ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.04.26 23:36
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але

Олександр Сушко
2024.04.26 14:24
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.

Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мос
2023.02.21

Саша Серга
2022.02.01

Анна Лисенко
2021.07.17

Валентина Інклюд
2021.01.08

Оранжевый Олег Олег
2020.03.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Майстерень Адміністрація / Публіцистика

 Ми не французи. Ми – раби
Образ твору Як відомо, зранку під Верховною Радою кількасот громадян протестували проти мовного законопроекту Єфремова".
Зі стрічки новин на УП

Якось так співпало, що в той же час, як в Києві проти фактично відміни української мови протестували кілька сотень чоловік - у Франції протестували кілька сотень тисяч. Ба ні - мільйони.

Задумали оточити масою людей нафтопереробні заводи країни - і у французів швидко стали вичерпуватися запаси бензину. Навіть літаки в аеропорту Шарля де Голю почали відчувати нестачу палива.

А це було навіть не питання рідної мови - це були всього-на-всього наміри уряду підвищити на два роки, з 60 до 62, вихід на пенсію.

Не вірю своїм очам. В українців відбирають фактично мову, душу, а вони сидять по хатах! Кілька сотень вийшло для протесту - навіть не тисяч. Курям на сміх. "Бояться люди, - пояснив мені один знайомий. - Вони тебе знімуть на відео, а завтра тебе твій начальник звільнить. Йому подзвонять, звідки треба. А мені дітей годувати".

Це я можу зрозуміти.

Але не можу зрозуміти іншого: а гідність? Де людська гідність? Як жити з відчуттям, що ти боягуз? Без гідності? Рабом?!..

Виявляється, можна.

"Моя хата скраю" - це формула боягузтва й ницості. Один американець, у якого банк вкрав усі збереження, виплативши керівникам банку мільйонні премії, дізнався, де живе директор банку, зустрів його біля будинку й набив йому морду. За це він сів на півроку в тюрму. Нащо він це зробив, скажіть?

А тому, що він інакше не міг жити - рабом і в подобі лоха. Тепер, принаймні, він поважає себе. Він може далі жити.

І поважають його ті мільйони американців, які прочитали про його вчинок у газетах. Чому директор банку має право ограбувати людину, як справжнісінький бандит із підворітні, а жертва не має права навіть набити йому морду? Чому, скажіть? Бо закони захищають бандита?

Народ справді має ту владу, якої заслуговує.

Думаєте, французи виходять на вулицю, бо в них мало проблем? Та ні - вони обурені, тому що французьке відчуття людської гідності настільки сильне, що не витримує, коли політики починають із ним не рахуватися.

Адже у французької держави є резерви грошей - обкласти більшими податками мільйонерів, крупний бізнес, який інколи платить стільки ж процентів, як і звичайний пересічний француз. Та політики служать цьому бізнесу, і хочуть дефіцит пенсійного фонду покрити не за рахунок оподаткування надприбутків, а за рахунок простих людей, заставивши їх довше працювати. Більше того, вони в пору кризи кинули мільярди людських грошей, щоби рятувати товстосумів із приватних банків, які ту кризу й спричинили!

То ж мільйони французів відчувають себе особисто приниженими.

Тому мільйони пішли й оточили десять із дванадцяти нафтопереробних заводів. Тому вся Франція стоїть без бензину. Супермаркети заявляють, що швидко не зможуть завозити товар. Чекає колапс. Уряд має здатися й відмінити реформу. Чи оголосити позачергові вибори.

Солідарність нації - вражаюча. Хто посміє засумніватися після такого, що нації - немає?

Коли ж я говорю з українцями, то бачу перелякані заячі очі й душу боягуза.

Звичка жити з відчуттям, що ти раб, на жаль, глибоко вкоренилася в українському народові. Козаки далеко, а герої УПА - тепер уже знову "бандити"... Помаранчева революція викреслена з підручників. Закопуємося в землю. Кожен у своєму кутку.

Були часи, коли героїзм, самопожертва були найвищою моральною гідністю.

Тебе вели, руки з наручниками за спиною, а ти був гордий. І люди тобі кричали вслід: "Дмитре, тримайся!". Солодке відчуття себе героєм. Який страждає за загал, за свій народ, за всіх. Це воно, оце відчуття, вело козаків, січових стрільців, воїнів УПА на смерть. Культ героїзму - ось що творило й створило українську націю.

Та, видно, удалося фізично за століття понищити героїв. А те, що залишилося - перелякане українське "болото" - сьогодні себе показало у всій красі.

І почало смердіти.

Це воно, кожен у своєму куті, п'є медовуху й закусує сальцем. І радіє рабському своєму стану: "моя хата скраю". Як сказав один мій знайомий українець: "А що? Хай собі вводять російську державну - я й російською можу в райвиконкомі відповісти. А вдома я буду говорити зі своїми дітьми українською". Такий собі, бачте, український патріот. То чого ми хочемо?..

Ми не французи, і не будемо швидко мати ані своєї країни, ані своєї мови.

Один раз здивували світ, у помаранчеву пору - але виявилося, що це було не чимсь органічним, як у французів. Це був вибрик споконвічного раба, який тепер клянеться, що "нізащо не піде на Майдан". Бо там, бачте, його знову "продадуть".

А що Україну продадуть злії люди - так на це начхати?!

Так стань вождем - стань сам героєм. Справжнім, а не шароварним. Організуй сам людей. Організуй людей, які будуть організовувати. Які будуть організовувати організаторів.

Де ви, українські герої? Українські лицарі? Українські сагайдачні й коновальці? Стуси й чорноволи? Які не боялися радянської тюрми, а не те що якогось там ризику, що тебе хтось зніме на відео під час мітингу?

Нема, нема...

Є не народ, а багатомільйонна маса рабів. Шароварних патріотів, що жує українське сало й запиває українською медовухою. У той час, як демонтують їхню, кров'ю багатьох поколінь здобуту державу, мову, культуру. Демонтують святе.

Іду й чую, як лящить за вухами, так жують...

Богдан Орлик, політолог, для УП

© 2000-2010 "Українська правда"
Передрук матеріалів тільки за наявністю гіперпосилання на www.pravda.com.ua

Фрагмент із коментування:

alexes31 _ 19.10.2010 20:25
Якщо українці вибирають янучар, при всіх катастрофічних ідиотизмах ющенкотимошенківських часів, це ідиотизм. Від цього потрібно лікуватись. Але життя не Айболит, а українці нікчемна бидлота, тому, спробую спрогнозувати, шлях той самий, в лоно гундяєвського православія, вчіть російську мову і, як деякі московські інтелегенти, відмежовуючись сподівайтесь на особливу міссію українців (може показати світу які ми дебіли?). Досить сопляки пускати, лише правді в очі! А вона страшна. Але це єдиний шлях. Треба визнати неспроможність, зрадливість, боягузство. треба визнати ті багато випадків, коли ми втрачали (зараз це теж актуально) державність тому, що нікому вона не хєр не потрібна. А якщо вона потрібна купці маргіналів, протестуючих проти закону про мови, тоді до чого це все?! До чого ці завивання, коли ерудована україномовна дитина не може задовольнити елементарні потреби в кіно чи літературі. Коли купка динозаврів хоче й так непопулярну українську виіснити "хвранцією" і "етером"?
IP: 178.95.207.---
Predator X _ 19.10.2010 20:17
don4anka:

Вам прикро, що я - не слабоумний ідіотик ?
Мушу вас по самі гланди розчарувати - я не слабоумний ідіотик ...
Тіньовий варіант економіки – як добровільний вибір найманих неолігархів – це реальність.
У всій своїй екзотичності та абсолютно і апріорі очевидного ідіотизму красоті...
Пізно тепер скавуліти, тупі шакали …
IP: 178.95.207.---
Predator X _ 19.10.2010 20:15
Vjacheslav:
Vjacheslav:

