ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2026.08.05 23:07
І був народ близьким до краху –
від рабства «несолона сіль»,
не стало в нім до Бога страху –
так корабель сіда на міль.

Серед Своїх народів в світі
Господь обрав послами їх,
в своїй землі були щоб ситі –

Ольга Садкова
2026.08.05 21:37
Ешелон довжелезний. «Телячі» вагони.
По півсотні у кожнім невинних людей.
Чи із розуму це, чи з якихось агоній,
чи від вбивчих якихось примарних ідей?!

Виселенцями стали вкраїнські селяни,
що одвіку трудились на рідній землі.
А тепер конвоїри зухв

В Горова Леся
2026.08.05 16:32
Притулюся тобі до плеча, у смиренні притихну,
І бажання незмінності впреться кутом у висок.
Загустілим повітрям ухватиться порція вдиху,
Та у шелесті ранку відчується часу пісок.

Дай не знати коли і куди розійдуться дороги.
І не відати де і кому об

Борис Костиря
2026.08.05 13:59
Так цілий світ для тебе замалий.
Нікуди не подінешся від себе.
Проб'ється вірш крізь серце запальний,
Тікаючи від ницого вертепу.
Усі маршрути поведуть не в Рим,
А в точку відбуття, у точку пустки.
Втомився без надії херувим.
Немає в болю жодної в

Ірина Вовк
2026.08.05 12:51
Ця оповідь – спроба зазирнути за завісу сухої історичної хроніки. Мені хотілося показати стародавню Александрію 48 року до н.е. періоду цариці Клеопатри та римського імператора Юлія Цезаря як живий організм: з її шумом порту, запахами нільського мулу, роз

Тетяна Левицька
2026.08.05 11:36
Тобі написала б я, милий, листа,
та знаю, що він до Едему не дійде.
Від кірки до кірки мене прочитав,
а я нашвидку пролистала деінде.

Залишив на спомин багато чого,
ще більше забрав у мутне потойбіччя —
пів світу і ластівку серця мого,

хома дідим
2026.08.05 09:49
мене тримали і тримають
наївні ревнощі твої
мов декадентські ледь
міщанські втім
тендітні фрукти
ледь зіпсовані із краю
не зовсім навіть
мазохізм чи фемінізм

Віктор Кучерук
2026.08.05 05:58
З часів обтесаних чепіг
Цей край благословен, -
Стоїть на пагорбах своїх
Мій Вишгород здавен.
З глибин століть і дотепер
Нічому не скоривсь, -
Не обвалився він униз,
А в товщу хмар встромивсь.

Роксолана Вірлан
2026.08.05 00:56
Змикає туго в коло Уробороса -
безвісний Архітектор снів і проявів -
і того, хто пророчить певно й голосно,
і того, хто частується напоями,

і того, хто для шляху ще не збуджений -
а збудиться колись - це точно станеться -
і, хай він мислить нині

Ольга Садкова
2026.08.04 21:35
Ні доказів, ні печатки —
струна впізнає струну.
Почнімо усе спочатку —
від магії чи від сну.

Від кроку, що був назустріч,
від подиху, що, як шовк.
Хай часоплину всупереч

Світлана Пирогова
2026.08.04 20:06
У саду медово пахне втома,
Яблука налиті до країв.
Лампами червоними удома
Запалають у полоні снів.

Йде по стиглій ниві з блиском серпик,
Хилить вправно до землі стебло.
Як остання нота літа, серпень

Паб Лімерик
2026.08.04 17:38
Заблукали хасиди в Путивлі.
Там однакові навіть будівлі.
То й ходили між них,
І нових, і старих,
І проґавили осінь в Путивлі.

Засудили хасида у Мінську
За символіку проукраїнську.

Кока Черкаський
2026.08.04 16:35
коли нема про що писати-
пиши хоч ні про шо,
бо головне то сам процес,
як той казав - війна фігня,
ну а маневри - головне!
та все ж,
не прагни світ змінити,
бо вже відомо всім,

хома дідим
2026.08.04 13:01
вона сидітиме сумна
тарас чубай собі співа
і ти співаєш із чубаєм
у заворушливих тонах
серпневий ранок між атак
і серпокрили ще ганяють
у небі чистім аж до краю
літає тополиний пух

Борис Костиря
2026.08.04 13:00
Здіймусь я на пагорб величний
І хліба з росою вкушу.
Нехай мене тиша покличе
В безодню озер і дощу.

Нехай мене кличе безмовність,
Нехай мене кличе печаль,
Немов недописана повість,

Олена Побийголод
2026.08.04 10:32
Ольга Фадєєва (1906-1986)

Давно вам, друзі, всім відомо,
що днів у тижні рівно сім,
але найкращий, звісно, – сьомий,
він посміхається усім!

