ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2020.01.22 06:31
До сходу сонця ще година.
Сіріє ночі чорне тло.
А за моїм вікном калина
Тихенько стукає у скло.
Немов зове мене до себе:
«Козаче, чуєш ти, чи ні?
Уже світліше стало небо
І сумно у саду мені…»

Домінік Арфіст
2020.01.21 23:13
і рука моя Вам – востаннє –
берете? – о даремний дар!
не беруть дання на прощання
віддають – ударом удар!
кожен жест – як постріл у спину
кожне слово – свист батога
(потім вимислимо причину –
розбереться кожен в боргах!)

Ярослав Чорногуз
2020.01.21 21:33
Віддай мені свій біль, кохана,
Віддай мені його увесь.
Хай заживе у грудях рана,
Як вишня воля піднебесь.

Візьми любов мою, як ліки,
Вбирай, немов пилок – бджола.
Щоб розтулилися повіки,

Вікторія Лимарівна
2020.01.21 19:58
Здригається в розпачі Небо!
Загиблих приймає земля.
Оплакує… чутно здаля.
Шукає для рідних розради,
та марні всілякі поради.

Зійшлися хмарини на Небі.
Палітрою темною барв,

Мессір Лукас
2020.01.21 19:30
Холодна вода на шматок рафінаду..
О муко чекання, о спраго зі спраг!
Твоя соромливість сильніша за знаду..
Як бути не втямлю, розтоптаний в прах.

Тебе я запрошую бути як вдома,
Шиншилову шубу знімаю ривком,
І бачу.. /від захвату губи судомить/

Надія Тарасюк
2020.01.21 19:28
Заварюють хмари
хурделицю,
дерева синоптиків
гуглять;
доріжково простір
стелиться,
де вітер полює
в кухлях.

Галина Сливка
2020.01.21 19:26
Ідеш собі... Одна з-поміж усіх...
Вже й вітер розгойдав життєві межі.
Межу вселенську білить біло сніг,
Бо без межі оте, що нам належить.

Воно в тобі не раз ще проросте
Любов'ю з болю, світлом із нестями.
Несеш в собі життя, складне й просте,

Олександр Сушко
2020.01.21 18:35
Не можна сперечатися із жінкою, а з берегинею і подавно. Цю незаперечну істину я зрозумів не одразу. Як побралися, то спочатку доходило і до сварок – я хочу піти на річку, а дружина просить пошити штори на вікна. Кажу, - прийду з риболовлі та пошию. А во

Матвій Смірнов
2020.01.21 14:37
Він дивиться на вулицю з вікна
На самоті із пляшкою вина
В просторій і неприбраній вітальні
І вже не знає сам, коли востаннє
Виходив з дому. За вікном - війна,
Пожежа тощо, і лише стіна
Його рятує від вогню і сталі -
Крихка, непереконлива, скляна.

Сергій Губерначук
2020.01.21 13:57
Три лікті полотна
грубого сірого
принесла стара й убога,
подає і відає і:
…до Бога зверталася
дев’яносто з гаком літ,
де й взявся – Бог, привернув до мене
долю,

Ігор Деркач
2020.01.21 12:45
Жура і сум не додають снаги.
Ідилія ілюзією буде –
немає завтра. Та дають боги
ясні надії, що і ми ще люди.

Не ігноруймо засоби мети,
які не оживуть самі собою.
Ще буду я, і є у мене ти,

Олександр Сушко
2020.01.21 11:59
У всього своя межа,
Ціна за красу і вади.
І вирвати зуба жаль,
І совість за так віддати.

За усмішку - гострий ніж,
За слово огуди - дяка.
Ночами не плачу більш -

Ірина Білінська
2020.01.21 11:49
Одягнула б твої обійми,
загорнулася міцно-міцно,
щоб ніхто не знайшов,
не вийняв...
І пішла би гуляти містом...

Ідучи, я б лічила зорі,
забуваючи все на світі...

Іван Потьомкін
2020.01.21 07:52
Дощеві стачило терплячки
(принаймні так мені здалося),
щоб на роботу я прийшов сухим,
включив як завше музику класичну
і «Капуччіно» з приємністю попив.
Тільки тоді продовжив дощ свою пісню,
нудну для птаства і людей,
та життєдайну для землі

Олександр Сушко
2020.01.21 06:06
Зайшов на сайт, а там людей орава
Мене уздріла і одразу: - Ки-и-и-иш!
Зеленобобіки волають: - Буде вава!
Порохоботи: - Ти на гузні нашім прищ.

