ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Софія Кримовська
2026.11.13 20:39
***
Я втішена тобою, я втишена тобою,
Як світ після відбою усіх земних тривог.
У нас з тобою, ні, кохання не запоєм,
А тихі почуття, розділені на двох.
Так юність не змогла б, у неї інша вдача -
Шаленство та азарт і ще сліпі дощі.
І хто б тоді зумів? І

Ігор Шоха
2026.11.13 13:49
Експозиція протиборства
Недремні очі у сліпої власті
і особливо пильні при вогні.
Розпалює суґестія у масці
зеленої і крапленої масті
вендету судочинства і брехні,
та намагання викурити трясця,
задіяне у внутрішній війні
супроти новоявлених династій,

Вячеслав Руденко
2026.11.13 10:23
Battle for hearts and minds
Тут важлива місія —
Та, що вабить збуджене
Ранками алюзії
Біля скла повздовжнього,
В колі із мережива,
Сутінках напружених,
Біля знов відроджених
В боротьбі за розуми.

Віктор Кучерук
2026.11.13 06:27
Мрія
Зоря спалахує й згасає
В передвечірній сизій млі,
Але на попіл не згоряє,
Не поспішає до землі.
Так само мрія у людини:
Померкне трохи й знов блищить, -
Вперед спрямовує щоднини
І душу гріє кожну мить.

хома дідим
2026.11.12 23:32
* 254 *
дощ пішов по обіді
цей нудний листопадовий дощ
листопад без дощу проти правил
нехай би неписаних
стукотить несміливо в шибку
мов останній із найбідніших родичів
ми стрічали їх
усі ці південні північні західні східні

Артур Сіренко
2026.11.12 22:33
Надміру попелу
Пророкам було велено воскресати
В країні, де собори будують з ясенів,
Зрізуючи їхні ще живі стовбури,
Як зрізують свічки залізними ножицями
Біля закіптюжених портретів апостолів,
Коли циферблати
вічнопоспішаючих годинників
Перетв

Євген Федчук
2026.11.12 20:29
Куренівська трагедія 13 березня 1961 року
Стояв звичайний березневий ранок.
Був понеділок. В школу треба йти.
Я кусень хліба смальцем намастив,
Вхопив портфель і вискочив на ганок.
Жуючи хліб, дістався до зупинки.
Трамвай ось-ось повинен підійти,
Мене до школи швидко довезти.
Трамваєм шлях

Борис Костиря
2026.11.12 20:24
Плач
Мені не дасть спокою цей плач,
плач із середини лісу,
із його гущавини.
Плач дитини чи невідомого пророка,
плач сторіччя,
плач незбагненності,
невизначеності.
Плач, який переходить

Вячеслав Руденко
2026.11.12 15:05
У ранковому серпанку
Зранку зібраним чилімам
Відра додані в світлицях,
Над рогами їх витає
Дум неясних зграя дика.
Ширма з хутра у куточку
У ранковому серпанку
Шепіт шашеля рятує.
Явори, каміння, крики,

Юрій Гундарів
2026.11.12 11:02
Леся і Василь на одній сцені
Леся Українка і Василь Симоненко, молоді, красиві, харизматичні, повернулися до нас… 4 листопада 2026 року на сцені Національного академічного драматичного театру імені Лесі Українки в Києві відбулася надзвичайна подія. Вірші двох видатних українських

Віктор Кучерук
2026.11.12 07:21
* * *
Ворог винищити нас не в змозі,
Не убити волі у серцях -
Попри перепони на дорозі,
Ми незламні будем до кінця.
В стійкості кується перемога,
Людський дух гартується в боях -
До мети освітлює дорогу
Незборима правди течія.

