ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олена Побийголод
2026.11.18 17:06
Ану, нам пісню проспівай, веселий вітре,
веселий вітре, веселий вітре!
Моря і гори облетів ти всі на світі,
і всі на світі вислухав пісні.

    Заспівай нам про гори й пустині,
    про таємні глибини морів,
    про небокраї сині,

Борис Костиря
2026.11.18 16:24
Я шукаю в бездонному морі
Той важливий непізнаний знак,
Ніби спогади сиві, прозорі,
Що впіймає сумний неборак.
Я шукаю у пеленах ночі
Тіні натяку, впізнаний жест.
Я забуть наполегливо хочу
Те видіння, що прагнуло жертв.

Вячеслав Руденко
2026.11.18 14:49
Під шерех листя верб мені співало в гливах
Одне, мов з лісу, довге і густе,
А інше — ніби у раптових зливах,
Як згадка про минуле і пусте…

Лунало гучно, як стара бандура,
В потоках звуків між пожовклих крон,
Чи чумака забутого натура

Віктор Кучерук
2026.11.18 07:16
Хоч завтра вітер хмари розведе
І зацвіте колись побите поле -
Від горя не сховатися ніде
І болю не позбутися ніколи.
На серці будуть видимі рубці,
Повік душа чорнітиме від туги, -
Це мрію не утримати в руці,
Коли їй тісно в межах виднокругу.

М Менянин
2026.11.18 02:21
Прокинулась в цей час застава –
до зброї кожен богатир,
палає обрію заграва,
а потім бою страшний вир.

Повільно повстають до справи
дружини цих чоловіків,
бо захист краю – їхнє право

Світлана Пирогова
2026.11.17 20:44
Огорни мене скоріш любов'ю,
Бо без тебе сіро все і мрячно.
Лілії цвіли - торкалось слово.
Озеро кохання вже у рясці.

Тихе-тихе, мовчазне уранці.
Квіти-поцілунки - спогад помарнілий.
Не загоїть серпня вечір рани.

хома дідим
2026.11.17 19:59
розчулення найзначущіші
чому би і не омани
ґатунки найзолотіші
така собі маячня
коли огортає холод
болить порожніючий шлунок
у сутіні цій безпутній
полуді наступного дня

Борис Костиря
2026.11.17 18:58
Я ніколи туди не вернусь,
У простори довіри і болю.
Я могилам святим не вклонюсь,
Не ввійду у величні собори.

Я ніколи уже не піду
Сизим степом у ніжнім смерканні.
Я упав на слизькому льоду

В Горова Леся
2026.11.17 11:10
Свіжа рілля запахтіла корінням і дизелем.
Сита ворона з бенкету злетіла нарешті.
Сонце латунне до обрію хмара притиснула.
З крони високої дня доливаються рештки.

Ще до зими кілька кроків, ще трохи осіннього
Полудня в затишку листям сухим зарудіє.

Ірина Вовк
2026.11.17 07:34
«МІКЕЛАНДЖЕЛО: СЕРЦЕ БІЛОГО КАМЕНЮ»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)

Дійові особи:
Мікеланджело Буонарроті – 26-річний скульптор, одержимий красою, закоханий у досконалість людського духу.
Голос Каррарської Брили (Гіганта) – поран

Віктор Кучерук
2026.11.17 05:47
Синє небо й жовте поле
Маю споконвік -
Не хитнути силу волі
Ані в жоден бік.
Бо тепер громи сердиті
Падають згори
І щодня несамовито
Гримає: "Умри!.."

С М
2026.11.16 23:58
дідусь був мореходом
поплавав між льодів
у цього китобоя
на колінах я сидів
чувши «синку я на березі
вмираю із нудьги
мені би із друзяками
зайти в чужі піски»

Ігор Терен
2026.11.16 17:21
А влада пшеків дещо пойняла
стосовно українського ґаранта,
бо довела –
від білого орла
не більше толку як від номінанта.