Відбитись зась! Стару розбито ліру,
Сатира відсьогодні - вже не щит.
- Не поважаєш нашого кумира!

Тетяна Левицька
2020.01.21 05:56
Все буде добре, любий, чуєш?
І навіть краще, ніж колись.
Мені тебе завжди бракує.
Погляну в неосяжну вись,
там сизі голуби літають,
крилами ніжуть небозвід.
Я так далеко, від одчаю
й так близько до твоїх воріт.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Пиріжкарня Асорті
2020.01.20

киянка Світлана
2020.01.14

Олександр Миколайович Панін
2020.01.12

Тіна Якуб'як
2020.01.08

Янка Кара
2020.01.05

Сергій Зубець
2020.01.01

Ірина Ваврик
2019.12.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олеся Овчар (1977) / Вірші

 Спокушене літо
У ситцевій сукні на голому тілі
Вона рвала вишні, уже переспілі.
А літо, спокушене, просто хмеліло
І пестило сонцем опуклості сміло.

Вона ж усміхалась невинно-лукаво -
По пальчиках кров соковита стікала.
А літо, в дурмані солодкого шалу
В думки проникало медово-помалу.

У хвилю бажання чи, може, безумства
Вони раптом кров’ю вишневою згусли…
А літо, вловивши миттєвість пориву,
Зробилося леготом лагідно-хтивим.

Від свіжої ласки – мурашки по тілу.
Сукенка з плечей переспіло-злетіла…
А літо, розпечене пристрастю, вміло
Дощем напоїло жагу розімлілу.

2010

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.




Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-08-14 17:32:49
Переглядів сторінки твору 8370
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.055 / 5.5  (4.940 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 5.015 / 5.5  (4.871 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.771
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2016.01.07 22:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-08-15 15:16:09 ]
Отак, дорогий Василю, нам часто бракує легкості Котляревського, та й Пушкіна...

Напевно ніщо інше не веде до краси так, як легкість, ну й легка еротика, звісно. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-08-25 00:43:31 ]
А легкість і справді така потрібна, дорога Редакціє. В усьому... Можливо тому, що легкість дає відчуття польоту. Чи то навпаки?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-08-25 00:41:48 ]
Можливо, нам усім і "бракує" :))) Чи то еротики, чи то ніжної любові, чи то просто навіть розуміння, що хтось любить. Багато нам бракує, та якось треба рятуватися :)))
Дякую, пане Василю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-21 18:05:39 ]
Згоден з паном Чорногузом - еротика надзвичайно вишукана! Браво. Просто нема слів, та вони й зайві. Ще одне підтвердження, що Леся - не тільки дитяча поетеса і королева мишеняток :) Щасти вам на творчій і життєвій ниві. Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-08-25 00:45:46 ]
Щиро дякую, Михайле. Я аж розгубилася від стількох компліментів одразу...
Хай Щастя буде добрим і до Вас - у всіх відношеннях.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-08-22 09:55:27 ]
Навіщо писати пародію на такий вірш, пані Оксано. Я тепер зроблюся епігоном Олесі Овчар і писатиму переспіви на її вірші. Вона делікатна в коханні, як Галантний Маньєрист.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-08-24 16:15:38 ]
Вітаю, Ярославе, нарешті ви навчилися просто читати чужі твори і насолоджуватися ними, а не сприймати, як матеріал для своїх пародій :)
Без образ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-08-24 16:21:18 ]
Оксано! Я це умів давно робити, шановна, а от Вам радив би і повчитися в Олесі, як писати ероичну поезію. Без образ:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-08-24 17:13:04 ]
а моя порада стосується власне читання, а не писання :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-08-24 19:03:31 ]
Це добре, що Ви навчилися уточнювати, але щодо читання я вже відповів, а тепер прислухайтеся до моєї поради про писання. Це - тільки для Вашої користі. Вміщую згадуваний вірш .Вінграновського, думаю Олеся теж із цікавістю прочитає:

Коли моя рука, то тиха, то лукава,
В промінні сну торкнеться губ твоїх
І попливе по шиї і небавом
З плеча на груди, із грудей до ніг...

