ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.02.06 10:58
Розвал душі і тіла неодмінно
Настане, ніби вибух нищівний.
Зненацька прийде, як неждана міна
Чи як лайдак скорботний і сумний.

Розвал - це наслідок усіх ударів,
Всіх потрясінь, депресій і гризот,
Немов стискання судей і удавів,

Артур Курдіновський
2026.02.05 22:14
Зрікаюся тебе, моя наївна мріє!
Я припиняю це чекання назавжди.
Уявним променем зігрівся в холоди -
І досить. Лютий снігом падає на вії.

Хтось оголошує протести веремії,
Зникає марево у плескоті води.
Немає жодного шляху мені туди -

Микола Дудар
2026.02.05 21:57
Сімнадцять замало?… Чекайте за тридцять.
Це вам не жарти коли звучить мінус…
Добавочка хитра… вам арктика сниться?
Значить вдихнули і ви кокаїну…

Морози із січня всі виповзли в лютий.
Мінус розмножить їх, не сумнівайтесь.
Щоб не робили ви — тепло

Євген Федчук
2026.02.05 21:10
Прибіг Петрик до бабусі, видно, повний вражень:
- А ми з хлопцями сьогодні до річки ходили.
Хлопці з дому вудки взяли та рибу ловили.
А я…А я черепаху, навіть бачив справжню.
Повзла собі по березі до річки неспішно.
Вся така якась химерна в панцирі с

Віктор Кучерук
2026.02.05 17:23
Буде радо вітати
Й сумувати рідня,
Що замало для свята
Їй зимового дня.
Що немає утоми
Від застільних промов
У гостинному домі,
Де панують любов

Борис Костиря
2026.02.05 11:19
Ця миттєва краса тюльпанів
Поминальна, як метеор,
Як примхлива і ніжна панна
Від землі, а не від Діор.

Як же часто краса миттєва,
Швидкоплинна і нетривка,
Ніби первісна епістема,

Іван Потьомкін
2026.02.05 11:09
Погано вчили ви історію, панове,
Заплутавшись в ботфортах у Петра,
Назвавши його «подвиги» великими,
Учадівши од них .Близорукі й безликі,
Так і не спромоглись гортати сторінки,
Де був, він, мов, мишенятко, тихий
І до нестями понужений і ниций.

Олександр Буй
2026.02.04 23:53
Яскраве сонце посеред зими –
Твоя краса, жадана і холодна.
Не тане під гарячими слізьми
Душі твоєї крижана безодня.

Застигли в ній обидва полюси,
І хто б не намагався їх зігріти –
Усе дарма. Зі свіжої роси

Олена Побийголод
2026.02.04 19:03
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи:

• Коментатор Микола Миколайович Озеров
• Тренер збірної СРСР Віктор Васильович Тихонов
• Нападник збірної СРСР Борис Михайлов
• Захисник збірної СРСР Валерій Васильєв

Ігор Шоха
2026.02.04 18:27
Погрязло у болоті нице лоббі:
епштейни, білли, трампи... отже, всі
помішані на сексі, як на хобі,
помазаники, вдарені по лобі,
без аятол і маоїста сі,
що поки-що зациклені на бомбі.

ІІ

Артур Сіренко
2026.02.04 18:09
Бородатий мен (у міру сентиментальний)
З думками про острів, схожий на вікінга
Їде в темно-жовтому зледенілому автобусі,
Що має чотири чорні гумові колеса,
Їде по крижаній дорозі міста пафосу
Назустріч блідому Сонцю
(Бо зима – біла краля).
Борода

Борис Костиря
2026.02.04 11:28
Ах, це літо таке передчасне,
Що звалилось на голову нам,
Невтоленне, гаряче, прекрасне,
Нагорода за вічний бедлам.

Передчасні ця спека неждана
І це сонце пекуче, жорстке.
Передчасні, як перше кохання,

Микола Дудар
2026.02.03 19:19
Шум далекий, шлях не близький.
Заморозилося… слизько.
Йдеш. Не хочеш, а йти треба.
Ти звертаєшся до себе
Повернутися б, забути…
Відпочити би, роззутись
І пірнуть під одіяло.
Майже… майже ідеально.

Іван Потьомкін
2026.02.03 19:03
Немає поки що незамінимих на той світ,
Та все ж Всевишнього благаю:
Щоб зберігати справедливість на Землі,
Тільки злочинців слід по-справжньому карати:
Брать поза чергою на той світ, а не саджать за грати.
Зрештою як і тих, хто не знає, що робить,

Артур Курдіновський
2026.02.03 16:59
Наснилася осінь посеред зими
І наш стадіон, той, що родом з дитинства.
Кружляє пожовкле і втомлене листя...
Далеко від мене скорботні шторми.

Ворота відчинені. Треба зайти,
Бо як же давно не було туди входу!
Повільно заходжу. Вдихаю свободу,

Ірина Білінська
2026.02.03 13:48
Сполохані ліси
вслухаються у тишу,
а безгомінь не та —
не ніжна,
як колись…
День під пахвою сну
журу свою колише,
а ніч поміж сирен
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші

 Я пригостив тебе дощем
cool smoke Я пригостив тебе дощем,
коли до серця сіль чумачив.
І ти прокинулась і плачеш,
питаєшся мене про ще.

