ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2024.04.26 14:24
Втома
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.

Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Шепче молитвами
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Любов доктора Фрейда
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
І знову бузок
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
* * *
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
Доведеться вибирати
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Як литвин дівчину провчив
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
Ізраїль - це Тори сувій
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, вона і Маркес
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
n
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
Душевна квота
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
Після дощу
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
* * *
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Епістола
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
iPhone 15 (сонет)
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь…
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Василь Світлий (1968) / Вірші

 Зустріч з Весною

Цілованій ранками, умитій в росі,
Рядки ці присвячені красуні Весні.

Образ твору Шукав я зустрічі з Весною,
Бажав побачитись з Тобою.
    Серед холодної Пори,
    В Країні Вічної Зими –
    Шукав Весни...
    І дивувалися Вітри:
    У Споконвічній Мерзлоті,
    Ну звідки взятися тут їй,
    Твоїй Весні?

Не знаходив ...в собі спокою,
Тужив і плакав за сестрою.
    Ніяк змиритися не міг:
    Чому довкола білий сніг
    І сірі паркани із льоду?
    Чому не знають тут про воду?
    І ніжні крапельки роси,
    Ці Крихти Божої Краси,
    Лиш заморожені єси...

Прагнув зустрітися з Тобою,
І був знеславлений Зимою:
    Не розділяв зимових втіх,
    І уникав бенкетів їх,
    Створінь зимової породи.
    Не брав із рук їх нагороди,
    Не одягав одіж зимову,
    Не уживав холодну мову
    І мерзлих слів.

В смертельному малів двобою,
Хоч йшов нестримною ходою.
    Долаючи обмерзлі схили,
    Великий Океан із криги.
    Геть обігнув її краї,
    На Крижаній бував Горі.
    Всю перейшов Країну цю,
    Та не знайшов свою Весну,
    Лише ... журбу.

Не міг зустрітися з Весною
І упивався самотою...
    Вже спотикався, то вставав,
    І знов у відчай упадав.
    Та врешті-решт я занеміг –
    І лютий холод переміг.
    Поруйнував мою природу,
    Перетворив в тверду породу
    І я поліг...

Відчув – повіяло Весною,
Хтось нахилився наді мною.
    Чи сон це був, чи наяву,
    Як серед поля я лежу.
    Обсіли мовчазні Вітри,
    З небес спускалися птахи.
    І очі ... лагідні Весни,
    З яких скотились дві сльози
    І впали на мою долоню.



    Це запізніле каяття,
    Оця остання мить життя.
    Такою світлою була,
    Що я ковтнув її усю,
    Благословенницю святу,
    Забрав з собою...
    Полинувши у небуття.

Високу заплатив ціну
Аби зустріти тут Весну
зеленооку...




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-03-11 16:35:25
Переглядів сторінки твору 5406
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.000 / 5.38  (4.886 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.709 / 5.39)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.787
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.04.09 14:31
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-03-11 17:58:14 ]
Василю,
то нічого що трішки я поміркую?
"Не знаходиВ... В собі спокою," - здається, що злиття приголосних;
тепер наголоси
повинно би:
"незнахОдив в собІ спОкою"
а є
"не знаходИв в собІ спокОю"??? - я помиляюсь?
***
"Прагнув зустрітися з Тобою," - тут часом не:
"Я прагнув зустрічі з Тобою," ?
***
"маліВ В СМертельному двобою," - збіг приголосних,
а що коли реверснути:
"В смертельному малів двобою,", ні?
***
"Вже спотикався, то вставав," - " То спотикався, то вставав,"???
***
"Поруйнував мою природу" - "свою" може?
***
"Не одягав одіж зимову," - наголос "одІж"...

