ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

С М
2026.07.15 16:52
Сестро Морфін (The Rolling Stones)
ліжко те ж, і оцей лазарет
кажи, сестро морфін, що я дочікуюся тебе
бо я не певний, чи дотягну знов
о, пробач, я слабий, давно

і крики сирени усе лунають межи скронь
кажи, сестро морфін, коли почався цей полон
як же я потрапив до цих місць

Вячеслав Руденко
2026.07.15 13:15
горище
шерехи шашелю чує горище крізь сон
білого павутиння гойдалки в просвіт сонця
труситься потерттю висхлий тютюн над склом
листя його почорніле наче ложа масонська
дах що над головою як піраміда де
є ще можливість стати ступою чи косою
мотлох забут

Борис Костиря
2026.07.15 12:58
* * *
Хай ліпше я не висплюсь і змарнілий
Прокинуся у променях зорі.
Цей світ, такий такий побитий, зубожілий,
Всміхнеться у пробудженій порі.
Такий напівсліпий, заціпенілий
Відтоді, як злетіли журавлі.
Прокинусь я розбитий, занімілий
В пустелі серця н

В Горова Леся
2026.07.15 12:58
Жито
Сідає сонце і у полі тоне,
У житі молодому, що цвіте:
Стебла тонкого не зігнула втома,
Пилку стоїть сіяння золоте.

А стежку мітять де-не-де блавати -
Небесні бризки із високих хмар.
Як дав Ти, Боже, день цей відчувати,

хома дідим
2026.07.15 12:40
* 142 *
найбільш морочить саме те
чого немає поки
й чи буде невідомо теж
й наскільки все це пофіг
у дзеркалі чи просто склі
відбите щось минуле
за чим жалітимеш собі
а всі давно забули

Іван Потьомкін
2026.07.15 12:06
Першоапостольні
Як поєднали їх в один святковий день?
Не були ж друзями вони.
Ба! Найчастіше – сперечались.
Хоча б і тоді, як Павло загостював
В Петра на два тижні в Єрусалимі.
Тай лінію Ісусову врізнобіч повели.
Як і Вчитель, Петро хоч і спокушав
Всевишнього обра

Тетяна Левицька
2026.07.15 11:12
Пісочний годинник
Це ще не все, мій милосердний?
У дзиґарі крихкому — час
На те, щоб вийняти з осердя
Душі: скалки, голки образ?
Здійснити мрії кольорові,
У вірші розчинити сум,
Допоки в пелюстках любові
Я не відчую серця струм.

Роксолана Вірлан
2026.07.15 07:17
Осердя українське
Дивуюся, а може й не дивуюсь,
що є між гару бомбових жахів
сессерівські, потріскані статуї,
що з них ще кракелюр не облетів.

Що межи тих - війни - страшних розіскрень
іще їх видратовує просте -
калинове осердя українське,

Віктор Кучерук
2026.07.15 06:49
Собі
Хоч малорухомий
І втомлює в'ялість -
Ні думки про втому,
Ні скарги на старість.
Ні слова про хворість,
Ні зойку від болю,
Хоча про бадьорість
До Бога вже молиш...

Ірина Вовк
2026.07.15 05:49
«АНАСТАСІЯ: Срібний хрест Адмонта» (продовження 4)
СПАЛАХ П’ЯТИЙ. ПОВЕРНЕННЯ ЛАСТІВКИ За вікном-бійницею завірюха раптом почала вщухати. Дике завивання вітру змінилося на глибоку, заворожуючу тишу різдвяних зимових Альп. Останні зерна піску в годиннику її життя стрімко падали донизу. Боян підвівся з

Мирон Шагало
2026.07.14 21:46
Веселка
Громаддя
гнівне
грозить
громами!
Горить грімниці блиск – палючий жар!
Здається, мить, і встояти ніщо не зможе!
Здається, мить, і все на світі переможе
сліпа озлоба піднебесних кар!

Роксолана Вірлан
2026.07.14 15:09
* * *
Осердна Суть моя - не вперше в тілі -
не вдруге одягаю плоті бран.
Струмую руслом Лади і Сивілли,
непоцуравшись тихого добра.

Земне моє й високе гостювання
між цих людей - межи стрімких дерев -
долиє сили небу, вчине ставні,

Борис Костиря
2026.07.14 13:19
* * *
Прибрали ялинку з центральної площі.
Так смисл оголився безглуздих понять.
Прибрали ялинку, як висохлі мощі,
Як відгомін грізних, запеклих заклять.

Прибрали ялинку... Усе проминає
В потоці ненатлих і згорблених днів.
Я хочу напитись води із Дунаю

Тетяна Левицька
2026.07.14 13:08
Образок
По ограді плющ плететься,
Свічка ладаном чадить.
Стугонить розбите серце,
Не спиняється на мить.
Скрапує сльота рахманно
На скорботний обеліск.
Хрест залізний невблаганно
По коліна в землю вріс.

