ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.03.17 11:46
Ти дивишся у дзеркало
і не бачиш
свого відображення.
Ти розчинився у просторі,
ти злився
із безликістю кімнати.
Так дух розчиняється
у безмежних полях космосу,

Ірина Вовк
2026.03.17 09:33
«Ой, під горою, під Сучавою, Там козак Тиміш лежить із славою. Там не били в дзвони, там не грали сурми, Тільки лиш Розанда мовить так над мурами... – Ой, мій соколе, ясний муженьку, чом не кличеш мене, мій под

Віктор Кучерук
2026.03.17 06:18
Весна навколо - і в душі весна
Відразу та охоче відродилась, -
Вона жива, як світу таїна,
І невблаганна, наче Божа милість.
То ледве чутна, ніби шелест крил,
То гомінка й весела, як цимбали, -
Від неї знову набираюсь сил,
Щоб старості пручатися над

Ярослав Чорногуз
2026.03.17 01:48
Хилитає вітер тую
Сонце зникло, не сія.
Так сумую, так сумую
За тобою, мила я.

З-під вечірньої вуалі
І гіркої самоти --
Від печалі, від печалі

Володимир Бойко
2026.03.17 00:30
Російсько українська війна – війна за виживання. Українців – як нації, московитів – як імперії. Мало повернути державність, треба повернути ще й історію. Моральні авторитети черпають своє натхнення із кримінального минулого. Найліпше захищати інт

Ірина Вовк
2026.03.16 23:37
– Ти знову дивишся на захід, Тимоше, – її голос був тихим, як шелест шовкової завіси. – Там, де небо стає червоним, наче розлите вино твого батька. Там Молдова... чи там війна? Він не обернувся, але вона відчула, як напружилися його плечі під жупаном. Йо

Ірина Вовк
2026.03.16 19:53
«…Їх щастя тривало – як літня гроза, На білеє личенько впала сльоза. Лишилась вдовиця у Рашківській тиші, Де вітер холодний легенди колише. Ні перли коштовні, ні княжий поріг Від лиха і згуби її не вберіг. Розтанули мрії, мов замок з піску, Лишивши

Артур Курдіновський
2026.03.16 18:13
МАГІСТРАЛ

Давно покрився пилом чорний фрак,
І потьмяніли камінці корони.
Пронизує мовчання телефона,
Вразливий спогад назавжди закляк.

Так важко волю стиснути в кулак,

Борис Костиря
2026.03.16 10:59
Шалені дикі ґедзі не кусають.
Приходить час примирення й добра.
Як зло збиреться у потужні зграї,
Тоді розчахнемо цей світ до дна.

Нас лагідно й покірно сонце пестить.
Минула спека, ніби пекла крик.
Із глибини ті спогади воскреснуть,

Віктор Кучерук
2026.03.16 05:47
То вітер грається волоссям,
То ясне сонце сліпить зір, -
То дощ іде і скрізь розносить
Шум крапелин, як поговір.
Усе навкруг, як сни, мінливе,
Щедротне надмір і скупе, -
Лише завжди минуле сиве
За мною гониться й сопе...

Євген Федчук
2026.03.15 17:20
В Московії завжди таке бувало:
Коли за владу билися «царі»,
То гинули і ті, хто при дворі,
І ті, що право на престола мали.
А вже, коли на трон хтось усідавсь,
Завжди важлива знайдеться причина,
Чому була убита та людина.
То й «переможець», звісно

С М
2026.03.15 16:33
Я розповів за Поле Суниць
Де не було реального ніц
Альтернативний плейс я найшов
Де плине будь-ш
Глянь розгорнені тюльпани
Те, чим жиє різне панство
Глянь у віко цибулинне
Я розповів, що морж і я сам – те ж

Ігор Шоха
2026.03.15 16:17
                    І
Ми пасажири. Нас несе Земля
чи то у рай, чи у космічне пекло,
де не буває холодно чи тепло
і де уже була душа моя,
коли перегоріла і воскресла
як его мого первісного я.

Борис Костиря
2026.03.15 11:56
У сні побачу болісні пророцтва,
Які хотів спалити у вогні,
Тривог і болів, дива і юродства
В мінливій і безмежній глибині.

У сні приходить те, що неможливо,
Химерне, дивне, неземне, із дна
Морів і океанів. Пустотливо

М Менянин
2026.03.15 02:02
Насичено ядом життя України,
хто поруч чи рядом бере від людини?
хто має підступне бажання очолить
народ цей і далі продовжить неволить?

Кому завдяки не закінчена битва
за щастя в житті і за промені світла?
кому до вподоби подвійні стандарти

Нічия Муза
2026.03.14 21:40
Життя минає, та ніколи
мене ніде не омине
моє оточення земне –
гаї, луги, поля і доли.

І поки люди є навколо,
а в небі сонечко ясне,
природа слухає мене,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші

 Триптишье
change is coming I.
Вечер старался пройти незаметно,
чтобы казаться банальным и смертным.
Не дребезжало стекло разговором,
мысли съезжались со слухами хором.

Слухи дышали духами и дымом,
чем-то на свет и на эхо ранимым,
танцем чернил на листе снежно-белом,
сладостью губ и душою без тела.

Вшей докормили в дешёвом отеле,
всё что терялось – нашли и раздели,
всё что бросалось – куда ему деться –
много в нём страсти, но пусто на сердце.