З весіннім теплом,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-03-12 00:07:19 ]
Нічого, нічого, Юрію. Знаєте,
для нас, ПееМівських пастухів, однолюбів=любителів поезії, освітлення наших творів міркуваннями вищих світил = майстрів, завше приємне , а часом, навіть, буває і корисним. Тільки, може, давайте це зробимо у гурті,спільно, удвох.
+++
Збігу приголосних уникли (в обох випадках);
+++
то-то, то не то ;)
+++
таки не будемо міняти "мою" на "свою", по змісту геть не підходить. тут мороз хоч і лютий але не до такої міри , щоб руйнувати "свою" природу, краще вже хай чиюсь іншу. він же не самогубець якийсь там (у творі).
+++
зміст наголосу вже залишимо, щоб не стати цьому твору досконалим у всіх проявах.
***
Щира дяка ЛЮ,
за титанічну працю
на користь Василю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Мельничук (Л.П./М.К.) [ 2011-03-11 18:44:10 ]
Мабуть, та ціна була виправдана...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-03-11 23:58:09 ]
Небесне пізнання,пані Світлано, вартує цієї високої платні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-03-11 19:37:23 ]
Так, ЛЮ має рацію, але я думаю, що Василь творить із західняцькими акцентами ,як це нераз читається,наприклад, у Франка. Тому я на це закриваю очі і схвалюю творчий пошук автора. Та раджу - від порад не відвертатися, "вчитися, читати..." З повагою Володимир))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-03-12 00:11:26 ]
Володимире, після ваших слів, навіть, не знаю що добавити. Хіба-що з західняцьким акцентом: по-дя-ка !!!
Спасибі, земляче!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-11 20:25:39 ]
"Не уживав холодну мову і мерзлих слів" - Яка глибинна сутність характеру ЛГ! Василю! Відчуваю Ваше шанобливе ставлення до зустрічі (зворушливої) з Весною. І коли Ви з нею віч-на-віч - то видається, що це вже і наша казка, і наша драма, і наша доля...
Гарно, Василю! Сподобалося.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-03-12 00:23:16 ]
Гарно Вами прокоментовано, Василю. Змістовно. Дякую.
Повинен хтось тут звертати увагу і на вроду твору, а не тільки копирсатися в його нутрощах.Але кожна робота необхідна, якщо з неї є якась користь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-03-11 21:32:07 ]
Цікаво надзвичайно, лірично, динамічно. Читається "на раз".Зауваги слушні. Але Файно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-03-12 00:19:21 ]
Дякую за тепле слово, Іване.
Всі зауваги ЛЮ прийняв до уваги.
Відповідні зміни вніс у твір.
Гадаю, що йому це не крепко зашкодить :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-03-12 01:38:28 ]
Ну, за зустріч, Василю! Березовий сік - до дна... без "мерзлих слів".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-03-14 22:19:52 ]
Згода, Михайле. Хоча в березовім соці цей біль не втопиш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-03-14 21:57:37 ]
Супер!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-03-14 22:18:30 ]
Дяка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2011-03-15 16:13:18 ]
Вірш — пророчий, тобто зеленоока (а можливо й синьока) пані Вена (можливо рижок оса ачи русокоса) приведе до того, що прийдеться змінити Ваш епіграф біля фото…
Загальна тенденція ходу думки образно і гарно представлена…. Але…
Потрібно уникати слабких рим: (занеміг … переміг) (природу … породу) (каяття …життя) (роси …краси), дальше аж 4- дієслівні рими підряд (вставав…. упадав, занеміг …. переміг) — того не можна допускати.

Дуже гарні метафори, але подумайте над (каяття …життя) (роси …краси); І якщо друга частина пояснює першу частину ОБОВ’ЯЗКОВО ставиться широке тире.(і, як на мене , в даних висловах краще було б обійтися без «це», «оця», «І», «ці» — вираз був би крилатішим).
«Це запізніле каяття —
Оця остання мить життя.»
«І ніжні крапельки роси —
Ці Крихти Божої Краси,
Лиш заморожені єси...»
З найкращими побажаннями Л.П.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-03-16 00:47:10 ]
Дякую, пані Людмило, за такий змістовний коментар. Бачу, є тут над чим попрацювати. (До речі, у авторському виконанні цей аудіовірш можна прослухати на сторінці http://virchi.pp.net.ua/publ/119-1-0-6469 )