Саме так.
І незлий наш тихий мат вам усім услід між плечі.
Із почуттям виконаного свого громадянського обов'язку...
Бика до водопою тричі ми приводили.
Бик пити не хотів.
Бичара, одно слово ...
Цвяхи тепер їжте ...
IP: 95.133.86.---
alexes31 _ 19.10.2010 20:12
Богдане, мушу вас розчарувати. Не скажу за УПА, але ми, нащадки козаків, повинні карму чистити. А тому потрібно визнати таку саму рабську сутність наших предків (лівобережних). Вдумливо подивіться в історію і побачите, що вона повторюється. Поодинокі виступи (як Мазепа) нічого не вирішували, вирішувала бидлотна черга за дивідендами чи до поляків чи до московитів - все. Я ріс україномовним, зараз здебільшого на роботі, з друзями послуговуюсь російською - зручніше, сучасніше, універсальніше. Набридло ниття про утиски, а розвивати хто буде?! Вишиванками і ретроградством нічого не змінити, потрібний прошарок молодіжного україномовного сленгу (у Львові він трохи присутній), все інше - сміття. Ви поїдьте в центральноукраїнські "україномовні" районні центри, зайдіть в генделик, поспілкуйтесь і дізнаєтесь, що бидлу (маю на увазі українців) ні чорта не потрібно. А якщо маса не має елементарних культурних потреб, матеріальне буде завжди запізнюватись.
IP: 77.121.75.---
yuralito _ 19.10.2010 20:12
Візміть будб-який колектив.Наприклад клас, групу. Процентів 20-30 активних, 1-2-3 лідера. Тепер заберіть лідерів і активних. Що залишиться? Звичайно, будуть інші, слабші, треба час...А якщо лідерів знищити фізично, знищити трохи активних, інших - за грати. Маса генетично почне боятися....Так на Україні було віками. Про 1939 на Зах.Укр. розповів старий дідусь. До приходу Союзу в усіх селах діяли агенти, частина прийшла під час голоду і замаскувалась під людей, що мали контакт з людьми.Наприклад, керівник хору.Вони знали всіх активістів просвітницьких і національних рухів.Арешти почались не одразу.Але потім - всіх одним махом. Потім велика частина активних загинула в 1945-1950рр. Старший брат віками дбайливо проводив селекцію. Я вже мовчу про Східну Україну - Петро, Катерина, 20-30 роки минулого століття....
IP: 94.179.31.---
sensor+2 _ 19.10.2010 20:08
А ещё несколько лет назад говорил смотря бесконечные политшок где "народ" превозносился - дескать он мудрый, умный и т.д, а политики уничижались, как будто они инопланетяне, не из этого самого народа, что украинский народ (на всякий случай - и уж тем более русский) превозносить неверно. Он не обладает теми качествами которые ему приписываюстя на этих токшоу.

Он не мудрый, и не умный, в смысле политики и мировоззрения, в абсолютном большинстве.

Именно этот самый народ виноват во всех своих бедах и низком качестве жизни. Только он. Был бы народ мудрым этих политиков никогда бы не было не только в ВР и апарате Президенита, а даже в забитом сельсовете самой окраинной области.
IP: 93.72.12.---
Inqube _ 19.10.2010 20:08
Vjacheslav _ 19.10.2010 20:07
Inqube:
А Вы знаете почему все святые у всех народов -ВЕЛИКОМУЧЕННИКИ

Потому как это святые христианской религии, главная ценность которой - нищета духа.
IP: 178.94.211.---
Vjacheslav _ 19.10.2010 20:07
Inqube:
А Вы знаете почему все святые у всех народов -ВЕЛИКОМУЧЕННИКИ
IP: 87.255.17.---
Realpik _ 19.10.2010 20:06
Cjnybr:
[I]... Був у 50му такий міністр ЗС США Форестол...[/I]
Дуже влучне порівняння.
Але на мою думку в разі пана Орлика це ще не параноя - просто звичайнісенький комплекс страху.
Дивна річ - автор навпростець говорить "Ви усі бидло!", а багато хто відразу в мазохистському екстазі кричить "браво, браво!".
Себто за законом логіки, ті хто згідні з автором, згідні, що вони частина бидла. Доречі сам автор - теж.
А чому ми повинні слухати бидло?

IP: 93.72.12.---
Inqube _ 19.10.2010 20:02
"Итак, кто хочет жить, тот должен бороться, а кто в этом мире вечной борьбы не хочет участвовать в драке, тот не заслуживает права на жизнь." (с) Mein Kampf
Какая нация, такое и ее существование. Почему всегда наша нация позиционируется "патриотами" как "много пострадавшая" от голодоморов и прочих несчастий. Да, было такое, но было ведь и другое? Был поход Сагайдачного на Москву, были запорожцы, есть и были украинские ученые всеех времен действительно работавшие на престиж нашей нации. Почему главные герои - сплошные мученики: несчастный Тарас Григорович и прочие?
IP: 94.179.97.---
Vjacheslav _ 19.10.2010 19:57
sergserg7777:
Спасибо автору. В Украине, действительно, коренное население - стадо баранов.
---------------
Как будто в России лучше
Все мы из одного детства -совкового
IP: 195.39.210.---
don4anka _ 19.10.2010 19:56
Predator X:
Нас считаете быдломассой, себя, вероятно, элитой. Вот и ответ на мой пункт №1. Отвечать вам тем же не буду, противно было читать ваш комментарий. Да, у нас, как и у вас, полно бомжей и алкашей и это беда нашего региона. Но ненависти, которую вы проповедуете, у нас к вам, йододифицитным, не было. Ваш комментарий - как пук в общественном месте.
IP: 95.135.131.---
sergserg7777 _ 19.10.2010 19:51
Спасибо автору. В Украине, действительно, коренное население - стадо баранов.
IP: 77.120.172.---
Cjnybr _ 19.10.2010 19:46
Realpik _ 19.10.2010 19:27
Авторе, божевільна ти наша кликушо! Ну хто твою мову демонтує?? Ви всі вже сказилися там, як оті мерзотні істерички, що на них як не звертати увагу 5 хвилин, то кричать наче окропом облиті "Він мене ненавидить!!!"******** Був у 50му такий міністр ЗС США Форестол. Так той також себе так накрутив, що Совєти вже завоювали Америку (хоч вони тоді не мали ані бомби ані носіїв), що викинувся,бідолашний з вікна Пентагону, волаючи: "Русскіє ідуть!". Тож, пане редакторе, терміново відведить авторові кабінет на першому поверху, бо той орлик точно спробує,чи він вміє літати від тіх ворогів...
IP: 188.163.68.---
kyara _ 19.10.2010 19:36
dihlofos+hlorka:
Нет уже такого народа – украинцев.
Паскуда Ющенко сделал все, что бы Украину отдать в рабство ставленнику москалей.
________________
допоки в нашій свідомості буде сидіти переконання в тому, що все наше життя і доля залежить від ющенків, тимошенків, януковичів - абсолютно нічого не зміниться і ми далі будемо бидломасою в чужих руках... перш за все на себе треба орієнтуватися, на свої можливості, ресурси, розум, дух... Крах для людей, які і далі наївно думатимуть, що хтось колись спуститься з неба і стане нам всім манна небесна..
П.С. а ющ все таки паскуда рідкісна!
IP: 94.179.128.---
Vjacheslav _ 19.10.2010 19:29
Predator X:Predator X:
А ти на що здатен кр1м звинувачення вс1х 1 вся
По твоему вс1 г1вно - один ти цяця креативно розвинений ти наш
IP: 87.255.17.---
Realpik _ 19.10.2010 19:27
Авторе, божевільна ти наша кликушо! Ну хто твою мову демонтує?? Ви всі вже сказилися там, як оті мерзотні істерички, що на них як не звертати увагу 5 хвилин, то кричать наче окропом облиті "Він мене ненавидить!!!"
IP: 91.124.66.---
motoyar _ 19.10.2010 19:22
Згоден з автором... Нація жуючих биків. Соромно... Навіть сам починаю думати, що майбуть, така нація не заслуговує на існування.(((
IP: 94.179.128.---
Vjacheslav _ 19.10.2010 19:21
rex_zp:
Vjacheslav:
Сказать "нет" кому?
Своему коллеге по работе, который считает, что такого языка как украинский не существует?
ВСЕМ чиновникам и ментам страны, которые в полном составе гребут под себя как в последний день?

Нужно признать, что украинцы - в меньшинстве. Мы проиграли и разбивать лбы смысла нет.
Ждем следующего шанса.
-----------
Можем не дождаться
А чужой крови тем более
IP: 95.135.22.---
Боруссенфронт _ 19.10.2010 19:20
А почему автору, самому не возглавить народные массы и повести их в последний и решающий бой? А обзывать людей рабами и подлыми душонками,много ума не надо!
IP: 178.95.207.---
Predator X _ 19.10.2010 19:20
Суть сучасності в тому, що тепер ніяка держава нікуди і нікого злити не може.
А от люди, здатні до креативного розвитку, "злити" будь-яку державу, як какашку в унітаз – можуть запросто-нєглядя...З усіма наслідками для такої, перепрошую,"держави", де коштом платників податків масово купуються розкішні жоповозки із кожної жопи персональним підігрівом. Для "людей".Так от такого роду загальнонаціональна об'єднавча ідея – рабська праця заради жоп підігріву – влаштовує тільки тих, кого влаштовує.І не треба ображатися на незлий і тихий мат усіх здорових усім услід між плечі тим, хто остервеніло виборов собі право ділитися із багатими і жопи гріти.Демократія – це коли кожен вибирає за себе...
"Державотворення" у виконанні тут масово проживаючих ідіотиків слабоумних - це, перепрошую, тільки гавнометання. На щось інше ви, перепрошую, нездатні: так матінка-совдепія вас вже скалічила...квартирним питанням...