II.
Дождь, загоняя себя до предела,
звуком на гвозди похож и на мелочь.
Режет всё реже, стеклом истекая.
Вот она, осень – любви моей Каин.

Веткой промокшей, по оползням капли
ветер прошёлся прозрачною цаплей.
Что-то нашли для себя и обиды
зонтик и сплин в этом небе фемидном.

Видно немного, но хватит на слепок
времени, что суеверно и слепо.
Маятник тронут – колеблется счастье.
Вот она, осень… в трёх точках до страсти.

III.
Ровно… ровнее… теперь всё равно нам
с чем оставаться, по чьим жить законам.
Флаги менять, угождая течениям,
слёз не жалеть на беду и забвение.

Словно… без слов… безусловность и меры.
Стих по слогам набирается веры.
Верую в то, что написано сжато
кровью застывшей на пальцах солдата.

Выпала честь… убивать… быть мишенью,
звёздной золой, злой ошибкой решений.
Но непременно грядут перемены…
Кровь отоварь… на победу с изменой.

27 Октября 2010




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-10-28 16:58:59
Переглядів сторінки твору 3465
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.154 / 6  (5.075 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.135 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.710
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Автор востаннє на сайті 2026.03.11 05:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-10-28 17:05:08 ]
Ого... Щось і слів нема...
"кровь отоварь... на победу с изменой"...
Нда.
Файно пишеш, Юрцю. З нервом.
:о)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-28 17:57:48 ]
Не знаю не той ньорв дівати, Яринцю.
То троха виливаю `го на піксели.
Дякую, цьомики,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-28 17:38:51 ]
Ты знаешь, по совету старших товарищей, приобщаясь к мировым сокровищницам зарубежных песен, слушал "The Beatles", практически еле улавливая смысл. И, тем не менее, песни нравились. Сейчас чаще всего я слушаю "Чолбон" (это местные разливы), тоже почти что не понимая слов. Но слушается же... И хочется.
Примерно то же самое происходит с прослушиванием и чтением твоих стихотворений на языках народов мира, которым что-то не очень дружно живется.
С той лишь разницей, что понимаю, что и о чем.
Получается прекрасно. Не понимать, а воспринимать, извини, за прокрут, прекрасное.
Мне такое нравится.
Хотя, конечно, языковеды или искусствоведы могут обратить внимание на "отоварь" (кстати, неплохо рифмуется с "киноварь"), но что это за стихотворение, если оно без изюминки?

Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-28 18:01:09 ]
Звичайно, Олексіє,
"отоварь" - воно дещо не по граматиці... та і "тріптішьє" теж - видумка...
Можна було би граматично правильно написати - але це би вже був інший рядок...
Тож за відчуття і його розуміння та сприйняття,
Дякую,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-28 18:03:31 ]
Ого-ого) Ти й російською пишеш, і ще й добре пишеш. Вірш тримає в напрузі, яка посилюється від початку до закінчення, люблю таке.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-28 18:17:20 ]
Дякую, Юль.
Ну не лише російською (викручіє твіст лівою стопою, опустивши очі), ще і англійською.
Ось тут у дещо зорганізованому виді:
Рос:
http://stihi.ru/avtor/vsesvit&book=2#2
http://stihi.ru/avtor/vsesvit&book=17#17
Англ:
http://stihi.ru/avtor/vsesvit&book=20#20
http://stihi.ru/avtor/vsesvit&book=18#18
http://stihi.ru/avtor/vsesvit&book=19#19
http://stihi.ru/avtor/vsesvit&book=1#1
http://stihi.ru/avtor/vsesvit&book=23#23


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-10-28 21:33:46 ]
Стільки думок і відчуттів викликав триптих!

"звёдной" -? так має бути?

:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-28 21:42:32 ]
О, дякую за кмітливе око, Зірунь.
Виправив...
По осінньому,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Рожко (М.К./М.К.) [ 2010-10-28 22:16:15 ]
сильно, друже, сильно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-29 21:16:43 ]
Дякую, Аміґо!!!
Приємно що зайшов і зацінив.
Тримаймося,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-29 21:49:42 ]
А правдиво, Юрію.
Я читав, що блощиці через Америку до Росії повертаються. Може, то були воші? Наприклад, мені не зустрічались ні перші, ні другі.
Вишукані метафори контрастують з готельною прозаїчністю.
Та що я тут розповідаю?
Все вже сказано-переказано.
Тропи як засоби художнього відображення хай не всі, але на місці.

З найкращими побажаннями,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-02 15:35:14 ]
Спасибі, Гаррі.
А котрі не на місці... тропи?
З вдячністю,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-10-31 00:23:57 ]
На затишшя з тобою годі сподіватися (навіть таким "цаплям", як я :)Прямо дуже добре, і російська гарна. "Съезжались хором" накульгує трохи. Мозолі? Чи "бросались чем-то"?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-02 15:39:18 ]
Привіт, "цапелько" :)
Нехай трохи постоїть...
Дякую,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-11-02 21:57:41 ]
Гарний вірш. І гарна назва. Три вірші - як три птиці... високого польоту.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-03 17:59:17 ]
Дякую, Любове.
Воно написалось якось відразу - напевно дощ допоміг...
З теплом,
ЛЮ