ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Мацуцький
2026.01.10 21:10
По українській матері-землі
ідуть колоною військовополонені.
Ідуть в донецькій проросійській млі
захисники Вкраїни нені.
І не ідуть, їх ті ведуть –
Вкраїни зрадники полукацапи.
І всі донецькі смачно ржуть:
«хохла у плен кацап зацапал!»

Олег Герман
2026.01.10 19:57
ДІЙОВІ ОСОБИ: ВІКТОР — чоловік із гострими рисами обличчя та скляним поглядом. Одягнений охайно, але без жодного натяку на моду. Його рухи економні, голос позбавлений модуляцій. АННА — його дружина. Жінка з живою мімікою та нервовими рухами. Вона ви

Борис Костиря
2026.01.10 10:53
Весна ніяк не переможе
І не протиснеться крізь сніг,
Крізь кригу, як через вельможу,
Що кидає дари до ніг.

Так пробивається нестало
Весна крізь перепони зим.
Колись вона таки настане,

Тетяна Левицька
2026.01.10 09:31
Хтось викрутив небо, як прачка ганчірку.
Узимку не віхола — тонни дощу.
Та, як же вмістити всю душу у збірку,
яку я, не знаю навіщо, пишу?

І хто ж потребує мелодії всує?
Та скрапує лірика чуйна з пера:
і сліз повні відра, і слів не бракує —

Микола Дудар
2026.01.10 01:52
Якщо вам нічого «сказать»
І боїтесь торкатись тіні —
Пора розмножитись під стать
На більш прозорливу, осінню.
Якщо розмножене впаде
У ваший гнів з сумним обличчям,
Вас не сприйматимуть ніде
Тому, що ви є та вовчиця,

Олег Герман
2026.01.10 00:16
Олеся сиділа на балконі пізно ввечері, обгорнута пледом. Вона тримала в руках горнятко з чаєм, яке вже охололо, і стомленим поглядом дивилася на мерехтливі вогні міста. У голові постійно звучав гучний хор: слова матері, глузування сестри, знецінення ліка

С М
2026.01.09 21:12
а чи знаєш за опівнічника
якого не зупиниш ти
а чи знаєш за опівнічника
що двері кухні зачинив
не чинить галасу сторожа
я ~ кіт у чорному плащі
і я зникаю завжди у морок
хай перший півень прокричить

Світлана Пирогова
2026.01.09 19:33
Білу гриву зима розпустила,
Розвіває її заметіль.
І не видно Селени-світила,
Тільки сніжна встеляється сіль.

І в душі хуртовина тривоги,
Хоч давно відпустила його.
Крає серце від леза дороги,

Олег Герман
2026.01.09 19:03
У затишку м’яких перин і покривал,
Крізь ніч бездонну,
У царстві соннім,
Я бачив, як з'явилася зима.
Без компромісів,
Де слів нема —
Лише мороз на вікнах креслить мітки.

Іван Потьомкін
2026.01.09 18:28
Він сорок літ водив їх по пустелі:
Непослух батьків тому причина.
Не вірили, що для Всевишнього
Немає недосяжного і неможливого.
Покарані були за одностайну недовіру,
Кістками лягли в пустелі всі ,як один,
Нащадків їх розпорошено по всьому світі…

Артур Курдіновський
2026.01.09 16:01
Крихкий маленький світ я шию з рими,
За межами його - зелена цвіль.
Не лізьте в душу лапами брудними!
Для вас - цікавість, а для мене - біль.

Моя земля горить під небесами,
На спогадах тримається зима.
Не лізьте в душу довгими носами -

Юрко Бужанин
2026.01.09 15:25
це завжди про те
що всередині
вимагає виходу назовні
я біг по снігу
ніби по сторінках
ще не написаної рецензії
і раптом
світ зупинився

Сергій Губерначук
2026.01.09 13:09
Не смійся, мамо. Мабуть, це не смішно.
Я приберу в кімнаті і піду.
Хтось любить секс, хтось любить Харе Крішну,
а я люблю того, кого знайду.

Людину ту, яка мене спіткає,
мій щирий слух і відповідь чекає.

Тетяна Левицька
2026.01.09 11:16
Ти все сказав і я сказала!
Відріж... Не плач... Не говори!
Твої слова, мов вістря жала,
мої — отрута для жури.

Плеснув помиями в обличчя
і побажав іти туди,
де в пеклі плавиться столиця

Борис Костиря
2026.01.09 10:35
Не хочеться, щоб ранок наставав
З його пласким, безбарвним реалізмом.
Настане диво із семи дзеркал,
Ввійшовши в душу чорним оптимізмом.