    Бо неділя – це вітанки
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Роса (1964) / Вірші / Спостерігаючи життя

 Галатея в кавычках или Пигмалион-неудачник :)
Ты стремишься напролом
И грохочешь, словно гром.
Не спеши с плеча рубить –
Может щепкой ушибить,
Да к тому же, в знойный день
Не одарит тенью пень.
Я ж не глыба, не скала,
Закушу вот удила –
И поймёшь цену страстей
В сотвореньях Галатей.
Я же ласкова пока,
Не буди во мне зверька,
Ты на слово мне поверь –
То совсем не нежный зверь.
Брови, миленький, не хмурь,
Не ищи в стакане бурь.
Ты пойми: Пигмалион
В наших играх выйдет вон.
***
Хочешь, строгий мой, совет,
И победа будет – блиц?
Подходи ко мне, мой свет,
Без ежовых рукавиц!!!



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-02-17 23:52:55
Переглядів сторінки твору 9921
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.667
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2020.03.17 20:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-02-19 12:41:48 ]
Милий Гаррі, Гарр - то недогляд клавіатури :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Висєканцев (М.К./М.К.) [ 2011-02-19 11:36:40 ]
Я розумію, що це - неголовне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Висєканцев (М.К./М.К.) [ 2011-02-19 11:53:49 ]
Зовсім не із-за того, що вона мене підтримала. Я вдячний ій за рецензію, бо то була насправді рецензія, а не змагання критиків.
"Цей вірш, як мені здається, не треба розглядати з позицій критика чи мистецтвознавця", я його читав, як поет, а не як мистецтвознавець. Це вам він таким здається, як на мене він заслуговує уваги.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-02-19 12:04:57 ]
Назвати себе поетом може, мабуть, тільки дуже смілива людина. Це, як мені здається, звання, а не посада, хобі чи щось з цієї категорії.
Тепер про "змагання". Вам не здається, що помиляєтесь і в цьому випадку?
Ваша самовпевненість приголомшує. Або Ви не приділяєте належної уваги деяким значенням деяких слів.
Я не маю часу на полеміку.
Матимете бажання, по десь у іншому місці і не зараз. Але на яку тему Вам полемізувати зі "спортсменом", який мав необережність прокоментувати Ваш вірш, визначити складно.

На все добре.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-02-19 22:15:05 ]
Гаррі, та біс з нею, з оцінкою, головне, що щиро, від усієї душі, правда ж? Пережила ж я безболісно пару четвірок без будь-яких критичних зауважень у супроводі, хоч це взагалі поза правилами. Навіть знати не хочу, хто то. Коли я тільки з’явилась у ПМ, то теж занадто серйозно до оцінювання ставилась і, думаю, дістала не одну добру душу, а вони мене тоді стерпіли, і зараз терплять, хоч я як була у багатьох речах «не в темі», так і є. :) Оцінювання в принципі може бути об’єктивним не більше за коефіцієнт прозорості, тобто лиш відносно. А тому отримаю я щирого коментаря, наприклад, від Гаррі Сідорова, і сяю, як неонова реклама, хоч скільки б там зауважень не було, бо вони від усієї душі, а поставить мені хтось 5,5, бо на свій рейтинг намагається працювати – і сумно мені, адже я ідеалістка, і хотіла б, щоб оцінювання відображало справжній стан речей… А щодо вдячності, то мені, мрійниці про різного роду ідеальні стани речей, здається, що краще дякувати за щирі і відверті зауваження, і віддячувати тим же. Адже я пишу свої коментарі не для того, щоб купувати за них добре ставлення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-02-19 22:13:52 ]
Сергію, усі ми намагаємось наблизитись до її величності Поезії, і так звикаємо римувати, що часом робимо це за звичкою і суто для спілкування. Не варто сприймати такі речі серйозно. А я, окрім цього, ще й розважаюсь римуванням «тихо сам з собою», тож на моїй сторінці багато несерйозних речей. Особистості (о, яка я слухняна, наказали ж РМ «людину» всує не згадувати:)), що серйозно претендують на високе звання поета, мають серйозно ставитись до своєї сторінки і уникати подібної поведінки, або хоч час від часу робити там ревізію і видаляти невдалі та легковажні речі. А інколи дехто видаляє навіть вдалі, бо оцінка не сподобалась. :) Коротше, всі ми тут різні, тому у ПМ і цікаво. А тим, хто підтримує не одну сторінку, ще цікавіше. :) А якщо дуже будете перейматись проблемою «хто є хто» головний біль Вам гарантований, а хіба суєта суєт того варта?