Ірина Вовк
2026.11.12 06:54
Антологія містерій "НА ЗЛАМІ СВІТЛА" (продовження 4)
«РАФАЕЛЬ САНТІ: ПЕРЕДЧУТТЯ, АБО ТРАГЕДІЯ ГАРМОНІЇ»

(Драматичний есей-містерія в голосах на три з’яви з прологом та епілогом)

Дійові особи:
Рафаель Санті – Майстер світла, принц живопису, який шукає абсолютну гармонію;

С М
2026.11.11 23:37
Королева-Убивця (Queen)
Замовить Mot et Chandon
У приватний кабінет
”Хай їдять торт“ звелить
Мовби Мері-Антуанет
Ліки від певності
Хрущов ти, чи Кеннеді
Будь-коли тебе запросить і ти скажеш ”так“

Софія Кримовська
2026.11.11 21:38
***
Ще нас нема, а камені живуть -
нутро застигле давнього вулкана.
Ці свідки світотворення, що стануть
І свідками занепаду, мабуть...
І перший водоспад, і перший ліс,
І перше слово, так, оте, найперше,
Що блискавку об камінь раптом скреше -
І розіллє

Ігор Терен
2026.11.11 13:37
Ортодоксальний сонет
Хто не помер за волю і свободу,
у того невеликий пієтет,
який не заслуговує на оду,
хай краще слух порадує дует.

Диктує моду на пустий сюжет
нечесана поетика бомонду.
Папуги теж піїти із народу

Марія Дем'янюк
2026.11.11 10:43
Дякую і прошу
Господи, дякую Тобі за тишу, наповнену голосами.
Господи, я знову чую пісню своєї мами.
Господи, слухаю мову мого татусьо.
Господи, чую Твоє: «Поклич. Я озвуся».
Господи, мій любий, пресвітлий Боже,
Люблю Тебе усім серцем, як тільки можу.

Господи,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

храм Ковальчук Ярослав Соборний
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тетяна Роса (1964) / Вірші / Бо я жива...

 Світлий ангеле, ґрунту дрібочко
Світлий ангеле, ґрунту жменечко,
брудом світу цього не скорена,
колисаєш майбутнє, ненечко,
хоч би як ти була заморена.

Ти до себе дозволь схилитися,
Аби стати хоч трохи вищою,
І долонями помолитися
Пращур-мовою, тобі ближчою.

Ти асфальтністю заґратована
І укрита терпіння крицею,
Як я хочу тебе, шрамовану,
напоїти з долонь водицею.

Світлий ангеле, ґрунту грудочко,
Заквітчати тебе дозволь мені,
Аби квіти пелюстки-блюдечка
Підставляли під сонця промені.

Ти навчи мене бути чистою
Бруд у душу свою приймаючи,
І любов тоді в мені вистоїть,
Квітом істини проростаючи.

Передбачення баби скіфської,
Вітром степу мені навіяне:
Щоб уміла схилятись низько я
У високість трави замріяна.

Ґрунту дрібочко, ти навчи мене
Виживати у час непроханий,
Аби потім, надійно й стримано,
Був мій світ у життя закоханий.