Куди ідуть всі видива нічні
І казка феєрична і нестала?
Охоплюють симфонії сумні,

Мар'ян Кіхно
2026.01.09 07:59
Мій батько був колись штангістом, а тоді його рекрутували в савєцьку армію та зробили водолазом. Чому та навіщо я не знаю. Я переказую вам переказане, та після того довго мною стулене, наскільки змога. На той час (після Другої світової) ув армії служили
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оля Лахоцька / Вірші

 Нейтральна зона
Підійдем непомітно
до ліній нейтральної зони,
То межа, то вже край,
але хто з нас побачить свій край?
Ми живем стрімголов,
без вагання, жалю і законів,
Тільки тут, на межі,
підожди -
не стріляй,
не стріляй…
Тут дощі обіймають
притихле обпалене жито,
І без слова падуть
обімлілі в високу траву.
Я ніколи не вміла
як ти - божевільно любити,
Я померла з дощем,
але тут –
я живу,
я живу…
Нас гортатиме час
сторінками відкритої книги,
І сивітиме вечір,
відчувши, як важить вина,
Я зостануся тут, на нейтральній,
де папороть стигне
І проходить крізь душі
до нас –
тишина,
тишина…




Найвища оцінка Олена Кіс 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Тарас Слобода 5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-01-25 09:27:50
Переглядів сторінки твору 4669
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.678 / 5.25  (5.008 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.784 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.750
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.06.17 15:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-01-25 10:56:06 ]
Враження від поезії - найкращі! Сподобалося дуже! Пісня.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-01-25 18:41:12 ]
Щиро дякую, пане Іване! Дуже приємно від вас це чути, бо я сама читаю ваші твори, щоб трохи підправити свою мову...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Слобода (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-25 11:12:09 ]
Олю, перш за все, хотів би сказати, що Твій вірш пригадав мені один з віршів Василя Симоненка

"Коли б тобі бажав я сліз, і муки,
І кари найстрашнішої бажав,
Я б не викручував Твої тендітні руки
І в хмурім підземеллі не держав.

Ні, я б не став тебе вогнем палити,
З тобою б розквитався без жалю:
Я б побажав тобі когось отак любити,
Як я тебе люблю!"

сам не знаю чому, можливо ось ці Твої рядки "Я ніколи не вміла
як ти - божевільно любити,"

В цілому вірш сподобався, і ті Твої короткі рядки роблять його ніби обривистим, і в той же час динамічним. Сподобався задум та виконання


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-01-25 18:44:01 ]
Ну, друже, я вже геть червона (чи радше бурякова)... Я Симоненка сама дуже люблю, - він мене вражає своїм даром передчуття минулого-майбутнього в поезії, та й незвичайною простотою теж...
Але щиро дякую за підтримку, я їй дуже рада :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-01-26 11:50:45 ]
Тарас, ти, внаслідок, напевно, того, що недавно на цьому сайті, не зовсім розумієш, що оцінкою 5 занижуєш читацький рейтинг авторів (десь у коментарях Юля Шешуряк казала, що оцінка 5 вважається низькою на цьому сайті). Якби тобі, наприклад, Редакція Майстерень виставила рейтинг 5, твої вірші не анонсувались би на головній сторінці (оскільки анонсування починається від рейтингу 5.2). Тому тобі, аби підтвердити свої слова із схваленням Олиного вірша, напевно, варто би було поставити її віршу трохи вищу оцінку, аніж 5.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-01-25 11:54:13 ]
А мені чомусь пригадався Висоцький...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-01-25 18:45:35 ]
О, бачите, ваш коментар змусив мене по-іншому подивитися на свій вірш... Але чесно - я навіть не намагалася наслідувати Висоцького... хоч його дуже люблю.
Щиро дякую Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-01-26 11:54:47 ]
Так, мені теж... (А на нейтральной полосе...(С))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-25 12:26:19 ]
Дуже сподобалася ця щира багатозначність, недарма тут пригадуються класики.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-01-25 18:47:59 ]
Дякую, Оленочко! Але чесно - в мене навіть бажання такого не було - когось наслідувати. Просто була важлива (важка) для мене тема - і я хотіла її якось по-сучасному передати.
Щиро дякую за відгук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-01-26 11:53:23 ]
Справді гарний вірш, Олю! Лише у фіналі, вважаю, варто би було знайти інше слово, ніж "тишина" (хоч недавно у коментарях і казали, що є таке слово в українській мові, але все-таки, на мою думку, це русизм).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-01-26 12:10:52 ]
Дякую! Я теж довго носилася з тим словом - звичайно я так не говорю, але тут воно підійшло дуже влучно, як пояснення - що ж це за нейтральна зона... буду ще думати.

І... я вражена, Валерію... На аватарці - справді ви? Чесно - у мене було таке відчуття, що ви - мій ровесник... =))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-01-26 13:37:56 ]
=)))