Розмножуйтесь, жоп блатних підігрівачі ...
IP: 178.95.207.---
Predator X _ 19.10.2010 19:19
Богдану Орлику :


Недолюдки остервеніло боролися за країну для "людей".
Мають.
"Люди" остервеніло боролися за розкішні жоповозки із персонально кожної жопи персональним підігрівом.
Мають.
Всі щасливі, всі сміються...
Який резон тут щось міняти ?
Просто здорові змушені терпляче чекати, коли недолюдки трансформуються у громадян. Що й переведе "людей" у статус просто криміналітету.
І тільки тут, в країні слабоумних і неляканих ідіотиків - це буде означати зміну ДЕРЖАВНОЇ влади ...
Експериментатори, блін…
IP: 178.95.207.---
Predator X _ 19.10.2010 19:17
don4anka:
Ви, тупа бидломаса Південно-Східних резервацій, можете забезпечити своїм, після запою зачатим, дітям кілька поколінь абсолютно тверезих батьків ? Щоб вони не тільки хотіли, але й могли вчитися і працювати ?
Ні, не можете.
В чому й вся суть вашої класової ненависті – тих, хто хоче, до тих, хто може.
Натуральною „залізною завісою" для ваших регіонів залишається алкозалежність і неспроможність вивчити іноземну мову, що й прирікає вас на працевлаштування, яке забезпечує тільки тваринний цілком спосіб і стиль життя.
І в Європу ви хочете, і про життя, гідне людей, – мрієте, порівнюючи.
Все це вам заборонено.
Строго-на-строго.
Але не державою.
Генетикою.
Може, виколіть собі очі ?
Щоб не порівнювати …
І незлий наш тихий мат вам усім услід між плечі ...
IP: 178.95.207.---
Predator X _ 19.10.2010 19:14
Основним завданням профспілок є збільшення складової оплати праці у собівартості продукції. Оскільки в будь-якій країні найманих працівників завжди найбільше, логічно, що найпотужнішу підтримку можуть мати тільки ті політичні партії, що і декларують, і забезпечують захист засадничих, фундаментальних прав, свобод і законних інтересів цієї, найчисельнішої, категорії виборців.


А Ви за кого проголосували, павучки ???
IP: 195.39.210.---
don4anka _ 19.10.2010 19:14
Для автора!
Злитесь, что молчит народ тихо в тряпочку? Позвольте изложить свою точку зрения, ибо вопрос вами затронут болезненный.
1.Восток и Запад уже давно не разом и то, что Востоку "хорошо", то Западу "смерть". А акции протеста должны быть, сдесь с вами полностью солидарна, общенациональными.
2.Во Франции во время акций на улицу вместе с митингуюющими выплескивается и орда обкуренных и обдолбанных "детишек", которые жгут машины, бьют витрины, нападают на прохожих. Нам оно надо? Хотите, чтоб вашу машину сожгли, а жену в революционном порыве изнасиловали в ближайшей подворотне?
3.Нет профсоюзов и лидеров, за которыми можно пойти без огладки. Ну нет и все. Дайте народу команданте Че или хотябы Шарля де Голля - и все состоится.
4. Нет лозунга, который продрал бы до печенок людей ВСЕХ социальных словев, подошел бы и пенсионеру, и студенту, и домохозяйке. Придумаете - опять же все состоится.
А пока не мечтайте о сознательности населения. Думаю, революционный момент еще не на
IP: 109.201.240.---
rex_zp _ 19.10.2010 19:10
Vjacheslav:
Сказать "нет" кому?
Своему коллеге по работе, который считает, что такого языка как украинский не существует?
ВСЕМ чиновникам и ментам страны, которые в полном составе гребут под себя как в последний день?

Нужно признать, что украинцы - в меньшинстве. Мы проиграли и разбивать лбы смысла нет.
Ждем следующего шанса.
IP: 94.179.128.---
Vjacheslav _ 19.10.2010 19:04
rex_zp:
Находились уже, за Каськива и за Ляшко.
Хватит.
А крови уже все заслужили.
И польется рекой. Срок только подойдет. Американским банкирам не снилось.
------------------------
Нет не польётся
Потому что бримся просто выйти и сказать нет
Потому что верим не в себя а в "мессию" Вот придёт ЛИДЕР и поведёт всех за собой к светлому будующему /воспитали нас так - сиди и не высовывайся/
Потому что среди потенциальных "лидеров" нет не запятнаных У всех рыльце в пушку
IP: 77.123.76.---
такс _ 19.10.2010 19:00
Прониклевий матеріа, добре автор попрацював.

Але українська ментальна звичка зневіри підсвідомо проявилася і у автора.

Треба було закінчувати переможно:

"Так стань вождем - стань сам героєм".

Але все у нас буде ок) Україна - народжується і народиться. Все в наших руках.
IP: 77.121.105.---
Лагідний _ 19.10.2010 18:50
А я ваще у Виннице рускую школу аканчивал и ваще скажу пацани какая разница Украина Расия руский язик,украинский-ваще какая разница!
IP: 109.201.240.---
rex_zp _ 19.10.2010 18:40
Находились уже, за Каськива и за Ляшко.
Хватит.
А крови уже все заслужили.
И польется рекой. Срок только подойдет. Американским банкирам не снилось.
IP: 92.113.31.---
LOT_1 _ 19.10.2010 18:28
х
Автору

Тут вже написали Вам про НАЯВНІСТЬ ОРГАНІЗАТОРІВ (профспілки у Франції) та НЕОБХІДНІСТЬ ОРГАНІЗОВУВАТИ...А волати про "всєм порзор" МОЖЕ ЛЮБИЙ ДУРЕНЬ..

А то що це за в біса організація : пікет СЕРЕД РОБОЧОГО ДНЯ, БЕЗ ЧІТКОГО ПЛАНУ (ПРОДОВЖЕНЯ), БЕЗ ДОСТОЙНОЇ МЕДІАПІДТРИМКИ, БЕЗ БЕЗ БЕЗ ...

Он у Франції щоб те що відбувається прийняло такі форми добровольці вже 3-4 неділі росповсюджують ПО ВСІЙ КРАЇНІ листівки, ціла купа ГО через свої медіа ресурси до чогось закликає, ..... та що там казати...немає слів...

НАВЧІТЬСЯ НАРЕШТІ ОРГАНІЗОВУВАТИ !!!!

Того самого Майдану не було б, якби не поставили палаток та не показали свою рішучисть діяти до переможного кінця... тому люди і підтягнулись
х
IP: 77.123.111.---
marie77777 _ 19.10.2010 18:19
Стаття хороша, вчасна. Не стаття - крик душі. Та не достукатися до українців, скільки не волай. Слабкі вони стали, понівечені душі їхні, і свідомість рабська - не переробиш. Жаль, що предки наші гинули задарма - не варті ми їхньої крові.
IP: 95.133.221.---
dihlofos+hlorka _ 19.10.2010 18:10
Нет уже такого народа – украинцев.
Паскуда Ющенко сделал все, что бы Украину отдать в рабство ставленнику москалей.
IP: 68.83.23.---
Svejkman _ 19.10.2010 17:46
Автору!

Так стань вождем - стань сам героєм. Справжнім, а не шароварним. Організуй сам людей. Організуй людей, які будуть організовувати. Які будуть організовувати організаторів.

Але ж ні, автор боягуз, навіть обличчя своє непоказав.
IP: 212.109.49.---
Serhiy _ 19.10.2010 17:44
rumata2000 _ 19.10.2010 17:18
"и в чем здесь дурня..."

