ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2025.12.11 13:19
Зима безсніжна оселилась
У час оголених дерев,
І десь далеко чути рев,
Пропаща рветься гірко сила.

Для попелищ нема різниці.
За роком рік одне і теж.
Червоне ллють сповна без меж

Тетяна Левицька
2025.12.11 11:25
Ніч стелила сиві сни
на стежину білу.
За п'ять років до війни
я тебе зустріла.
Посиділи сам на сам
у кафе готичнім:
Музика... поезій храм
і слова ліричні.

Віктор Кучерук
2025.12.11 07:14
Десь отам за видноколом
Край спокою і добра, -
Там в яскраво-синій колір
Вбрані лагідні моря.
Там хмариночки прозорі
Не затінюють блакить
І немає вбитих горем,
І стривожених щомить...

Сергій СергійКо
2025.12.10 23:47
Поповзла завіса, схоже,
Зал готує очі й слух.
Ми удвох. Затишна ложа
І легкий парфумів дух.

У житті ми ті ж актори.
Не на сцені хоч, але
Почуттів примхливе море

Іван Потьомкін
2025.12.10 22:41
Гадаю, що байка про Зайця й Ведмедя багатьом відома. Оповім її тим, хто ще не чув. Якось стрілись віч-на-віч наші герої. Привітались. А потім Заєць каже Ведмедю: «Хочеш у морду?» «Од тебе?»- питає з глуздом ошелешений Ведмідь. «Ні! Там, за рогом, усім

Борис Костиря
2025.12.10 20:55
Не сховаєшся уже у нішах.
Лише ти і голизна світів.
Ти стоїш, немов самотній інок,
У краю зруйнованих мостів.

Не сховаєшся за ті ідеї,
Що зітліли і упали в прах.
Не сховаєшся в краю Медеї,

С М
2025.12.10 16:42
Парашутистко приземлись на мене
Парашутистко приземлись на мене
Я вхоплю Нью Орлеан
І Керолайна має сенс

Парашутистко зі мною ти лети
Парашутистко зі мною ти лети
Я робитиму гру в Далласі

Тетяна Левицька
2025.12.10 15:07
Життя цікава повість.
Від весен до зими
то засуха, то повінь,
а то гучні громи.

Жертовна у любові —
за радістю сльоза.
Бог згарди калинові

Кока Черкаський
2025.12.10 14:29
Якби я знав дванадцять мов, То був би мов Франко немов. Всіма руками і ногами Я лезом лізу між світами, Шукаю істини горіх Щоби спокутувать свій гріх. Не хочу знати навіть де ти? Не простягай свої лабети!

Артур Сіренко
2025.12.10 14:05
Едвард:
Сон – це тканина з овечої шерсті,
В яку загорнули сувій з портоланом.
І що тоді лишиться лелекам-апостолам
Що летять на озера кольору Сонця?

Філіппа:
Зафарбуй оксамит сьогодення

Віктор Кучерук
2025.12.10 13:00
Нагороди
З уст народу
Визнавав і визнаю, -
А ось інші
Геть не тішать
Душу праведну мою.
Бо донині
В Україні

Мар'ян Кіхно
2025.12.10 04:17
Якщо можна написати 1 вірш, можна про це ж саме написати і 2-й. Про те ж саме тими самими словами (майже). Від цього виникає посилення. Можна писати про те саме далі. Якщо один вірш це - випадок, 2 - вже замір, 3 - навмисне, 4 - тенденція, 5 - манера

Олександр Буй
2025.12.09 22:11
Все одно, панотче, не спитаєш
Те, про що б хотів розповісти.
Сам, напевне, достеменно знаєш:
Грішний – я, та праведний – не ти!

Моя сповідь – що вона для тебе?
Якщо хочеш, не відповідай –
Знаю сам: лише церковна треба.

Ярослав Чорногуз
2025.12.09 18:01
Знову відчай рве душу сьогодні --
Самота, самота, самота.
Наче око жахливе безодні --
Безнадією все огорта.

