ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2019.09.19 00:55
Наче музики розливи
Цілий вечір за вікном, –
Дощ вирує галасливо
Й заспокійливо притьмом.
То прискориться привабно,
То утомлено зітхне, –
Та потому знов не слабне,
Присипляючи мене…

Олександр Сушко
2019.09.18 21:17
Здрастуй, осене! Втішливо бачити знов
Твій шикарний наряд. І минулий урізався в пам'ять...
Отже, знову дощить, я для мрій прочиняю вікно -
Хай сідають на плечі та зоряну пісню співають.

Ні, не марно тебе цілий рік, наче дива жадав,
Бо тебе лиш люб

Ігор Деркач
2019.09.18 20:56
То не біда, коли поезій – вал,
з якого неотеса виринає.
Біда, коли шукають кримінал,
якого і у себе вистачає.

***
І двійники являються таки,
аби чужу охаяти сторінку.

Петро Скоропис
2019.09.18 19:14
Мій Телемаку, прі за Трою край
покладено. Хто переміг – забув я.
Гадаю, греки: стільки тіл своїх
полеглих покидають тільки греки.
І все-таки уздовжки відти шлях
додому видається непомірним,
неначе Посейдон, поки ми там
час гаяли, тягнув щомога пр

Олена Багрянцева
2019.09.18 11:53
Він хотів стати сонцем для неї – і гріти вічно.
Грозові розганяти хмари, стирати смуток.
Заховати усі тривоги в рахманний жмуток.
Малювати добро на полотнах своїх неспішно.

Тільки двері вона зачиняла від нього міцно.
На ясні почуття не звертала ува

Віктор Кучерук
2019.09.18 09:05
Г. С...
Напевно, снив тобою знову,
Якщо у пам'яті зберіг
Я течію швидку розмови,
А на питань порогах - сміх.
Ним просто подих забивало
І клало подив на лице, -
Аж поки сонце не злякало

Олександр Сушко
2019.09.18 07:12
Створив адамам Бог тендітних єв,
Тож не бурчи. Люби свою і крапка.
Для жінки неважливо хто ти є -
Поет, монах чи в орденах вояка.

Буває, доля скине у кювет,
Від негараздів, наче пес побитий.
Замало грошей? Видом не атлет?

Володимир Бойко
2019.09.17 21:13
Упала зірка з небосхилу –
Чи від розпуки, чи з нудьги,
Чи лет її перепинили
Підступні друзі-вороги.

Упала зірка, та й по всьому...
Лиш вітерець прошелестів.
Вона не вернеться додому,

Ігор Федів
2019.09.17 19:16
Чого муляє у душі
І серце неспокійно б'ється?
Немає долі на землі,
Омана за ногами в'ється.
Що заховали у слова,
Якої думки там немає?
Їх не приймає голова,
У гаслах мозок помирає.

Сергій Губерначук
2019.09.17 17:54
Я зараз пишу на осінній воді,
в якій перед бурею літо втопилось,
на листі каштану, яке у листі
знайдеш і загубиш, як ти загубилась.

Мов стіни собору, цей день розпишу
фраґментами давніх повчальних історій.
Себе запечалю, тебе розсмішу,

Ніна Виноградська
2019.09.17 14:49
Прошу безсоння у небес
Отак, як сну колись просила.
Твого мовчання добрий пес
Мене не вкусить. Я б вкусила.

Хоча б відчути, що жива,
І кров ще струменить у жилах.
Але до ранку всі слова

Тетяна Левицька
2019.09.17 13:32
Як гуляв, аж гай гудів від хиті,
а співав, то мліли солов'ї.
Очі голубі - волошки в житі,
вистачало їх на дві сім'ї.
Щедро дарував любов, усмішку,
кошти не жалів на Божий храм,
міг пригріти безпритульну кішку,
випити із другом по сто грам.

Віта Парфенович
2019.09.17 11:16
Не надто гостинно стріла столиця подорожніх. На кожному кроці перевірка документів. Багато магазинів лишень для жителів Києва і області. Нехитрі пожитки з собою. Микола жив неподалік Яготина, рідні радо зустрічали його і гостя Віктора. Але Вікторові не

Олександр Сушко
2019.09.17 10:44
Був колись я, братику, дискант,
Згодом тенор, пам'ятаєш виступ?
Осінь у душі наводить лад,
Шерехтить багряним падолистом.

