ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.09.05 04:24
Осене! До тебе простягну
Те, що написали руки втомлені.
Я почув незайману весну
У голосовому повідомленні.

Це - відлуння молодих років,
Де бажанням пахли трави скошені.
Та чому за стіл я раптом сів

Артур Курдіновський
2026.09.05 04:23
У нашій країні вбивають за мову,
У нашій країні вбивають за правду.
А світ крізь картинно опущені брови
Цінує прибутки, біткоїни, нафту.

Завжди так було - не змінилось нічого.
Нависла кривавих сторіч веремія.
Не любо своє, бо в холопів чужого

хома дідим
2026.09.04 22:44
птахи літали із криками
риби плавали мовчки
якого кричати рибі-от
для чого навіщо тощо
під водотовщею кригою
у будь-який час дня і ночі
сам би любив плисти рибою
де-небудь незаморочливо

Ольга Садкова
2026.09.04 21:47
Не помічаєш.
Повз проходиш знову.
Моя душа зривається услід,
в осінню, теплу, золоту обнову,
та раптом розбивається об лід.

І що тобі, скажи, до мого болю?
Чуже навік скалічене крило.

Іван Потьомкін
2026.09.04 21:24
Розгрішую усіх, хто нагрішив мені.
Скасовую чужі, свої борги вертаю.
Наснилося – ключі од раю маю,
Та ті ключі щодалі заховаю...
...Які ж бо заміцні закови ці земні.

Кока Черкаський
2026.09.04 18:44
поет має звичку
писати вірші
літо має звичку
пролітати непомітно
ось вчора ще був останній дзвоник
і ми ласували черешнями
а сьогодні вже причетні святкують
день шуфутінського

Мирон Шагало
2026.09.04 17:40
Запливає сонце-коло
в ранішні майстерні,
де малюються святково
небеса пастельні.

Зеленіють аж за обрій
трави мерехтливі.
Цвіркуни бриньчать хоробрі

Юрій Лазірко
2026.09.04 16:54
Ай-не-не-не,
котить пісню краями дорога,
за кибиткою курява йде,
а циганська земля десь у Бога -
тільки він добре відає де...

Ай не гріш, не гніздечко нагріте
не замінять цигану коня,

Вячеслав Руденко
2026.09.04 14:41
Бажають пристрасті музеї,
Як вітер вітру емпірею
У відгалуженнях Морфея,
Де синергічний живопліт
І міль, що припадає пилом, —
Не вдвох, не втрьох,
Можливо, дивом —
Під давнім словом незрадливим

Борис Костиря
2026.09.04 14:09
Останні помахи руки
Зими епічної, важкої,
Як покарання за гріхи.
Не вибратися нам із колій.
Спадають краплі й матюки.
Співає крига колискову.

Останні помахи зими,

Юрко Бужанин
2026.09.04 11:54
Лиш зустрілися і розійшлися –
Мимовільною вийшла стріча.
Та твій образ зі серцем зрісся –
Із розсудливістю протиріччя…

Глузд здоровий давно в ігнорі,
Він забути тебе шепоче.
Попри це, я тобою хворий,

Ірина Вовк
2026.09.04 08:29
собі у вересневій порі. В день уродин)

Рожевим небо розцвіло… Зоря займається…
Десь мріє човник… і весло… А серце – крається…
Ну от… вже знову на порі осіннє марево,
І на руках… і на пері – рахманне зарево…
Твій біль на кінчику пера жаріє-леститься

Віктор Кучерук
2026.09.04 07:00
Спи, люба донечко, - спи, -
Сплять вже ліси та степи,
Спати слухняно лягла
Поміж сестричок бджола,
І в зоопарку бізон
Також поринув у сон.
Спи, люба донечко, - спи.

хома дідим
2026.09.03 21:40
війна воює із війною
заради миру
й хтось поширив
хай нелогічно хоч непросто
дожити не згубивши віри
коли дощить і ллє за комір
і знову пролетіло літо
коли не пишеться у розмір

Ольга Садкова
2026.09.03 21:30
Забажали хлопчаки
вусаня катати.
Поскидали рюкзаки,
узяли санчата.
Повсідалися обоє,
а між ними — кіт.
Полетіли вниз стрілою,
аж іскриться слід.