Де ж ті душі чутливі і чулі,
Що розрадять і лік принесуть?
І відіб'ють невидимі кулі,

Артур Курдіновський
2025.12.09 17:57
Замовкло дев'ятнадцяте сторіччя,
Цинічне двадцять перше на зв'язку.
Романтика нікому тут не личить.
Знайти надію? Хто би знав, яку?

Сумний митець ховатиме обличчя
І серце у крамольному рядку.
Життя йому дає лише узбіччя,

Тетяна Левицька
2025.12.09 17:04
Для інших, ніби то, своя,
та не збагну ще й досі?
На тебе не дивлюся я,
а ти на мене зовсім.

Ми різні палуби, авжеж? —
залізні та бетонні.
Мовчить мій телефон, твій теж
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Роса (1964) / Вірші / Бо я жива...

 Світлий ангеле, ґрунту дрібочко
Світлий ангеле, ґрунту жменечко,
брудом світу цього не скорена,
колисаєш майбутнє, ненечко,
хоч би як ти була заморена.

Ти до себе дозволь схилитися,
Аби стати хоч трохи вищою,
І долонями помолитися
Пращур-мовою, тобі ближчою.

Ти асфальтністю заґратована
І укрита терпіння крицею,
Як я хочу тебе, шрамовану,
напоїти з долонь водицею.

Світлий ангеле, ґрунту грудочко,
Заквітчати тебе дозволь мені,
Аби квіти пелюстки-блюдечка
Підставляли під сонця промені.

Ти навчи мене бути чистою
Бруд у душу свою приймаючи,
І любов тоді в мені вистоїть,
Квітом істини проростаючи.

Передбачення баби скіфської,
Вітром степу мені навіяне:
Щоб уміла схилятись низько я
У високість трави замріяна.

Ґрунту дрібочко, ти навчи мене
Виживати у час непроханий,
Аби потім, надійно й стримано,
Був мій світ у життя закоханий.