В тому, що я написав - не бачу кореляції з патріотизмом та націоналізмом. Зрадники і космополіти лицемірять так само.
"Хотя если не поняли так и не поймете...."
IP: 217.21.43.---
peterlink _ 19.10.2010 17:33
rumata2000:

Какой народец - такие и лидеры. Всю вашу историю были шкурами продажными, такими до сих пор и остались.
IP: 95.133.204.---
rumata2000 _ 19.10.2010 17:18
Serhiy," Щодо Пори, чи Свободи - то основне питання у мене: "Хто їх фінансує.." И какие здесь еще вопросы, если Каськив лидер Поры пошел в услужение к Януковичу, и что вам этого мало.
Лицемерит автор когда пишет почему во Франции выходит миллион, потому что их призывают выйти, моральные и общественные авторитеты, лидеры.. А у нас..и в чем здесь дурня...Хотя если не поняли так и не поймете....
IP: 212.109.49.---
Serhiy _ 19.10.2010 17:13
зникло в)
знищити, якщо стають небезпечними, перекривши фінансування
IP: 212.109.49.---
Serhiy _ 19.10.2010 17:12
rumata2000 _
"как обычно, для национал лжепатриота шароварника лицемерите"
"и ярчайший пример деградация революционной молодежной Поры и ее лидера Каськива"

Щодо першого - це маніпуляція, не пишіть дурниць. Патріотизм і націоналізм ніяк не корелюється з криводушністю чи брехнею.
Щодо Пори, чи Свободи - то основне питання у мене: "Хто їх фінансує?". Поки це не буде дійсно громадська організація, поки вона не фінансуватиметься внесками людей, завжди буде підозра, що влада та масони створюють такі структури, щоб а) контролювати їх, б) зайняти ринкову нішу, г) мати наочні дані, наскільки в Україні піднімаються національні сили. Це - звичайний політичний крок
IP: 95.133.204.---
rumata2000 _ 19.10.2010 17:03
Добавлю, и ярчайший пример деградация революционной молодежной Поры и ее лидера Каськива.
IP: 95.133.204.---
rumata2000 _ 19.10.2010 17:00
Автору вы конечно правильно говорите, но как обычно, для национал лжепатриота шароварника лицемерите. Во Франции, пример которой вы привели, есть лидеры, котрым верят, которые поднимают народ. Это и профсоюзные лидеры, это общественные лидеры, это лидеры партий, студенческих организаций. А теперь посмотрите на наших лидеров, продажный на продажном, и продажным погоняет. Яркий пример иудушка Ющенко, Костенко, Тягныбок. Лживые, лицемерные и кто за ними пойдет... А вы говорите народ, народ разуверился потому что его обманывают и обманывают, Что может быть идиотичнее, сдать страну, демократию, свободу, даже назло Юле, фсбешному пропутинскому енакевско-донецкому клану,
IP: 178.95.146.---
Андрей-с-Востока _ 19.10.2010 16:56
Так у французов есть профсоюзы, которые их организовывают.
А в Украине что? Самопроизвольно народ не способен куда-то выйти.
IP: 95.111.231.---
pal _ 19.10.2010 16:56
Більш того, за гнилу гривню продають сусіда, брата...-на своїй шкурі відчув...і тільки тоді, коли кожен, повторюю кожен буде відчувати відповідальність за все у цьому житті (а не моя хата з краю)- тільки тоді з"являться справжні профспілки, гром.об"єднання і т.п.котрі організують забастовки не тільки у питанні мови. Кожен має чистити свою свідомість сам-маємо те, що маємо!!!!
IP: 95.132.8.---
shulka0902 _ 19.10.2010 16:45
сто відсотків, та тільки може у французів не таке звихнуте керівництво держави, коли сбушники дозволяють собі без ордеру приходити та залякувати, "рекомендувати" ректорам, знаним громадським діячам - і їм за це нічого, навіть заяви міжнародної спільноти до уваги не приймають, то як можна миритися з такою владою. так, я за, щоб вийти на вулицях демонструвати свою непокору, не напишуть, не озвучать перелякані, заангажовані українські змі - покажуть, розкажуть іноземці. але підтримую - протестувати варто, бо інакше станемо в ярмі регіоналів!!
IP: 82.207.126.---
dospivajemos _ 19.10.2010 16:41
Накипіло? Висловивилися? Полегшало? І - слава Богу. Тільки не поспішайте кидати всьому народові такі докори. Навряд чи Ви маєте на те моральне право...
IP: 212.109.49.---
Serhiy _ 19.10.2010 16:40
Не слід забувати, що французи виходять на вулиці не стихійно, їх зорганізовують профспілки. Це - незалежна самофінансована сила (середній внесок члена профспілки у Франції в місяць - 100 Євро)
У нас немає навіть лідера, не те що організації, за якими б піднялася хоч якась серйозна кількість людей, що вже казати про фінансування, без якого організовані протести не відбуваються ніде і ніколи! Відбуваються стихійні повстання, бунти - так, буває, коли є загроза життю, існуванню. Не дай Боже нам такого варіанту!
Де наші українські гетьмани? Я готовий виходити на вулиці - кличте!
IP: 194.44.31.---
Desi _ 19.10.2010 16:39
"Де ви, українські герої? Українські лицарі? Українські сагайдачні й коновальці? Стуси й чорноволи? Які не боялися радянської тюрми, а не те що якогось там ризику, що тебе хтось зніме на відео під час мітингу? "

дивна людина, мабуть нікрологи чи історію не вчила :) Дурних нема, і початок громадянського суспільства починається зі "свого".

Стільки прикладів невдалої реалізації, а автор закликає до тогож самого, чи то я дурний, чи очі мої не бачать:) Ніхто каже що в цих лицарів були погані ідеї, а от реалізації....

Тому мені аж ніяк не соромно бути тим хто з краю для тих хто іде стрибати з багатоповерхівки, або для тих хто на це закликає, таких крикуниів дреба самих вперед пропустити.


Контекст : «Ми не французи. Ми – раби» УП


      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2010-10-20 12:11:37
Переглядів сторінки твору 12965
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (0.591 / 5.25)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0.591 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.791
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Соціум
Соціально-громадська тематика
Культурологічна тематика
Людина і тоталітаризм, аналітика
Автор востаннє на сайті 2017.03.02 00:05
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-20 12:33:01 ]
О, ми якраз це обговорювали щойно на роботі. Мовляв, чи то менталітет, чи то затурканість з часів "совітів".
Неприємний осад залишився ще й з часів 2004го.
Хоча мені боляче до сліз - дивитися, як помирає країна, мова.
І що я. Я така сама - бо не ходжу на мітинги - робота ж, не маю часу. Я не француз. Я раб? Соромно, так. Але що я можу зробити?
Що я вже зробила - почала з себе - обмежила максимально вживання рос.мови на інтернет-ресурсах, припинила позоритися і писати рос.мовою вірші, почала вчитися пересилювати себе і спілкуватися українською навіть з людьми, які спілкуються російською (маю на увазі "вживу").
"Вибила" у начальства на російськомовному ресурсі, де працюю, можливість провести захід українською мовою - до речі, запрошую приєднатися і задати якесь розумне запитання, бажано юридичне :) http://conf.ligazakon.ua/conference/mova.htm


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-10-20 16:43:49 ]
Я теж почав із себе, але ще десь півроку назад, коли мене прийняли в ЛО "Кобзар" - одразу ж практично перестав писати вірші російською мовою (знаходився ж на російськомовному ресурсі), а зараз там всі свої вірші українською публікую, і їх читають не менше, ніж російські. Що цікаво, мої російські вірші почали перемагати в конкурсах і мають друкуватися в альманахах. Отже, українець може писати сильні вірші російською. Чому ж тоді українські росіяни навіть не в змозі вивчити українську мову за весь час життя в Україні, та ще й вимагають, аби всі українці розуміли їхню мову. Ми й так розуміємо, але що з ними таке?)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-20 16:50:54 ]
Та кажуть деякі лінгвісти, що тому росіяни не розуміють українську, бо російська - не славянська мова.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-10-20 17:03:42 ]
На певному рівні майстерності, я вважаю, просто немислимо рівнозначно віршувати, наприклад, англійською, російською, українською - повноцінно вступають у дію різні закони, різні традиції, це як географія, яку не сумістиш...

А якщо вперто пробуєш суміщати, то далі, схоже, не розвиваєшся, залишаєшся на порозі майстерності. Але допоки ще постане така дилема, то можна експериментувати. :)

Невміння навіть суто російськомовних українців писати високим стилем російську поезію хоча би на рівні майстрів минулого сторіччя (а на якому ж іще рівні тоді писати?) спочатку вельми дивує. А потім стає зрозуміло - Україна таки не Росія.
І це не вирок нашій російськомовній творчості, а швидше зауваження, що вона у нас, напевно, як американська англійська - трансформується, і надалі змінюватиметься у щось своє?

Тому, як на мою скромну думку, на високому рівні потрібно обирати щось одне, найголовніше - задля мистецтва, а інше залишати "просто" для позитиву розмаїтої творчості. :)
Але на суспільному рівні таки "поетом можеш ты не быть, а гражданином быть обязан!" - потрібно осягати українську, хто ще не осягнув.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-20 17:23:49 ]
) Але ж і "українські українці" далеко не всі пишуть "високим стилем української поезії". чи Ви думаєте, у них немає таких зразків?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-10-21 08:32:43 ]
Напевно, все-таки важливо, яка саме мова, що називається, материнська. Здається, ніби рівнозначно, якою спілкуватися чи писати вірші, не відчуваєш жодних незручностей чи відсутності словникового запасу, але все-таки рідною - краще.

