ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Леся Горова
2024.04.26 07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Галантний Маньєрист / Вірші / Мрії Поета

 Для Неї

Зі щирою вдячністю А.Осадко, Л.Лібуркіній, та Н.Новіковій, які колективно створили образ "Мрії Поета"

Дорога сюди ...
перейти до тексту твору

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Все розпочалося з Декамерону...


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-08-10 12:37:24
Переглядів сторінки твору 25471
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.455 / 5.5  (5.144 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 5.442 / 5.5  (5.138 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.853
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Постмодернізму*
Автор востаннє на сайті 2024.04.23 17:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-12 11:46:30 ]
я тут і там. послухай, якось ти казав мені,
що ми безсмертними тут будемо до віку.
а постаріємо чи вічно молоді?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-12 11:58:10 ]
Я думав ти цікавишся лише ...
поезією, квітами в саду? :)
Можливо чула - на Землі були боги,
так це про нас - ми тут такими є...

Ти вчора плавала годину під водою,
хіба не здивувалась анітрохи?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-12 12:09:23 ]
та ні, було це так природно,
немов весь час те й саме і робила.
і що з цього виходить? ми, як боги?
але ж вони... (та ні, нічого).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-12 12:33:03 ]
О так, ти правильно подумала - не вічні
Боги також - приходять, потім йдуть,
та інше головне - є в них робота,
якщо так називається все те,
що час від часу треба їм робити...

Тривати може так тисячоліття,
але і миті вистачить, якщо
потрібно буде богові померти.
Боги ж підвладні строгій долі, сумно?
Ми на Землі самі ж творили долю...

Засумувала, ось тобі і на,
летиш по небу, а на хмарці ордена... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-12 13:07:20 ]
Якщо боги підвладні долі теж,
то хто ж тоді її господар буде?
ця доля - як примхлива примадонна,
не знаєш жодну мить, що вона втне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-12 13:41:25 ]
Звичайно, люба, можна й так дивитись,
а можна і інакше, - я господар
своєї долі, й ні на крок від неї
не відступлю, бо знаю наперед,
що має статися, ось тільки - як стається,
наприклад всі ці наші поцілунки,
розмови, подорожі, і мовчання,
у цьому сутність вища насолоди...

А для земних - так звикло все міняти,
не знати промислу свого, а доля ж тільки
є образом твоїм, і тільки боги -
і справжні люди - образ не міняють,
і він такий, який і дав Творець,

це, моя радосте, і зветься - Доля... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-12 14:25:17 ]
ти знаєш наперед? не може бути!
як міг ти знати, що потрапимо сюди,
що в нас дитина буде, що земні
не турбуватимуть нас більше тут печалі?

його величність Випадок - ось хто
насправді є над Долею господар...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-12 14:46:51 ]
О як заводишся ти так, то й цілувати
себе вже не даєш, і ті вогні
уже інакше у очах горить!

А я ж бо тільки тут і став собою,
о Майстер все чудово передбачив...
Останній ступень я пройшов посвяти.
О, він завжди за межами земними,
хоча ця твердь... Та потім розкажу.
Ти нагадала про найголовніше -
у мене ти, що стільки подарує!
Одначе, звісно, ти ота ще Хмарка! :)
Така у небі, глянь, пливе мінлива.

З тобою ми переживемо різне,
та будеш завше в небі наді мною.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-12 14:58:52 ]
не хочу над тобою, бо тоді
хто цілуватиме мене в самотнім небі?
я краще тут, поблизу твоїх рук,
і що ти там казав про поцілунки? :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-12 15:30:18 ]
Що це єдина справжня справа всіх світів...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-12 16:04:20 ]
ні, не єдина, о моя любове,
приходить мить, коли цілунків мало,
а тіл на двох здається забагато,
бо так у спільне злитися бажають...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-12 16:36:39 ]

І тут його покликали раптово,
і він зірвався прямо з ложа, стрімко
накинув тогу і ві млі розтанув... :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-12 17:13:43 ]
без подарунку і не повертайся :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-13 11:14:02 ]
Привіт,
я винуватий,
- найдивніше,
я пояснити можу не усе, :(

але віднині в світі цьому й ти Богиня,
а всі містечка, що навколо нас,
і села, хутори, увесь народ
у милості твоїй, і у моїй, звичайно...

Це не дарунок, певно, а тягар,
та світ оцей такий іще безгрішний...

У тебе День Народження сьогодні,
то ж саме нині ти Богинею і стала...
Даремно не гніви Творця і Долю... :)

А на Землі, я був не більше, ніж годину,
узяв потрібне, і сюди відніс.

Не я зробив це, мила, та сьогодні,
у місяць сонячного Лева, моїй львиці
дарований цей світ, і я при ньому...

(став на одне коліно)

Як святкувати будем Уродини?
Якщо пробачила, звичайно, ти...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-13 14:21:39 ]
Тут час тече не так, як на Землі,
годину, кажеш? а здалося, вічність...
безгрішний світ - то царський подарунок,
о, Цезаре! бо найстрашніший гріх
не той, що ззовні - він, як дим, розтане,
а той, що душу, мов клеймо, пече.

та ми не про печальне, а тому
запросимо сьогодні до оселі
улюблених музик з усього краю,
(ми ж можемо таке, ми ж нині боги)
вони нам гратимуть, допоки під зірками
ми не впадемо в трави лугові :)




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-13 16:11:29 ]
Навіщо зараз думати про це, Богине!
У тебе свято, свято і у мене!

Та щоб утамувати погляд запитальний,
кажу - тут час для нас - ніщо, зате коли
я повернув на землю, та година
додалася до віку - ніби небагато,
та раз на три доби я там бувати мушу...
Чим менше там пробуду, довше проживу. :)

Давай до Скрипки додамо і Статус Кво!
Я хочу танцювати з усіма -
з тобою - у полях духмяних! О гляди!
вони уже всі там, І Скрипка їм лабає,
а зараз і все інше!

Ти зумієш танцювати під оце?! :)

Тримай народе! Кращі рок-н-роли!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-13 19:05:13 ]
на Землю - у відрядження службове -
Боги не мають спокою ніде,
ні-ні, я ні на що не натякаю,
та запахи чужі я відрізню :))

оце так рок-н-ролл! аж хмари зникли,
а десь там, на Землі, ідуть дощі,
як і тоді, в Мадриді, і під нього
танцюється так добре і повільно.

Твоя богиня хоче дощику, ти теж!
Дивись, уже з'явились перші краплі!
І люди радуються!
І сумують...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-13 19:58:33 ]
Яка печальна музика для свята,
і ти тремтиш, немов згадала стільки,
що в мить не охопити, й не забути,
і я тримаю, із тобою разом,
і всі ті згадки, - все твоє колишнє,
яке не хоче відпускати серце, -
тримаю у обіймах ніжних і
довірливо, як тільки серце вміє,
вже ділиться воно теплом на двох,
чи вже на трьох, і легшає тобі,

але дивись, щоб трави під ногами,
як і усіх навколо - шелестіли,
боги нічим не мають вирізнятись,
окрім безодні сяйва у очах,
І легкістю - ти невагома...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-14 12:49:23 ]
... я хочу ранок починати з неземного,
з чарівних, ніжних звуків SummerTime :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-14 12:53:22 ]
"Я хочу" - добрий ранок, Мріє!
"Я хочу" - значить, що така ж моя,
як серце, голова, чи ж бо печінка... :)
Їх голосам я завше підкоряюсь!


1   2   3   4   Переглянути все