ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.01.15 21:29
Стільки народ мій мудрості втілив у прислів’я,
що лишатися в дурнях якось вже й незручно:
«Дозволь собаці лапу покласти на стіл, то вона увесь готова захопити».
«Добре говорить, а зле робить».
Чи, може, ми й справді «мудрі потім»?
«Шукаємо мудрість

С М
2026.01.15 21:12
війна закінчиться вже скоро
хай ми зістарились обоє
невідомий воїне

снідають – новини днесь
телек діти поруч десь
ще в утробі – скоро мрець
куля й шолом нанівець

Ярослав Чорногуз
2026.01.15 20:08
Зима, зима, снігами вкрила все --
Краса природня і холодна сила.
Але для нас біду вона несе,
Вкраїна мов од горя посивіла.

Не сміх дітей, а горе матерів.
Землі здригання від ракет, шахедів.
Ну хто б тебе, Вкраїнонько, зігрів?

Євген Федчук
2026.01.15 19:55
Ходять чутки, що колись люди могли знати
Коли саме, в який день будуть помирати.
Ото якось Бог спустивсь, взяв людську подобу,
Подивитись захотів, що ж рід людський робить.
Іде, бачить дід старий тин собі ладнає,
Патики лиш де-не-де в землю устромляє

Юлія Щербатюк
2026.01.15 13:17
А час цей моральність затер
в догоду занепаду плину.
Та я, от дивак, дотепер
нас поміж шукаю Людину.

Шукаю, і мрію знайти
подій серед, надто розхожих.
Та мрії спливають, із тим

Ольга Олеандра
2026.01.15 11:41
Сядемо, запалимо свічки.
Руки складені у форму для молитви.
Та слова, що виринають звідкись,
мають смак прогірклий та бридкий.

Хочеться картати – нам за що?
Скільки можна? Скільки ще? Де брати
сили відмовлятись помирати

Борис Костиря
2026.01.15 10:37
Я все чекаю дива з невідомості,
Немовби пароксизми випадковості.
Впаду у сніг чи в зелень-мураву,
Впаду в надію ледь іще живу.
І стану крапкою у дивній повісті,
Немов непогасимий спалах совісті.

Я дива жду в задушливій буденності.

Віктор Кучерук
2026.01.15 07:44
Уже добре утоптаний сніг
Під ногами порипує в тих,
Кого холод злякати не зміг
І не змусив гуляти не йти.
А надворі - сама білизна
Проти сонця блищить, наче скло, -
Тішить очі мої дотемна
Вкрите снігом промерзле село...

Ярослав Чорногуз
2026.01.14 19:17
Мільйонами світять у небі зірки,
Освітлюють і умирають.
Кохання всевишнє пройде крізь віки -
Без нього життя немає.

У небі яріє там зірка твоя -
Дощ, хмари, туман пробиває.
Вона мені денно і нощно сія -

Володимир Мацуцький
2026.01.14 18:23
Моє варення їсть оса,
Допоки їм я суп.
Варення буду їсти сам,
Я прожену осу.

Осу я миттю зачавлю,
Вона поганий гість
Чого осу я не люблю?

Микола Дудар
2026.01.14 12:07
І буде все гаразд.
Надіюсь, вірю… також
Відклеїться маразм —
Принаймні з аміаку…

Гаразди, зазвичай,
Без усмішки не ходять
Маразм з маразмом, хай…

Борис Костиря
2026.01.14 10:52
Не можу я зібратися докупи.
Увага розлітається, мов дим,
Розшарпаний, розбитий і закутий
В розряди вибухів, як пілігрим.
Я думкою літаю поверхово,
Не здатний осягнути глибину.
Вона бреде, немов бідак, по колу,
Не в змозі усвідомити вину.

Світлана Пирогова
2026.01.14 10:45
Здається чистим резюме зими,
Бо жодної не видно плями.
Але в хурделиці - кохання мис,
І лід блищить на свіжих зламах.

- Безвізово пройти б крізь заметіль,
Вину б зітерти й світло-тіні.
Та спростувати аксіому кіл

Іван Потьомкін
2026.01.14 09:17
Коло товаришів неохоче ширив:
Навіщо смутку додавати тим,
Кому не скоро ще до вирію
В далеку путь? Не був святим,
Але й не надто грішним.
Полюбляв тишу замість слів невтішних.
Просив : «Не кладіть у труну-тюрму,
Спаліть і попіл розвійте понад степо

Віктор Кучерук
2026.01.14 06:59
Сонце зирить з-поза хмари,
Повіває морозцем, -
Прогуляюсь трохи зараз,
Помилуюсь гожим днем.
Через гай піду до річки, -
Може, зайця сполохну,
Чи козулям невеличким
Улаштую метушню.

Марія Дем'янюк
2026.01.13 22:57
Упірнула нічка в річку,
І сріблястий ранок
Ніжно так прошепотів:
"Поспішай на ганок.

Нумо, чобітки вдягни,
Светрик, рукавички,
Вже на тебе зачекались
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші

 Я пригостив тебе дощем
cool smoke Я пригостив тебе дощем,
коли до серця сіль чумачив.
І ти прокинулась і плачеш,
питаєшся мене про ще.