Бо весною ще відцвів тюльпан,
В літні дні - ромашка буйногрива.
Думав, що митець в мені пропав.

Микола Соболь
2019.09.17 06:58
А далі буде тьма (на триста літ).

І згарище книжок про самостійність.
У гніті проросте духовна бідність,

А з неї неминучий рабства плід.

Керує мла всесвітнього потоку.

Ярослав Чорногуз
2019.09.17 05:55
Не відсохне в тебе пучка,
Сієш брехні позаяк?
Вєрко ти пихосмедючко,
Доносучко Шапокляк?!

Вже від сорому Полтава
Ледь не падає навзнак.
Бо ганьбить її лукава
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Юлія Ляхович
2019.09.16

Михайло Олегович Гордон
2019.09.15

Вероніка Головня
2019.09.04

Сергій Негода
2019.08.11

Дмитро Заєць
2019.08.06

Світлана Короненко
2019.08.06

Анастасія Романюк
2019.08.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Зі збірки "По той кінець веселки" (2006)

 На початку

Світлій пам'яті Стефана Турчака

Образ твору Любив садки над Бугом і небо голубе.
Світивсь добром, на сонечко подібний.
І музикою жив. У ній знайшов себе.
Чи знав тоді, що їй - також потрібний?

Чи про стрімкий свій злет здогадувався сам,
Коли в пісні вслухався солов'їні?
...Це потім був Париж. (Його вітали там).
Овації у Токіо й Берліні.

Це згодом був Нью-Йорк. І слава, і тріумф.
Й натхненний змах руки на сцені Риму,
Де непокірні ноти корилися йому,
Душею володіючи незримо.

Усе було пізніше: і недосяжна даль,
І та невідворотна близькість Лети...
А на початку - мрія, і юність, і Сокаль,
І вуличок вузьких дзвінкі куплети.

І метронома стук, палкому серцю в такт.
І перші кроки в найскладніші гами.
...О, як же все змінилось! Тут все тепер не так.
Ще стіни є. Училища* - нема вже.

Лиш небо над містечком - бездонне, як колись.
Шумлять сади оновленим оркестром.
І гілочка на вітрі все рветься, рветься ввись,
Мов диригентська паличка Маестро.

2006

*Сокальське педагогічне училище (тепер - школа-інтернат), де у 1953-57 рр. працював майбутній видатний диригент України.


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-11-09 20:07:16
Переглядів сторінки твору 2765
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.718
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Епітафії
Портрети
Автор востаннє на сайті 2019.09.18 19:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-11-09 20:22:58 ]
На опублікування цього вірша мене надихнула стаття в Інтернеті "Згадаємо "сонячного маестро" (Яна Іваницька спеціально для "Дня") і повідомлення, що з 15 по 21 листопада 2010 року в Києві відбудеться 2-й Міжнародний конкурс диригентів ім. Стефана Турчака. Я не могла не відгукнутися, адже Сокальщина гордиться своїм знаменитим земляком!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-09 22:06:35 ]
Проникся я стихотворением еще, наверное, час т.н.
Полезная информация живым словом поэзии.
Мне не очень нравится "на сонечко подібний", но я пролистал два словаря. А там - и "до сонечка подібний", и "на сонечко подібний". Т.е., вариативность.
А мне так хотелось, чтобы было "сонечку подібний"...
Но мечтать не запретишь...
Спасибон.
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-10 08:30:04 ]
Усі ми звідкись родом, пані Любочко. І від нас, напевно, залежить чи маленьке містечко стане злітною смугою до висот майстерності.Рада за Вас і за Ваше містечко, що у ньому такі родючі на таланти грунти.А ще немаловажно, що є такі люди, як Ви, котрі здатні тішитися чужим досягненням та перемогам і бережуть пам'ять у своїх віршах. Дякую за насолоду і інформацію про хорошу людину. З повагою Патара.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2010-11-10 10:54:30 ]
Моя друзі як дивувались, так і дивуються, чому це мене тягне на Байкове кладовище, хоча у Княжичах є своє? А я відповідаю, що йду на людей подивитись.
Кого там тільки немає... І є, і немає водночас.
http://www.warheroes.ru/hero/hero.asp?id=3072
Я це бачив...
На мою думку, корисний вірш.

