ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.10.15 15:58
Небесний меч
Небесний меч над нами висне,
Непізнаний, як чисте зло.
Його вкриває, наче віспа,
Іржа і мудрості чоло.
Небесний меч - небесна правда,
Небесна істина блищить
У гострім лезі. Кожен практик
Відчує силу зброї вмить.

Артур Курдіновський
2026.10.15 15:15
Освідчення осені
Які б рядки про тебе не писав я,
Освідчення, поеми - все не те.
Ловлю твоє натхнення золоте
І прикрашаю віршів різнотрав'я.

Твій сум - така близька мені природа!
Самотність - наш одвічний спільний стиль.
Ти - незаміжня жінка, я - бобиль.

Євген Федчук
2026.10.15 14:27
Битва під Суздалем у липні 1445 року
Історія – учителька життя.
Але одних вона навчити може,
А інші до навчання неспроможні.
Живуть на білім світі, як сміття.
Самі по-людськи не навчились жить,
Нормально жити іншим заважають,
І розуміти того не бажають,
Що ті уроки треба все ж учить,

Тетяна Левицька
2026.10.15 12:37
Книга
Бра над софою схилилось уклінно...
Ніч підглядає в зашторені вікна...
В тиші блукають розгублені тіні,
книга тремтить у руках непомітно,
як пелюстки білорунних гортензій.
Слово до слова, складаються в пазли,
ллється мелодія дивних поезій —
образи с

Юрій Гундарів
2026.10.15 10:24
ВОНИ ЗАХИЩАЛИ НАС. Антон Смецький
Військовослужбовець, хореограф і танцівник.
До війни він співпрацював із відомими українськими артистами, зокрема Іриною Білик. Після війни мріяв навчати дітей…
Антон втратив ногу, підірвавшись на російській міні. Але після реабілітації повернувся до св

Віктор Кучерук
2026.10.15 06:04
* * *
Пригадую часто сипучі піски
На березі річки стрімкої,
І дотики ніжні тремкої руки
У лозах порою нічною.
Тьмяніли і знов яскравіли зірки,
І шурхоти в тиші тонули, -
Донині вертаю крізь довгі роки
Туди, де дрімає минуле.

С М
2026.10.14 23:17
Мій друг (Jimi Hendrix)
“Ей, уваж мою чарку, бармене
Це мій дрінк, еге, це мій дрінк, гаразд
Доливай, до верху
Хтось має співати
Чи хто співатиме?
Хтось має співати, вірно?
Ну а що”

Віктор Насипаний
2026.10.14 20:43
Гойдає осінь
Ще ловить сонце хитрим неводом своїм
В’юнкі мальки облич ледь-ледь осінніх.
А риби хмар шубовсь у неба течії,
Вітри плетуть із трав човни старинні.

І птахи швидко літо бабине крадуть.
Полюють нас журба, страхи та холод.
А жовтень днів листки жене,

Іван Потьомкін
2026.10.14 19:35
***
Коли б то можна утаїть
В найглибшім серця сховку
І навіть ти не здогадалась,
Що стискує в один тугий пучок,
Від чого ні на мить позбутися не можу,
І кожне твоє слово, усміх, ласку,
І кожну мить буття твойого
Неподільно хочу взять собі...

Борис Костиря
2026.10.14 14:20
Провидіння
Не спіши у час важких прозрінь,
Як хвилина переплавить вічність.
Крізь важезну кригу сновидінь
Проривається забута вірність.

Не спіши. Впіймай за хвіст момент,
Феєрверк палкий і незабутній.
Не сльозливий, ніжний сентимент,

хома дідим
2026.10.14 12:08
* 230 *
щось написати я хотів
прийшла сусідка інна
і настрій елегійний мій
став радше мізогінним
феміна вжеж незгірша так
напевне це важливо
лібідо тут не при ділах
її цікавить пиво

Володимир Мацуцький
2026.10.14 11:19
Критичний аналіз вірша "Кукувала зозуленька"
Вірш «Кукувала зозуленька» Володимира Мацюцького (Мацуцького) — це сучасна патріотична поезія, написана в червні 2025 року та присвячена полеглим українським воїнам і пам'яті героїв. У творі переплітаються мотиви трагічної втрати, незламності та відсилки

Віктор Кучерук
2026.10.14 06:43
* * *
Не думав я, що чутиму колись
Виття сирен і вибухи "шахедів", -
Ще й дні з ночами так переплелись,
Що радощів прийдешніх не розгледіть.
Повсюди морок, втома і обман,
Який уперто убиває віру
У те, що здохне прОклятий тиран,
Або собі учинить харакір

Артур Курдіновський
2026.10.13 20:55
Така доля (рондель)
Я розчинюсь у вечері осіннім -
Така вже доля мрійників самотніх.
В моїх розчаруваннях незворотних
І натяку нема на воскресіння.