"Потрібно осягати українську, хто ще не осягнув" (С) - так, але як переконати в тому російськомовні регіони України? В Одесі, наприклад, чи в Криму, коли заговориш українською, на тебе дивляться як на марсіанина.:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-10-21 08:25:20 ]
Можливо, й так.) Бо чому ж тоді жоден росіянин не в змозі правильно вимовити українське слово "паляниця"?))) Неодноразово сам пересвідчувався.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-10-20 12:46:09 ]
До речі, дорога Юліє, проблема, як ми всі, сподіваюся, розуміємо не в братній нам російській мові, і справжній культурі братнього народу. Проблема у вмінні дотримуватися свого і збереженні свого, бо недарма ж воно тут виникло, і не дарма є рідним для нас.
Багато хто із росіян, а також із російськомовних громадян України поділяє необхідність захисту української мови від знищення, розуміючи, що жодної загрози російській мові на території України немає і бути не може. На часі громадянам України повноцінно охопити, осягнути Диво Української мови, як те багато хто з них осягнув у мові Російській.

Власне за це зараз маємо боротися - за повноцінність українців. Тому в жодному випадку не можна на сьогоднішній день вводити двомовність, змінювати вектор, що додає вчорашнім совкам людяності....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-20 12:59:50 ]
Та ж так. Проблема не в самій рос.мові, проблема в тому, що її намагаються зробити "другою державною", а по суті - замінити нею українську, яку треба захищати набагато більше, ніж російську. З мови все починається.
"Жодна нація не вмирає від інфаркту. Спочатку їй відбирає мову"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-10-20 13:13:26 ]
А без мови і держави не має...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-20 13:14:19 ]
"допоки в нашій свідомості буде сидіти переконання в тому, що все наше життя і доля залежить від ющенків, тимошенків, януковичів - абсолютно нічого не зміниться і ми далі будемо бидломасою в чужих руках... перш за все на себе треба орієнтуватися, на свої можливості, ресурси, розум, дух... Крах для людей, які і далі наївно думатимуть, що хтось колись спуститься з неба і стане нам всім манна небесна.."

+1


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-10-20 14:15:33 ]
У нас, Мріє, у постсовків, боюся в голові надто багато штампів залишилося - особливо щодо первинного і вторинного. Та що цікаво - і духовне приводить до бачення "земної влади", як речі вторинної, так і матеріальне не може намацати у "системі влади" того самого фундаментального матеріалізму.
Отже, Влада і Політика завжди вторинні, для всіх логічно послідовних систем мислення. І ніхто нині, здається, вже не сумнівається в первинності живого індивідуума (подеколи окрім самого такого індивідуума), так? :)

А цього ж індивідуума рятує щодня здорова традиційність - дихання чистим повітрям, споживання нормальної їжі, чистої води, гармонійність стосунків із природою, і суспільством на даній території. Власне все це є у нас в комплексі української культури, з її абсолютним акцентом, приматом (переважне значення) особистісного. І це є Європейським баченням буття, і його втрачати аж ніяк не можна.

Чи мають наші загаджені великі міста щось чисте? Але ж це можливо виправити, просто нам, жителям цих міст, потрібно нарешті стати повноцінними жителями країни, а не тої, чи тої "влади". А без розуміння і осягання Української культури, даної Богом цій землі, як і землям російським - справжня російська культура (що теж зникає), не вижити! Ось у чому головна проблема.
Даючи знищити найчистіше на цій, нашій землі - а мова є квінтесенцією усіх животворних традицій нашого ареалу, ми начисто знищуємо наше майбутнє.
Вибираючи життя під териконом строкатого шламу. :(

А політиків ми повинні використовувати, а не вони нас. А для цього потрібно вибирати лише тих, на кого можна суспільно вплинути, інших - у жодному випадку!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-20 14:57:09 ]
Судячи з наведених коментів під статею, таки сумніваються: "дайте нам лідера! дайте нам героя!"... і ми підемо за ним. а коли його знищать, повернемося до своїх городів і чекатимемо наступного.

Знаєте, я (можливо ідеалістично) думаю, що жодними законами мову не можна знищити. доки є її носії (у фізичному сенсі). Більше того, погоджуюсь з Бродським, який казав, що мова переживає своїх носіїв - у разі, коли вони залишають по собі її матеріальний вияв (книжки). Тож проблема у збільшенні критичної маси гарної, достойної національної культури в цілому і літератури, зокрема.

Що стосується особистісного ставлення - теж не потрібно ніяких указів і законів, щоб розвивати в собі любов і повагу до рідної мови. І вміти достойно нею користуватися. Тому що інколи рідною мовою кажуть таке і так, що краще б вони були німі )

А політики... на жаль, всі, що є нині, вже отруєні. неможливо впливати на ходячих трупів (


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-20 14:01:07 ]
"Слово, моя ти єдиная зброє!" Отож і прагнуть будь-що нам ту "зброю" одібрати. Єдину і останню... Щоб легше було проковтнути.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Майстерень Адміністрація (Л.П./М.К.) [ 2010-10-20 15:17:57 ]
Мітинг проти двомовності: «друга державна мова вже діє – мова брехні»

«Ми добре розуміємо, що двомовність – це ніяке не «надбання народу», а цілеспрямована політика іншої держави, це свідома русифікація…»

До приміщення Комітету культури й духовності Верховної Ради – що навпроти парламенту – прийшли тисячі людей, серед них – відомі українські митці, громадські діячі, просто пенсіонери, студенти. Вони зібралися тут, щоб сказати своє «фе» «комуністично-регіонально-литвинівському законопроекту про мови», яким мають намір узаконити так звану двомовність.

Найактивнішими були студенти… Аби їх краще почули, вони прихопили з собою з дюжину оцинкованих відер і пару барабанів, у які щодуху гатили. Пригадалася Помаранчева революція, коли молодь навпроти Кабміну цілодобово нагадувала про себе барабанним боєм…

Одне слово, це була та акція, що не за дешеву ковбасу.

– Чому ви проти двомовності? – запитую в студентів КІМО, озброєних барабанами.

– Сьогодні довелося пропустити заняття, але є заради чого. Сьогодні ми вчимося українською мовою, завтра хтось захоче, аби ми це робили російською, тому ми тут, – каже студент Артур з Донеччини. – Ми добре розуміємо, що двомовність – це ніяке не «надбання народу» (так сказано в законопроекті), а цілеспрямована політика іншої держави, це свідома русифікація, а ми повинні проводити дерусифікацію. За 20 років незалежності можна було звикнути до української мови й не порушувати таких абсурдних питань. Ми через свою м’якість весь час здаємо позиції, але не повинні поступатися жодною комою, жодним словом, жодною буквою.

Мітингувальники тримали гасла: «Не нацьковуйте язик на мову», «Займіться ділом, а не язиком», «Янукович – розкольник України»…

– В Україні сьогодні набагато більше наболілих питань для простих людей, які потрібно приймати невідкладно, – лунало з гучномовця. – Закон про мови – це замилювання очей, аби відвернути увагу від нагальних проблем.

– Хай росіяни вчать нашу мову, – каже киянка Парасковія, яка прийшла зі своїм хором «Гомін», –ми ж їхню вивчили, спілкуємося з ними їхньою мовою, коли потрібно.

Людей зібралося чимало, але міліція притисла їх до будівлі, не поступаючись ані сантиметром. Проте мітингувальники потіснили міліціонерів, ті намагалися кільком активістам скрутити руки. Правоохоронцям мирно нагадали, що вони «не бидло», яким вважає їх влада. Це подіяло, і міліцейський кордон відступив, звільнивши для мітингу ліву смугу проїжджої частини.

Письменники, громадські діячі брати Капранови сьогодні вийшли протестувати проти брехні.

– Ми зрозуміли, що друга державна мова вже введена – мова брехні. Це єдина мову, яку досконало знають наші можновладці. Саме тому, що в державі з людьми спілкуються цією мовою, ми тут. Після того, як вони зробили хід назад з політичної реформи, то завтра призначать собі термін до другого пришестя. Скажімо, розп’яття Христа Конституційний суд визнає нелегітимним і влада автоматично владарюватиме до другого пришестя. Лише така логіка напрошується. Нехай вони собі не думають, що люди заспокоїлися. Люди не заспокоїлися, бо руйнація країни не вигідна нікому, крім них самих.

Письменник Сергій Пантюк не проти другої державної, але лише після того, як кожен донецький, луганський розмовлятиме українською.

– Тоді я чесно заговорю з ними російською. Але коли двомовність розуміється як тільки російська, то, вибачте, чхати я хотів на таку двомовність і боротимуся проти неї до останніх своїх днів.

