ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.04.03 11:58
* * *
Не віриться, що листя жовте
Говорить у тяжкім гріху
І в те, що невблаганні жорна
Все перетворять на труху.

Не віриться, що найдорожче
Впаде мінливості листом.
Побита, зношена дорога

Віктор Кучерук
2026.04.03 05:54
* * *
Туман розвіявся, мов дим,
Поміж вербових віт
І плеск озерної води
Збудив півсонний світ.
Пахучих лілій аромат
Доносився, - просив
Вдихати зблизька благодать
Квітучої краси.

Євген Федчук
2026.04.02 19:59
* * *
Такі уже «трудяги» москалі,
Що ще таких по світу пошукати.
Хотілось би історію згадати.
Колись в однім москальському селі
(Це все тоді, ще за царя було)
Селяни лиш один прибуток мали –
Косили сіно та і продавали.
Нічого ж на городі не росло.

Артур Сіренко
2026.04.02 16:17
Хоку сумної сливи
Коли квітень тільки почався і дні неочікувано стали холодними і дощавими мене запросив у свою самотню хижку старий хайдзін, що підписує свої прозорі хоку іменем Ейєн-но Котокутобіто () і вирощує в своєму саду ожину. Ми пили чай, заварюючи заміть традиційн

Охмуд Песецький
2026.04.02 13:27
Стукіт підків
Відтисками, схожими на зліпки,
Сходяться й розходяться сліди.
Тягнуться вони і вийшли звідки
Кроками нестримної ходи,
Де майбутні храми та осідки,
І про те, хто як веде й куди,
Знає тільки Він, Отець Верховний,
З вершниками гиблої біди.

Борис Костиря
2026.04.02 13:10
* * *
Пожовкле листя опадає,
Як невблаганності потік.
Пожовклий смуток небокраю.
Схилився ніжний базилік.

Пожовкле листя промовляє
До совісті і глибини.
На місце радості розмаю

Юрій Гундарів
2026.04.02 09:43
Вулиця братів Шевчуків
У Житомирі незабаром з’явиться вулиця братів Шевчуків – Валерія та Анатолія, видатних письменників і видатних патріотів. Коли старший брат Анатолій був засуджений до п’яти років мордовських таборів, молодший брат Валерій не побоявся його провідати…

Бра

Віктор Кучерук
2026.04.02 05:50
* * *
До психолога звернулась
Скромна молодичка:
Подивіться на ці гулі
На померхлім личці.
Ці опухлості з'явились
Від неспання й страху,
Що потрапити в немилість
Можу, бідолаха.

Артур Курдіновський
2026.04.02 05:34
Мелодія весни (рондель)
Не можу я ніяк запам'ятати
Мелодію, що снилась навесні.
А загадкові звуки голосні
Лунають вокалізом від сонати.

Оновлень час, жаги пора строката
Дарує наяву свої пісні.
Не можу я ніяк запам'ятати

С М
2026.04.01 21:50
Бедж (Cream)
Думав про поїздки наші, в мустангу
Мабуть, завіз тебе я далеко занадто
І я думав про любов, що поклали на мій стіл

Казав тобі, в пітьмі не ходити без пари
Про лебедів іще, котрі жили у парку
І про нашого сина, з Мейбел він одружився

Іван Потьомкін
2026.04.01 20:47
Радість
Не шкодуй для радості
Ні часу, ні коштів.
Не відкладай радість
На завтра, на потім,
Бо, як сонце взимку
Визирне і щезне,
Так і радість нинішня
Завтра вже не верне.

хома дідим
2026.04.01 19:54
* 31 *
мені радісно терпко
отже побудьте зі мною
не треба про сумніви
про все підозріле
говорімо про спокій
про світло що завжди
поруч
не про рейтинги

Борис Костиря
2026.04.01 13:53
Емігрант
Емігранту в далекій країні
Сняться в цвіті тендентні гаї,
Сняться сни йому тополині,
Неповторні і рідні краї.

