ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Марія Дем'янюк
2026.06.24 14:44
Цілувало сонечко пальчик немовляти,
А воно сміялося — це мені від тата.

Цілувало сяєво дитятко у скроню —
Тепло тішив тато свою любу доню.

Цілував промінчик донечку у щічку —
Це татусь бажає добрих снів на нічку.

Олена Побийголод
2026.06.24 13:39
Олексій Сурков (1899-1983)

В боротьбі та тривозі
нас тримав у дорозі
бойовий вісімнадцятий рік.
Ми збирались не довго,
від Кубані до Волги
розливався наш кінний потік.

Борис Костиря
2026.06.24 13:25
Порину в сон чудовий і величний
Без страхітливих тюрем і тортур.
Чарівний птах у майбуття покличе,
Де вже нема маркізи Помпадур,
Де сяє світ новий, багатоликий,
Де розвалився споконвічний мур.

Нарешті висплюсь після злої битви,

Ірина Вовк
2026.06.24 11:13
Розділ ІV. ПЕРША ЗУСТРІЧ: ЗІТКНЕННЯ ДВОХ СВІТІВ «Травень розсипав цвіт над Реймсом, кам’яні химери застигли у німому подиві. Вона йде по кубах холодного каміння, двадцятирічна весна у вишитих шатах. Поруч – король, сивий від битв і років, дивиться

хома дідим
2026.06.24 08:11
consider death
співає майкел стайп
consider death
з динаміків у супермаркеті
на пенсіонерів
на поліціянтів
на матусь із дитями
на візки для гавчиків

Віктор Кучерук
2026.06.24 06:54
Знову спека шалена
Непорушно стоїть, -
В'яне пагін зелений
І зривається цвіт.
Ні хмаринок над нами,
Ні поривів вітрів, '
Лиш пече до нестями
В глибині літніх днів.

С М
2026.06.23 20:42
Більш не буде тут такої ось, як ти
Більш не буде ось такої, хто би
Щось витворяв подібне, о

Чи даси мені той шанс?
Спробуєш хоча би, га?
Зупинися, згадай-но
Ми були разом

Охмуд Песецький
2026.06.23 18:31
Охайна дівчина і при скромному макіяжі викликала потаємний інтерес і швидку згоду на послуги. Чому приваблюють саме такі, якщо мені потрібна робітниця лише для прибирання, для мегамаркетів і як водійка мого майбутнього авто? Про ескортні виходи того дня

Володимир Бойко
2026.06.23 17:18
Історія сповнена історичних парадоксів і парадоксальних істориків. Були царі, були і блазні, але щоби цар і блазень у одній особі? Що більше є нагарбаних територій, то більше їх бракує для повного щастя. Можна і концтабір у країні створити, а мож

Борис Костиря
2026.06.23 12:56
Протоптую стежину у снігах,
Єдину, неповторну і глибоку.
Іду снігами, нібито у снах,
Гамуючи ненависть і тривогу.

Протоптую стежину у полях
Прологом у небачене майбутнє,
Яка укаже подорожнім шлях,

Вячеслав Руденко
2026.06.23 12:03
Будь ласка! - Гра у сквош -
Дарунок нам на втіху,
Щоб у степах нічних
Не загубити слід!

В рожевих дзеркалах
Витають духи сміху.
Та нам їх не впізнать

хома дідим
2026.06.23 07:23
у своїй непрозорій стихії
віршувати
недбало як слід
відкидаючи ревнощі хитрі
розбиваючи сяючий лід
у коморі своїй
саркастичній
обдираючи рештки шпалер

Віктор Кучерук
2026.06.23 06:09
Сонце жаром запашіло
І відразу вітер стих, -
І вогнем взялося тіло,
І робити важче вдих.
Усього проймає потом
Й обпікає водночас, -
Сонце встало до роботи
І отак гартує нас.

Ірина Вовк
2026.06.23 01:44
Розділ III: КОЛИ ДЗВОНИТЬ СОФІЯ, ЗАТИХАЄ ПАРИЖ Це було навесні 1048 року. Київ тільки-но скинув із себе зимові кайдани, коли до Золотих воріт підходила пишна кавалькада заморських гостей – французьке посольство, очолюване єпископом Роже Шалон

Володимир Бойко
2026.06.22 14:33
Не хочете стати овочем на старості – їжте овочі замолоду. Глибше лизнеш – більше куснеш. Безкорислива любов корисніша для здоров’я. Сила мистецтва не залежить од сили звуку. Не втрачайте голову – шануйте працю перукаря. Політ думки був пере

Борис Костиря
2026.06.22 13:22
Я заблукав поміж дерев зимових,
І нитка Аріадни на снігу
Згубилася, немов прадавня мова,
Забруднена у лютому гріху.
Поміж дерев зимових я шукаю
Нитки, які врятують нас усіх.
Мене ж у сутінках чекає Каїн.
А сніг летить, як первозданний сміх.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлія Радченко (1981) / Вірші

