ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Марія Дем'янюк
2021.10.22 13:18
Ой, летіть-летіть до неї,
Листочки кленові,
І жовтенькі й червоненькі,
Жовто-пурпурові,
Щоб ялинка увібралась
В золоті прикраси,
Що засяють, мов гирлянди,
На сонці одразу.

Тетяна Левицька
2021.10.22 10:53
Щиро Бога прославляєм,
З чортом на колінах,
Чи не варті й крихти раю?
В пеклі — Україна.
Схід не визнає провини,
Захід у Європі.
Наша славна Батьківщина
Вже давно в цейтноті.

Віктор Кучерук
2021.10.22 05:44
Небеса розпустили нюні
І замовк приголомшено світ, –
Лише вітер торкає струни
Крапельками зволожених віт.
Лише грають стальною блестю
Метушливі, як діти, струмки,
Оминаючи перехрестя
Чи долаючи їх навпрошки.

Богдан Манюк
2021.10.21 20:36
Частина перша 7. Марія почула, як ценькнула дверна клямка. Хтось нерішуче переступав з ноги на ногу в сінях, забувши зачинити за собою вхідні двері, але одразу зачинив, коли загавкав

Євген Федчук
2021.10.21 19:44
По смерти же святаго мало лтъ миноу, прiиде рать велика роусскаа изъ Новаграда князь Бравлинъ силенъ зло, плни отъ Корсоуня и до Корча, съ многою силою прiиде к Соурожу, за 10 дьнiй бишася зл межоу себе.
Життіє Стефана Сурожського

І ми б

Тетяна Левицька
2021.10.21 11:30
Поруч йдемо серед тихих хрущовок за руки,
і прохолода вечірня пронизує нас.
Сонце визбирують у далині чорні круки,
серце наструнчуєш на незабутній романс.

Листя сухе шарудить наче миша полівка,
ще не чіпляється пакісно до підошов.
Щемна розмова,

Іван Потьомкін
2021.10.21 11:19
Хоч було вже пізно,
В крайню хату до ворожки
Якось Чорт заскочив:
«Розкажи, люба небого,
Тільки правду щиру,
Що говорять тут про Бога
І про мене, звісно?
Прокляли, мабуть, обох

Петро Скоропис
2021.10.21 11:11
Прикордонна купини вода напува,
і трава прикордонна печеться.
І тамує солдат святотатні слова,
і потали поет стережеться.

Над водою в тумані заціп чатовий,
і душа не волає уголос.
Лише осені – в поміч немозі німій

Микола Соболь
2021.10.21 07:28
Опів на п’яту плачуть ліхтарі,
шматує вітер неопале листя…
Спокутати б сьогодні до зорі
свої гріхи набуті перед містом.
Мабуть, і все. Хай жовтень догорить.
Не буде листопадові спокуси,
а грудень усвідомлюючи мить
розбурхає зимові сніготруси

Віктор Кучерук
2021.10.21 05:35
Стихле водосховище безкрає
Стало засинати від нудьги, –
В барвах листопада потопають
Вишгородські кручі й береги.
Поруділе, жовте, багрянисте,
Як пожежі іскри звіддалі, –
Опадає шурхотливе листя
І володарює на землі.

Богдан Манюк
2021.10.20 20:44
Частина перша 4. Батька і вуйка Семена Кася знайшла у льосі під клунею, куди їх, зв'язаних, укинули грабіжники. Якби не стогнали, довго, напевно, шукала б, а так усе з'ясувала хутко: і т

Олександр Сушко
2021.10.20 17:54
Журба. Мовчать в осмуті янь і цінь.
У темряві - альков, садок, вітальня ..
Остання мить стікає по щоці
Сльозою кришталевою кохання.