Так війна усіх розштовхала.
Не зібрати розбите село.
Цей рубіж, ніби плинна Каяла,

М Менянин
2026.04.01 13:52
Свої ж
Над тим хто суд чинити буде,
котрий в молитві за народ,
кому життя простого люду
як лебедям простори вод?

Молитва хоч на грецькій мові* –
на часі ж Київський ізвод,
тож маєм бути вже готові

Юхим Семеняко
2026.04.01 11:32
Після пробудження
  Схоже на те, що Ви спробували піднести читача одразу до "небесних шкіл", де пророки викладають щось середнє між метафізикою й профілактикою паніки. Вірш відкривається настільки урочисто, що хочеться зняти взуття і говорити пошепки. Але вже у другій ст

Артур Сіренко
2026.03.31 21:55
Епоха куряви
Триноги поставили серед пустки*:
Порожнечі весняного саду,
Де лише неспокій –
Тривога передчуття:
Триноги принесли для офіри
Чотири зеленооких філософи**:
Зрозуміли, що душі людей
Епохи білих колібрі***,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Зі збірки "...віще, неповторне, головне" (2010)

 Про Пісню

Пам’яті Володимира Івасюка

Образ твору
1.
Нехай ще «скрипка грає, серце крає»!
...А в кого замість серця – камінець?
Пекла вам кожна крапля «Водограю»,
що спраглим Пісні
дарував Співець.

Допоки Він плекав «Червону руту»,
любов’ю пестив ніжні пелюстки,
ви бовтали ненависть як отруту
й сумління рештки
рвали на шматки.

Це ж треба вже дорватись до нестями,
щоб зважитися врешті на таке!
Й земля не розступилась під ногами
в ту мить, як замишляли ви
лихе...

2.
В дрімучім лісі тіло ще гойдалось...
А ви за упокій уже пили
у спокої й покоях. Чи гадали –
на Пісні міцно зашморг затягли?

Самі, напевно, не збагнете й досі
чим саме вам та Пісня допекла:
чи тим, що рута-м’ята у волоссі,
чи тим, що за плечима два крила?

Тоді її сахались, наче ладана,
й тепер вона шмагає вас навхрест.
Та Пісня зроду-віку ниць не падала.
Усе при ній: душа, краса і честь.

...Пливла людська печаль за крижмом білим.
Сльозу ронили квіти на труні.
А ви, мов круки, каркали над тілом,
і думали – хороните її,

зраджену і заборонену,
зболену Пісню Володину...

3.
...Втирався світ од мряки й плісні
і в синє небо позирав:
так високо вкраїнську Пісню
іще ніхто не підіймав!

Не горда, згадана не всує.
І словом – тиха і проста.
Дивіться, ниці, як пасує
їй благодатна висота!

Щось є в цій Пісні від санскриту,
прадавня загадка якась...
І неможливо приручити
її крилату іпостась.

Погляньте, до наживи ласі,
як їй свобода до лиця!
...Витає Пісня в позачасі,
подібна до свого творця.

03.2009(2011)

http://iwasyuk.narod.ru/bio.html
http://www.radiosvoboda.org/content/article/1491589.html


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-03-04 08:21:12
Переглядів сторінки твору 6208
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.748
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Портрети
Людина і тоталітаризм
Автор востаннє на сайті 2024.09.16 09:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Григоренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-04 09:18:45 ]
Пісня його-його вічна душа.
Вічна Шана.Вклоняюся.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Федчишин (М.К./Л.П.) [ 2011-03-04 09:20:04 ]
Жадоба слави, зависть, отупіння -
то притаманне ницим сотворінням,
їм не збагнути заповіт Творця:
ТВОРІННЯ ВВІКОВІЧУЄ МИТЦЯ!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-03-04 09:39:12 ]
Дуже сподобалося, особливо третя частина , яка відірвалася від подій та часу, вознеслася вище тимчасових явищ і у прекрасному поетичному вбранні увійшла в мою душу. Спасибі вам Любове!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2011-03-04 10:26:48 ]
Любочко, дуже сильно, аж мороз проймає! Про трагічні події з таким енергетичним посилом. З любовью до пісні. Цей твір заслуговує на найвищу оцінку! Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-04 11:10:01 ]
Світла пам'ять пісенному генію... Щиро написано, аж серце розривається коли читаєш. Допоки Тіна Кароль і Гайтана співали українські пісні, хотілося їх слухати, а з початком їх російського пісенства... загубилися. Чому?.. Голоси ж ті самі, а слухати не хочеться. Пісня Івасюкова ніколи не зникне, а з нею і пам'ять про нього. Дякую, Любонько, другий день болить горло, а тепер... ще й серце. ;-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Сливчук (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-04 11:55:12 ]
Наш край дав світу більше, а ніж Генія,
У праці не беріг душі і рук.
Любов народна – це найвища премія.
Бо вічно буде жити ІВАСЮК !

