ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.04.26 23:36
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але

Олександр Сушко
2024.04.26 14:24
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.

Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олеся Овчар (1977) / Вірші

 Спокушене літо
У ситцевій сукні на голому тілі
Вона рвала вишні, уже переспілі.
А літо, спокушене, просто хмеліло
І пестило сонцем опуклості сміло.

Вона ж усміхалась невинно-лукаво -
По пальчиках кров соковита стікала.
А літо, в дурмані солодкого шалу
В думки проникало медово-помалу.

У хвилю бажання чи, може, безумства
Вони раптом кров’ю вишневою згусли…
А літо, вловивши миттєвість пориву,
Зробилося леготом лагідно-хтивим.

Від свіжої ласки – мурашки по тілу.
Сукенка з плечей переспіло-злетіла…
А літо, розпечене пристрастю, вміло
Дощем напоїло жагу розімлілу.

2010

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-08-14 17:32:49
Переглядів сторінки твору 13634
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.055 / 5.5  (4.940 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 5.015 / 5.5  (4.871 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.771
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2016.01.07 22:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-08-15 15:16:09 ]
Отак, дорогий Василю, нам часто бракує легкості Котляревського, та й Пушкіна...

Напевно ніщо інше не веде до краси так, як легкість, ну й легка еротика, звісно. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-08-25 00:43:31 ]
А легкість і справді така потрібна, дорога Редакціє. В усьому... Можливо тому, що легкість дає відчуття польоту. Чи то навпаки?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-08-25 00:41:48 ]
Можливо, нам усім і "бракує" :))) Чи то еротики, чи то ніжної любові, чи то просто навіть розуміння, що хтось любить. Багато нам бракує, та якось треба рятуватися :)))
Дякую, пане Василю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-21 18:05:39 ]
Згоден з паном Чорногузом - еротика надзвичайно вишукана! Браво. Просто нема слів, та вони й зайві. Ще одне підтвердження, що Леся - не тільки дитяча поетеса і королева мишеняток :) Щасти вам на творчій і життєвій ниві. Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-08-25 00:45:46 ]
Щиро дякую, Михайле. Я аж розгубилася від стількох компліментів одразу...
Хай Щастя буде добрим і до Вас - у всіх відношеннях.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-08-22 09:55:27 ]
Навіщо писати пародію на такий вірш, пані Оксано. Я тепер зроблюся епігоном Олесі Овчар і писатиму переспіви на її вірші. Вона делікатна в коханні, як Галантний Маньєрист.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-08-24 16:15:38 ]
Вітаю, Ярославе, нарешті ви навчилися просто читати чужі твори і насолоджуватися ними, а не сприймати, як матеріал для своїх пародій :)
Без образ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-08-24 16:21:18 ]
Оксано! Я це умів давно робити, шановна, а от Вам радив би і повчитися в Олесі, як писати ероичну поезію. Без образ:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-08-24 17:13:04 ]
а моя порада стосується власне читання, а не писання :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-08-24 19:03:31 ]
Це добре, що Ви навчилися уточнювати, але щодо читання я вже відповів, а тепер прислухайтеся до моєї поради про писання. Це - тільки для Вашої користі. Вміщую згадуваний вірш .Вінграновського, думаю Олеся теж із цікавістю прочитає:

Коли моя рука, то тиха, то лукава,
В промінні сну торкнеться губ твоїх
І попливе по шиї і небавом
З плеча на груди, із грудей до ніг...

Коли твоя рука солодка, ніби слава,
Червонооким пальчиком майне
В лимонній тиші і коли мене
У темну глибину повергне темна слада -

У білій лодії тоді ми пливемо
По водах любощів між берегами ночі:
І голоси у гніздах ластівочі
Стихають тихо... Золоте кермо

Заснулої хмарини понад полем,
І спить рука в руці, і на щоці
Краплина щастя, виказана болем,
До ранку світиться...

Я отримав ще в юності від цього вірша несказанну
насолоду. Саме такі вірші відбивають бажання писати пародії, а викликають бажання тільки захоплюватись ними, і бажання самому щось подібне
написати. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-08-24 21:17:25 ]
Хвала Вінграновському. Хороший поет - мертвий поет. Але ж тут лірика, а не еротика. Вірш для будь-яких вікових груп :) До речі, Ярославе, що є для вас еротика у поезії?
Надіюся, що Олеся не образиться за мою полеміку на її сторінці :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-08-25 00:23:19 ]
Дорогі пані Оксано і пане Ярославе! Я зовсім не проти полеміки. Тільки хочу сказати, що обидвох вас люблю і поважаю - і як поетів, і як наставників, і просто - як мудрих гостей :)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-08-25 01:30:20 ]
дякую, пані Олесю, навзаєм. уся моя поведінка "виписана" на моїй аватарці ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-08-25 00:24:06 ]
Дякую, пане Ярославе, за хвилину чудовної замряності від таких рядків!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-08-25 00:16:19 ]
Без мене тут сталася мало не культурна революція. Не можна так довго пропадати (це я сама собі:)))

А от шановній адміністрації кажу "ДЯКУЮ!" за зміну мого статусу, яка не лише мене приємно вразила, але й підвищила планку у ставленні до себе самої.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-08-25 01:28:43 ]
вітаю, пані Олесю, з високим надбанням :) дуже приємно отримувати такі дарунки від адмінів, особливо у таке свято :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-08-25 01:52:30 ]
Дякую, пані Оксано! Щира правда.
p.s. можна, моє "Олесю" без пані?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-08-25 00:46:34 ]
Шановна пані Оксано! Вірш Вінграновського, це - лірика з елементами еротики, тільки делікатними, а не надто відвертими і через те - малоестетичними. Я просто намагаюсь вказати Вам подальший шлях у творчості, і бачу, що Ви вже почали ним іти, і радий за Вас. Я не дискутую для того, щоб заганяти Вас на слизьке, зрозумійте. Я не кажу, шо я - цілком досконалий поет, далеко дуже ще і до того ж Вінграновського. Одключіть свій гонор, пишіть нові твори, і якщо вони будуть
вдалі, завжди знайду змогу сказати Вам добре слово
навзамін тієї пародії, яка Вас так вразила. І прохаю Вас, закінчім на цьому цю дискусію. Якщо Ви хочете довести, що я невіглас і дурень, і не можу відрізнити лірику від еротики, добре, хай буде по-Вашому. Ви розумна і знаюча, а я - нікчемний хробак, другосортний пародист і просто падлюка. Сподіваюсь утішив Ваш гонор?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-08-25 00:52:52 ]
Олесю, я страшенно радий за Вас, що Вас переведено у статус майстра та ще й День Незалежності України.
І радий, що і мою скромну думку враховано. Тому сердечно Вас вітаю, наливаю келих шампанського і п"ю до дна стоячи на новоспечену Майстриню поезії!!!
Хай це додасть Вам здоров"я і натхнення! Будьмо!
Всіх колег вітаю зі святом!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-08-25 01:02:56 ]
Із задоволенням вип'ю з Вами, пане Ярославе! Тільки не за себе, а за свого вчителя, мудрі поради якого відкрили мені ОЙ як багато. (Сподіваюся на них і надалі)
Щиро дякую за побажання! І Вам наснаги і ніжної прихильності Музи! Будьмо!

Приєднуюсь до привітання з Днем Незалежності України із побажаням тільки одного - справжньої Їй Незалежності назавжди!


1   2   3   Переглянути все