ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.07.02 10:12
я не зустрівся із тобою
цьогоріч
пишу вірша про це
і взагалі віршую
останній раз
я вийшов просто в ніч
казала ти усе
між нами по феншую

Віктор Кучерук
2026.07.02 05:58
Аби ми у снах не загрузли
І краще пізнали життя, -
Розбуджує тишу загуслу
Сирени тривожне виття.
Розколюють темряву ночі
Яскраві розриви ракет,
І никнуть у тьмі неохоче,
Як смуги хвостатих комет.

Ірина Вовк
2026.07.02 05:01
Розділ ХІІ. ПОВЕРНЕННЯ ДО ПАРИЖА: ТРІУМФ СИВОЇ БЕРЕГИНІ Час летів, мов стріла. Юний лев Філіп змужнів, його грива стала густішою, а державні турботи – важчими. Франція потребувала не лише сили, а й глибокої, давньої мудрості. І тоді король покликав т

Мар'ян Кіхно
2026.07.02 04:09
Меркаптофос усіх од нього
комах виводить -
Одарка.

Не працює телефон.

Уявляєте якби клямку
зі мною відкупорити

Артур Курдіновський
2026.07.01 20:06
Нема, кому зібрати абрикоси
З дерев старих, які вклонились літу.
Коли ж я встиг навіки загубити
Кохання чарівне, світловолосе?

Давно немає бджіл, і зникли оси.
Життя не можна заново прожити!
Нема, кому зібрати абрикоси

Вячеслав Руденко
2026.07.01 19:26
Нас вабив мед, немов чаклун хвилин,
В хутунах вітру смуток проганяв,
Солодку млість і полохливу лінь
В німе ніщо завзято проводжав.

Можливо й треба, щоб часу пісок
Життя земне перетирав на пил —
Не заїдати ж медом огірок

Роксолана Вірлан
2026.07.01 16:40
Тобою орошений світ ожива й золотіє,
тобою звучить розщебетана з дріму блакить
і мутлі летять на оту благодайну затію,
і перше проміння пливе крізь мережену віть.

Тобою земля розпечатує сонне прозріння,
твоїми ключами розчахнуті обрії дня
і сонце

Борис Костиря
2026.07.01 12:58
Найгірше йти у вітряну погоду
Під стрілами дощу, не знаючи мети.
Шукати марно неба нагороду
І сенсу у пустелі пустоти.
Гамуючи амбіції й погорду,
Для космосу піднесено цвісти.

Ти йдеш, увесь промоклий, задубілий.

хома дідим
2026.07.01 11:29
липневий едем
чутливість
чуттєвість
квіти жіночі
з пелюстками
тремкими
що відбувається
зрозуміло авжеж-бо

Іван Потьомкін
2026.07.01 10:47
Сидить голуб на тополі, голубка на вишні.
“Скажи, скажи, моя мила, що маєш на мислі?”
“Хіба ж би я дурна була, розуму не мала,
Щоб я тобі, молодому, всю правду сказала?”
“Як не хочеш усю правду, повідай дещицю:
Чи сватів до тебе слати, чи піти топит

Ірина Вовк
2026.07.01 09:42
Розділ ХІ. ВІНЧАННЯ ПІД ПРОКЛЯТТЯМ РИМУ Року Божого 1062-го каплиця замку Крепі потопала в напівтемряві. Світло кількох десятків воскових свічок вихоплювало з мокрої кам'яної сутіні лише вівтар та потемніле від часу розп'яття. На вулиці лютувала зл

Віктор Кучерук
2026.07.01 07:23
Досвітній півень заспівав
І вслід загелготали
Гусята просячись на став,
Хоч світла ще замало,
Щоб мчати радо до води
По моріжку зеленім,
Де топче той гусій сліди,
Що схожий лиш на мене...

С М
2026.06.30 22:20
Гермафродит: квітка, що містить як чоловічі, так і жіночі
органи; людина або тварина обох статей.]

Хлоп’я Гермафродит був сином Гермеса та Афродіти,
наслідком таємного кохання, його віддали до
німф ізольованої гори Іда, у яких він зростав диким
ств

Артур Сіренко
2026.06.30 18:55
серпня 1692 року з дикого соснового пралісу, що біля Іскоростеня вийшов бородатий чоловік в подертій свиті на ймення Іван Коса. Брудний, нечесаний, з втомленими синіми очима. Він більше двох місяців блукав лісами, їв, що вдалося в знайти, зловити чи вполю

Борис Костиря
2026.06.30 12:52
Здаюся у полон лісів.
В поліфонії голосів,
У зіткненні епох, часів
На плечі мудрий крук присів.

Здаюся у полон тополь,
Мов ніжних і величних доль.
Шукаю від кори пароль,

хома дідим
2026.06.30 10:27
дивись
бо що лишається
дивитися
через банальну дич
і смертний жах
у лиця
що не лики ангельські
не пики
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Зі збірки "...віще, неповторне, головне" (2010)

 Задзеркалля
Образ твору Зніму каблучку з лівої руки.
Правицею змахну сльозу печалі...
А в неї все достоту навпаки -
У жінки, що існує в задзеркаллі.