Найвища оцінка Ігор Міф Маковійчук 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Ольга Бражник 5 Майстер-клас / Майстер-клас
Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-06-21 13:58:28
Переглядів сторінки твору 4556
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.778
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Духовна поезія
Автор востаннє на сайті 2020.03.17 20:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-06-21 16:45:27 ]
Таню! Гарно, ніжно і мужньо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-06-23 13:03:40 ]
Дякую, Ярославе!Рада бачити, заходьте ще.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-21 16:50:14 ]
Така складна тема і так ніжно написано! Але осблива дяка за "квіти пелюстки-блюдечка"! Вітаю, Тетянко!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-06-23 13:06:23 ]
Дякую, Ігоре, Завжди рада бачити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-06-21 17:24:06 ]
Так мені Ваш вірш ліг на душу, мов напоївши її живою водою... Щойно вернулась з суду ( в іншому житті я адвокат), де програла дуже важливу для мене справу, не зумівши відстояти Справедливість ( з кожним роком це стає все важче і важче, якесь повне знецінення усього людського, суцільна деморалізація) я просто розчавлена... А читаючи такі вірші, розумію, що цей облудний світ ще має шанс на одужання... Дякую Вам, Тетянко, і нехай щастить Вам у всьому!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-06-21 19:41:26 ]
Світлі янголи, неба жителі,
Чом зреклися нас і залишили,
У нелегкий час, у мить відчаю,
Коли війни йдуть ці одвічнії?
Світлі янголи, повертайтеся,
Ми ж навернемось і покаймося!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-06-23 13:07:22 ]
Наталочко, дуже сумно, що так сталось, але програний бій – теж досвід, тож нехай цей досвід слугує підмурком майбутнім перемогам. Здається, щоб знайти Бога, спочатку треба знайти Людину, перш за все у собі, і навчити її бути сильнішою за Звіра, котрий теж у нас, і нікуди від цього не дінешся. Ангелам важко дістатися до Людини, якщо Звір сильніший. Ваш фах за суттю своєю зобов’язує будити в людях милосердя, без якого не може бути Людини. Милосердя – біле перо, дароване Людині Ангелом. Воно є у кожному, тільки у душах наших стільки мотлоху, що ми забуваємо про цей безцінний дар. Людина, що не розгубила своє милосердя, і навчилась будити його у інших, є правою рукою Ангела. А той, хто жбурляє милосердя, наче бісер свиням, є слугою Звіра. Тож успіхів Вам у Вашій роботі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-06-23 17:53:14 ]
Дякую за коментар, Олю. З задоволенням гостювала оце на Вашій сторінці. Заважав тільки клопіт з комп’ютером, він чомусь весь час від мережі відключався, тож жодного коментаря не залишила, не було настрою з ним «сперечатись». Вельми до вподоби мені Ваші «Предновогоднее», «Блюзнірство», «Визнання», «Психічно хворий листопад», «Грані», «Злам свідомості», «Останні краплини розмитого сірого смутку» і «Життя під лекало тебе не лякало». Відчувається власна думка,уміння не йти за стереотипами.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-06-23 22:52:52 ]
Я Вам напишу про перше враження.
Про рими я писав в якомусь з попередніх коментарів.
Хотілось би спитати, як Вам вдається їх знаходити, та не буду. Знаходьте і надалі.
А тепер про враження.
Може, тому, що ми, чоловіки, або якась їхня частина, слухає, як тукають жіночі підбори взуття жінок (в цілому), яких ми не бачимо, але побачимо, коли вони пройдуть повз, наздоженуть чи пройдуть перпендикулярним курсом, я як представник чоловічого племені, прислуховуюсь до ритміки.
В даному випадку мені здалось, що хай би кожний парний рядок кожної строфи-чотиривірша був би на один склад (не стопу) довшим. Спробуйте десь всередині кожного рядка прилаштувати один склад - і Вам вірш здасться кращим, ніж він є зараз, за рахунок більшої виразності.

Один з читачів,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-07-01 03:19:57 ]
"Спробуйте десь всередині кожного рядка прилаштувати один склад" - навіть спробувала. Тільки це ж практично переписати заново треба. А настрій уже інший - халтура вийде, навіть якщо з ритмікою краще стане. До того ж, як не намагаюсь, не можу вловити потреби подовжувати парні рядки на склад. Вибачте, Гаррі, це, мабуть, тому що чоловіки на підборах не ходять... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-07-01 10:58:57 ]
То мені вибачте те, що я балуваний :))
Чого захотів. Ти ж понімаєш, знавець.
У кожного рядка однакові клаузули - тому і кількість складів і стоп однакова.
Все нормально, шановна Тетяно. То були примхи :))
Я днями анекдот пригадав. Він не має ніякого відношення до вірша і до коментарів. Пригадався - та і все. Він був про те, як собака приніс текст для телеграми, який складався з деякої кількості "гав-гав". А далі він був про те, що телеграфістка запропонувала додати ще одне "гав-гав", щоб вартість телеграми була зручною (бо в ній ПДВ 20% та різні пенсійні внески)... А чим він закінчився, Вам, мабуть, гарно відомо. Відмовився собака, сказавши, що дурниця якась виходить, якщо додати одне "гав-гав".
Дякую за компанію.
З усмішкою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2010-06-24 11:48:48 ]
Дуже гарні метафоричні образи (починаючи з самої назви твору).
Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-07-17 02:31:53 ]
Дякую, Іро! Рада привітати на своїй сторінці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-07-15 12:25:40 ]
Шановна Тетяно! Надзвичайно сильні враження...
Схиляюсь низько і я перед Вашою щирою і ВИСОКОЮ поезією.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-07-17 02:32:40 ]
Дякую, пане Іване! Приємно отримувати таку похвалу від людини, що за суттю своєї літературної діяльності повинна мати нюх на недоліки.