ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Насипаний
2026.07.09 19:13
Вже день у сонця на щиті.
І хрестить ліньки хитра тінь.
Ламає списи золоті
Небесна синь в каміння стін.

Тримає спека, наче тин,
А люд втікає із хатин.
І око з неба, як бурштин,

Євген Федчук
2026.07.09 17:52
Старий Овсій вмовив сина у Базар відвезти.
- Помирати, - сказав, - скоро. У останнє хочу
Своїм славним побратимам «подивитись в очі»,
Бо такий тягар нелегко усе життя нести.
Приїхали. Овсій чомусь пам’ятник минає,
Що поставлений котовцям, полеглим у

Тетяна Левицька
2026.07.09 14:08
Мобільний знову на ходу,
Голівоньку морочить.
Не клич мене, я не прийду
До тебе серед ночі.

Тепер мені по бузині,
Кого ти там щасливиш —
Готую джем у вихідні —

Борис Костиря
2026.07.09 13:53
Ці вибухи потужно пролунали
У чорній нерозгаданій пітьмі
Від пекла невимовного сигналом
В холодній і розпачливій зимі.
У вибухах приречено сконали
Надії у примарній далині.

Ці вершники на трьох шалених конях

Володимир Бойко
2026.07.09 12:00
Розшарпана, розхристана, розколота,
Кривавляться рубці серпа і молота.
Чужі й свої у ордах поєдналися,
Шматують хижо те, що позасталося.

Ненавидять чи люблять - то однаково
І кожен постріл в груди й спину - знаковий.
Смакують кров і нею упиваються

хома дідим
2026.07.09 11:42
може праведним було
може і ніяким
те дитинство та село
і коти й собаки
при колодязі цебро
грядка з огірками
бур’яни уздовж і проз
силосної ями

С М
2026.07.09 09:15
Колись у шахтарських пагорбах, що у Дакоті
Жив був юнак на ім’я Рокі Ракун
Раз його подруга втікла із якимось зухвальцем
І, звісно, Рокі страждав
Мовби заціпило геть
Казав ”Найду, хай там як“
Оце, прибувши до міста, він
Зняв собі кут у місцевім сал

Віктор Кучерук
2026.07.09 07:18
Під кручею, улігшись горілиць,
Я бачу, що, як кубками на таці, -
Гранчасті бані храмів і дзвіниць
В проміннях сонця пишно золотяться.
А вище них - незміряна блакить,
Жива і чиста, ніби милість Божа, -
Красою заохочує так жить,
Що просьбі я відмовит

Роксолана Вірлан
2026.07.09 03:55
Летовиська душа - наскрізний протяг,
твій запізнілий - з-поміж хмар - літак.
- Привіт. Це ж ти!
- Ну, звісно, ж я - та годі
стояти тут - ходім усім увспак.

А потім ще було: і раллі й кросинг,
і казино, і казинаки, і..

Борис Костиря
2026.07.08 13:50
Пробіжка на морозі - це подорож неждана,
Стрибок у невідоме, оновлення душі.
Вона тебе підносить у простір первозданний,
А збоку вболівають замерзлі спориші.

Ти не втечеш, напевно, від лютої юдолі,
Від фатуму, що висне, немов небесний карб,
Від то

Тетяна Левицька
2026.07.08 13:08
Не ловіть мене, як рибку срібну —
Вислизну на глибину із рук.
На шалені витівки ще здібна
Лиш, коли почую серця стук.
Есемески сиплються горохом,
Синь у бороду, а біс в ребро.
Аватарку виклали нівроку,
Та з перини сиплеться перо.

хома дідим
2026.07.08 10:43
на третій день ізранку лишившись врешті-решт на самоті відчиняє вікна знімає покривала із дзеркал запалює ароматичні палички · ставить чайник на газ відкриває закриває холодильник їсти не хочеться · хочеться якомога ретельніше вимити холодильник · після ч

Віктор Кучерук
2026.07.08 06:57
Проганяю ілюзії,
Позбуваюсь надій,
Бо з невірною музою
Я уже сам не свій.
Більш її не затримую,
Не продовжую гру, -
Сам справляюся з римами
І помалу творю.

Катерина Савельєва
2026.07.08 00:50
Серед гiр заховавшись вiд свiту,
Зупинився збентежений час.
Вiн собi не дозволив любити,
Аби вогник в душi не погас.

Сонце й мiсяць за руки взялися,
Танцувавши на небi щодня.
"На шляху, тiльки не помилися", -

Іван Потьомкін
2026.07.07 21:15
Якби товариш Сі
пройшовся по Русі,
тільки Московію
лишив ісконно руським,
на повні груди
дихнув би світ тоді,
сказавши розбещеній орді
належне їй сьогодні: "Дзуськи!"