Коли твоя рука солодка, ніби слава,
Червонооким пальчиком майне
В лимонній тиші і коли мене
У темну глибину повергне темна слада -

У білій лодії тоді ми пливемо
По водах любощів між берегами ночі:
І голоси у гніздах ластівочі
Стихають тихо... Золоте кермо

Заснулої хмарини понад полем,
І спить рука в руці, і на щоці
Краплина щастя, виказана болем,
До ранку світиться...

Я отримав ще в юності від цього вірша несказанну
насолоду. Саме такі вірші відбивають бажання писати пародії, а викликають бажання тільки захоплюватись ними, і бажання самому щось подібне
написати. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-08-24 21:17:25 ]
Хвала Вінграновському. Хороший поет - мертвий поет. Але ж тут лірика, а не еротика. Вірш для будь-яких вікових груп :) До речі, Ярославе, що є для вас еротика у поезії?
Надіюся, що Олеся не образиться за мою полеміку на її сторінці :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-08-25 00:23:19 ]
Дорогі пані Оксано і пане Ярославе! Я зовсім не проти полеміки. Тільки хочу сказати, що обидвох вас люблю і поважаю - і як поетів, і як наставників, і просто - як мудрих гостей :)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-08-25 01:30:20 ]
дякую, пані Олесю, навзаєм. уся моя поведінка "виписана" на моїй аватарці ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-08-25 00:24:06 ]
Дякую, пане Ярославе, за хвилину чудовної замряності від таких рядків!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-08-25 00:16:19 ]
Без мене тут сталася мало не культурна революція. Не можна так довго пропадати (це я сама собі:)))

А от шановній адміністрації кажу "ДЯКУЮ!" за зміну мого статусу, яка не лише мене приємно вразила, але й підвищила планку у ставленні до себе самої.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-08-25 01:28:43 ]
вітаю, пані Олесю, з високим надбанням :) дуже приємно отримувати такі дарунки від адмінів, особливо у таке свято :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-08-25 01:52:30 ]
Дякую, пані Оксано! Щира правда.
p.s. можна, моє "Олесю" без пані?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-08-25 00:46:34 ]
Шановна пані Оксано! Вірш Вінграновського, це - лірика з елементами еротики, тільки делікатними, а не надто відвертими і через те - малоестетичними. Я просто намагаюсь вказати Вам подальший шлях у творчості, і бачу, що Ви вже почали ним іти, і радий за Вас. Я не дискутую для того, щоб заганяти Вас на слизьке, зрозумійте. Я не кажу, шо я - цілком досконалий поет, далеко дуже ще і до того ж Вінграновського. Одключіть свій гонор, пишіть нові твори, і якщо вони будуть
вдалі, завжди знайду змогу сказати Вам добре слово
навзамін тієї пародії, яка Вас так вразила. І прохаю Вас, закінчім на цьому цю дискусію. Якщо Ви хочете довести, що я невіглас і дурень, і не можу відрізнити лірику від еротики, добре, хай буде по-Вашому. Ви розумна і знаюча, а я - нікчемний хробак, другосортний пародист і просто падлюка. Сподіваюсь утішив Ваш гонор?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-08-25 00:52:52 ]
Олесю, я страшенно радий за Вас, що Вас переведено у статус майстра та ще й День Незалежності України.
І радий, що і мою скромну думку враховано. Тому сердечно Вас вітаю, наливаю келих шампанського і п"ю до дна стоячи на новоспечену Майстриню поезії!!!
Хай це додасть Вам здоров"я і натхнення! Будьмо!
Всіх колег вітаю зі святом!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-08-25 01:02:56 ]
Із задоволенням вип'ю з Вами, пане Ярославе! Тільки не за себе, а за свого вчителя, мудрі поради якого відкрили мені ОЙ як багато. (Сподіваюся на них і надалі)
Щиро дякую за побажання! І Вам наснаги і ніжної прихильності Музи! Будьмо!

Приєднуюсь до привітання з Днем Незалежності України із побажаням тільки одного - справжньої Їй Незалежності назавжди!


1   2   3   Переглянути все