З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-11-10 12:13:29 ]
Дякую щиро, Алексію! Я завжди Вам так рада! Ваші зауваження - дуже слушні, і українську мову Ви відчуваєте! Особлива Вам за це подяка. "До сонечка подібний" - цей варіант теж був у мене. Але, вибрала інший, і ось чому. Зверніть увагу: "Світивсь ДОбром, ДО сонечка подібний" - оце "ДО" - надто перевантажує рядок якимось грюкотом. А українська мова прагне до журчання струмка, легкоплинності складів, співзвучності... "Солнишку подобний" - в російській мові сприймаю і вітаю, а в українській - уже відчувається інша закваска. Я не все можу пояснити, як вже й казала, керуюсь внутрішнім відчуттям. Тому, вибачайте, коли що не так...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-11-10 12:14:52 ]
Дякую, Патаро, за розуміння і сприйняття.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-11-10 12:21:55 ]
А мене, Гаррібальде, тягне на Личаківське кладовище (у Львові, воно - ближче до мене). Там такі особистості "сплять вічним сном"! А була я там у квітні 2010 року (вперше і сподіваюсь не востаннє) з нашою сокальською поеткою Калиною Барвінко (і завдяки їй), яка за дивним збігом обставин у червні 2010 року теж залишила цей світ. До речі, я нещодавно анонсувала її творчість на ПМ. Рекомендую.
Дякую Вам!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2010-11-10 14:02:01 ]
Пані Любове!
Ви знаєте, півночі грав на гітарі готуючись до концерту. І написав мелодію на цей вірш. Не вистачає грунтовних знаннь про цю людину. Надішліть її мені у приваті. А пісню я спробую виконати 27 січня у Луцьку. Буде нагода - приїздіть. Щомісяця останньої п'ятниці там проводяться концерти лауреатів Першого Всеукраїнського фестивалю авторської пісні та співаної поезії "Оберіг".
З повагою, Олександр


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-11-10 14:30:16 ]
Дуже приємна несподіванка для мене, п. Олександре, - те, що Ви вже написали мелодію на ці слова! Дякую Вам! А Ваше прохання мені зрозуміле. Зізнаюсь, перш ніж написати цей вірш, я теж шукала про цю людину хоч якусь інформацію (бо майже нічого про нього не знала), з пів години, як екстрасенс, вдивлялась у його фотографію... І те, що вкінці-кінців вийшло з-під пера - це результат свідомої і підсвідомої праці душі. Спонукання - начебто було ззовні, але те, що прийшло - перевершило мої сподівання. Особливо вразило таке: через кілька років після написання вірша, я випадково побачила по телевізору передачу про С. Турчака. Де один з його колег згадував, як у приватних зустрічах, на відпочинку на Шацьких озерах, Він турбувався:" Як мені стати вольовим, підкорити музику, підкорити оркестр?"
А при написанні вірша - я нічого цього не знала! Попри те звідкись з'явився рядок:
"Де непокірні ноти корилися йому,
Душею володіючи незримо".
Поезія - таки дружить із містикою!
Ще раз Вам дякую за увагу до вірша. Інформацію Вам спробую надіслати ввечері, бо ще не знаю чи вмію це зробити так як треба, а зараз не маю часу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-10 18:22:23 ]
Закінчення шикарне, Любове.
Я, правда, не любитель посвят...
З теплом,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-11-10 18:46:57 ]
І я не любитель посвят, Юрію... Бо що-небудь писати не люблю, а щоб написати ЩОСЬ - це потребує додаткової енергії (чи енергетики?). Берусь за це завше з неохотою. Шукаю сама для себе стимулу, щоб розохотити себе - полюбити цю людину, врости в неї думками і душею. Інакше... не варто й починати, тим паче сподіватись на "шикарне закінчення".
Дякую за візит, ЛЮ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Баба Нібаба (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-11 00:02:29 ]
От мені подобається, що земляки вшановують земляків. Вітаю Вас, Любове, і намагаюся, аби овації були не менш гучними, ніж у Токіо і Парижі. Але "метрономА стук" (родовий- кого? чого?), бо метрономУ - давальний відм. Дзвінких Вам куплетів і рядків!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-11-11 09:20:16 ]
Дякую щиро, Бабо Нібабо, звісно - "метронома". І як це я прогледіла? Негайно виправляю.