***
А бомонд богемі помагає

Борис Костиря
2026.11.16 16:53
Не хочу квітку я зривати,
Бо я порушу у житті
Якусь важливу рівновагу
У космосі й серцебитті.

Краса проб'ється через вінця,
Крізь огорожі і мейнстрим.
Краса проб'ється через віно,

хома дідим
2026.11.16 16:00
можливо я повторююсь
та це малосуттєво
повторюється всяко
усілякий
не треба апології
оскільки я не жертва
можливо навпаки
це стилістична якість

Кока Черкаський
2026.11.16 13:43
Водії не люблять пішоходів,
Пішоходи ненавидять водіїв,
Фермери клянуть суху погоду,
А турист кляне сезон дощів.

Всякий віднайде якусь причину
Щоб образити, обматюкать тебе,
Бо всередині у кожної людини,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Маківка
2026.11.16

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Зі збірки "...віще, неповторне, головне" (2010)

 Про Пісню

Пам’яті Володимира Івасюка

Образ твору
1.
Нехай ще «скрипка грає, серце крає»!
...А в кого замість серця – камінець?
Пекла вам кожна крапля «Водограю»,
що спраглим Пісні
дарував Співець.

Допоки Він плекав «Червону руту»,
любов’ю пестив ніжні пелюстки,
ви бовтали ненависть як отруту
й сумління рештки
рвали на шматки.

Це ж треба вже дорватись до нестями,
щоб зважитися врешті на таке!
Й земля не розступилась під ногами
в ту мить, як замишляли ви
лихе...

2.
В дрімучім лісі тіло ще гойдалось...
А ви за упокій уже пили
у спокої й покоях. Чи гадали –
на Пісні міцно зашморг затягли?

Самі, напевно, не збагнете й досі
чим саме вам та Пісня допекла:
чи тим, що рута-м’ята у волоссі,
чи тим, що за плечима два крила?

Тоді її сахались, наче ладана,
й тепер вона шмагає вас навхрест.
Та Пісня зроду-віку ниць не падала.
Усе при ній: душа, краса і честь.

...Пливла людська печаль за крижмом білим.
Сльозу ронили квіти на труні.
А ви, мов круки, каркали над тілом,
і думали – хороните її,

зраджену і заборонену,
зболену Пісню Володину...

3.
...Втирався світ од мряки й плісні
і в синє небо позирав:
так високо вкраїнську Пісню
іще ніхто не підіймав!

Не горда, згадана не всує.
І словом – тиха і проста.
Дивіться, ниці, як пасує
їй благодатна висота!

Щось є в цій Пісні від санскриту,
прадавня загадка якась...
І неможливо приручити
її крилату іпостась.

Погляньте, до наживи ласі,
як їй свобода до лиця!
...Витає Пісня в позачасі,
подібна до свого творця.

03.2009(2011)

http://iwasyuk.narod.ru/bio.html
http://www.radiosvoboda.org/content/article/1491589.html


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-03-04 08:21:12
Переглядів сторінки твору 6781
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.748
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Портрети
Людина і тоталітаризм
Автор востаннє на сайті 2026.06.04 16:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Григоренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-04 09:18:45 ]
Пісня його-його вічна душа.
Вічна Шана.Вклоняюся.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Федчишин (М.К./Л.П.) [ 2011-03-04 09:20:04 ]
Жадоба слави, зависть, отупіння -
то притаманне ницим сотворінням,
їм не збагнути заповіт Творця:
ТВОРІННЯ ВВІКОВІЧУЄ МИТЦЯ!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-03-04 09:39:12 ]
Дуже сподобалося, особливо третя частина , яка відірвалася від подій та часу, вознеслася вище тимчасових явищ і у прекрасному поетичному вбранні увійшла в мою душу. Спасибі вам Любове!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2011-03-04 10:26:48 ]
Любочко, дуже сильно, аж мороз проймає! Про трагічні події з таким енергетичним посилом. З любовью до пісні. Цей твір заслуговує на найвищу оцінку! Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-04 11:10:01 ]
Світла пам'ять пісенному генію... Щиро написано, аж серце розривається коли читаєш. Допоки Тіна Кароль і Гайтана співали українські пісні, хотілося їх слухати, а з початком їх російського пісенства... загубилися. Чому?.. Голоси ж ті самі, а слухати не хочеться. Пісня Івасюкова ніколи не зникне, а з нею і пам'ять про нього. Дякую, Любонько, другий день болить горло, а тепер... ще й серце. ;-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Сливчук (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-04 11:55:12 ]
Наш край дав світу більше, а ніж Генія,
У праці не беріг душі і рук.
Любов народна – це найвища премія.
Бо вічно буде жити ІВАСЮК !