А ось і Лети чорні береги
Дійшов до неї, врешті, перебендя.
Ця смерть - не покарання за гріхи,

Марія Дем'янюк
2021.10.20 10:21
А смачний із медом коржик
Так і проситься у кошик,
Бо Тетянка йде до бабці
Копирсатися на грядці,
Полуницю поливати
І з бабусею чаювати.
Гарні слухати поради,
Їм онука дуже рада,

Віктор Кучерук
2021.10.20 07:56
Випадкова зустріч на вокзалі.
Німота між “Здрастуй!..” і “Бувай...”,
Бо слова всілякі пропадали
У душі вдоволеній украй.
Хоя я не запитував нічого,
І про себе мало що казав, –
Погляди єднались, мов дороги
Ті, що залишилися позад.

Дума Козак
2021.10.19 22:33
Мертвечуки, монатіки і ківи –
настали шмарклів нелегкі часи.
А те з Оману знову на Мальдіви!
Тож в Україні – Господи єси…

У той же час хапутік спить і мріє,
кого б іще наразі «захистить»,
а трут війни який уже рік тліє

Богдан Манюк
2021.10.19 22:25
Роман Частина перша Багнети і серця
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

ферзь срібний ферзь срібний
2021.10.13

І Батюк
2021.10.08

Славко Кара
2021.09.30

Ірина Басараб
2021.09.08

Ольга Олеандра
2021.08.08

Анна Лисенко
2021.07.17

Володимир Байдужий
2021.07.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Роса (1964) / Вірші / Вітрами ПМ

 Поетична чупакабра
Доброзичливість плаче у сні:
Чупакабра виходить на слід.
Стережіться, м’які і ручні –
Доброзичливість плаче у сні.
Чупакабра бажає гризні
І по віршах блукає убрід.
Доброзичливість плаче у сні:
Чупакабра виходить на слід.

***
Чупакабра виходить на слід,
У зіницях – безжальні вогні.
Через рими, по строфах убрід
Чупакабра виходить на слід.
Канібалки із цих же порід
Очі навстріч – такі ж навісні:
Чупакабра виходить на слід,
У зіницях – безжальні вогні.

Це перша моя спроба приручити тріолет, тож прошу не соромитись у критиці і бути суворими. :)




Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-07-07 11:32:56
Переглядів сторінки твору 2368
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.706
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Тріолети
Автор востаннє на сайті 2020.03.17 20:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-07-07 15:15:02 ]
Борони нас, Боже, від зустрічі з будь-якою чупакаброю, а особливо з цією...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-07-07 16:00:19 ]
Атож, Патарочко. А знаєш, що найстрашніше? Що кожен з нас цілком може у якусь хвилину стати такою "чупакаброю": досить тільки поспіхом не зважити усих слів, коли зауваження до чийогось твору пишемо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-07-09 23:21:09 ]
перший кусник сподобався більше. я не спец з тріолетів, тут би - Гаррі, але перший віршик милозвучніший.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2010-07-09 23:50:09 ]
Я каналами електронного зв'язку протягом одного дня отримав друге повідомлення на тему поезії. Дописувачі-адресанти-адресати начебто різні і їх усього двійко, але думки сходяться в одному, що поезія - це поезія. І вона не така, до якої ми звикли, над якою працюємо шліфувальниками та ювелірами.
Кожен про своє...
Тріолети технічно досконалі.
Читаються гарно.
Критики, яких я давно не чув, могли б зауважити, що тріолети анапестом не віршуються, а я зауважив би - так, але у російськомовних творах. У цій мові море двоскладових-одностопових слів.
І в нашій теж. Але я "фоб", не "філ" і не сноб, яким іноді здаюсь самому собі.
Тому я за всі віршові розміри, і як полюбляв тріолети, рондо і ронделі (а це нелегка творча праця - віршувати ними, і щоб було зрозуміло, і технічно досконало, і поетично), так і полюбляю.