Всі "вчора" й "завтра" - тьмяне мерехтіння.
Лишається загрозливе "сьогодні".
Я розчинюсь у вечері осіннім -

М Менянин
2026.10.13 19:53
Самоорганізація християн
Христосових молитва лине
бо разом ми будь-де й коли.
Тебе цей вірус* не поглине
покайся й Господа моли.

Щоб мати участь у молитві,
зручним щоб був для тебе час –
твій стогін хай звучить у битві

Світлана Пирогова
2026.10.13 15:12
Що відбувається у світі?
Що відбувається у світі?
І виворіт реальності, і зовні
пронизує шалений вітер,
на жаль, багато розвелося довбнів.
Зійшли із розуму від принди
і сліпої влади. Злочинна дія:
встромили ніж у тишу. Кривда
розгулює кривавим буревієм.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тетяна Роса (1964) / Вірші / Сторінка для дітей.

 Абсолютно правдива історія: ))
Портрет переможця Між вазонів, на осонні
Кіт сидів на підвіконні,
Поглядав на голубів
І бочок на сонці грів.
Ще коли б не заборона
Їсти квіти із вазона…
Але раптом хтось у бік
Чимось гострим його – штрик!
Кіт на місці аж підскочив,
Стали вдвічі більші очі:
«Мирно я собі сидів,
Хто мене вкусити смів?»
Ворог зовсім не ховався:
У вазоні красувався
Кактус, весь у колючках.
Зразу видно, злюка – жах!
Хоч котові неприємно,
Але стримався він чемно,
Лиш обнюхати хотів…
Кактус тут без зайвих слів
Знову – штрик кота у носа,
Так, що й очі стали косо.
Вмить пробрала лють кота
Аж до кінчика хвоста:
«Гей ти, зелень непутяща,
Чом кусаєшся нізащо?
Я колючому кущу
Цю образу не прощу!
За такі погані жарти
Задаваку вбити варто!»
І, як весь котячий рід,
Кіт пустив тут лапи в хід.
Але він не має звички
Одягати рукавички…

Хто розумний – той вгадав:
Переможцем кактус став.
А наш котик буде знати –
Колючки не слід чіпати.



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-02-10 14:59:35
Переглядів сторінки твору 4420
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.720
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.03.17 20:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-02-10 15:14:42 ]
Так і уявила собі цю картинку :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-02-10 20:47:49 ]
Я з цієї картинки пів дня не могла куточки губ від вух відчепити. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-10 16:35:35 ]
Ото зелень непутяща!!!;-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-02-10 20:55:51 ]
Ох і непутяща, Патарочко: коли я на неї випадково наштрикнулась, довелось спочатку кактусу колючку відстригти, а потім собі шматочок шкіри: колючки ті як гарпуни, туди йде, а назад ніяк. Тож я спочатку злякалась за кота, а сміятись почала, коли він втік. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-10 20:59:15 ]
Якщо котик мимоволі заставив тебе посміхнутися, йому можна подякувати, бо твоя усмішка, як сонечко, зігріває усі Майстерні...;-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Мельничук (Л.П./М.К.) [ 2011-02-10 17:08:30 ]
Цікавий віршик. Влучно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-02-10 20:57:43 ]
Дякую, Світланко, справжня подія не може бути не влучною. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-10 18:24:24 ]
Дуже мило і повчально для діток!:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-02-10 21:02:36 ]
Ну, скажімо, повчання на цю тему існує уже давно. "Встретил ёжика бычок и лизнул его в бочок..." Дякую за коментар, Оленко. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Григоренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-11 00:21:26 ]
Приветствую Вас в реверансе.
Суть
- Уважение к Высокодуховноэнегетической Притче,
которую Вы даровали
миру.

Спасибо, Вам, за отзыв на
мой коментарий.
МЫ - Ученики
и Учителя Одновременно,
в многомерном полотне жизненного бытия,
а одной из красок в
палитре изображения-отражения онного,
это взаимопонимание.

Инфо.,относительно рисования - ваянием
портретов занимаюсь
с 1980г., претензий не имел.

С Уважением - Всех
Вам благ Добра.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-02-11 20:06:56 ]
О, Александр, простите меня, несчастную, что-то я совсем запуталась: в реверансе Вы или я? Если Вы, то немедленно прекратите, реверансы - это дамские штучки. Ну, если я, то ладно, могу и поприседать ради Вашего душевного благополучия. :)
Спасибо за инфо. относительно рисования - уж если оно по душе людям, возможно, это и есть Ваше истинное Призвание?
С уважением - мира Вам и Любви Близких, потому как удостоиться Любви и Уважения Близких гораздо сложнее, чем посторонних, но в то же время несоизмеримо Ценнее.