Ірина Вовк
2026.07.14 11:10
«АНАСТАСІЯ: Срібний хрест Адмонта» (продовження 3)
СПАЛАХ ЧЕТВЕРТИЙ. КОРОНА З ПОПЕЛУ. ПРОКЛЯТТЯ. Голос Бояна впав до ледве чутного, тремтливого шепоту. Старий заплющив очі, наче намагався закритися від картини, яка досі палила його душу вогнем. *** – Ти підн

хома дідим
2026.07.14 10:52
* 141 *
видихнутий цигарковий дим
який розчиняється у повітрі
мовби пучка солі вкинута до окропу
негода імла яка загортає місто
дедалі ретельніше ген
поетичне натхення котре на хвилину
просотує день безнадійно прозовий
що із цього вам чуття на порозі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тетяна Роса (1964) / Вірші / Сторінка для дітей.

 Абсолютно правдива історія: ))
Портрет переможця Між вазонів, на осонні
Кіт сидів на підвіконні,
Поглядав на голубів
І бочок на сонці грів.
Ще коли б не заборона
Їсти квіти із вазона…
Але раптом хтось у бік
Чимось гострим його – штрик!
Кіт на місці аж підскочив,
Стали вдвічі більші очі:
«Мирно я собі сидів,
Хто мене вкусити смів?»
Ворог зовсім не ховався:
У вазоні красувався
Кактус, весь у колючках.
Зразу видно, злюка – жах!
Хоч котові неприємно,
Але стримався він чемно,
Лиш обнюхати хотів…
Кактус тут без зайвих слів
Знову – штрик кота у носа,
Так, що й очі стали косо.
Вмить пробрала лють кота
Аж до кінчика хвоста:
«Гей ти, зелень непутяща,
Чом кусаєшся нізащо?
Я колючому кущу
Цю образу не прощу!
За такі погані жарти
Задаваку вбити варто!»
І, як весь котячий рід,
Кіт пустив тут лапи в хід.
Але він не має звички
Одягати рукавички…

Хто розумний – той вгадав:
Переможцем кактус став.
А наш котик буде знати –
Колючки не слід чіпати.



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-02-10 14:59:35
Переглядів сторінки твору 4313
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.720
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.03.17 20:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-02-10 15:14:42 ]
Так і уявила собі цю картинку :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-02-10 20:47:49 ]
Я з цієї картинки пів дня не могла куточки губ від вух відчепити. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-10 16:35:35 ]
Ото зелень непутяща!!!;-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-02-10 20:55:51 ]
Ох і непутяща, Патарочко: коли я на неї випадково наштрикнулась, довелось спочатку кактусу колючку відстригти, а потім собі шматочок шкіри: колючки ті як гарпуни, туди йде, а назад ніяк. Тож я спочатку злякалась за кота, а сміятись почала, коли він втік. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-10 20:59:15 ]
Якщо котик мимоволі заставив тебе посміхнутися, йому можна подякувати, бо твоя усмішка, як сонечко, зігріває усі Майстерні...;-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Мельничук (Л.П./М.К.) [ 2011-02-10 17:08:30 ]
Цікавий віршик. Влучно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-02-10 20:57:43 ]
Дякую, Світланко, справжня подія не може бути не влучною. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-10 18:24:24 ]
Дуже мило і повчально для діток!:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-02-10 21:02:36 ]
Ну, скажімо, повчання на цю тему існує уже давно. "Встретил ёжика бычок и лизнул его в бочок..." Дякую за коментар, Оленко. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Григоренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-11 00:21:26 ]
Приветствую Вас в реверансе.
Суть
- Уважение к Высокодуховноэнегетической Притче,
которую Вы даровали
миру.

Спасибо, Вам, за отзыв на
мой коментарий.
МЫ - Ученики
и Учителя Одновременно,
в многомерном полотне жизненного бытия,
а одной из красок в
палитре изображения-отражения онного,
это взаимопонимание.

Инфо.,относительно рисования - ваянием
портретов занимаюсь
с 1980г., претензий не имел.

С Уважением - Всех
Вам благ Добра.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-02-11 20:06:56 ]
О, Александр, простите меня, несчастную, что-то я совсем запуталась: в реверансе Вы или я? Если Вы, то немедленно прекратите, реверансы - это дамские штучки. Ну, если я, то ладно, могу и поприседать ради Вашего душевного благополучия. :)
Спасибо за инфо. относительно рисования - уж если оно по душе людям, возможно, это и есть Ваше истинное Призвание?
С уважением - мира Вам и Любви Близких, потому как удостоиться Любви и Уважения Близких гораздо сложнее, чем посторонних, но в то же время несоизмеримо Ценнее.