ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олена Побийголод
2026.04.11 13:28
Яків Бєлінський (1909-1988; народився в Україні)

Тільки дуже вперті соні
сплять уранці зайвий час;
ми встаєм – ледь сонця промінь
залоскоче в ліжку нас!

    Підіймайся на зарядку,

Іван Потьомкін
2026.04.10 21:34
І, вийшовши звідти, Ісус відійшов
У землі тирські й сидонські
Євангелія від св.Матвія. 15:21
На північ попростував Ісус із учнями своїми.
З гори на гору од Гінасерету прослався шлях
З гори на гору... Під спекотним сонцем.
Треба ж одвідати усіх юдеїв

Мирон Шагало
2026.04.10 21:25
Десь там, за рогом — велике місто,
трамвай дзеленьком зупинки мітить,
крізь невгамовне щоденне дійство
кочують юрби туди і звідти —
турбот потоки
(десь там, за рогом).

Давно не ходять сюди туристи,

Світлана Пирогова
2026.04.10 19:54
Вітаю щиро з книгою новою —
Вона, мов птах, злетіла в височінь.
У кожнім слові — серце із тобою,
У кожному рядку —слів глибочінь.

Нехай її читають і відчують
Те одкровення, що в душі зростив.
Нехай слова торкають і чарують,

хома дідим
2026.04.10 18:44
цвіте форзиція
на форзаці квітневому
дехто байдужий звичайно
ще дехто у власній
нейропетлі
мало що помічає
хлопчик і дівчинка
років семи чи восьми

Костянтин Ватульов
2026.04.10 18:22
Уткнешся в кістляве плече та безслівно
Заснеш і на вигляд здасися святою.
Я знову по тілу відчую тремтіння
Від того, що поруч вляглася зі мною,

Від того, що все поміж нами серйозно,
Неначе невидима ниточка божа,
Що квітами митого вранці волосся

Володимир Ляшкевич
2026.04.10 18:02
Тремкі сніжинки, радощі зими,
старого і нового пеленання,
провулкового ліхтаря гойдання
у повні теракоти й білини.

Колядки хвилі з-за віконних рам,
гул в небі над святковими свічками,
тривога над вітальними ладами -

Юрій Лазірко
2026.04.10 16:49
наснилося мені
все місто у вогні
бо небо розцвіло
в гучних салютах
і радість на очах
і смуток у свічах
сирен і голосінь
давно не чути

С М
2026.04.10 14:08
В лапці у киці – криця
Хірургічний ніж – яскриться
Параноя з-за дверей токсичних

Твій шизоїде 21-й вік

Дріт колючий – дерті нари
Грець політики на палі

Юхим Семеняко
2026.04.10 11:51
У цій промовистій поезії чується голос автора, який не пропагуючи, створює власний метафоричний "дим" – дим внутрішнього бачення. Це не наркотичний ефект, а спосіб модерністського самовідсторонення. Спираючись на таку метафору як "оптика двох незамар

Борис Костиря
2026.04.10 11:44
Осінні дні ідуть, як мудрі старці
Із посохами, кашлем, у плащах.
Комусь, напевно, випадає трясця,
Як нагорода по сумних дощах.

Старі пророки рухають Усесвіт,
Потік ідей і круговерть часів.
Коли настане Ера Милосердя

Артур Курдіновський
2026.04.09 21:35
Зачиняються двері
У минуле моє.
А в прямому етері
Час, цинічний круп'є

Презентує новини,
Вщент усе розтрощив...
Кожна з них - домовина

Євген Федчук
2026.04.09 19:53
Кажуть, був їх Іван Третій скупердяй страшний.
Аж білів, коли копійку діставав з мошни.
Хоч багатства мав чимало: вже і сам надбав
Та й від предків своїх скупих теж чимало мав.
І країну мав безмежну, і багатства в ній.
Та сидів на тих багатствах, нач

Іван Потьомкін
2026.04.09 18:53
Узяв з собою Петра та Зеведеєвих синів.
Трохи відійшли од дому,
Став під оливою Ісус і каже:
«Млосно мені на серці якось.
Побудьте тут одні. Невдовзі повернуся».
Десяток кроків не пройшов – упав
І став молитися й благати Бога:
«Отче мій, якщо можли

М Менянин
2026.04.09 17:36
А для вас, хто
Ймення Мойого боїться,
зійде Сонце Правди… Мал. 4:2

Ілля прибув на Україну,
Блага є вість початку Дня –
єднає серце батька й сина
і зцілена в краях рідня.

