ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2025.12.13 17:24
Якби усі людей любили,
То, звісно, в думці не було б війни.
Але в сучасників гора вини,
Яка і породила бійню.

Зупинить хто це божевілля,
Що вміщує в собі ненависть,зло.
Горить у полум'ї людина й тло,

В Горова Леся
2025.12.13 16:56
Дощ крижаний у шибу - музика крапель мерзлих.
Колеться сон у друзки, сиплеться за вікно.
Ближче до ранку дійсність, ніч неохоче кресне.
І на окрайці неба синій цвіте вінок.

Зорі тум утерла сірим своїм подолом -
Виглянули, обмиті, жаль, що всього н

Микола Дудар
2025.12.13 12:09
Відтепер і дотетер
Ти у пошуках — стажер…
Тільки з ким й куди іти?
Безліч склепів до мети…
Омбіркуй, не гарячкуй,
Краще знов пофантазуй…
Боже мій… Куди попер?
Краще б ти в собі завмер…

Пиріжкарня Асорті
2025.12.13 08:57
Вірш розглядався на онлайн-колегії робочих змін і керівників профільних департаментів "Асорті Пиріжкарень" з долученням сторонніх експертів. І от що ми маємо в підсумку. Технічно текст повністю тримається купи на граматичних і словотвірно спорідне

Тетяна Левицька
2025.12.13 08:13
Ти ще мене не розлюбив,
і я тебе не розлюбила,
та згодом знайдемо мотив,
всадити в душу ніж щосили.
Така природа почуття;
любов і зрада синьоока
шукають істину глибоку
у манускриптах забуття.

Юрій Лазірко
2025.12.13 00:28
Йшла по селах ніч сріблиста,
Добрела начас до міста.
І втомившись, ради сну,
Розповзлася по вікну.

Навздогін їй, в кожну хату,
Де вже чемно сплять малята,
Зі санок тай на трамвай

Борис Костиря
2025.12.12 22:21
Безсніжна зима, ніби чудо природи,
Живий парадокс чи апорія слів.
Чекаєш забутий апокриф погоди,
Загублених в полі величних снігів.

Коли загубились сніги в дикім полі,
То висохне голос самої пітьми.
Чекаєш, як долі, розкутої волі.

Іван Потьомкін
2025.12.12 19:50
По грудках їхав грудень,
А в дорогу взяв сани:
«Поможіть, добрі люди,
бо вже коні пристали.
От коли б дістать воза
Або сніг раптом випав,
Говорить тоді б можна,
Що є лад якийсь в світі.

С М
2025.12.12 14:44
Є чуття у моєму серці
Не знаю я що і робити
О ти чудовий світе о світе
Як мені бути і що робити?
Чи знаєш ти що виснував я?
Ти міг би і сам осягнути
Сьогодні всякчас завтра але й учора
Недільно-дівчачий блюз із її горем

Сергій Губерначук
2025.12.12 14:03
У мене на грудях ти стогнеш, і довго,
звитяжуєш голосно щем.
А рима – проста й заримована Богом,
й окреслена віщим дощем.

Про що ця розмова? Коли ані слова?
Про що нереально тужу?
Ти плачеш білугою, дещо з совою.

Богдан Манюк
2025.12.12 12:51
Марія Лавренюк. Улиянка. Роман. —Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2024. —216 с. Чи не кожен автор рецензії замислюється над тим, чому не оминув увагою твір того чи іншого письменника, що підштовхнуло його до роздумів про прочитане і, власне, якими б

Тетяна Бондар
2025.12.12 07:59
ця присутність незримо гріє
ізсередини
як свіча
проростає в думки
надією
вперто спалюючи печаль
її дихання тихше тиші
її голос як неба глиб

Тетяна Левицька
2025.12.12 07:34
Дзвінок бентежний тишу зранив —
не мріяла узріть тебе
через сніги і океани,
захмарні молитви небес
такого дивного, чужого
без квітів і ковтка води.
Навіщо ж не лишив за рогом
свої непрохані сліди?

Віктор Кучерук
2025.12.12 06:55
Заспаний ранок туманиться
Стишено далі в півсні, -
Росами вкрита вівсяниця
Губить краплини ясні.
Чується каркання галичі,
В озері - слески плотви, -
Запах цвітіння вчувається
І шелестіння трави.

Віктор Насипаний
2025.12.12 01:13
Чому спізнивсь у школу ти? –
Питає вчителька Сашка Гудзя.
- На рибу з татом нині мали йти,
Та він мене з собою не узяв.

- Тобі ж, напевно, батько пояснив,
Чому до школи йти. Не на ставок.
- Еге ж. Сказав, чому не піду з ним.

Наталя Мазур
2025.12.11 21:42
Відколоситься, відголоситься,
Відцвіте, відшумить, відіграє.
Сива осінь - журлива пророчиця
Позбирає лелеки у зграї.