Ірена Карпа днями повернулася з Європи.

– У Франції підвищують пенсійний вік, поповзли трохи ціни, і там страйкують усі – кажуть, що скоро й літаки не літатимуть, бо страйкарі їм не постачатимуть пальне. А що відбувається в Україні? Повна апатія. І дуже важливо, аби зараз усі виходили з «пасиву». Я прихильниця радикальних методів. Вважаю, поки по пиці не почнемо давати цій владі, то нічого не зміниться. У Франції підняли ціни на бензин – люди перевертають машини, б’ють вітрини і доволі грізно про себе заявляють. А українці поки що занадто мирно діють.

Діячка громадського руху «Відсіч» Анастасія Розлуцька проти двомовності, «бо в нас є країна, яка називається Україна, у нас є мова – українська». «Звісно, в нас значна частина спілкується російською мовою, – сказала вона, – але їхні права не утискаються і російська мова не належить до мов, які зникають. В Україні російськомовної літератури видається понад 60 відсотків, а української лише 20. Звісно, винні самі громадяни, що після 20-тирічної незалежності сьогодні порушуються такі питання.

Депутат-«регіонал», представник президента у ВР Юрій Мірошниченко проходив у комітет через центральний вхід, мітингувальники кричали «ганьба», але той, за його власним зізнанням, сорому не відчував. «Я особисто голосуватиму за закон, – заявив він. – Якщо автори законопроекту доведуть мені, що їхні ініціативи спрямовані на імплементацію Хартії регіональних і місцевих мов і не утискають україномовної громади в Україні, то цей закон може бути прийнятий».

Дисидент Степан Хмара заявив, що український народ не потерпить «покидьків при владі й глуму над нашою честю і гідністю».

– Україна більше не буде Малоросією, нехай це собі добре затямлять у Кремлі, а також п’ята колона в Україні. Нехай не наражаються на ті речі, за які їм буде дуже важко розплачуватися. Щодо цього ганебного закону я б хотів звернути увагу всіх на поведінку голови ВР Литвина…

При згадці про Литвина, народ загудів: «Ганьба Литвину!»

Дисидент нагадав, що саме Литвин як голова ВР ставитиме законопроект на голосування.

– Хотів би також нагадати, що він є академіком НАН України, але чомусь голосу академії не чути. Нехай би відстежила поведінку свого члена.

У поета Олександра Ірванця виникли асоціації з 2004 роком – побачив біля ВР старші, молодші, юні, зрілі обличчя.

Ірванець прочитав нового вірша під назвою «Балада про вікно», присвяченого особі, від якої залежатиме остаточне прийняття закону:

Я йшов по столиці нічною порою.

Сплелись блискавиці над Кия горою,

І вихор метався в небесній безодні,

І я почувався страшенно самотнім…

Та раптом мені засіяло воно –

В будинку на Банковій тепле вікно!

І я зрозумів: у буремний цей час

Він там, і Він думає зараз про нас!

Коли Він у виборах участь узяв,

Почути з нас кожного пообіцяв.

Якщо ж Він усіх нас почути не зможе,

Йому Хорошковський у цім допоможе.

Він відає чаяння й біди народні –

Поліпшує наше життя вже сьогодні,

Довіривши часточку праці важкої

Миколі Азарову й Васі Цушкові.

І затишно, й тепло зробилось мені,

Коли я побачив те світло в вікні!

Вікно в президентській Адміністрації!

Твій теплий квадрат зберігатиму в серці я!

Бо знаю, що у найбуремніший час

Він думає там про нас!

І за нас…

Фронтмент гурту «Тартак» Сашко Положинський прийшов не лише, щоб відстоювати українську мову, а й подивитися, скільки нас є.

– Мене також хвилює, що ми далі робитимемо? Як ми діятимемо? Уже всім очевидно, що в Україні немає політичних сил, на які ми можемо покладати свої надії. Усі вони вкотре доказали, що безвідповідальні. Тому ми повинні розуміти, що ніхто, крім нас, нічого в Україні не змінить. Якщо ми хочемо стати розвиненою державою, то годі вже лише кричати «ганьба, ганьба», треба діяти своїм інтелектом. Ми діями повинні показати, на що ми здатні заради своєї ідеї, своєї країни.

Під кінець мітингу голова Комітету ВР з питань культури і духовності, народний депутат Володимир Яворівський повідомив, що комуністично-регіонально-литвинівський законопроект не внесений до порядку денного ВР і, швидше за все, його не вноситимуть до середини листопада.

– Чому до виборів цього не зробили?

– Гадаю, побоялися, – сказав нардеп. – Законопроект на комітеті розглядатиметься в середу. Звісно, він буде відхилений, але це, на жаль, не є перешкодою для його внесення.

Оксана Климончук


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-10-20 17:39:29 ]
До одного місця всі ті мітинги. Українською мову можна врятувати єдиним засобом – величезною кількістю ХОРОШИХ ДИТЯЧИХ КНИЖОК, бо діти ще хоч щось читають у цій країні. А те, що ми бачимо у книгарнях на сьогодні, досить часто інакше як халтурою не назвеш. І винні у цьому ті, хто обирає, що друкувати, а це уже бізнес, а не політика. Хочете протидіяти русифікації – знаходьте кошти на видавництво якісної дитячої літератури, а не яскравих палітурок з нікчемним змістом. А то галасу багато, а як до конкретних дій – то всі в кущі. Звичайно, на майдані галасувати легше, аніж збирати гроші на видання, від котрих особисто нічого не матимеш… От взяли б у ПМ, і організували збір коштів, та й видали б гуртом щось дійсно КОРИСНЕ, ЯКІСНЕ і ЦІКАВЕ. Може, хоч декілька читачів для майбутніх українських поетів та письменників виростимо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-10-21 08:36:47 ]
Чому лише дитячих, Тетяно? Дорослі теж повинні читати українське.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-10-21 19:58:27 ]
Тому що все одразу не ухопиш, а щодо дітей згаяний час - злочін, бо краще виховувати, а не перевиховувати потім, власні гріхи замолюючи...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-10-25 09:49:36 ]
Тут я з Вами повністю згоден, Тетяно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-10-22 08:11:22 ]
Дітей треба виховувати власним прикладом, а не словами, бо скільки б ми правильних слів не говорили, діти все одно дивляться на наші справи, а не слова, і продовжують справу батьків.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-10-23 02:04:29 ]
Так про приклад же і йдеться, пане Валерію. Ми повинні показувати дітям приклад любові до рідної мови, читаючи їм дійсно хороші казки і вірші, бо це під силу навіть тим, хто здатен розмовляти тільки суржиком. А не привчимо їх до рідної мови в дитинстві, то потім нема чого владу у русифікації звинувачувати, не вона дітям на чужій мові казки читала.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
к т (Л.П./М.К.) [ 2010-10-20 21:09:23 ]
Проти України, її незалежності ( мови, культури тощо) виступає добре організована і фінансована сила, яка опирається на "п"яту колону" всередині країни, що примушує нас боротися на всі фронти. Нічого нового в цій боротьбі не придумали. Ще китайські філософи до н.е. стверджували: хочете завоювати країну - висміюйте їх богів, вчіть молодь неповажати батьків, глузуйте із їх звичаїв і т.д і т.п. На зміну ворожому прийшло напускне українство - вовк у овечій шкурі ( вишиванці), яке вже нині оскалює зуби, а завтра заявить про себе у всій своїй "вовчій красі".
Тому у нас єдина дорога - боротися за СВОЮ мову, за СВОЮ культуру, за СВОЮ історію, за СВОЮ Україну!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-10-23 16:37:32 ]
Населення сходу та півдня України має поважати президента держави й учитися в нього

“Галю, як там твій син у Києві, може, вже начальник?”
“Ні, Маланю, ще не начальник, але по-руськи вже балака. З розмови двох сусідок на Чернігівщині

Історична довідка

У світі немає країн, яка б за свою історію не була хоча раз кимсь переможена, захоплена чи окупована. Незалежно від періоду окупації, переможець намагався асимілювати підкорене населення через запровадження своїх порядків і мови. Як тільки наставали сприятливі обставини, народ виборював незалежність. І завжди відродження нації, становлення сильної держави починалося з відродження рідної мови.

Приклади

Норвегія. Войовничі вікінги, котрі сторіччями навіювали жах на всю Європу, таки потрапили під зверхність Данії. Норвежці були змушені розмовляти й вести офіційні справи на чужій, хоч і спорідненій мові. Та як тільки отримали спочатку часткову, а потім і повну незалежність, відразу відновили мову причому одночасно у двох модифікаціях – букмол і нюношк. А всього населення Норвегії – 5,5 млн.

