ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2026.09.28 10:05
Лімерики F8
Влаштували дебош у Пхеньяні
Гультіпаки веселі та п’яні.
Та прийшов кім чен ин
І за пару хвилин
Всі чемнісінькі стали в Пхеньяні.

В штаб-квартирі Об’єднаних Націй
Не бувало дурних ситуацій.

Ірина Вовк
2026.09.28 07:31
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 10)
Х. РОЗБИТЕ ДЗЕРКАЛО КРАСИ Ранок у розкішному домі Клодії, найвідомішої світської левиці Помпей, починався як ритуал поклоніння її власній вроді. Вона сиділа на мармуровому стільці перед великим срібним дзеркалом. Три рабині без у

Віктор Кучерук
2026.09.28 06:40
Доньці
Розцвітає, ніби квітка,
Усмішка свята,
І дорослішає швидко
Пташка золота.
Тепле сяйво у долоні
Ясне сонце ллє -
Розважає люба доня
Серденько моє.

М Менянин
2026.09.28 01:28
Тризуб 🔱
Край рідний був місцем полону,
горнилом в потоці образ,
керманичів сіль несолону
в житті споживали не раз.

Чи має цей край оборону?
Чи зміг захиститись хоч раз?
Так виділив край Бог Арону

хома дідим
2026.09.27 23:39
* 215 *
на тлі віконних рам
і панорам засмучених
ні зовсім не канкан
і не кордебалет
багаторічний хлам
нехитро порядкуючи
повіщо грати як
все рівно програєш

Іван Потьомкін
2026.09.27 20:38
***
Півник заспівав в Єрусалимі,
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «кру-кру», неспішний постук дя

Ігор Терен
2026.09.27 17:09
Репортажі звідусіль
Наші греблі не «той уже рве»,
про якого ми, може, й не чули.
Рось ридає потоками мулу,
стогне Стугна, Славута реве,
в морі сліз потопає минуле...
і ніхто вже не кличе, не зве
як бувало, аж поки забули.

Борис Костиря
2026.09.27 15:07
* * *
У березні тепло таке непевне,
Як подих свічки чи легка печаль.
Слова банальні, стерті і даремні
Нас не зігріють, як сумний причал.

Крізь товщу льоду і завали снігу
Прорветься сонце і торкнеться нас
У метушні і невгамовнім бігу,

Вячеслав Руденко
2026.09.27 10:30
Не ті тепер в ажурах просвітки
Ви все вночі живете, крадучись,
Неначе равлик меншовартісний,
На місяць срібний задивляючись,
Шукаючи камінчик якісний.

Приречено і недовірливо
У темних вербах роси грієте,
Їх, ніби оловом, торкаючись —

Віктор Кучерук
2026.09.27 07:07
* * *
Серед саду яблуня гілляста
Губить спілі яблука, коли
Журавлі засмучено та часто
Угорі покрикують: Курли...
Яблука важкі, червонобокі
До землі спрямовують гілля,
Бо поналивалися вже соком
І похолоділи без тепла.

Ірина Вовк
2026.09.27 06:11
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 9)
ІХ. ОСТАННІЙ РАХУНОК ЛИХВАРЯ У тісній, закритій на засуви кімнаті міняйла Каїма, ранок починався зі звуку, який він любив понад усе на світі – тихого, кришталевого дзвону золота. На великому дубовому столі лежали акуратні стовпчики сестерціїв та денар

С М
2026.09.26 23:53
Шпигун (The Doors)
я шпигун
у борделю цім
знаю що сниш
уві сні своїм
про ті слова
до смаку тобі
і потаємніші страхи

Володимир Бойко
2026.09.26 23:12
Навколонаукові думки
Стратегія без тактики – що теорія без практики. Закономірність законом не міряна. Сердечні стосунки обертаються сердечними травмами. Навіть люди з високим IQ в кінцевому підсумку можуть виявитися нелюдами. Що вже казати про «верхи» московські…

хома дідим
2026.09.26 22:23
* 214 *
а хтось же вимикає ліхтарі
і зачиняє час від часу брами
на самоті
без драми чи дорами
ймовірно без думок
без особливо мрій
яке їм діло далебіг
чи ти поет

Вячеслав Руденко
2026.09.26 20:09
Як зайве слушної пори
Чи був він гарним завдяки
Знанням про Небеса,
Зібравши злидням мідяки,
Як рятівна краса,

