ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2026.01.06 19:13
Він робив морозиво зі снігу
Солодке, наче січневий вечір.
Він робив вино
З крапель липневої зливи,
П’янке, наче квіти троянд.
Він лишав глибокі сліди
На їдкій пилюці доріг –
Може він був

Артур Курдіновський
2026.01.06 15:10
Не обрані. Покарані. Наш крах -
Душа під шаром надтонкої шкіри.
Тому щасливі ми хіба що в снах,
Для нас там грають фантастичні ліри.

Зустріли ніч самітниця й монах...
Сонети - дві симфонії зневіри.
Приречене мовчання на вустах,

Сергій Губерначук
2026.01.06 13:29
Хлопчик Ейф.
Голландський ельф.
Прилетів у Київ.
Поблукав поміж дерев.
Заснув у Софії.
Дзвін уранці калатав.
Монастир попідмітав.
Осінь бачив українську.

Борис Костиря
2026.01.06 11:10
Так шкода витрачати час
На сон минущий, поверховий,
Мов попіл від німих свічад,
Який спадатиме на скроні.

Горітиме у нас свіча,
Яку не здатні погасити
Всі демони. Торкне плеча

Олександр Сушко
2026.01.06 10:10
Занурююся, звично, у добро,
Там плавають, мов риби, сонні вірші.
І янголиним золотим пером
Малюю звуки, запахи і тишу.

А кольори чудесні! Тільки глянь!
Відтінок кожен - геніальна пісня!
Сплітаю воєдино Інь та Янь

Кока Черкаський
2026.01.06 04:50
Вечір.
Ваш корпоратив.
Всі чекають
Дивних див,

Хоч і знають:
Див нема.
Просто грудень

Ігор Шоха
2026.01.05 22:03
А тактика стратега – діло темне,
тасуються покірні вояки
і... нотабене –
чучело зелене
розпочинає гру у піддавки.

***
А ніж розпочинати рокіровку

Микола Дудар
2026.01.05 21:23
Терпіння випурхнуло з дому
І прямо з хати в небеса…
Мені однаково від злому,
І там, і тут, мене нема.
На небесах вже однодумці…
А я туди і не спішив…
Блукаю... Наче у відпустці
У ній охоче ще б грішив…

С М
2026.01.05 21:12
ей караване мене забирай
у португалію в еспанський край
андалузію і житні поля
прагну зустріти й стрічатиму я

хутко забирай мене
відси караване

Іван Потьомкін
2026.01.05 19:46
Деінде, мабуть, так, але не в Єрусалимі,
Коли дощем з відра заллє тебе по самі вуха,
Аж до кісток прониже вітрюгами невмолимо злими.
Та гідне подиву тобі, напевне, буде,
Негоду цю благословенням Божим називають люди.
Готові і щулитись вони, і закрива

Олена Побийголод
2026.01.05 19:10
Із Леоніда Сергєєва

А першими зникнуть опасисті, –
не тому, що багато їдять,
а тому, що вони – опасисті,
і їх відразу з’їдять.

Руді повиводяться другими.

Артур Сіренко
2026.01.05 15:45
Книга, що стала повітрям
Написана синьооким самітником,
Що бавився словами як намистинами,
Що відчиняв двері в безодню,
Що жив у хиткій хатині,
Яка була зроблена з очерету,
Що ріс на холодному озері,
Де плавали білі лебеді,

Сергій Губерначук
2026.01.05 12:18
Замок.
Залізний дизайн.
Пташці
відрізали лапку.
Лізе
по лезу сльоза,
крові
коричнева крапка.

Володимир Мацуцький
2026.01.05 12:17
В траві ховався коник,
В траві ховався коник,
Дзвонив той коник в дзвоник,
Співав і цокотав.
Невже ж то бува,
Невже ж то бува,
Дзвонив той коник в дзвоник.
Невже ж то бува,

Борис Костиря
2026.01.05 11:35
Я прокинусь у лісі від шуму птахів.
Із безодні вернусь у новітню безодню.
Моє серце проб'ють не списи каблуків,
А ледь танучі в небі зникаючі зорі.
І до мене долинуть видіння віків,
Невідчутні, загрозливі, сиві, прозорі.

Я прокинуся в лісі

В Горова Леся
2026.01.05 10:59
Ніч вливається в шибку синькою,
Підвіконням стікає вниз.
Обморожена гілка бринькає
Медіатором об карниз.