І відплаче дощем, і відмолиться,
Відгорить, порозносить димами.
Побілішає місто та вулиця,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші

 Сонет XXXII
dead swan Оповіщайте серце ледь відтале!
Немов зі шпальт, моя любов не сходить
із розуму. Проталинами далеч
веде і просить милості в погоди.

Даруйте ви йому, що не застало
розпущених небес і їх приплоду,
річок вогню з пегасового шалу.
Даруйте зайву мить, коли не шкода.

Бо роздароване, як діви цнота –
пиши пропало, а на думці – млосно,
є хить, нема того за чим жаліти

і повкладати зграбно струни в ноти.
У домовині лютий високосний,
відспів, бракує смерті три до літа.

16 Лютого 2011




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-02-16 22:43:21
Переглядів сторінки твору 3713
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.076 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.135 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.766
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Сонет
Автор востаннє на сайті 2025.12.13 00:28
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-02-17 03:40:25 ]
Вишукано написано - нічого не скажеш. І значно вибагливіше, ніж шпальти "зелених" газет.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-03-08 18:16:01 ]
Спасибі, Михайле.
***
Зеленеє жито, зелене,
Хорошії гості у мене


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-02-17 08:46:23 ]
Генераторами суму я назвав би деякі вірші деяких авторів.
Мало не заплакав, читаючи і твій. П’ятистопний ямб мало не вп’ятеро примножив мої печалі. Вселенська катастрофа для окремо взятої планети, якій пощастило (оце так пощастило) мати таких хазяїв, як homo sapiens, домовини...
Дурникам радіти, а нам – сумувати. Отаке о, Юрію.
Дякую за теплий сум.
Тонкі співзвуччя – асонанси та алітерації. Я відчув і їх.
Заключні рядки терцетів, як на мене, важкуваті для мого читацького сприйняття. Хоча формально вони співпадають з віршовим розміром.
Не знаю, що таке „відспів”. Можливо, якась коротка форма. А, може, щось протилежне приспіву. Пізнав таке присудкове слово як „хить”.
А все одно читати було приємно. Та і сум, як я вже казав, чомусь теплий.
Не виключено, що зібрались докупи усі складові успіху твого сонету.
Віршова форма, тропи у їх різноманітності, авторська майстерність.

З повагою і багатьма печалями,
Г.С.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-03-08 18:17:39 ]
Привіт, Гаррі.
"Відспів" - це за померлими...
Завжди наповений світлом, коли заходиш.
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-02-17 10:50:29 ]
Глибокий і невеселий сонет, ЛЮ! "Даруйте зайву мить" - це саме те, що і найлегше, і найважче подарувати.В рядку "є хить, нема того за чим жаліти" може ліпше "тому"? Кожний рядок значимий.
Образ твору вражає


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-03-08 18:19:10 ]
Дякую,
Можливо і "тому", Іванку, хоча "того" здається теж на місці.
Думатиму,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-17 11:11:04 ]
Спочатку вразила картинка. А потім вірш. Важко сказати, що вразило глибше... І важко щось додати до вдумливого коментаря Гаррі.
Не дуже зрозуміла лише "хить" - від слова "хитати"?
З побажанням успіхів і любові


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-03-08 18:22:46 ]
Так, Любове "хить" - саме від "хитати".
Можливо щось ще мінятиму,
Дякую,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-02-17 11:28:09 ]
А мені цей вірш не здався сумним, швидше - якимось відчуттям воскресання, коли пережите "сповзає, як шкіра змії" - позбувається чогось мертвого.
І оця надія – "даруйте зайву мить" - прекрасне отримується в дар як милість. Дуже глибокий вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-03-08 18:25:08 ]
Ну то класно, Олю.
Саме такого ефекту мені би хотілось -
налити у вірша рядків і нехай буде він
здаватись одним - для оптимістів, а іншим - для інших.
З весною,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тимофій Західняк (Л.П./М.К.) [ 2011-02-17 15:42:34 ]
тут все ясно - добра поезія! молодець!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-03-08 18:25:49 ]
Спасибі,
Дуже втішений,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2011-02-17 16:47:48 ]
Не йдіть повз Душу, яка відстала,
Хоча й не просить у неба милість.
У крилах сили зосталось мало,
Її жбурляють холодні хвилі...
Не оминайте самотню Душу -
Любові дотик її зігріє.
І заіскриться вона ще дужче,
І всі розбудить поснулі мрії.
Даруйте світу тепла і світла,
Вітри недолі вогню не згасять.
Зігрійте Душу - і в мить розквітне
У Вашім серці оаза щастя!
Любов, насправді, непроминуща,
Усі загоїть сердечні рани.
Не оминайте схололу Душу -
Вона відтане!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-03-08 18:27:37 ]
Чудово, Наталю!!!!!
Дуже промовисто і влучно,
Дякую за щирість і світло
ЛЮ