Найвища оцінка Ігор Міф Маковійчук 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Ольга Бражник 5 Майстер-клас / Майстер-клас
Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-06-21 13:58:28
Переглядів сторінки твору 4046
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.778
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Духовна поезія
Автор востаннє на сайті 2020.03.17 20:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-06-21 16:45:27 ]
Таню! Гарно, ніжно і мужньо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-06-23 13:03:40 ]
Дякую, Ярославе!Рада бачити, заходьте ще.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-21 16:50:14 ]
Така складна тема і так ніжно написано! Але осблива дяка за "квіти пелюстки-блюдечка"! Вітаю, Тетянко!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-06-23 13:06:23 ]
Дякую, Ігоре, Завжди рада бачити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-06-21 17:24:06 ]
Так мені Ваш вірш ліг на душу, мов напоївши її живою водою... Щойно вернулась з суду ( в іншому житті я адвокат), де програла дуже важливу для мене справу, не зумівши відстояти Справедливість ( з кожним роком це стає все важче і важче, якесь повне знецінення усього людського, суцільна деморалізація) я просто розчавлена... А читаючи такі вірші, розумію, що цей облудний світ ще має шанс на одужання... Дякую Вам, Тетянко, і нехай щастить Вам у всьому!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-06-21 19:41:26 ]
Світлі янголи, неба жителі,
Чом зреклися нас і залишили,
У нелегкий час, у мить відчаю,
Коли війни йдуть ці одвічнії?
Світлі янголи, повертайтеся,
Ми ж навернемось і покаймося!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-06-23 13:07:22 ]
Наталочко, дуже сумно, що так сталось, але програний бій – теж досвід, тож нехай цей досвід слугує підмурком майбутнім перемогам. Здається, щоб знайти Бога, спочатку треба знайти Людину, перш за все у собі, і навчити її бути сильнішою за Звіра, котрий теж у нас, і нікуди від цього не дінешся. Ангелам важко дістатися до Людини, якщо Звір сильніший. Ваш фах за суттю своєю зобов’язує будити в людях милосердя, без якого не може бути Людини. Милосердя – біле перо, дароване Людині Ангелом. Воно є у кожному, тільки у душах наших стільки мотлоху, що ми забуваємо про цей безцінний дар. Людина, що не розгубила своє милосердя, і навчилась будити його у інших, є правою рукою Ангела. А той, хто жбурляє милосердя, наче бісер свиням, є слугою Звіра. Тож успіхів Вам у Вашій роботі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-06-23 17:53:14 ]
Дякую за коментар, Олю. З задоволенням гостювала оце на Вашій сторінці. Заважав тільки клопіт з комп’ютером, він чомусь весь час від мережі відключався, тож жодного коментаря не залишила, не було настрою з ним «сперечатись». Вельми до вподоби мені Ваші «Предновогоднее», «Блюзнірство», «Визнання», «Психічно хворий листопад», «Грані», «Злам свідомості», «Останні краплини розмитого сірого смутку» і «Життя під лекало тебе не лякало». Відчувається власна думка,уміння не йти за стереотипами.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-06-23 22:52:52 ]
Я Вам напишу про перше враження.
Про рими я писав в якомусь з попередніх коментарів.
Хотілось би спитати, як Вам вдається їх знаходити, та не буду. Знаходьте і надалі.
А тепер про враження.
Може, тому, що ми, чоловіки, або якась їхня частина, слухає, як тукають жіночі підбори взуття жінок (в цілому), яких ми не бачимо, але побачимо, коли вони пройдуть повз, наздоженуть чи пройдуть перпендикулярним курсом, я як представник чоловічого племені, прислуховуюсь до ритміки.
В даному випадку мені здалось, що хай би кожний парний рядок кожної строфи-чотиривірша був би на один склад (не стопу) довшим. Спробуйте десь всередині кожного рядка прилаштувати один склад - і Вам вірш здасться кращим, ніж він є зараз, за рахунок більшої виразності.

Один з читачів,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-07-01 03:19:57 ]
"Спробуйте десь всередині кожного рядка прилаштувати один склад" - навіть спробувала. Тільки це ж практично переписати заново треба. А настрій уже інший - халтура вийде, навіть якщо з ритмікою краще стане. До того ж, як не намагаюсь, не можу вловити потреби подовжувати парні рядки на склад. Вибачте, Гаррі, це, мабуть, тому що чоловіки на підборах не ходять... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-07-01 10:58:57 ]
То мені вибачте те, що я балуваний :))
Чого захотів. Ти ж понімаєш, знавець.
У кожного рядка однакові клаузули - тому і кількість складів і стоп однакова.
Все нормально, шановна Тетяно. То були примхи :))
Я днями анекдот пригадав. Він не має ніякого відношення до вірша і до коментарів. Пригадався - та і все. Він був про те, як собака приніс текст для телеграми, який складався з деякої кількості "гав-гав". А далі він був про те, що телеграфістка запропонувала додати ще одне "гав-гав", щоб вартість телеграми була зручною (бо в ній ПДВ 20% та різні пенсійні внески)... А чим він закінчився, Вам, мабуть, гарно відомо. Відмовився собака, сказавши, що дурниця якась виходить, якщо додати одне "гав-гав".
Дякую за компанію.
З усмішкою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2010-06-24 11:48:48 ]
Дуже гарні метафоричні образи (починаючи з самої назви твору).
Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-07-17 02:31:53 ]
Дякую, Іро! Рада привітати на своїй сторінці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-07-15 12:25:40 ]
Шановна Тетяно! Надзвичайно сильні враження...
Схиляюсь низько і я перед Вашою щирою і ВИСОКОЮ поезією.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-07-17 02:32:40 ]
Дякую, пане Іване! Приємно отримувати таку похвалу від людини, що за суттю своєї літературної діяльності повинна мати нюх на недоліки.