ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Богдан Фекете
2025.11.14 12:58
Нові зморшки
кров застрягає в жилах
треба її розганяти
додивитися старе порно
чи сміття винести з хати

у фейсбуку брудними словами
напишу старому політику
як дожити із цими козлами

Ігор Терен
2025.11.14 12:55
Щодо скарбів Мідаса
Коли на біле кажуть чорне,
а світлу застує пітьма,
линяють коміки – придворні
і зеленаві, зокрема,
яким аплодували хором,
а нині кожного підряд
охоплює іспанський сором
за збочений електорат,

Богдан Фекете
2025.11.14 12:46
Спека
От-от почнеться літо.
Буде спека, інколи аномальна.
Ми готові до цього. Як завжди.
Важке дихання міського асфальту.
Сонце від якого наїжачуються перехожі
Дивляться сердито і втомлено
Висихають та вигорають.
І цей шум, гудіння, грім.

Сергій Губерначук
2025.11.14 12:19
Мій секс на відстані…
Мій секс на відстані –
прекрасна річ.
Приходьте подивитися –
це варто,
хоча б тому,
що сперма б’є ключем
і йде «запліднення у ваших душах».
Ви не гидайтеся,

Володимир Мацуцький
2025.11.14 12:09
У Росії немає своєї мови
У Росії немає своєї мови,
чуже ім’я, чужа і мова,
своє – матюк та жмих полови,
в їх словнику свого – ні слова…
До них слов’яне із хрестами
своєю мовою ходили,
німих Христовими устами
молитись Господу навчили.

В Горова Леся
2025.11.14 10:36
Дорога (цикл сонетів)
Дорога (цикл сонетів)

І.
Вела дорога в дощ і в спеку
Між різнотрав'ями узбіч.
Мітли чи списа біле древко -
ОпЕртя, і нічого більш.

Микола Дудар
2025.11.14 08:28
***
За поповнення, за поновлення
Вип’ю чарочку знову з друзяками…
А знеболення і оновлення
Будем порівно гризти з собаками
Тую кісточку, що без тістечка
Я смоктатиму а не гризтиму
Ну а стрілочка… свіжа вісточка:
Друзів втриматись я проситиму…

Борис Костиря
2025.11.13 21:46
* * *
Уже не літо, а зима.
Фатальне листя облітає.
Так неминучості тюрма
В кайданах болісно тримає.

Зима гряде, немов тиран,
Змітаючи усе навколо.
Я прикладатиму до ран

Євген Федчук
2025.11.13 19:42
Кілька епізодів з «Київської козаччини» 1855 року
Вже двісті літ минуло з тих часів,
Як москалів у поміч запросив
Богдан. Наївно, мабуть сподівавсь,
Що цар московський справді поміч дасть.
Та, де ступила лапа москаля,
Там, він вважа, що вже його земля.
Тож помочі від них було на гріш
Та вже г

С М
2025.11.13 19:19
Ей добрий час (The Jimi Hendrix Experience)
люди говорять а не зна ніхто
чому тебе я покохав ото
мовби старатель злотоносний пісок
ґо танцюймо добрий час зійшов
ей

багато хто живе в полоні мрій
ретельно бруд ховаючи у рукаві

Сергій СергійКо
2025.11.13 19:13
Країна потвор
Вогнем оманливих ідей
Там харчувалися потвори,
Страждання множачи і горе –
Вже, мабуть, каявсь Прометей!

«Хто був ”ніким“ – той став ”усім!“» –
Юрба вигукувала гасло.
І ті ”ніякі“ кров’ю рясно

Іван Потьомкін
2025.11.13 18:52
***
Вирви досаду з того саду,
Що ти плекав і боронив.
У дальню путь візьми відраду,
Щоб золотавий помах нив,
Черешень квіт, гомін бджолиний
До тебе піснею прилинув.
Аби і в найщаслившім краї,
Коли, буває, розпач крає,

М Менянин
2025.11.13 13:07
Славень з України
Живи Україно
віка і віка,
Отця де і Сина
керує рука.

Бо воля як криця
танок де і спів –
слів Божих криниця

Тетяна Левицька
2025.11.13 08:59
Якби ж ми стрілися раніше...
Якби ж ми стрілися раніше,
коли ще весни молоді
в гаю нашіптували вірші,
а я ходила по воді.

Якби Ви зорі дарували,
метеликів у животі,
та кутали в шовкові шалі

Борис Костиря
2025.11.12 21:52
Перший сніг
Перший сніг
розділяє життя
на "до" і "після".
Перший сніг бомбрдує
думки і слова.
Перший сніг розтанув,
як невидимий рукопис,
як зникомі письмена.

Володимир Бойко
2025.11.12 20:09
Згадка про вагон і перон
Ти без довгих прощань застрибнула в останній вагон,
Ти вже бачиш себе у світах на дорозі широкій.
А мені зостається хіба що порожній перон,
Де за спокоєм звичним чатує незвичний неспокій.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тетяна Роса (1964) / Вірші / Спостерігаючи життя

 Прощання з зимою
Білий шалик залиш́ивши на землі,
Оголивши сніжно-ніжні плечі,
Біла панна розчинилася в імлі
Хмари у бездонній порожнечі.