Щиро дякую, шановна колего.
З повагою Богдан.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-03-04 12:09:25 ]
Щиро дякую, шановні колеги, за те, що ЛЮБИТЕ і ПАМ'ЯТАЄТЕ, і ШАНУЄТЕ генія і його ПІСНЮ. І за відгуки на мій скромний твір - спасибі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-03-04 13:28:59 ]
Приєднуюсь до гарних слів і оцінок, Любо. І ще додам, що Ви вірно зазначили, що в цій пісні є щось від санскриту і від наших прадавніх язичницьких легенд, коли Бог Купайло любив дівчину Яруню, навчив її і всю молодь стрибати через вогнище і подарував їх неповторну квітку - червону руту, яка зацвітає тільки в купальську ніч, до речі, за прадавнім календарем з 21 на 22 червня( у найкоротшу ніч після літнього сонцестояння), а не 7 липня, як тепер святкують.
І правильно Івасюк закликає "Червону руту не шукай вечорами...", бо вона була запалена Богом тільки для однієї його коханої. Лишився тільки відгомін і звичай цієї легенди.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-03-04 14:29:47 ]
Дякую, Ярославе, за відгук, високу оцінку, а головне - за цінну інформацію. Я достеменно всього цього не знала, але воно було (є) десь на підсвідомому рівні. Таки існує якесь внутрішнє знання, мабуть, його і називають інтуіцією.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-03-04 16:01:58 ]
Долучаюся до слів попередніх коментаторів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-03-04 19:19:36 ]
Дякую, Зоряно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-03-04 23:43:12 ]
Більше нічого сказати. Хіба що пісню підхопити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-03-05 14:24:32 ]
Приєднююсь до відгуків колег. Моцно написано, Любо!
Дякую


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-03-07 21:30:50 ]
Щиро дякую, Світлано та Іване, за слово підтримки, за те, що "підхопили пісню".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-03-08 19:13:00 ]
Любове,
Маю велику повагу до цієї іпостасі, хоча в Америці найбільш відомим є
скоріше наш "Шедрик", аніж його червонорутність.
Техніче запитання,
чи була якась необхідність міняти ритм у третій строфі вірша під номером 2.
Зу святом Весни,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
В'ячеслав Романовський (М.К./М.К.) [ 2011-03-08 20:53:48 ]
Знаєте, Любо, я був на могилі Івасюка десь через місяць після його похорон. Приїздив у відрядження до Львова, і працівники молодіжної газети і власкор "Молоді України" водили мене на Личаківське кладовище до могили цього видатного композитора. І, знаєте, ще й тоді на могилі горіли свічки. Не відаю, хто їх запалював, але вони весь час горіли! Вжячний Вам за чудовий триптих, за пам'ять.
А оскільки сьогодні 8 Березня, дозвольте і мені привітати Вас зі святом, побажати справжньої великої Любові, творчого неспокою, творчих удач!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-03-09 09:48:25 ]
Щиро дякую, ЛЮ, за відгук. У цьому вірші Пісня - це узагальнено всі його пісні, не лише "Червона рута". Щодо зміни ритму - необхідність суто змістово-емоційна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-03-09 09:50:31 ]
Дякую, п.В'ячеславе, за розуміння і за привітання.