З нічним привітом,
Г.С.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-07-12 13:55:13 ]
Сперечатись про поезію – це все одно, що сперечатись про красу: цікаво, але для самого предмету суперечок не має ніякого значення, адже крім критеріїв вічних є критерії тимчасові, пов’язані з часом, модою, поглядами наявних на цей момент авторитетів, а також індивідуальні, що ґрунтуються на чинниках, котрі впливали на формування естетичних смаків індивіда( місце проживання, звичаї предків, місце у соціальній структурі суспільства, родинні уподобання …). Сподіватись, що двоє людей при бажанні не найдуть про що посперечатись стосовно поезії – марна справа. Це щодо тих повідомлень і на підтвердження вашої думки, що поезія «не така, до якої ми звикли…» Те, чому ми аплодуємо сьогодні, наступні покоління можуть викинути на смітник…
Щиро дякую за відгук на мою скромну спробу, Гаррібальде. Знати саме Вашу думку для мене важливо. Повинна визнати, що вкласти бодай-якусь суть у прокрустове ложе жорсткої форми тріолета не так то просто. Але в той же час, якщо піти шляхом вишукування фраз, котрі можна взяти за основу, важкість завдання зменшується, але, на жаль, разом з якістю тріолета. Взагалі за моїми відчуттями робота з жорсткою формою схожа на розв’язування математичних завдань на логічне мислення. Тож абсолютно підтримую Вас у ствердженні, що «це нелегка творча праця – віршувати ними, і щоб було зрозуміло, і технічно досконало, і поетично.» Дуже жаль, що я була не надто уважна щодо розміру, але врахую це надалі, адже отриманий досвід буде обов’язково вимагати свого застосування, тож не можу бути впевненою, що колись мені знову не захочеться скористуватись формою тріолета. Іще раз щиро дякую за відгук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2010-07-12 14:09:55 ]
Тепер чекаємо на рондель.
Головне - щоб не було рим, які нам відомі як дієслівні etc. І уникати штампів (stock phase).
Після ронделів будь-який сонет для Вас буде творчо посильною працею.

Безпорадно,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-07-12 14:46:53 ]
Гм, безпорадно... Якщо це ключове слово і вжите у тому сенсі, що слід би було завадити, але Ви вважаєте це не Вашою роботою, то... мені не варто поспішати з ронделем. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2010-07-12 15:11:17 ]
Та ні...
Я уникаю давати поради, бо Ви і самі знаєте, як по-різному кожні люди озиваються на поради.
Одні гордовито мовчать, другі можуть зауважити, і я з ними вимушений буду формально погодитись у тому, що я "нуль" у поезії, і це не моє - особливо у смислі порад.
До того ж я не можу без того, щоб не погратись у слова.
Глибинний смисл мого підпису був таким.
Я не раджу Вам віршувати ронделями. Але це не означає, що я не хотів би їх бачити, або не хотів би побажати.
Я хотів би бачити і бажаю вам і ронделів - особливо з кодою. Коли з нею - то це, по суті, сонет, але складніший за звичайний - навіть класичної побудови. Я зичу вам успіхів і на ниві ронделів.
А ще я безпорадно розвожу руками, бо сонетами я ще не займався. А про них знаю все необхідне.

З найкращими побажаннями,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-07-12 17:15:54 ]
Дякую, Гаррібальде. Власне кажучи, це завдяки Вашій творчості я почала уважно придивлятись до тріолетів. А далі вийшло, як у кіно: «Не виноватая я, он сам пришёл!» : )) Отже, і щодо ронделів я не зарікатимусь, захочуть – самі прийдуть, а ні – то й ні. : ) Але у будь якому разі Ваш коментар буде мені… опорою. : )
З вдячністю і побажанням, аби сонети самі знайшли до Вас дорогу,
Т.Р.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-07-09 23:22:01 ]
другий, певно, пасує для мене, хех, як з лиця писано)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-07-12 13:56:49 ]
Дякую за відгук, Оксано! Чесно кажучи, мені другий теж близький, свій, як відображення в дзеркалі. : )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-07-12 20:29:40 ]
Ой, яка ж близька мені тема :-) Гарно!

ТАНКА галицько - пуерто-риканська :

Я ніби кролик,
З котрого чупакабра
Кров відсмоктала.
Крівці мого кохання
Достатньо тобі на ланч? :-)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-07-14 22:18:46 ]
Дякую за коментар, Юрію. Не впевнена, що у мене вийшла хоч якась ТАНКА, скоріше невеличкий танк : ))
Сніданком бути –
Навіть кролику не честь.
Поету ж краще
У муз ласкавомовних
Прихильності шукати. :-)