ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2020.10.26
17:06
В минуле нема вороття,
Хоч тепло там... Це ми пізнали...
Чи ти пам"ятаєш, дитя,
Оці, що колись колисали,
Простягнуті руки мої
До тебе... Дитятко, дитятко...
Як слухали ми солов"їв
Із мамою... Я тобі батька
Хоч тепло там... Це ми пізнали...
Чи ти пам"ятаєш, дитя,
Оці, що колись колисали,
Простягнуті руки мої
До тебе... Дитятко, дитятко...
Як слухали ми солов"їв
Із мамою... Я тобі батька
2020.10.26
16:06
Не зійшлися зорі в обрі тому,
Вітер хмари вергнув набакир.
Гай не знав, що по осінній втомі
Град ударить, наче сто сокир.
Вдарить гостро по гілках безлистих
І по стеблах вимлілих і ще -
Най би він не звівся в чорнім свисті" -
Вітер хмари вергнув набакир.
Гай не знав, що по осінній втомі
Град ударить, наче сто сокир.
Вдарить гостро по гілках безлистих
І по стеблах вимлілих і ще -
Най би він не звівся в чорнім свисті" -
2020.10.26
11:42
У струни доля б’є і нотами печалі
Записує мелодію душі,
А часу течія, намотує спіралі,
Несе її поволі до межі.
У струни доля б’є, аби почули люди,
Які ідуть самотньо у імлі,
І звуками її, наповнюючи груди,
Записує мелодію душі,
А часу течія, намотує спіралі,
Несе її поволі до межі.
У струни доля б’є, аби почули люди,
Які ідуть самотньо у імлі,
І звуками її, наповнюючи груди,
2020.10.26
11:23
Я квітну, люба радосте, й тужу
на купині бездонного болота.
І вшир, і вглиб земного дренажу
щоденно просувається робота.
Людське хробаччя їсть, ніяк не з’їсть
маленькі зародки, закінчені останки.
А я тут зріс: мов при порозі гість,
на купині бездонного болота.
І вшир, і вглиб земного дренажу
щоденно просувається робота.
Людське хробаччя їсть, ніяк не з’їсть
маленькі зародки, закінчені останки.
А я тут зріс: мов при порозі гість,
2020.10.26
10:47
Настрій несподівано зів’яв.
На добу чи довше задощило,
і барвиста сонячна сім’я
сприйняла ту зливу не тужливо.
Змилися печалі, попливли
у плаксиві далі… Ще не пізно:
і в лазур з пожовклої трави
На добу чи довше задощило,
і барвиста сонячна сім’я
сприйняла ту зливу не тужливо.
Змилися печалі, попливли
у плаксиві далі… Ще не пізно:
і в лазур з пожовклої трави
2020.10.26
08:11
Неможливо зупинити час
і вертіти, як цигани, сонце,
та вертають у минуле нас
міражі дитячі у віконці.
У віконці – море чарівне,
у якому, наче очі, світять
зорі і виманює мене
і вертіти, як цигани, сонце,
та вертають у минуле нас
міражі дитячі у віконці.
У віконці – море чарівне,
у якому, наче очі, світять
зорі і виманює мене
2020.10.26
06:16
Як швидко ви забули запах крові,
розтерзані тіла російським «градом»…
Невже всі маріупольці готові
у стійло проросійське стати стадом?
Як можна після катувань Чубенка*
чи Рибака* спокійно в світі жити?
Ім’я: Теліги, Стуса та Довженка –
не назовуть,
розтерзані тіла російським «градом»…
Невже всі маріупольці готові
у стійло проросійське стати стадом?
Як можна після катувань Чубенка*
чи Рибака* спокійно в світі жити?
Ім’я: Теліги, Стуса та Довженка –
не назовуть,
2020.10.25
20:12
Ніч розстелила шовк осінній
На землю, небо і повітря.
Підбитий золотом, ясніє,
Накидка мов на плечах вітру.
І вітер огортає простір,
Багряне листя розвіває,
У груди ллє потоки млості -
На землю, небо і повітря.
Підбитий золотом, ясніє,
Накидка мов на плечах вітру.
І вітер огортає простір,
Багряне листя розвіває,
У груди ллє потоки млості -
2020.10.25
20:04
То не вітер гуля степом і не грім гуркоче,
То Молдова проти турок воювати хоче.
Зворохобив всю державу від Дністра до Пруту
Славний витязь і господар Іван Вода Лютий.
Не схотіли молдавани далі в ярмі жити,
Заповзялись свою землю від турок звільнити.
То Молдова проти турок воювати хоче.
Зворохобив всю державу від Дністра до Пруту
Славний витязь і господар Іван Вода Лютий.
Не схотіли молдавани далі в ярмі жити,
Заповзялись свою землю від турок звільнити.
