ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
iPhone 15 (сонет)
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкусуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь…
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
* * *
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Каштановий салют (сонет)
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
***
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Російські річки Убля¹ та Вобля²
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце (тріолет)
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
Хвилі
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що, не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Блюзове
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
* * *
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.

Хельґі Йогансен
2024.04.22 21:05
Воскресіння весни
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.

У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими

Іван Потьомкін
2024.04.22 10:25
***
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк

Олександр Сушко
2024.04.22 08:52
Житіє моє
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак

Леся Горова
2024.04.22 08:32
Верба
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав

Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,

Ілахім Поет
2024.04.22 07:03
Ісая
З гори, з Сіону видно все і скрізь! Дивись, запам’ятовуй, Єшаягу! Як паросток башанський нині зріс, яку він приписав собі звитягу.

- Я бачу – в наступ знову йде Арам; і смертю Манасія та Єфрем нам загрожують. Їм кістка в горлі – Храм! Хизуються – баг
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тетяна Роса (1964) / Вірші / Спостерігаючи життя

 Прощання з зимою
Білий шалик залиш́ивши на землі,
Оголивши сніжно-ніжні плечі,
Біла панна розчинилася в імлі
Хмари у бездонній порожнечі.

Тихо проліски їй кланялись услід,
Від жалю крижини стали сиві,
І посунули річками вплав і вбрід
Табуни непевні і лякливі.

Тінь на згадку холоди собі взяла,
Промені на мить зависли струнко,
Шепіт вітру сумував, що то пішла
Леді надвисокого ґатунку.



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-03-17 11:51:47
Переглядів сторінки твору 5833
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.737
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.03.17 20:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-03-17 12:20:17 ]
Гарний образ зими, котра пішла. Уявляється. Дуже гарно: "Тихо проліски їй кланялись услід".
Єдине - мені щось пручається образ: "шепіт вітру сумував" - гадаю, не шепіт сумує, а сам вітер сумує шепочучи чи вітер шепотів, сумуючи. Радив би подумати над цим.
З теплом і побажанням гарного весняного настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-03-18 00:13:34 ]
Дякую, Ярославе. Звичайно, Ви праві, але ж можливі вирази типу «Тихий жіночій голос прошепотів, звертаючись до Римського», то за аналогією, можливо, і шепіт може посумувати? Я ще розумію, що Ваш музичний слух має різати така кількість шиплячих, але мені не хочеться розставатись із шурхотінням цієї строчки, бо це наче отой шепіт і є… І Вам тепла і гарного весняного настрою, Ярославе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-03-17 12:28:14 ]
І я наштовхнулась на "шепіт". А вірш - чудовий.
У Вас, Тетяно, леді Зима. А в мене є леді Весна. Давайте їх познайомимо:

А лютий ще затримався на трішки,
аби не розминутися з весною.
Вона вже поруч. Зовсім-зовсім близько.
Легка на руку і легка ходою.

Ступає, наче гордовита леді,
не дивлячись на тванисті дороги.
І лютий хутро "білого ведмедя"
закохано їй кидає під ноги.

Одна леді пішла. Інша - прийшла!
Сонечка Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-03-18 00:14:19 ]
Гарно, Любо. Всі уже скучили за Вашою леді, а от «хутро білого ведмедя» скоріше б сонячні мишки згризли – тепла хочеться. Тож і Вам сонечка, може, від наших побажань воно старанніше весну супроводжуватиме. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2011-03-17 13:59:37 ]
І мені сподобалася Ваша Зима, пані Тетяно.
Давно помітила, що Ви дуже гарно відчуваєте і передаєте настрої природи.

Дозволю собі згадати і свій варіант розвитку подій:
Закохалася у леля
Березневого Зима...
...
Засинала ще Зимою
У незвичнім відчутті.
А прокинулась Весною
Поруч з ним
в новім житті...
Повне перетворення Зими у Весну тут
http://maysterni.com/publication.php?id=46364
Отак кохання творить дива)))
Тож хай кохання завжди буде поруч з Вами!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-03-18 00:15:11 ]
Дякую, Олесю. Ваша зима краща – вона щаслива. :) Тож і Ваше щастя хай завжди буде з Вами.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2011-03-17 14:48:09 ]
Ой, як гарно! Таню, і я з такими ж відчуттями проводжаю зиму - шляхетну панну. Дуже приємно, що ми близько :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-03-18 00:34:52 ]
Мені теж, Оленко, приємна близькість наших відчуттів. :)Хай усі Ваші гарні передчуття, Оленко, збуваються.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-17 17:08:41 ]
Леді надвисокого ґатунку
спала поруч у трофейнім негліже.
не було для неї порятунку
тіко ше, на цалу ніч - лиш ше...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-03-18 00:40:29 ]
Зеньо захопився негліже,
Й геть забув, шо має бути й «вже»…
"Ше" хороше, коли шепіт
вводить панночку у трепіт. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-03-17 17:46:58 ]
Цудовна лірика!
А чому той шепіт сумував - бо вона не повернеться?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-03-18 00:41:29 ]
Та повернеться, тіко ті леді такі, у них все по полицям та за правилами, а уява їхніх поціновувачів малює, наче вони суцільна загадка і несподіванка, от і бояться, бо не впевнені. Міри у загадковості і несподіванках Вашій леді, ЛЮ. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2011-03-18 00:27:14 ]
чудова пейзажна замальовка! дуже сподобалося, аж уявила собі оте завершення зими...
а, якщо отак
"Шепіт вітру сумував, бо пішла
Леді надвисокого ґатунку."
? "що" замінити на "бо", зміст фактично не зміниться, але трошки нівелюється надмір "ссс", он і ЛЮ своїм запитанням підказує схожий варіант ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-03-18 00:52:05 ]
Ой, то ото ЛЮ натякав? А я прямолінійна, що ті двері, і не допетрала, розпинаюсь тут про казна-що. : )) Дякую, Оксано, я над цим ще подумаю, пізніше, бо на сьогодні мені саме шипіння цієї строчки подобається. Сонячного Вам настрою!