 Ми спимо одночасно, сховавши самотність в подушку…
Ми спимо одночасно, сховавши самотність в подушку…
В нас єдина мета – увиразнити флісовий рай…
Непомітно стихаючи, борсаємось відчайдушно
В м’якотілій білизні, спокусу дивуючи вкрай…

Сьома спроба вогню (якщо не рахувати вокзали)…
Ритуалом – любов (як нейтральні уривки жаги)…
Ми, насправді, уже чверть століття, здається, не спали -
В боязкім напівсні озираємося навкруги…

Просторіччя думок (як нудне співвідношення стилів)...
Простирадлами часу себе обгорнувши як слід,
Ми останню добу (якщо чесно) настільки безсилі,
Що із ліжка тепер споглядаємо степлений світ…

Енергетик імли заважає зустріти сучасність…
Нам би жити щасливо і бути простими людьми…
Але ми із дощами у жовтень йдемо одночасно,
Щоб байдужі вітри не будить до приходу зими...
2010 рік

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-09-22 23:18:46
Переглядів сторінки твору 3306
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.787 / 5.5  (4.679 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.525 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.728
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2023.07.27 00:49
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-09-23 00:09:00 ]
Юліє,
***
"порсаємось" чи "борсаємось"
***
"В м’якотілій білизні," -М'ЯКОТІЛИЙ, -а, -е. 1. З м'яким, повним тілом. Дещо незрозуміло,
бо зазвичай йдеться про тіло...
***
"Сьома спроба вогню (якщо не рахувати вокзали)…" - не зрозумів до чого тут вокзали...
***
"озираючись" - задаєсься "озираючися" - не певний...
***
"щоБ Байдужі"...
З теплом,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Радченко (Л.П./М.К.) [ 2010-09-23 00:31:52 ]
Щиро вдячна за коментар та зауваження!
Вірш написано нашвидкоруч. Процес нестримного інтуїтивного "осягнення суті" настільки захопив, що залишила поза увагою важливі деталі...
Текст ще потребує редагування, тому буду допрацьовувати, враховуючи всі конструктивні зауваження.
Поспішаю виправити БОРСАЄМОСЬ. Про вокзали та "м'якотілість" - пізніше (потребує ранкового переосмислення)...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Радченко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-05 20:19:57 ]
Доброго вечора! Процес переосмислення дещо "затягнувся"... Тож, повертаючись до теми "м'якотілостей" та "спроб", хочеться зазначити наступне:
- "м’якотіла білизна" від того, що злилася з поштовхами й порухами знесилено-непідкорених тіл, увібрала в себе їх часом уповільнені, а здебільшого прискорені серцебиття;
- семантичний ряд "спроба вогню - вокзали" теж, на мій погляд, цілком зрозумілий (спроби вогню - безперервні, невпинні, одна змінює одну, адже ліричні герої щомиті рухаються вперед, не маючи часу ні на сон-забуття, ні на уповільнення течії думок. А вокзали - це ті короткотривалі зупинки шаленого руху життя (на мить), які для кожного обов'язково передбачені у віках не пізнаною до кінця Дорогою Долі...).
Озираючися? Так. Не норма літературного слововживання. Мабуть, заміню на "озираємося".
"щоБ Байдужі" - теж черговий "мінус", але... Саме такі вітри правдиво-актуальні для мого контекстуального поетичного життєпису...
Дякую за увагу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-09-23 01:30:03 ]
Тематика Вашого вірша, Юліє, мені дуже імпонує. Цікаві образи. Вражає неординарність ліричних героїв. Мабуть, вони митці! Або просто диваки?.. Це додає твору інтриги. Дивовижний рядок - "Але ми із дощами у жовтень йдемо одночасно..."!!!
Щоправда, з наголосами можна трохи попрацювати - напр., трохи ріже слух "бóрсаємóсь". Наголос при читанні більше падає на останній склад. Але можна й так. Милозвучність теж потребує уваги, напр., ...сть в подушку.
Вірш у цілому вдався. Особливо перша й остання строфи. І якщо підкоригувати деякі моменти, вийде справжній шедевр!
Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Радченко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-05 20:29:07 ]
Юліє, щиро вдячна за відгук! Завжди по-справжньому рада "візитам" вдумливих читачів-аналітиків!
Згодна з усіма зауваженнями. Милозвучність дійсно залишаю поза увагою. Буду виправлятися... Натхненного Вам вечора!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-09-23 10:06:56 ]
Мені дуже сподобався настрій вірша!
Сьома спроба вогню (якщо не рахувати вокзали)…
Дуже!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Радченко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-05 20:29:52 ]
Спасибі!