ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.05.12 13:49
Освідчення
Коли впаду в твої обійми,
В іржавих латах бурний принц,
Відчую ласку провидіння
І глибину твоїх зіниць.

Лише у єдності з тобою
Відчую повноту буття,
Мов чашу, сповнену любов'ю,

Тетяна Левицька
2026.05.12 12:37
Ласий
Не дивись на мене хтивими очима,
чоловіче ласий до принадних втіх.
Я була дев'ятим царством пілігрима
і того, хто вранці з подругою втік.

Чарівний романтик Музу в мені бачив,
а художник Єву з яблуком спокус.
Я зривала мальви зоряних побачень,

Світлана Пирогова
2026.05.12 11:33
Свiт розколовся на добре та зле (телевiрш)
Світ розколовся, то що ж він приніС?
Правду сьогодні крихку. Ллється кроВ.
Всупереч світлу, любові й веснІ,
Дехто годує війни чорний роТ.

Між берегами потвора косаР
Косить життя і вже ставить таврО.
Бога забули? - Поширює скаЗ.

Юрій Гундарів
2026.05.12 10:24
Той, хто малює небо
травня славетний український художник Іван МАРЧУК зустрічає свій 90-літній ювілей.
Вітаємо!

Унікальний митець потрапив до британського рейтингу «Сто геніїв сучасності», створивши неповторний стиль у живопису, що сам жартома назвав «пльонтанізм» - від

Вячеслав Руденко
2026.05.12 09:57
Пом’яни нашу землю у царині сну
Забери-но від мене байдужості сіль-
Розсипати позаду, чи сіяти поруч -
Ось росте конюшина під ноги праворуч
І горобчик ховається ранком у хміль ,
Щоби легше було витягати зі скронь
Думку довгу марку у зростаючій болі ,
Наче казку для тих, що шукають

хома дідим
2026.05.12 08:20
* 76 *
віршики
бігали за мною
мов ті цуценята за сукою
яка їм поставила світ
їх не було забагато
ні разу
їх було саме доста
вони були трохи різні

Ірина Вовк
2026.05.12 07:14
А вода по каменю...
Відкрий цю сповідь пам’яті, де літери викувані зі сталі та напоєні хмелем соковитих прибережних трав, де за кожним рядком літопису б’ється живе, неспокійне серце. Це не просто оповідь про князів та їхні престоли. Це мова про шлях людини, яка вчилася бути

Віктор Кучерук
2026.05.12 05:59
* * *
Сповита тишею імла
Село зусюди облягла
І стишилися вулиці, й двори,
І звично місяць виглянув згори
На опустілий швидко шлях,
Що пилом давнішнім пропах,
А зараз в теплій куряві принишк,
Бо, певно, сон усім приносить зиск...

Кока Черкаський
2026.05.12 01:09
***
Я так хочу з тобою зустрітись,
Я так хочу тебе обійняти!
Та у тебе маленькі діти,
Й тобі потрібно їх вкласти спати.

А вранці ти їх везеш до школи,
І забираєш їх по обіді,
Ми ж не стрінемось так ніколи,

Володимир Бойко
2026.05.12 00:23
Нетривіальні думки – 4
Скільки москаля Європою не годуй, а він усе одно в Азію дивиться. Насильна дружба гірша за ворожнечу. Сильних історія навчає, слабких – повчає. Коли Україна в небезпеці, хтось рятує Україну, хтось рятує свою шкуру, а хтось непогано заробляє і на

Оксана Алексеєва
2026.05.11 21:55
Пектораль
Ми йшли за возами, зорі сяяли блякло.
Розпечену магму палила у надрах журба.
І степ нас поглинув, і поклав на ковадло,
на сонцесяйне ковадло, на ковилових горбах.

Нашу плоть, шкарубку від жаги степової,
болючим дотиком майстер натхненний плекав,
і

С М
2026.05.11 20:20
Мадам Жорж (Van Morrison)
Як на Сайпрес Авеню
Ускочивши в дитячу наче маячню
Обцасів цокання бруківкою
Форд і Фіцрой, і мадам Жорж
І солдат, собі крокує сном
У капелюсі, у літах, пиє вино
І солодкий ток парфума віє крізь
Ночей холодний шалімар

Юрій Гундарів
2026.05.11 19:49
Мій читацький денник. Віктор Домонтович
…Ніколи не буває таке близьке до землі сонце, як у січні, коли воно, запалюючи сріблястим сяйвом зірки інею на стежках і деревах і обертаючи сніг в блискучу білу емаль, холоне в білих просторах засніжених полів. У п'ятнадцятиступневий мороз, блукаючи по

Костянтин Ватульов
2026.05.11 16:53
Звичка
Довго тримав у секреті
Звичку свою непросту.
Хочу сказати відверто
Мамі про ознаку ту.

Тільки не знаю, як буде:
Радісно чи у жалю.
Слів для розмови бракує,

Артур Курдіновський
2026.05.11 13:55
Осінній шлях
Відлуння віршів, тихе та пісенне -
Присвята осені, шляхетній дамі.
У пошуках розради і натхнення
Пливе душа осінніми шляхами.