Євген Федчук
2026.09.03 18:52
В кав’ярні на Монмартрі сивий дід
Із хлопчиком за столиком сиділи,
З маленьких філіжанок каву пили,
Дивились на розбурханий цей світ,
Який кудись постійно поспішав,
Чогось шукав, десь мчав в автомобілях.
Вони ж удвох відпочивати сіли,
Полишити до ч
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Роса (1964) / Вірші / Спостерігаючи життя

 Галатея в кавычках или Пигмалион-неудачник :)
Ты стремишься напролом
И грохочешь, словно гром.
Не спеши с плеча рубить –
Может щепкой ушибить,
Да к тому же, в знойный день
Не одарит тенью пень.
Я ж не глыба, не скала,
Закушу вот удила –
И поймёшь цену страстей
В сотвореньях Галатей.
Я же ласкова пока,
Не буди во мне зверька,
Ты на слово мне поверь –
То совсем не нежный зверь.
Брови, миленький, не хмурь,
Не ищи в стакане бурь.
Ты пойми: Пигмалион
В наших играх выйдет вон.
***
Хочешь, строгий мой, совет,
И победа будет – блиц?
Подходи ко мне, мой свет,
Без ежовых рукавиц!!!



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-02-17 23:52:55
Переглядів сторінки твору 10029
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.667
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2020.03.17 20:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-02-19 12:41:48 ]
Милий Гаррі, Гарр - то недогляд клавіатури :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Висєканцев (М.К./М.К.) [ 2011-02-19 11:36:40 ]
Я розумію, що це - неголовне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Висєканцев (М.К./М.К.) [ 2011-02-19 11:53:49 ]
Зовсім не із-за того, що вона мене підтримала. Я вдячний ій за рецензію, бо то була насправді рецензія, а не змагання критиків.
"Цей вірш, як мені здається, не треба розглядати з позицій критика чи мистецтвознавця", я його читав, як поет, а не як мистецтвознавець. Це вам він таким здається, як на мене він заслуговує уваги.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-02-19 12:04:57 ]
Назвати себе поетом може, мабуть, тільки дуже смілива людина. Це, як мені здається, звання, а не посада, хобі чи щось з цієї категорії.
Тепер про "змагання". Вам не здається, що помиляєтесь і в цьому випадку?
Ваша самовпевненість приголомшує. Або Ви не приділяєте належної уваги деяким значенням деяких слів.
Я не маю часу на полеміку.
Матимете бажання, по десь у іншому місці і не зараз. Але на яку тему Вам полемізувати зі "спортсменом", який мав необережність прокоментувати Ваш вірш, визначити складно.

На все добре.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-02-19 22:15:05 ]
Гаррі, та біс з нею, з оцінкою, головне, що щиро, від усієї душі, правда ж? Пережила ж я безболісно пару четвірок без будь-яких критичних зауважень у супроводі, хоч це взагалі поза правилами. Навіть знати не хочу, хто то. Коли я тільки з’явилась у ПМ, то теж занадто серйозно до оцінювання ставилась і, думаю, дістала не одну добру душу, а вони мене тоді стерпіли, і зараз терплять, хоч я як була у багатьох речах «не в темі», так і є. :) Оцінювання в принципі може бути об’єктивним не більше за коефіцієнт прозорості, тобто лиш відносно. А тому отримаю я щирого коментаря, наприклад, від Гаррі Сідорова, і сяю, як неонова реклама, хоч скільки б там зауважень не було, бо вони від усієї душі, а поставить мені хтось 5,5, бо на свій рейтинг намагається працювати – і сумно мені, адже я ідеалістка, і хотіла б, щоб оцінювання відображало справжній стан речей… А щодо вдячності, то мені, мрійниці про різного роду ідеальні стани речей, здається, що краще дякувати за щирі і відверті зауваження, і віддячувати тим же. Адже я пишу свої коментарі не для того, щоб купувати за них добре ставлення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-02-19 22:13:52 ]
Сергію, усі ми намагаємось наблизитись до її величності Поезії, і так звикаємо римувати, що часом робимо це за звичкою і суто для спілкування. Не варто сприймати такі речі серйозно. А я, окрім цього, ще й розважаюсь римуванням «тихо сам з собою», тож на моїй сторінці багато несерйозних речей. Особистості (о, яка я слухняна, наказали ж РМ «людину» всує не згадувати:)), що серйозно претендують на високе звання поета, мають серйозно ставитись до своєї сторінки і уникати подібної поведінки, або хоч час від часу робити там ревізію і видаляти невдалі та легковажні речі. А інколи дехто видаляє навіть вдалі, бо оцінка не сподобалась. :) Коротше, всі ми тут різні, тому у ПМ і цікаво. А тим, хто підтримує не одну сторінку, ще цікавіше. :) А якщо дуже будете перейматись проблемою «хто є хто» головний біль Вам гарантований, а хіба суєта суєт того варта?