Охмуд Песецький
2026.04.09 17:27
Дивитись крізь оптику двох незамараних скелець,
І бачити світ у серпанку з вогнями пожеж,
І визнавати, що ти не хазяїн життя, а лише поселенець,
І не владарюєш, а в мареннях так і живеш.

Ти іноді куриш "траву", і затим забуваєшся в димі,
На довгі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

Олена Квітуча
2026.03.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Зі збірки "...віще, неповторне, головне" (2010)

 Про Пісню

Пам’яті Володимира Івасюка

Образ твору
1.
Нехай ще «скрипка грає, серце крає»!
...А в кого замість серця – камінець?
Пекла вам кожна крапля «Водограю»,
що спраглим Пісні
дарував Співець.

Допоки Він плекав «Червону руту»,
любов’ю пестив ніжні пелюстки,
ви бовтали ненависть як отруту
й сумління рештки
рвали на шматки.

Це ж треба вже дорватись до нестями,
щоб зважитися врешті на таке!
Й земля не розступилась під ногами
в ту мить, як замишляли ви
лихе...

2.
В дрімучім лісі тіло ще гойдалось...
А ви за упокій уже пили
у спокої й покоях. Чи гадали –
на Пісні міцно зашморг затягли?

Самі, напевно, не збагнете й досі
чим саме вам та Пісня допекла:
чи тим, що рута-м’ята у волоссі,
чи тим, що за плечима два крила?

Тоді її сахались, наче ладана,
й тепер вона шмагає вас навхрест.
Та Пісня зроду-віку ниць не падала.
Усе при ній: душа, краса і честь.

...Пливла людська печаль за крижмом білим.
Сльозу ронили квіти на труні.
А ви, мов круки, каркали над тілом,
і думали – хороните її,

зраджену і заборонену,
зболену Пісню Володину...

3.
...Втирався світ од мряки й плісні
і в синє небо позирав:
так високо вкраїнську Пісню
іще ніхто не підіймав!

Не горда, згадана не всує.
І словом – тиха і проста.
Дивіться, ниці, як пасує
їй благодатна висота!

Щось є в цій Пісні від санскриту,
прадавня загадка якась...
І неможливо приручити
її крилату іпостась.

Погляньте, до наживи ласі,
як їй свобода до лиця!
...Витає Пісня в позачасі,
подібна до свого творця.

03.2009(2011)

http://iwasyuk.narod.ru/bio.html
http://www.radiosvoboda.org/content/article/1491589.html


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-03-04 08:21:12
Переглядів сторінки твору 6239
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.748
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Портрети
Людина і тоталітаризм
Автор востаннє на сайті 2024.09.16 09:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Григоренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-04 09:18:45 ]
Пісня його-його вічна душа.
Вічна Шана.Вклоняюся.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Федчишин (М.К./Л.П.) [ 2011-03-04 09:20:04 ]
Жадоба слави, зависть, отупіння -
то притаманне ницим сотворінням,
їм не збагнути заповіт Творця:
ТВОРІННЯ ВВІКОВІЧУЄ МИТЦЯ!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-03-04 09:39:12 ]
Дуже сподобалося, особливо третя частина , яка відірвалася від подій та часу, вознеслася вище тимчасових явищ і у прекрасному поетичному вбранні увійшла в мою душу. Спасибі вам Любове!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2011-03-04 10:26:48 ]
Любочко, дуже сильно, аж мороз проймає! Про трагічні події з таким енергетичним посилом. З любовью до пісні. Цей твір заслуговує на найвищу оцінку! Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-04 11:10:01 ]
Світла пам'ять пісенному генію... Щиро написано, аж серце розривається коли читаєш. Допоки Тіна Кароль і Гайтана співали українські пісні, хотілося їх слухати, а з початком їх російського пісенства... загубилися. Чому?.. Голоси ж ті самі, а слухати не хочеться. Пісня Івасюкова ніколи не зникне, а з нею і пам'ять про нього. Дякую, Любонько, другий день болить горло, а тепер... ще й серце. ;-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Сливчук (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-04 11:55:12 ]
Наш край дав світу більше, а ніж Генія,
У праці не беріг душі і рук.
Любов народна – це найвища премія.
Бо вічно буде жити ІВАСЮК !