У вересні тепла ще буде вдосталь...
Цей спадок від усміхненого літа
Зігріє серце... Тільки болем гострим

Борис Костиря
2026.05.11 12:42
Забута стежка
Забута стежка заростає
Важким солідним лопухом.
Забута стежка, як питання
Чи у житті різкий надлом.

Забута стежка вкрита мохом,
Травою, пилом забуття.
Не заростуть чортополохом
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юлія Шешуряк / Вірші

 ДУЕЛЬ
викрадати тебе не буду
з мавзолеїв, ілюзій, фільмів.
не робитиму ляльку вуду,
ще хвилина - і станеш вільним.

вибирай для дуелі зброю!
секунданти спітніють згодом.
я не ксена - принцеса воїн,
але буду стріляти, згодна!

ні, не цілюсь - сльозяться очі.
перший постріл. відсутність звуку.
негодованим тамагочі
простягаєш картинно руки.

відбувається швидко все це:
ось гаряча шалена куля
під схвильований свідків шепіт
відбивається рикошетом
від каміння, що в тебе в грудях, -
і моє розриває серце.

Прочитала в інтернетах, що дуелі були поширені не лише між чоловіками, а й між жінками (і останні відрізнялися особливою жорстокістю), а також - хоча й рідше - між чоловіком і жінкою...





    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-11-19 14:47:43
Переглядів сторінки твору 4173
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.807 / 5.5  (5.054 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 4.746 / 5.5  (4.979 / 5.53)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.733
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2017.09.05 18:18
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-11-19 16:53:34 ]
Жах! Яке хитромудре (навіть можна сказати - вишукане) самогубство! ;) Адже ЛГ на момент дуелі вже добре знала, що має справу з каменюкою. Хоча холєра їх, паразитів, розбере... ("Агата Крісті" згадалася: "Сердце твое двулико - сверху оно набито мягкой травой, а снизу - каменное, каменное дно"). А ми, наївні баришні, до останнього (пострілу :)) сподіваємося на чудесне перевиховання отакого паразита...
Про тамагочі - клас! Всі дружно здригнулися, пригадавши невтішні дитячі голосіння над бєзврємєнно усопшою "тамагочою" :((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-11-19 17:09:45 ]
Погоджуюсь з кожним словом :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-19 19:31:39 ]
П. Юлю! Якщо мовити жартома, то ЛГ вибрала не той калібр і не ту зброю, щоб напевне... Наспрвді я щиро і глибоко зворушений драмою сюжету вірша. Щодо перевиховання, про яке говорить пані Гренуіль, то все ж є рідкісні випадки чудесних метаморфоз душі чоловіків. Один із них - Нікі Дзюмпей у романі Кобо Абе "Жінка в пісках". З повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-11-19 22:17:09 ]
Нє, ну якщо в піщану яму - і драбину забрати... то через двадцять років точно перевиховається (а куди діватися)! ;)) Але ж наші жінки на такий витончений садизм не здатні. Чи просто з пісками у нас напряги? Юль, як варіант: прикувати наручниками у ванній, де кран постійно тече - і нехай вичерпує! Жити схоче - перевиховається :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-11-19 23:03:03 ]
вірш не про мене, в даному разі це лише ЛГ) але на майбутнє - дякую за поради))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-11-19 23:00:55 ]
:)) Я читала цю книжку. Дякс за увагу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-11-19 23:08:55 ]
...........мтааааак....
Юльцю, я з тобою не стрілятимусь))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-19 23:14:59 ]
Показательно, эффектно.
Немножко, правда, непонятна причина, но и в Эрмитаже тоже каждое из произведений искусства имела предысторию. И ничего, смотрим. Есть ведь, на что. Дела минувших лет, запечатленные в экспонатах.
Хорошее стихотворение, эффектная развязка.
Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-11-19 23:27:13 ]
Провсяк випадок "мій ЛГ" піде копати окопи... Пострілюють! А рикошети бувають "сліпі", незважаючи на блискучу дуель... :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-24 14:34:58 ]
відбувається швидко все це:
ось гарячу шалену кулю
під схвильований свідків шепіт
відбиває і рикошетом
те каміння, що в тебе в грудях
у моє направляє серце

...так може навіть бадмінтон вийти потім. І головне всі живі.
куля-грудях випадає з обойми. Для цього калібру.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-11-29 09:59:10 ]
Навіть не пригадую, чи читав я щось краще. Сказав би більше, але попередніми коментаторами, здається, сказано вже все. Хіба згодом, може, як отямлюсь від потужного враження... На мій погляд - просто (чи не просто) геніально, Юлю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-12-04 19:07:09 ]
Валеро, ну ти даєш))) дякую)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Сидорович (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-29 21:00:18 ]
Сподобалось. Цікавий образ дивної дуелі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-12-03 20:25:56 ]
Сильно, що й казати! Закінчення - вражаюче.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-12-04 19:06:45 ]
дякую, шановні!!!