ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Шепче молитвами
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Любов доктора Фрейда
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
І знову бузок
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
* * *
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
Доведеться вибирати
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Як литвин дівчину провчив
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
Ізраїль - це Тори сувій
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, вона і Маркес
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
n
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
Душевна квота
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
Після дощу
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
* * *
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Епістола
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
iPhone 15 (сонет)
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь…
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Володимир Ляшкевич (1963) / Вірші

 Останнє мито
За мить до розлуки ...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-09-17 14:44:03
Переглядів сторінки твору 7478
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.098 / 5.5  (5.170 / 5.55)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.173 / 5.56)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.780
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Станси і новостанси
Автор востаннє на сайті 2024.04.19 12:48
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-09-17 17:37:55 ]
а про любов таки треба...
класний вірш.
бо про любов!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Цимбалюк (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-17 17:40:38 ]
...Доброго дня, Володимире. Читаючи ваш твір, слухав записи Пета Мартіно, і відчув у Вашому творі ... джаз, присипаний мотивами шансону... Відчувається досвід, але разом з тим якась втома, і осінь... І, намагаючись не говорити про любов, Ви все ж тут здорово про неї сказали... Вітаю Вас...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-09-17 17:49:09 ]
от і я кажу: ВІРШ ПРО ЛЮБОВ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-09-17 18:17:21 ]
Дякую, Оксано і Вікторе, що прочитали, думаю, що коли йдеться про море і Одіссея на березі, то тут вже все на купу :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2010-09-17 20:18:45 ]
Друга строфа майже особлива. "Ніжності халва" - цікаво (десь тут іронія?).
Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-09-17 20:50:07 ]
Боюся, Іринко, якщо би строфи були повністю особливі, мене ніхто би не зрозумів. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-09-17 20:52:25 ]
А щодо халви, то на Сході і справді існували деякі цікаві традиції, з нею пов'язані, тобто деякі підтексти, крім основного, тут теж існують, але без снобізму...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-09-17 20:29:06 ]
У спеку і мороз, у пору дощову
Завмерле на вустах стосильне "Я ЖИВУ!"
Крізь всі світи облуд прорветься аж до зір,
Щоби вернуть назад й колись сказати - "ВІР!"
Тій згубленій душі, що в холод і дощі,
І в теплий день ясний стояла на межі -
Своя серед чужих, чужа серед своїх...
Лише б цей заклик "ВІР!" ніколи в нас не стих!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-09-17 21:45:12 ]
Мене сподвигли на цю поетичну спробу слова Марієчки Кореновської, а вас, ось, я, - така круговерть у нас :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-09-18 00:30:13 ]
Оракули закону вільні від мита любові - цікава, повчальна думка, Володимире! Це те, до чого мій ЛГ наближається.
Згадалася кінцівка анекдоту, де є філософський підхід до любові: є чим, є з ким, є де, а навіщо?!
Дякую, вірш наштовхує на життєві роздуми.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-09-21 10:38:44 ]
Вітаю! :)
Не від мита любові, від мита несвободи, думаю саме до свободи ваш герой, Ярославе, йде. А "навіщо" - закладене у наше індивідуальне відчуття "щастя"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-09-20 15:14:28 ]
Між "Тому не прощавай" і "позбався назавжди від несвободи мита" існує певне протиріччя, мені здається. З іншого боку, це виправдано з огляду на суперечливі почуття, якими пронизаний весь вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-09-21 10:52:33 ]
Зрештою всі протиріччя, як на мене, мають свою висоту вирішення, мені хотілося досягнути у цьому тексті такої висоти.

Дякую за увагу, Мріє. У зауваженому вами, однак не бачу особливого протиріччя - між свободою і любов'ю схоже стільки ж протиріч, як між Духом і Сутністю Божими, бо ж ці атрибути даровані нам Звище, і в тій мірі, в якій ми їх для себе відкриваємо, чи не так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-09-21 11:15:15 ]
Так, про висоту вирішення згодна.

Щодо свободи і любові. Любов - це вже певна несвобода, але бажана нами. Взагалі будь-яке людське почуття - вже несвобода. І це чудово, нмд, бо абсолютно "свободні" тільки неживі. Але ж їх ці даровані атрибути вже не стосуються, чи не так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-09-21 11:27:01 ]
Дорога Мріє, це модерністські погляди, і навряд чи я зможу з вами дискутувати на території модернізму. Я туди не ходок. :)
Любов, за класичними традиціями (а інших сталих традицій наразі не існує) - це атрибут Божий, як і Свобода і Творчість, і на відміну від кохання, не залежить ні від біохімії, ні від цивілізаційних речей, тобто явищ нижчого порядку, підвладних ентропії.
Та я вже змучився розмовляти на цю тему з тими, хто думає інакше, думайте, як хочете, лише майте на увазі, що традиційно "свобода", "любов", "творчість" і "Бог" - майже синоніми.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-09-21 11:37:08 ]
Добре, буду мати на увазі :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-09-22 23:18:02 ]
Володимире,
Хвиледійно-морське вібратто.
Кул!
А що коли так:
"одне зітхання крил за хриплою піною." - мені видається тоді
с`являється певна двоякість, а значить об`єм...
З повагою,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-09-22 23:32:25 ]
Може і так, оце приїду і добряче все зважу :)

Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-23 11:50:50 ]
"Тому не прощавай. У пору дощову
торкнися до води, печалями повита,
прошепочи: „- Ти де?” і з краплями: „- Живу”
позбався назавжди від несвободи мита."
= = =
"Зачем дождливых, серых дней,
судьба отмерила с лихвой?
Одна, теперь совсем одна,
И город этот - мне чужой."

"Несвобода мита" - загадка.
Дарувати комусь марну надію, це як вдягнути кайдани.
Дуже цікавий вірш. Не втомливий, перечитую, перечитую... - гарно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-09-23 17:12:46 ]
Отримавши відповідь автора на свої сумніви, я наберуся сміливості спробувати пояснити цю "загадку". Якщо людей пов"язує щось більше, ніж тільки кохання (яке "залежить від біохімії та інших речей, підвладних ентропії"), то навіть після того, як вони переживуть цей етап (звільнення від несвободи мита), залишиться любов - як явище більш високого порядку. Звідси і "не прощавай".

Якщо я помиляюсь, сподіваюсь, автор надасть свою версію ).