Всміхнуся їй. Не личить нам, жінкам,
Обходити свічадо стороною.
Вона - як я. Живе не тим життям.
Напевно, їй набридло бути мною.

До неї, може, щастя зазирне
Вже завтра, пронизавши мрій безмежність.
Ця жінка - точна копія мене,
А придивитись - повна протилежність.

Та ж вперта гривка. І надія та ж.
А в рисах щось чуже вже проступає.
Я в ній себе ледь впізнаю. Вона ж -
Мене давно, як власну душу, знає.

Стрічаємось в свічаді стільки літ,
Неначе в просторовому порталі.
Вже й не збагну: де світ, де - антисвіт?
По той бік чи по цей бік - задзеркалля?

2007



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-09-09 13:15:35
Переглядів сторінки твору 8269
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.714
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Метафізична поезія
Автор востаннє на сайті 2026.06.04 16:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-09-09 13:24:23 ]
Доросла Аліса :) Хороший вірш, от сумний лише...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-09-09 13:55:24 ]
Це так, Юльцю, Алісами бувають у дитинстві, а потім... у віці, коли відображення в дзеркалі починає відрізнятись від звичного уявлення про себе.:)
Справді гарний вірш, Любо. Ніжно-беззахисний. А мені ще й близький. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-09-09 14:30:39 ]
Дуже сподобалось. Хоч і сумом повіває, але вірш живий, справжній і почуття героїні передані дуже тонко, яскраво. І, як вище вже сказала пані Тетяна, близький, мабуть, чи не кожній жінці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-09-09 14:41:04 ]
Адель я з Вами погоджуюся. Жінки - такі беззахисні, навіть перед собою.... ЛюбовЕ, відчувається, що писали легко...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-09-09 15:46:08 ]
Не знаю, чи писалось легко - але що дуже щиро,то безсумнівно.Гарно вдалося! Тепло так, і трохи насправді з легким сумом. Вітаю


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-09-09 15:50:01 ]
"Во многом знании - много печали" (с)
А чого боятися суму? Він часто додає глибини і збагачує відтінки. Особливо якщо він "світлий".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-09-09 20:15:15 ]
Дякую найперше Вам, пане Іване, бо взагалі не мислила, що душевний стан моєї ліричної героїні буде зрозумілий і представнику сильної половини людства. І Вам, дорогі посестри спасибі за підтримку, за те, що відчули цей одвічний "світлий сум". Справді, чого його боятися?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Романів (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-09 22:45:25 ]
"..А їй ще сниться зустріч незабутня,
Ще мариться їй усмішка твоя...
Ця жінка, що нав"язливо присутня
У дзеркалі моїм, - невже це я?"...)

Рада Вас тут зустріти) Дуже щирі вірші, не залишають байдужими


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Романів (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-09 22:48:21 ]
А Гентош хороший)) Він багатьох ліричних героїнь розуміє;))) Правда, Іване?;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Маїк (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-10 09:57:40 ]
Вічні, як світ, питання, а відповідь - у кожного своя... Гарно й щиро, пані Любо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-09-10 10:11:19 ]
"Не впізнала мати свого дитяти" Так і я... Дякую, пані Оксано, що нагадали мені написане і призабуте, і за щирий відгук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-09-10 10:18:47 ]
Є ще у світі жіноча солідарність! Дякую за теплий і світлий відгук, пані Оксано.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-09-10 10:43:28 ]
Чому ж, пані Любо? Навпаки, я впевнений,що більшість (якщо не всі) представники сильної половини тут на ПМ тонко відчувають душевний стан і ліричних героїнь, і авторок. Правда, висловлюються не всі. Вдячний за себе особисто.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-09-10 10:46:25 ]
Ах, Оксано! Як хочеться відповісти ствердно, але після твоїх слів трохи ніяково.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Романів (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-10 18:43:28 ]
Після моїх слів не один мужчина ніяковів;)) Ви всі такі цікаві )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-09-10 13:37:59 ]
Ух, ти!..
Приємно вражений!
Чудова поезія, трохи схожа на поезію Лариси Коваль: мудра, жіночна, щира, чуттєва, тепла...
Дякую, за отримане задоволення!
Бажаю, аби щастя зазирнуло до Вас вже сьогодні.
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-09-10 18:42:41 ]
Дякую, Олександре, за "Ух, ти!" Це навіть краще, за десяток слів. І за побажання спасибі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2010-09-16 15:48:30 ]
Просто подарунок долі! Півдня сьогодні шукала вірш про задзеркалля (для навчання), а тут - і в тему, і високохудожній твір! Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-03-16 12:45:21 ]
Дякую, Юліє. Рада, що вірш став у пригоді.