Я перейшов тебе убрід –
води наніс за мною вітер
і так хотілося пригріти
те плазовиння – серця хід.

Я розв'язав тобі кінці –
до ліній рук вносив крислате...
Мене так легко нанизати
на сповідь моря по щоці.

Я охрестив тебе "Мій Щем" –
в координат згоріли вісі
і крил примножилось до вісім
за серафимовим плечем.

9 Березня 2011




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-03-09 16:20:17
Переглядів сторінки твору 9469
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.400 / 6  (5.076 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.135 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.751
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія фентезі
Автор востаннє на сайті 2025.12.19 18:39
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-03-10 06:33:13 ]
Приємно бачити тебе, Оксанко.
З подихом весни,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2011-03-09 23:26:44 ]
Приєднуюся до всіх відгуків. Мені теж сподобалося. Чого тільки вартий вже перший рядок - "Я пригостив тебе дощем..."?!.
Щасти Вам, Юрію!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-03-10 06:34:16 ]
Дяки, Юль.
Взаємно - безмірного щастя,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-03-17 21:12:52 ]
Я угостил тебя дождем,
пока мы жизни соль искали.
Проснулась ты и со слезами
просила у дождя "Пойдём!"

Хоть перешел тебя я вброд -
воды нанес за мною ветер,
и захотелось отогреть мне
ползущий следом сердца ход.

Я развязал тебе концы –
в твой абрис рук вносил ветвистость...
Меня нанизываешь быстро
на правду моря по лицу.

Ты болью, друг мой, наречен -
координат сгорели оси,
и крыльев уж не шесть, а восемь
за серафимовым плечом.


прошу прощения:)... очень нравится ваш этот текст
но в переводе - умирает, по моему(((
вторая половина особенно..

не сочтите за дерзость:)
с теплом, Таня


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-03-19 14:57:54 ]
Як на мене - то чудовий переклад, Тань!
Дуже-при-дуже вдячний за розуміння і відгук.

Можливо... тут поміняти:
***
просила у дождя "Пойдём!" - я бы заменил на
просила у меня "ещё..."

Здається так би було ближче до оригіналу...

Ніжно,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-03-19 17:30:06 ]
о, Юр..так и было сразу, конечно:), но..
рифма стирается..и я рискнула - мне это показалось тем самым оживляющим перевод моментом..как-будто ВЫ и есть этот самый ДОЖДЬ, понимаете? она просила вас о вас. чтоб вы пошли. и вы пошли(уже вместе). и перешли её вброд..чувствуете?..
но я конечно не имею права на такое версификаторство..
а со стертой рифмой перевод проигрывает оригиналу (+ концы - лицу - натяжка), а этого я допустить не могу:)
если что-то родится лучше - я напишу, Юрочка
пока это лучшее что я читала здесь на украинском.
спасибо!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-03-19 17:40:28 ]
Я лише відгукнувся...
Але ви - перекладач і вам видніше - як це має бути...
Ще раз дякую!!!!!
І на закуску ось це:
http://stihi.ru/2011/10/07/7684
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-03-19 17:51:40 ]
а-а-а!.... наповал!..
но я так просто не сдаюсь!:)
ловите ответ:

http://stihi.ru/2011/03/24/4852

:)))))))))))))) всебічно:))))))))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-03-19 18:15:03 ]
Абзац!!!
до того ж - дуже семинебесно-взятий...
Чудово,Тань!!!
Дєло пахнєт керасінам. :)
Заповняю баки і падаю мейд ін рашан:
бомба#1
http://stihi.ru/2010/06/10/5654
бомба#2
http://stihi.ru/2010/05/26/8874
бомба#3
http://stihi.ru/2010/02/05/8840
бомба#4
http://stihi.ru/2010/05/18/5957

:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-03-19 18:23:31 ]
ва-а-у!..Юра..вы прелесть
это я буду растягивать - такое удовольствие
пока бомба раз..
позволю одно зам-ние:
И пенЯсь от суеты,= пЕнясь я от суеты..

кощунственны замечания, ваабсче!

голова у меня обертом пошла:).. кофе-брейк!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-03-19 18:32:02 ]
раз брейк - задраюємо бомбо_ЛЮки :)
Дякую за заyваги - я перегляну....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-03-19 20:01:20 ]
Юрасик, четвертая бомба - лучше всех!
правда есть одно замечание - ма-а-аленькое:

спят мотыльки У кувшинках идей = спят мотыльки НА кувшинках...

а так - супер!

из третьей бомбы - вот этот "запал" запал:

И дрожь, как дрожжи. И стих – как гимн,
как с поля брани, рывок по венам.

у меня такое есть похожее рефреновое:
и целовать твой шарф
как знамя на присяге
коричневую ткань
для алых парусов..

у меня море вместо поля:)

thank you, Ю! вери и вери ма(рт)ч!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-03-19 22:21:59 ]
Спасибі, Танюш!
Тоді рахутимем, що решта - три - не здетонували :)