Щиро дякую, шановна колего.
З повагою Богдан.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-03-04 12:09:25 ]
Щиро дякую, шановні колеги, за те, що ЛЮБИТЕ і ПАМ'ЯТАЄТЕ, і ШАНУЄТЕ генія і його ПІСНЮ. І за відгуки на мій скромний твір - спасибі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-03-04 13:28:59 ]
Приєднуюсь до гарних слів і оцінок, Любо. І ще додам, що Ви вірно зазначили, що в цій пісні є щось від санскриту і від наших прадавніх язичницьких легенд, коли Бог Купайло любив дівчину Яруню, навчив її і всю молодь стрибати через вогнище і подарував їх неповторну квітку - червону руту, яка зацвітає тільки в купальську ніч, до речі, за прадавнім календарем з 21 на 22 червня( у найкоротшу ніч після літнього сонцестояння), а не 7 липня, як тепер святкують.
І правильно Івасюк закликає "Червону руту не шукай вечорами...", бо вона була запалена Богом тільки для однієї його коханої. Лишився тільки відгомін і звичай цієї легенди.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-03-04 14:29:47 ]
Дякую, Ярославе, за відгук, високу оцінку, а головне - за цінну інформацію. Я достеменно всього цього не знала, але воно було (є) десь на підсвідомому рівні. Таки існує якесь внутрішнє знання, мабуть, його і називають інтуіцією.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-03-04 16:01:58 ]
Долучаюся до слів попередніх коментаторів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-03-04 19:19:36 ]
Дякую, Зоряно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-03-04 23:43:12 ]
Більше нічого сказати. Хіба що пісню підхопити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-03-05 14:24:32 ]
Приєднююсь до відгуків колег. Моцно написано, Любо!
Дякую


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-03-07 21:30:50 ]
Щиро дякую, Світлано та Іване, за слово підтримки, за те, що "підхопили пісню".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-03-08 19:13:00 ]
Любове,
Маю велику повагу до цієї іпостасі, хоча в Америці найбільш відомим є
скоріше наш "Шедрик", аніж його червонорутність.
Техніче запитання,
чи була якась необхідність міняти ритм у третій строфі вірша під номером 2.
Зу святом Весни,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
В'ячеслав Романовський (М.К./М.К.) [ 2011-03-08 20:53:48 ]
Знаєте, Любо, я був на могилі Івасюка десь через місяць після його похорон. Приїздив у відрядження до Львова, і працівники молодіжної газети і власкор "Молоді України" водили мене на Личаківське кладовище до могили цього видатного композитора. І, знаєте, ще й тоді на могилі горіли свічки. Не відаю, хто їх запалював, але вони весь час горіли! Вжячний Вам за чудовий триптих, за пам'ять.
А оскільки сьогодні 8 Березня, дозвольте і мені привітати Вас зі святом, побажати справжньої великої Любові, творчого неспокою, творчих удач!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-03-09 09:48:25 ]
Щиро дякую, ЛЮ, за відгук. У цьому вірші Пісня - це узагальнено всі його пісні, не лише "Червона рута". Щодо зміни ритму - необхідність суто змістово-емоційна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-03-09 09:50:31 ]
Дякую, п.В'ячеславе, за розуміння і за привітання.