Чехія. Понад вісімсот років потерпала від німецької мовної експансії. Уся еліта та її прихвосні розмовляли німецькою. Але коли склалася сприятлива ситуація, націонал-патріоти вольовим рішенням прийняли чеську як державну й стали на шлях процвітання. До речі, іншим закономірним кроком на цьому шляху, уже відносно недавно, була повна люстрація, проведена Вацлавом Гавелом.

 Ізраїль. Євреї взагалі відродили свою невживану майже 2000 років мову – іврит. І хто може сказати, що ця нація якась недолуга або бідує?

Список можна продовжити…

Як виняток, є цивілізованих країн з двома чи трьома державними мовами. Але вони або специфічні, або відверто слабкі. Наприклад, двомовна Бельгія дуже нестійка, але географічно фартова. Була б поряд агресивна Москва, а не Париж з Амстердамом, то цю славну країну вже б давно порвали на шматки.

Медичний факт

Новітні дослідження підтвердили давно зафіксований факт, що діти, котрі зростають у двомовному середовищі, мають кращі розумові здібності, вищий коефіцієнт інтелекту IQ і, що цілком закономірно, досягають кращих життєвих результатів.

Економіка

Декілька років тому мій давній знайомий, успішний бізнесмен, віддав своїх дітей до престижного київського ліцею з поглибленим вивченням на української, польської та англійської мов. Коли його запитували: «А як же російська?» - то чули у відповідь: «Русскому і матюкам научатся на улице. Буду я еще бабки платить!» І тут немає жодної зневаги. Є проста констатація загальновідомого факту, що в Україні російська мова вже 350 років є основним знаряддям комунікації між чужими людьми. Між собою говорять по-українськи, а до незнайомців завжди відповідають російською. Тому в іноземців і складається обманливе враження, що всі розмовляють по-російськи. За такого агресивного (на побутовому рівні) російськомовного пресингу немає жодної потреби платити за це гроші. Це все одно що оплачувати постчорнобильську радіацію... Саме собою влізе в найменшу шпаринку. Тобто, з точки зору економіки, фінансова підтримка російської мови в Україні – гроші на вітер.

Прикордонна зона

У всіх країнах уздовж кордонів живе цікава публіка – «подвійного призначення». Будучи формально громадянами своєї держави, вони мають велику кількість родичів і знайомих по той бік, добре знають чужу мову, дуже мобільні й завжди являють собою сферу інтересів та впливу країни-сусіда.

Так, західні поляки добре володіють німецькою, а деякі мають німецькі паспорти, що дає їм можливість безмитного ввезення автомобілів та інших товарів. У невеликих масштабах таке явище терпиме. Але не в Україні. У нас масово роздають паспорти або «карти» Румунія, Угорщина, Польща та інші. Але найбільш загрозливе становище на сході й півдні України. Тут свідомість населення цілих областей перебуває під повним контролем російських медіа.

Самі росіяни з середини 90-х не цікавляться політикою і виробили імунітет на свою пропаганду. Тим же, у кого ще з’являються сумніви щодо адекватності пропаганди з голубого екрана, можуть вийти на вулицю й побачити російські дійсність на власні очі...

Наші ж глядачі такої можливості не мають і тому цілковито ведуться на щоденний кремлівський ТВ-«розвод»-казочку про щасливе життя в Росії та звитяги їхніх керманичів.

Виведення з російськомовної зони перевело б наших громадян у реальний вимір і принесло б їм же безцінну користь, яку вони зможуть оцінити з часом. Для підтвердження цього зробіть експеримент – спробуйте лише один місяць порозмовляти тільки українською мовою, дивитися українськомовні канали й фільми та читати українську пресу й літературу. Коли після цього увімкнете РТР або НТВ, то будете шоковані повною неадекватністю.

Поведінка населення

Звичайні люди прагнуть до кращого життя. А краще – завжди біля влади. Тому йде швидке пристосування: переймаються мова, поведінка, одяг і навіть походження. Так, наприклад, суто українське прізвище Омельченко свого часу трансформувалося в Амельченков. При короткочасній окупації, наприклад у 1941 – 1944 роках, така поведінка трактувалася як пряма зрада батьківщині. При довгостроковій теж засуджується, але вже не так суворо. Але якщо мама розмовляла з тобою рідною українською, а ти перейшов на «руський» суржик, то це все одно зрада.

Дії влади

Коли політики займають найвищі позиції в країні, відбувається трансформація їхньої ментальності. Уже не немає потреби у звичайних методах збагачення, типу «обналічки» тощо. І без того вся країна з її бюджетом – у твоїх руках. Відтепер усі зусилля спрямовуються на втримання в кріслі та посилення влади шляхом укріплення монолітності та однорідності суспільства. І головний інструмент тут – державна мова. У нас вона може бути ТІЛЬКИ УКРАЇНСЬКА! Недарма Янукович категорично вимагає від всіх своїх підлеглих розмовляти по-українськи. Тільки в передвиборчі періоди допускаються тимчасові обманні обіцянки щодо запровадження російської мови. Насправді ніхто її вводити ніколи не збирався і не збирається. Це все одно що рубати сук, на якому сидиш.

І останнє… Відомий чечебол любить пафосно повторювати про Януковича: «Ето ж всєнародно ізбранний прєзідєнт!» Ну, по-перше, зовсім не всенародно, а по-друге, не зовсім вибраний. Але то в минулому. Зараз головне те, що він легітимний президент України. І хочеш того чи ні – маєш поважати президента своєї країни. Ця людина, попри всі свої вади, змогла в поважному віці досконало вивчити українську мову, чисто говорити й думати на ній.

І тут маємо конфлікт між агресивною проросійськомовною популяцією сходу й півдня, неспроможною вивчити літературну мову країни перебування, і її лідером, котрий чудово володіє цією мовою.

Тобто президент Віктор Федорович Янукович є для сходу й півдня України недосяжною суперзіркою, яка на порядок вища від свого електорату за розумовими здібностями…

Висновок

Громадяни України, якщо хочете, щоб ви і ваші нащадки добре жили в Україні – вивчайте українську, мисліть і розмовляйте по-українськи.

Віктор Малєй, підприємець 



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-10-25 09:47:32 ]
Але якщо мама розмовляла з тобою рідною українською, а ти перейшов на «руський» суржик, то це все одно зрада.(С) - а якщо навпаки? :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Майстерень Адміністрація (Л.П./М.К.) [ 2010-10-29 13:37:59 ]
А якщо навпаки, то помилка нарешті виправлена! Мова - квінтесенція культури, безкультур'я бути не повинно в жодному випадку.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Майстерень Адміністрація (Л.П./М.К.) [ 2010-10-29 13:34:31 ]

А ось і наше кріпацтво. "За Якубевіча!"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-02 08:32:04 ]
Цікава добірка матеріалів. Вона вже сама по собі ілюструє, наскільки універсальним має бути лідер, що здатен об'єднати (до цього схиляється більшість дописувачів?) отакі широкі погляди. Не можемо поки що вести нормальний діалог один з одним, чіпляємось за слова і пожираємо один одного. Французи згуртовані навколо гасла "Франція понад усе!". У нас ще не розібрались і не збираються навіть розбиратись, а хто насправді для України Мазепа, Бандера, Шухевич, Чорновіл, Стус. Таке враження, що на одній території зібрались громадяни кількох ворогуючих між собою країн: всі проти всіх. Давай лідера! До кого звертається цей голос? У порожнечу. У нас забагато лідерів, тому що "різновекторна" людська маса. Кожний потенційний лідер знайде під свою ідеологію кільканадцять тисяч послідовників. А швидше знаходять під ідеологічну основу свого бізнесу. Бо питома вага таких вождів міняють, або готові змінити свою ідеологію з огляду на доцільність. Ми радо обслуговуємо "своїх" місцевих, вважаючи, що вони піклуватимуться про нас. А їм начхати на нас, навіть на своїх соратників (он як Шуфрича копнули з міністрів). Мені поки що важко уявити сильну постать в українському політикумі, навколо якої об'єднається країна і, нарешті, дійде до чогось путнього. Що з того, що я аж хрипітиму, переконуючи, що ніхто, крім "Свободи" не дбатиме так про добробут українців? Цей мій вибір ще треба перевірити на практиці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир В'юга (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-10 13:26:41 ]
Займаюсь книжковим бізнесом і чую від пересічних людей: скоро Янукович введе російську мову.Ось так! То ж де живе наша гідність?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Майстерень Адміністрація (Л.П./М.К.) [ 2010-11-26 10:06:08 ]
Наша гідність постійно винищувалася і її просто не залишилося. Фактично після розпаду СРСР зосталася сиро-сіра маса так званого "совка" - без жодної гідності й інших громадянських атрибутів.
Тож нині надія на нові покоління українців, які разом із собою принесуть винищені раніше в нас Господні якості. Чи не так? Звісно, якщо матриця лугандонських "совків" не викривить-зіпсує-знищить і цих ще до їхнього визрівання...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Майстерень Адміністрація (Л.П./М.К.) [ 2010-11-26 10:06:49 ]
Чому в Україні у 20-х та 40-х роках був Голод?