Коли за місяцем кружляв,
Мов обраний народ,
У дим, що берегом лежав,

Борис Костиря
2026.09.26 15:57
Розбитий телефон
Розбитий необачно телефон -
Тяжка і неймовірна катастрофа,
Кошмарний, хворобливий, душний сон,
В якому втрачені великі строфи.
Розбитий світ у звалищі планет,
Армагеддон здійснився на паркеті,
Обірваний невтілений кларнет,
Зупинений квартет пішов у
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тетяна Рибар (1959) / Вірші

 ***
Я – гріх твій,
Я – твоя первинна,
Від Духа, від Отця і Сина,
Утроба,
Ложе,
Материнська грудь.
Я – загадка,
Одвічна суть,
Основ основа,
Повелителька,
Раба,
Прихисток вічний, -
Перший і останній.
В годину пізню і в годину ранню
Блаженна,
Благодатна,
Осяйна.
Я – тіло з кровю,
Музика і тиша,
Просякнута у винах і вині -
Земля твоя!
Все промине,
А я - в тобі залишусь,
Як ти в мені.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-07-20 10:06:36
Переглядів сторінки твору 8012
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.904 / 5.5  (4.934 / 5.61)
* Рейтинг "Майстерень" 4.852 / 5.5  (4.916 / 5.65)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.784
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2021.10.27 15:07
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-07-20 14:11:34 ]
На одному подиху прочитав!
Вражає!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2010-07-20 14:48:12 ]
Спасибі! Завжди приємно таке чути.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-07-20 14:40:06 ]
Найперше, Тетянко, Ви - мудра, мисляча ЖІНКА. Твір - ЧУДОВИЙ. Вітаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2010-07-20 14:52:28 ]
Дякую! Не захвалюйте дуже жінок, бо іноді їм це шкодить.(Хоча - сильно приємно)!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Індрик Звірик (Л.П./Л.П.) [ 2010-07-20 14:56:21 ]
А цю фразу "Все промине,
А я - в тобі залишусь,
Як ти в мені." можна було б використати не тільки то землі.
Сподобався Ваш вірш.

Індрик

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2010-07-20 16:41:59 ]
Часто вірш може мати подвійний смисл. Це нормально і це залежить насамперед від читача, від його багатої уяви. Не маю нічого проти, навіть рада, що написане дає поштовх до роздумів. З повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Індрик Звірик (Л.П./Л.П.) [ 2010-07-21 21:37:00 ]
Згоден, Тетяно. Але це означає, що Ви належите до тих рідкісних авторів, кому вдається вкладати у написане кілька змістових варіацій. Деяким важко і один-єдиний зміст зафіксувати словами:)

Індрик

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-07-20 15:06:57 ]
Дуже осяйний вірш!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2010-07-20 16:46:02 ]
Цікаво, що іноді охоплюють людину такі піднесенні почуття і хочеться щось гарне сказати оточуючим. Правда не завжди вдало це виходить. Але бажання - це вже немало. Вдячна, Вам Нік, за світлі враження.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Цимбалюк (Л.П./Л.П.) [ 2010-07-20 17:40:34 ]
...Добрий день. Гарно і глибоко... І все ж я б змінив образ "земля" на "душа", бо, чесно кажучи, трохи розчарований: ідея - космічна, а фінал - земний... Ви ж тут говорите про вічне?...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2010-07-20 17:56:14 ]
Ідею Ви подали цікаву. Душу я б описала інакше. Обовязково це зроблю. Та, Земля, котру сотворив Господь є не менш цінним даром для людини. Я б не применшувала значння ІІ. Дякую за відгук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2010-07-20 18:28:54 ]
Так жіночно, так гааааааааааааааарно. Тішуся:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2010-07-20 21:56:14 ]
Дякую за тепло, Варварочко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-07-27 00:22:49 ]
Читала цю поезію щойно опублікованою, а коментар пишу лише зараз. Бо вона не виходить з голови. Для мене це - НАЙкращий твір про Жінку, які я досі читала. Враження - просто неймовірне!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2010-07-27 20:25:42 ]
Олесю. дякую. Земля, жінка, мати - тотожні поняття. Між нами багато спільного. Майже одні й ті ж властивості притаманні і жінці і землі. Рада, що сподобалось.