Тихо проліски їй кланялись услід,
Від жалю крижини стали сиві,
І посунули річками вплав і вбрід
Табуни непевні і лякливі.

Тінь на згадку холоди собі взяла,
Промені на мить зависли струнко,
Шепіт вітру сумував, що то пішла
Леді надвисокого ґатунку.



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-03-17 11:51:47
Переглядів сторінки твору 6294
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.737
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.03.17 20:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-03-17 12:20:17 ]
Гарний образ зими, котра пішла. Уявляється. Дуже гарно: "Тихо проліски їй кланялись услід".
Єдине - мені щось пручається образ: "шепіт вітру сумував" - гадаю, не шепіт сумує, а сам вітер сумує шепочучи чи вітер шепотів, сумуючи. Радив би подумати над цим.
З теплом і побажанням гарного весняного настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-03-18 00:13:34 ]
Дякую, Ярославе. Звичайно, Ви праві, але ж можливі вирази типу «Тихий жіночій голос прошепотів, звертаючись до Римського», то за аналогією, можливо, і шепіт може посумувати? Я ще розумію, що Ваш музичний слух має різати така кількість шиплячих, але мені не хочеться розставатись із шурхотінням цієї строчки, бо це наче отой шепіт і є… І Вам тепла і гарного весняного настрою, Ярославе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-03-17 12:28:14 ]
І я наштовхнулась на "шепіт". А вірш - чудовий.
У Вас, Тетяно, леді Зима. А в мене є леді Весна. Давайте їх познайомимо:

А лютий ще затримався на трішки,
аби не розминутися з весною.
Вона вже поруч. Зовсім-зовсім близько.
Легка на руку і легка ходою.

Ступає, наче гордовита леді,
не дивлячись на тванисті дороги.
І лютий хутро "білого ведмедя"
закохано їй кидає під ноги.

Одна леді пішла. Інша - прийшла!
Сонечка Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-03-18 00:14:19 ]
Гарно, Любо. Всі уже скучили за Вашою леді, а от «хутро білого ведмедя» скоріше б сонячні мишки згризли – тепла хочеться. Тож і Вам сонечка, може, від наших побажань воно старанніше весну супроводжуватиме. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2011-03-17 13:59:37 ]
І мені сподобалася Ваша Зима, пані Тетяно.
Давно помітила, що Ви дуже гарно відчуваєте і передаєте настрої природи.

Дозволю собі згадати і свій варіант розвитку подій:
Закохалася у леля
Березневого Зима...
...
Засинала ще Зимою
У незвичнім відчутті.
А прокинулась Весною
Поруч з ним
в новім житті...
Повне перетворення Зими у Весну тут
http://maysterni.com/publication.php?id=46364
Отак кохання творить дива)))
Тож хай кохання завжди буде поруч з Вами!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-03-18 00:15:11 ]
Дякую, Олесю. Ваша зима краща – вона щаслива. :) Тож і Ваше щастя хай завжди буде з Вами.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2011-03-17 14:48:09 ]
Ой, як гарно! Таню, і я з такими ж відчуттями проводжаю зиму - шляхетну панну. Дуже приємно, що ми близько :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-03-18 00:34:52 ]
Мені теж, Оленко, приємна близькість наших відчуттів. :)Хай усі Ваші гарні передчуття, Оленко, збуваються.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-17 17:08:41 ]
Леді надвисокого ґатунку
спала поруч у трофейнім негліже.
не було для неї порятунку
тіко ше, на цалу ніч - лиш ше...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-03-18 00:40:29 ]
Зеньо захопився негліже,
Й геть забув, шо має бути й «вже»…
"Ше" хороше, коли шепіт
вводить панночку у трепіт. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-03-17 17:46:58 ]
Цудовна лірика!
А чому той шепіт сумував - бо вона не повернеться?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-03-18 00:41:29 ]
Та повернеться, тіко ті леді такі, у них все по полицям та за правилами, а уява їхніх поціновувачів малює, наче вони суцільна загадка і несподіванка, от і бояться, бо не впевнені. Міри у загадковості і несподіванках Вашій леді, ЛЮ. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2011-03-18 00:27:14 ]
чудова пейзажна замальовка! дуже сподобалося, аж уявила собі оте завершення зими...
а, якщо отак
"Шепіт вітру сумував, бо пішла
Леді надвисокого ґатунку."
? "що" замінити на "бо", зміст фактично не зміниться, але трошки нівелюється надмір "ссс", он і ЛЮ своїм запитанням підказує схожий варіант ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-03-18 00:52:05 ]
Ой, то ото ЛЮ натякав? А я прямолінійна, що ті двері, і не допетрала, розпинаюсь тут про казна-що. : )) Дякую, Оксано, я над цим ще подумаю, пізніше, бо на сьогодні мені саме шипіння цієї строчки подобається. Сонячного Вам настрою!