Вячеслав Руденко
2026.07.07 19:47
Так сяйво пам’яті про видихи і вдихи
Є перевтіленням бар’єру срібних сфер,
Бомонд малих отих у спогляданні грифів
Є узбережжям всесвіту вогню без барвників,
Та те що бачить він – не бачимо допіру -
Так мабуть треба, в тому радості нема,
Тікай до ске
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Роса (1964) / Вірші / Спостерігаючи життя

 Галатея в кавычках или Пигмалион-неудачник :)
Ты стремишься напролом
И грохочешь, словно гром.
Не спеши с плеча рубить –
Может щепкой ушибить,
Да к тому же, в знойный день
Не одарит тенью пень.
Я ж не глыба, не скала,
Закушу вот удила –
И поймёшь цену страстей
В сотвореньях Галатей.
Я же ласкова пока,
Не буди во мне зверька,
Ты на слово мне поверь –
То совсем не нежный зверь.
Брови, миленький, не хмурь,
Не ищи в стакане бурь.
Ты пойми: Пигмалион
В наших играх выйдет вон.
***
Хочешь, строгий мой, совет,
И победа будет – блиц?
Подходи ко мне, мой свет,
Без ежовых рукавиц!!!



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-02-17 23:52:55
Переглядів сторінки твору 9851
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.667
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2020.03.17 20:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-02-19 12:41:48 ]
Милий Гаррі, Гарр - то недогляд клавіатури :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Висєканцев (М.К./М.К.) [ 2011-02-19 11:36:40 ]
Я розумію, що це - неголовне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Висєканцев (М.К./М.К.) [ 2011-02-19 11:53:49 ]
Зовсім не із-за того, що вона мене підтримала. Я вдячний ій за рецензію, бо то була насправді рецензія, а не змагання критиків.
"Цей вірш, як мені здається, не треба розглядати з позицій критика чи мистецтвознавця", я його читав, як поет, а не як мистецтвознавець. Це вам він таким здається, як на мене він заслуговує уваги.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-02-19 12:04:57 ]
Назвати себе поетом може, мабуть, тільки дуже смілива людина. Це, як мені здається, звання, а не посада, хобі чи щось з цієї категорії.
Тепер про "змагання". Вам не здається, що помиляєтесь і в цьому випадку?
Ваша самовпевненість приголомшує. Або Ви не приділяєте належної уваги деяким значенням деяких слів.
Я не маю часу на полеміку.
Матимете бажання, по десь у іншому місці і не зараз. Але на яку тему Вам полемізувати зі "спортсменом", який мав необережність прокоментувати Ваш вірш, визначити складно.

На все добре.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-02-19 22:15:05 ]
Гаррі, та біс з нею, з оцінкою, головне, що щиро, від усієї душі, правда ж? Пережила ж я безболісно пару четвірок без будь-яких критичних зауважень у супроводі, хоч це взагалі поза правилами. Навіть знати не хочу, хто то. Коли я тільки з’явилась у ПМ, то теж занадто серйозно до оцінювання ставилась і, думаю, дістала не одну добру душу, а вони мене тоді стерпіли, і зараз терплять, хоч я як була у багатьох речах «не в темі», так і є. :) Оцінювання в принципі може бути об’єктивним не більше за коефіцієнт прозорості, тобто лиш відносно. А тому отримаю я щирого коментаря, наприклад, від Гаррі Сідорова, і сяю, як неонова реклама, хоч скільки б там зауважень не було, бо вони від усієї душі, а поставить мені хтось 5,5, бо на свій рейтинг намагається працювати – і сумно мені, адже я ідеалістка, і хотіла б, щоб оцінювання відображало справжній стан речей… А щодо вдячності, то мені, мрійниці про різного роду ідеальні стани речей, здається, що краще дякувати за щирі і відверті зауваження, і віддячувати тим же. Адже я пишу свої коментарі не для того, щоб купувати за них добре ставлення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-02-19 22:13:52 ]
Сергію, усі ми намагаємось наблизитись до її величності Поезії, і так звикаємо римувати, що часом робимо це за звичкою і суто для спілкування. Не варто сприймати такі речі серйозно. А я, окрім цього, ще й розважаюсь римуванням «тихо сам з собою», тож на моїй сторінці багато несерйозних речей. Особистості (о, яка я слухняна, наказали ж РМ «людину» всує не згадувати:)), що серйозно претендують на високе звання поета, мають серйозно ставитись до своєї сторінки і уникати подібної поведінки, або хоч час від часу робити там ревізію і видаляти невдалі та легковажні речі. А інколи дехто видаляє навіть вдалі, бо оцінка не сподобалась. :) Коротше, всі ми тут різні, тому у ПМ і цікаво. А тим, хто підтримує не одну сторінку, ще цікавіше. :) А якщо дуже будете перейматись проблемою «хто є хто» головний біль Вам гарантований, а хіба суєта суєт того варта?