Щиро дякую, шановна колего.
З повагою Богдан.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-03-04 12:09:25 ]
Щиро дякую, шановні колеги, за те, що ЛЮБИТЕ і ПАМ'ЯТАЄТЕ, і ШАНУЄТЕ генія і його ПІСНЮ. І за відгуки на мій скромний твір - спасибі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-03-04 13:28:59 ]
Приєднуюсь до гарних слів і оцінок, Любо. І ще додам, що Ви вірно зазначили, що в цій пісні є щось від санскриту і від наших прадавніх язичницьких легенд, коли Бог Купайло любив дівчину Яруню, навчив її і всю молодь стрибати через вогнище і подарував їх неповторну квітку - червону руту, яка зацвітає тільки в купальську ніч, до речі, за прадавнім календарем з 21 на 22 червня( у найкоротшу ніч після літнього сонцестояння), а не 7 липня, як тепер святкують.
І правильно Івасюк закликає "Червону руту не шукай вечорами...", бо вона була запалена Богом тільки для однієї його коханої. Лишився тільки відгомін і звичай цієї легенди.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-03-04 14:29:47 ]
Дякую, Ярославе, за відгук, високу оцінку, а головне - за цінну інформацію. Я достеменно всього цього не знала, але воно було (є) десь на підсвідомому рівні. Таки існує якесь внутрішнє знання, мабуть, його і називають інтуіцією.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-03-04 16:01:58 ]
Долучаюся до слів попередніх коментаторів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-03-04 19:19:36 ]
Дякую, Зоряно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-03-04 23:43:12 ]
Більше нічого сказати. Хіба що пісню підхопити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-03-05 14:24:32 ]
Приєднююсь до відгуків колег. Моцно написано, Любо!
Дякую


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-03-07 21:30:50 ]
Щиро дякую, Світлано та Іване, за слово підтримки, за те, що "підхопили пісню".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-03-08 19:13:00 ]
Любове,
Маю велику повагу до цієї іпостасі, хоча в Америці найбільш відомим є
скоріше наш "Шедрик", аніж його червонорутність.
Техніче запитання,
чи була якась необхідність міняти ритм у третій строфі вірша під номером 2.
Зу святом Весни,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
В'ячеслав Романовський (М.К./М.К.) [ 2011-03-08 20:53:48 ]
Знаєте, Любо, я був на могилі Івасюка десь через місяць після його похорон. Приїздив у відрядження до Львова, і працівники молодіжної газети і власкор "Молоді України" водили мене на Личаківське кладовище до могили цього видатного композитора. І, знаєте, ще й тоді на могилі горіли свічки. Не відаю, хто їх запалював, але вони весь час горіли! Вжячний Вам за чудовий триптих, за пам'ять.
А оскільки сьогодні 8 Березня, дозвольте і мені привітати Вас зі святом, побажати справжньої великої Любові, творчого неспокою, творчих удач!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-03-09 09:48:25 ]
Щиро дякую, ЛЮ, за відгук. У цьому вірші Пісня - це узагальнено всі його пісні, не лише "Червона рута". Щодо зміни ритму - необхідність суто змістово-емоційна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-03-09 09:50:31 ]
Дякую, п.В'ячеславе, за розуміння і за привітання.