«Ельцин, заставь хохлов накормить Москву!»
Гасло 90-х років

УНІАН багато писав про Голодомор 30-х років. Але я спробував дослідити, чому був голод у 20-х роках? І чому був у 40-х? Перша світова війна прокотилася тяжким тараном через Україну, фронти переорали снарядами нашу землю. Люди були пограбовані, господарства знищені, але голоду, від якого гинули масово люди, під час війни таки не було. Чому ж тоді виник голод після неї?

Битви першої світової війни не відбувалися власне на російських землях, втім із захопленням в Росії влади більшовиками в містах європейської Росії настав голод. У грудні 1917 року Совнарком РФССР під керівництвом В. Леніна «підрахував», що в Україні є 500 000 000 пудів «надлишків зерна», це біля 750 тисяч тонн. (Ленинский сборник, т. XVIII с.83)

Бачите, більшовики не мали ані орбітальних сателітів, ані Інтернету, однак у Петрограді за тисячу кілометрів від України просвітили наші магазини у кожного господаря, зважили і підрахували наше зерно!

20 грудня 1917 року Ленін призначає Георгія Орджонікідзе надзвичайним комісаром «району Україна» (!?), який в січні і лютому 1918 року їздив до Харкова, Катеринослава, Кіровограда, Одеси, Миколаєва, Херсона, Полтави з продзагонами і керував грабежом тих «лишків зерна» і висилкою їх до Росії. Товариш комісар мусив добре потрудитися, бо 3 лютого 1918 року Ленін пише йому: «Від душі дякую за енергійні заходи в продовольчій справі. Продовжуйте, ради бога, з усієї сили добувати продовольство, організувати спішно зсипку хліба, щоб встигнути налагодити постачання до бездоріжжя» (див: В.І.Ленін, твори, т.35, с.267).

А було за що дякувати «комісару району Україна». Він наказав, щоб у містах Харківської області не робили запасів більше, ніж на два тижні.

У грудні 1917 року і січні 1918 року тільки в Ізюмському повіті було реквізовано і відправлено в Росію 740 000 пудів зерна (приблизно 1200 тонн). («Продовольственное дело» №34/1918).

23 січня 1918 року Нарком по продовольству повідомляв Леніну, що з Полтавської області на 18 січня відправлено до Петрограда 30 вагонів пшениці, у Москву – 30 вагонів пшеничного і житнього борошна і по 20 вагонів – в Новгородську, Смоленську і Володимирську губернії. 18 січня 1918 року з Чернігівщини відправлено до Петрограда і Західного Фронту 140 вагонів цукру. З 18 лютого по 9 березня 1918 року тільки з Херсонської області до Росії вивезено 1090 вагонів збіжжя.

Дуже цікаву статистику про вивіз хліба з України до Росії знаходимо в телеграфних повідомленнях комісара Харківського залізничного вузла: 19 лютого 1918 року відправлено 2 потяги; 20-го – 2 потяги; 21-го – 2 потяги; 22-го - 7 потягів; 23-го – 3 потяги; 24-го – 3 потяги; 26-го – 2 потяги в складі 75 вагонів; 28-го – 30 вагонів продовольчих вантажів у Московську, 50 вагонів – у Петроградську і 154 вагони – у північні губернії. 1 березня 1918 року до північних губерній відправлено 40 вагонів, до Москви - 23 вагони борошна, вагон круп і вагон консервів.

Усі ці відомості я скопіював з відкритих архівних документів Росії.

Цей перелік можна продовжити, але і подані документи засвідчують про обсяг грабежу України більшовиками. Річ зрозуміла, що в потребі одна держава допомагає другій. Але це робиться на основі міждержавних угод і договорів. У даному випадку такі угоди повинні були укладатися між РФСРР і УНР. Але цього не сталося. Московські більшовики військовою силою на території іншої держави УНР реквізували продовольчі продукти – зерно, борошно, цукор, крупи та інше. Для реквізиції хліба у селян більшовики Леніна створили спеціальні військові загони переважно із «рабочих і матросів» братньої Росії. Перший такий «продзагон» вирушив із Харкова вже 16 грудня 1917 року в район Сумщини. Збройні сутички при реквізиції виникали в околицях Донбасу і великих промислових міст.

Насильницьке відбирання продовольства в Україні більшовиками швидко довело до впровадження в Україні карткової системи у містах. Спочатку на людину, яка працювала фізично, норма була півтора фунта хліба, на всіх інших – по одному фунту (фунт - бл. 400 г.) Отже, за два місяці відбору хліба в Україні, де було «500 мільйонів пудів хлібних залишків», розпочався голод. У двадцяті роки ХХ століття Україна (УСРР) увійшла пограбована, обікрадена «старшим братом» і то не лише з хліба, а також і сакрального майна. За декретами Леніна з 1918 і 1922 років про так звану секуляризацію і реквізицію церковного майна, в Україні пограбовано і продано за кордон церковних цінностей на суму вісім мільярдів доларів за тодішнім курсом (див: В. Самохвалов. КПбУ у боротьбі за відбудову народного господарства в 1921-1926 р.р.). Немало вивезено його в Росію і досі не повернуто. Предмети духовно-культурної, історичної тисячолітньої спадщини, створені генієм нашого народу, було пограбовано.

Отже, слід відзначити, що творцем голоду в Україні був Совнарком РФСРР на чолі з Леніним. Сталін мав доброго учителя, він тільки удосконалив ленінську систему і поширив дію на всі території, де проживали українці, – (подивись на етнографічну карту розселення українців того часу, у тому числі на граничні повіти в південних областях РФ, Приволжя, Придоння, Кубані, а також Казахстану, на, так званий, Сірий Клин). Окремі дослідники голод у 1917 – 1922 роках назвали прелюдією Голодомору 1932-33 років. Голодомор тридцятих років ХХ ст. широко досліджений українськими і зарубіжними істориками, тому у цій статті не обговорюється. Але, при нагоді, тим, хто заперечує Голодомор, треба згадати одну цифру, яку навів син Йосифа Сталіна Яков Джугашвілі в розмові з польськими офіцерами-в’язнями німецьких концтаборів 1943 року в розмові про трагедію Катині. Він сказав: “Чого ви кричите за якихось 4 тисячі людей? У тридцятих роках в Україні від голоду загинуло три з половиною мільйони людей - і всі мовчать”. Як бачимо, навіть син Сталіна був поінформований про трагедію в Україні. А що подав «тільки» 3,5 мільйона жертв, то вже питання сталінської статистики. Тут важливо, що він ствердив, що Голодомор був! Цю розмову надрукували не так давно у польській газеті “Політика”.

Голод у 1946-47 роках також ще не досліджений вповні. Тут я хотів би згадати Микиту Хрущова, який на VIII пленумі ПОРП(б) у Варшаві, куди він прибув без запрошення, в жовтні 1956 року, відповідаючи партійному діячеві Польщі Владиславу Ґомулці, сказав:

«Я міг би вручити вам, дорогий товариш Ґомулка, список осіб, що впали жертвою канібалізму в 1946–47 роках в часи голоду в Україні, а ми в тім часі давали вам зерно, давали вам не його надлишки, а відривали його від живого тіла нашого народу... У 1946–47 роках був голод в Україні, був канібалізм (запитайте Ванду Васілевську), а ми постачали вам зерно» .

Треба зауважити, що голод в 1946–47 роках охопив властиво терени України, де сільське господарство було колективізоване, де були колгоспи і радгоспи, створені вже 1939 року, що сприяло державі у пограбуванні селян. Очевидно СРСР не «давав», а продавав Польщі, і не лише Польщі, український хліб на базі міждержавної угоди з 1946–1948 років. Тоді Польщі «дали» 300 (триста) тисяч тонн зерна.

Наслідком всіх голодів в Україні було знищення як чисельності так і етнофонду народу. Знищено було найздоровший національний етнофонд, найздоровшу частку нації, якою тоді було селянство. Треба признатись, що досі ми не спромоглись відтворити втрачений в роки голодів фізично-моральний етнофонд народу.

Саме в цьому я бачу коріння гасла, яке поставив у епіграф.

Степан Семенюк, колишній політичний референт крайового проводу ОУН, голова політичного відділу воєнної округи УПА, спеціально для УНІАН

http://www.unian.net/ukr/news/news-408202.html