2020.10.25
12:35
Картинка ІХ. СТЕЖКАМИ СТАРОГО ДОБРОМИЛЯ
Почну я цей розділ незвично – з біографічних фрагментів у різні періоди та віхи життя. От, скажімо, зі спогадів школярки Ірини Вовк, що майже кожне літо змушена була перебувати у двох, а подекуди навіть і трьох
2020.10.25
11:17
Уже прощаються із листям дерева,
Стоять оголені, задумані, врочисті.
І раптом всупереч прогнозам падолисту
На дереві однім з’явилися... рожево-білі квіти.
Милуюсь і не відаю, радіть чи сумувать?
Невдовзі вітер і дощі понищать їх несамовито...
Д
Стоять оголені, задумані, врочисті.
І раптом всупереч прогнозам падолисту
На дереві однім з’явилися... рожево-білі квіти.
Милуюсь і не відаю, радіть чи сумувать?
Невдовзі вітер і дощі понищать їх несамовито...
Д
2020.10.25
11:04
Жовтнева пора на весняну так схожа!
Бо фарби зелені беруть перевагу.
Багряні стрічки заплести допоможе.
Із листя барвистого створює ложе.
Тому й привертає до себе увагу.
Жовтнева пора вже виспівує ноти
осіннього смутку, осінньої туги.
Бо фарби зелені беруть перевагу.
Багряні стрічки заплести допоможе.
Із листя барвистого створює ложе.
Тому й привертає до себе увагу.
Жовтнева пора вже виспівує ноти
осіннього смутку, осінньої туги.
2020.10.25
08:58
Від мольфарки відунки очей не ховай
за лаштунками смутку побачить
сіромашне минуле, сирітства одчай
і, мов гейзери сльози гарячі.
Як впускала без дозволу в дім чужака,
а у душу нікого ніколи.
На смарагдовій райдужці доля гірка
за лаштунками смутку побачить
сіромашне минуле, сирітства одчай
і, мов гейзери сльози гарячі.
Як впускала без дозволу в дім чужака,
а у душу нікого ніколи.
На смарагдовій райдужці доля гірка
2020.10.25
07:55
Стежиною цією тищу літ
ходжу до небокраю воду брати.
Нема питва смачніше на землі.
З росою його змішувала мати…
Тому я чую в голосі трави
і тугу, і любов до Батьківщини…
Коли козачі бачу хорогви,
схиляю із повагою коліно.
ходжу до небокраю воду брати.
Нема питва смачніше на землі.
З росою його змішувала мати…
Тому я чую в голосі трави
і тугу, і любов до Батьківщини…
Коли козачі бачу хорогви,
схиляю із повагою коліно.
2020.10.25
07:45
Хто ти – не хочу навіть знати.
Хто я – зумій запам’ятати.
Лишилось: квіти, корабель,
туман по палубі і в морі,
і курс між скель, і курс між скель
у спільнім горі.
Хто я – зумій запам’ятати.
Хто я – зумій запам’ятати.
Лишилось: квіти, корабель,
туман по палубі і в морі,
і курс між скель, і курс між скель
у спільнім горі.
Хто я – зумій запам’ятати.
2020.10.25
06:56
У кімнаті стояв дух шмаття й сирої води,
і одна у кутку гукала мені: "Молодий!
Молодий, іди, кому я кажу, сюди".
Я ішов, хоча, головно, був сідий.
Червоніли у другій дранкою зі стін ножі,
і обрубок бовтався в яйцях, шептав "Біжи".
Позаяк не мі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...і одна у кутку гукала мені: "Молодий!
Молодий, іди, кому я кажу, сюди".
Я ішов, хоча, головно, був сідий.
Червоніли у другій дранкою зі стін ножі,
і обрубок бовтався в яйцях, шептав "Біжи".
Позаяк не мі
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2020.10.15
2020.09.18
2020.09.07
2020.09.04
2020.09.01
2020.08.01
2020.07.28
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Місс Абсурд (1994) /
Вірші
Янголятка
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Янголятка
Маленькі янголятка
Сплять на м’яких хмаринках.
Встають дуже раненько,
Щоб сонечко піднять,
Промінчики розпутать
І випустити в небо
І теплі почуття нам
Увесь день дарувать.
Промінчики ласкаві
Нас кожного голублять –
Це наші янголятка
Дають про себе знать.
Віддячить можеш тим же:
Поглянуть колись в небо,
І можеш їм усмішку
Й тепло подарувать.
Сплять на м’яких хмаринках.
Встають дуже раненько,
Щоб сонечко піднять,
Промінчики розпутать
І випустити в небо
І теплі почуття нам
Увесь день дарувать.
Промінчики ласкаві
Нас кожного голублять –
Це наші янголятка
Дають про себе знать.
Віддячить можеш тим же:
Поглянуть колись в небо,
І можеш їм усмішку
Й тепло подарувать.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.0789 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.0789 seconds