Місяць повний у сніг покришений.
Грає сріблом невинний наст.
А за щирою ніби тишею
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Роса (1964) / Вірші / Спостерігаючи життя

 Галатея в кавычках или Пигмалион-неудачник :)
Ты стремишься напролом
И грохочешь, словно гром.
Не спеши с плеча рубить –
Может щепкой ушибить,
Да к тому же, в знойный день
Не одарит тенью пень.
Я ж не глыба, не скала,
Закушу вот удила –
И поймёшь цену страстей
В сотвореньях Галатей.
Я же ласкова пока,
Не буди во мне зверька,
Ты на слово мне поверь –
То совсем не нежный зверь.
Брови, миленький, не хмурь,
Не ищи в стакане бурь.
Ты пойми: Пигмалион
В наших играх выйдет вон.
***
Хочешь, строгий мой, совет,
И победа будет – блиц?
Подходи ко мне, мой свет,
Без ежовых рукавиц!!!



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-02-17 23:52:55
Переглядів сторінки твору 9274
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.667
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2020.03.17 20:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-02-19 12:41:48 ]
Милий Гаррі, Гарр - то недогляд клавіатури :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Висєканцев (М.К./М.К.) [ 2011-02-19 11:36:40 ]
Я розумію, що це - неголовне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Висєканцев (М.К./М.К.) [ 2011-02-19 11:53:49 ]
Зовсім не із-за того, що вона мене підтримала. Я вдячний ій за рецензію, бо то була насправді рецензія, а не змагання критиків.
"Цей вірш, як мені здається, не треба розглядати з позицій критика чи мистецтвознавця", я його читав, як поет, а не як мистецтвознавець. Це вам він таким здається, як на мене він заслуговує уваги.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-02-19 12:04:57 ]
Назвати себе поетом може, мабуть, тільки дуже смілива людина. Це, як мені здається, звання, а не посада, хобі чи щось з цієї категорії.
Тепер про "змагання". Вам не здається, що помиляєтесь і в цьому випадку?
Ваша самовпевненість приголомшує. Або Ви не приділяєте належної уваги деяким значенням деяких слів.
Я не маю часу на полеміку.
Матимете бажання, по десь у іншому місці і не зараз. Але на яку тему Вам полемізувати зі "спортсменом", який мав необережність прокоментувати Ваш вірш, визначити складно.

На все добре.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-02-19 22:15:05 ]
Гаррі, та біс з нею, з оцінкою, головне, що щиро, від усієї душі, правда ж? Пережила ж я безболісно пару четвірок без будь-яких критичних зауважень у супроводі, хоч це взагалі поза правилами. Навіть знати не хочу, хто то. Коли я тільки з’явилась у ПМ, то теж занадто серйозно до оцінювання ставилась і, думаю, дістала не одну добру душу, а вони мене тоді стерпіли, і зараз терплять, хоч я як була у багатьох речах «не в темі», так і є. :) Оцінювання в принципі може бути об’єктивним не більше за коефіцієнт прозорості, тобто лиш відносно. А тому отримаю я щирого коментаря, наприклад, від Гаррі Сідорова, і сяю, як неонова реклама, хоч скільки б там зауважень не було, бо вони від усієї душі, а поставить мені хтось 5,5, бо на свій рейтинг намагається працювати – і сумно мені, адже я ідеалістка, і хотіла б, щоб оцінювання відображало справжній стан речей… А щодо вдячності, то мені, мрійниці про різного роду ідеальні стани речей, здається, що краще дякувати за щирі і відверті зауваження, і віддячувати тим же. Адже я пишу свої коментарі не для того, щоб купувати за них добре ставлення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-02-19 22:13:52 ]
Сергію, усі ми намагаємось наблизитись до її величності Поезії, і так звикаємо римувати, що часом робимо це за звичкою і суто для спілкування. Не варто сприймати такі речі серйозно. А я, окрім цього, ще й розважаюсь римуванням «тихо сам з собою», тож на моїй сторінці багато несерйозних речей. Особистості (о, яка я слухняна, наказали ж РМ «людину» всує не згадувати:)), що серйозно претендують на високе звання поета, мають серйозно ставитись до своєї сторінки і уникати подібної поведінки, або хоч час від часу робити там ревізію і видаляти невдалі та легковажні речі. А інколи дехто видаляє навіть вдалі, бо оцінка не сподобалась. :) Коротше, всі ми тут різні, тому у ПМ і цікаво. А тим, хто підтримує не одну сторінку, ще цікавіше. :) А якщо дуже будете перейматись проблемою «хто є хто» головний біль Вам гарантований, а хіба суєта суєт того варта?