Я перейшов тебе убрід –
води наніс за мною вітер
і так хотілося пригріти
те плазовиння – серця хід.

Я розв'язав тобі кінці –
до ліній рук вносив крислате...
Мене так легко нанизати
на сповідь моря по щоці.

Я охрестив тебе "Мій Щем" –
в координат згоріли вісі
і крил примножилось до вісім
за серафимовим плечем.

9 Березня 2011




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-03-09 16:20:17
Переглядів сторінки твору 9505
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.400 / 6  (5.075 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.135 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.751
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія фентезі
Автор востаннє на сайті 2026.01.30 15:28
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-03-10 06:33:13 ]
Приємно бачити тебе, Оксанко.
З подихом весни,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2011-03-09 23:26:44 ]
Приєднуюся до всіх відгуків. Мені теж сподобалося. Чого тільки вартий вже перший рядок - "Я пригостив тебе дощем..."?!.
Щасти Вам, Юрію!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-03-10 06:34:16 ]
Дяки, Юль.
Взаємно - безмірного щастя,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-03-17 21:12:52 ]
Я угостил тебя дождем,
пока мы жизни соль искали.
Проснулась ты и со слезами
просила у дождя "Пойдём!"

Хоть перешел тебя я вброд -
воды нанес за мною ветер,
и захотелось отогреть мне
ползущий следом сердца ход.

Я развязал тебе концы –
в твой абрис рук вносил ветвистость...
Меня нанизываешь быстро
на правду моря по лицу.

Ты болью, друг мой, наречен -
координат сгорели оси,
и крыльев уж не шесть, а восемь
за серафимовым плечом.


прошу прощения:)... очень нравится ваш этот текст
но в переводе - умирает, по моему(((
вторая половина особенно..

не сочтите за дерзость:)
с теплом, Таня


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-03-19 14:57:54 ]
Як на мене - то чудовий переклад, Тань!
Дуже-при-дуже вдячний за розуміння і відгук.

Можливо... тут поміняти:
***
просила у дождя "Пойдём!" - я бы заменил на
просила у меня "ещё..."

Здається так би було ближче до оригіналу...

Ніжно,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-03-19 17:30:06 ]
о, Юр..так и было сразу, конечно:), но..
рифма стирается..и я рискнула - мне это показалось тем самым оживляющим перевод моментом..как-будто ВЫ и есть этот самый ДОЖДЬ, понимаете? она просила вас о вас. чтоб вы пошли. и вы пошли(уже вместе). и перешли её вброд..чувствуете?..
но я конечно не имею права на такое версификаторство..
а со стертой рифмой перевод проигрывает оригиналу (+ концы - лицу - натяжка), а этого я допустить не могу:)
если что-то родится лучше - я напишу, Юрочка
пока это лучшее что я читала здесь на украинском.
спасибо!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-03-19 17:40:28 ]
Я лише відгукнувся...
Але ви - перекладач і вам видніше - як це має бути...
Ще раз дякую!!!!!
І на закуску ось це:
http://stihi.ru/2011/10/07/7684
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-03-19 17:51:40 ]
а-а-а!.... наповал!..
но я так просто не сдаюсь!:)
ловите ответ:

http://stihi.ru/2011/03/24/4852

:)))))))))))))) всебічно:))))))))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-03-19 18:15:03 ]
Абзац!!!
до того ж - дуже семинебесно-взятий...
Чудово,Тань!!!
Дєло пахнєт керасінам. :)
Заповняю баки і падаю мейд ін рашан:
бомба#1
http://stihi.ru/2010/06/10/5654
бомба#2
http://stihi.ru/2010/05/26/8874
бомба#3
http://stihi.ru/2010/02/05/8840
бомба#4
http://stihi.ru/2010/05/18/5957

:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-03-19 18:23:31 ]
ва-а-у!..Юра..вы прелесть
это я буду растягивать - такое удовольствие
пока бомба раз..
позволю одно зам-ние:
И пенЯсь от суеты,= пЕнясь я от суеты..

кощунственны замечания, ваабсче!

голова у меня обертом пошла:).. кофе-брейк!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-03-19 18:32:02 ]
раз брейк - задраюємо бомбо_ЛЮки :)
Дякую за заyваги - я перегляну....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-03-19 20:01:20 ]
Юрасик, четвертая бомба - лучше всех!
правда есть одно замечание - ма-а-аленькое:

спят мотыльки У кувшинках идей = спят мотыльки НА кувшинках...

а так - супер!

из третьей бомбы - вот этот "запал" запал:

И дрожь, как дрожжи. И стих – как гимн,
как с поля брани, рывок по венам.

у меня такое есть похожее рефреновое:
и целовать твой шарф
как знамя на присяге
коричневую ткань
для алых парусов..

у меня море вместо поля:)

thank you, Ю! вери и вери ма(рт)ч!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-03-19 22:21:59 ]
Спасибі, Танюш!
Тоді рахутимем, що решта - три - не здетонували :)