігоре, Завжди рада бачити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-06-21 17:24:06 ]
Так мені Ваш вірш ліг на душу, мов напоївши її живою водою... Щойно вернулась з суду ( в іншому житті я адвокат), де програла дуже важливу для мене справу, не зумівши відстояти Справедливість ( з кожним роком це стає все важче і важче, якесь повне знецінення усього людського, суцільна деморалізація) я просто розчавлена... А читаючи такі вірші, розумію, що цей облудний світ ще має шанс на одужання... Дякую Вам, Тетянко, і нехай щастить Вам у всьому!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-06-21 19:41:26 ]
Світлі янголи, неба жителі,
Чом зреклися нас і залишили,
У нелегкий час, у мить відчаю,
Коли війни йдуть ці одвічнії?
Світлі янголи, повертайтеся,
Ми ж навернемось і покаймося!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-06-23 13:07:22 ]
Наталочко, дуже сумно, що так сталось, але програний бій – теж досвід, тож нехай цей досвід слугує підмурком майбутнім перемогам. Здається, щоб знайти Бога, спочатку треба знайти Людину, перш за все у собі, і навчити її бути сильнішою за Звіра, котрий теж у нас, і нікуди від цього не дінешся. Ангелам важко дістатися до Людини, якщо Звір сильніший. Ваш фах за суттю своєю зобов’язує будити в людях милосердя, без якого не може бути Людини. Милосердя – біле перо, дароване Людині Ангелом. Воно є у кожному, тільки у душах наших стільки мотлоху, що ми забуваємо про цей безцінний дар. Людина, що не розгубила своє милосердя, і навчилась будити його у інших, є правою рукою Ангела. А той, хто жбурляє милосердя, наче бісер свиням, є слугою Звіра. Тож успіхів Вам у Вашій роботі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-06-23 17:53:14 ]
Дякую за коментар, Олю. З задоволенням гостювала оце на Вашій сторінці. Заважав тільки клопіт з комп’ютером, він чомусь весь час від мережі відключався, тож жодного коментаря не залишила, не було настрою з ним «сперечатись». Вельми до вподоби мені Ваші «Предновогоднее», «Блюзнірство», «Визнання», «Психічно хворий листопад», «Грані», «Злам свідомості», «Останні краплини розмитого сірого смутку» і «Життя під лекало тебе не лякало». Відчувається власна думка,уміння не йти за стереотипами.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-06-23 22:52:52 ]
Я Вам напишу про перше враження.
Про рими я писав в якомусь з попередніх коментарів.
Хотілось би спитати, як Вам вдається їх знаходити, та не буду. Знаходьте і надалі.
А тепер про враження.
Може, тому, що ми, чоловіки, або якась їхня частина, слухає, як тукають жіночі підбори взуття жінок (в цілому), яких ми не бачимо, але побачимо, коли вони пройдуть повз, наздоженуть чи пройдуть перпендикулярним курсом, я як представник чоловічого племені, прислуховуюсь до ритміки.
В даному випадку мені здалось, що хай би кожний парний рядок кожної строфи-чотиривірша був би на один склад (не стопу) довшим. Спробуйте десь всередині кожного рядка прилаштувати один склад - і Вам вірш здасться кращим, ніж він є зараз, за рахунок більшої виразності.

Один з читачів,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-07-01 03:19:57 ]
"Спробуйте десь всередині кожного рядка прилаштувати один склад" - навіть спробувала. Тільки це ж практично переписати заново треба. А настрій уже інший - халтура вийде, навіть якщо з ритмікою краще стане. До того ж, як не намагаюсь, не можу вловити потреби подовжувати парні рядки на склад. Вибачте, Гаррі, це, мабуть, тому що чоловіки на підборах не ходять... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-07-01 10:58:57 ]
То мені вибачте те, що я балуваний :))
Чого захотів. Ти ж понімаєш, знавець.
У кожного рядка однакові клаузули - тому і кількість складів і стоп однакова.
Все нормально, шановна Тетяно. То були примхи :))
Я днями анекдот пригадав. Він не має ніякого відношення до вірша і до коментарів. Пригадався - та і все. Він був про те, як собака приніс текст для телеграми, який складався з деякої кількості "гав-гав". А далі він був про те, що телеграфістка запропонувала додати ще одне "гав-гав", щоб вартість телеграми була зручною (бо в ній ПДВ 20% та різні пенсійні внески)... А чим він закінчився, Вам, мабуть, гарно відомо. Відмовився собака, сказавши, що дурниця якась виходить, якщо додати одне "гав-гав".
Дякую за компанію.
З усмішкою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2010-06-24 11:48:48 ]
Дуже гарні метафоричні образи (починаючи з самої назви твору).
Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-07-17 02:31:53 ]
Дякую, Іро! Рада привітати на своїй сторінці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-07-15 12:25:40 ]
Шановна Тетяно! Надзвичайно сильні враження...
Схиляюсь низько і я перед Вашою щирою і ВИСОКОЮ поезією.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-07-17 02:32:40 ]
Дякую, пане Іване! Приємно отримувати таку похвалу від людини, що за суттю своєї літературної діяльності повинна мати нюх на недоліки.