ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2025.12.26 17:24
Сніжить, світлішає у сірім світі (рондель)
Сніжить, світлішає у сірім світі.
Сніжинки витанцьовують у лад.
У дирижера- грудня певний такт.
Білішає примерзле з ночі віття.

Оновлення землі з старим графітом,
Бо справжній сніг, неначе чистий клад.
Сніжить, світлішає у сірім світі.

С М
2025.12.26 15:11
Стрибайте, промінчики (Procol Harum)
З віконня ковзнувши, стрибайте собі
Промінчики Місяця, ви є часткою снива
в якому (іще інший хтось-то, як ти)
й усміхнене сяєво киває згори

Стрибайте, промінчики, я знаю, я чув
ніби сходи небесні до пекла утечуть
і наша гординя – знамення падінь

Тетяна Левицька
2025.12.26 15:03
Неосяжний
Приваблюють чужі жінки? —
Красиві, вишукані, свіжі,
одружені та незаміжні —
не доторкнутися руки.

В їх погляді і крутизна,
і незбагненність магнетична,
хода і усмішка незвична

Борис Костиря
2025.12.26 13:06
Час
Лютий залишив мороз,
Наче відгомін погроз.

Навздогін штовхає сніг,
Ніби доленосний сміх.

Він з собою забере
Все нікчемне і старе.

Микола Дудар
2025.12.26 11:35
***
Хто на кого… проти кого…
Я навпроти, я за вас
Ви за мене і за Бога.
Я не проти, зробим пас.
А, ворота?.. Спільна квота.
Мій відрізок — мій ґешефт.
Хтось питає, чути: - Хто там?
«Хто» — той самий рикошет…

Артур Курдіновський
2025.12.26 09:27
Чорно-біла ніч
Білий сніг - шепіт чорної ночі,
Безголоса симфонія грудня.
Несміливо сказати щось хоче
Тихий спогад - поламана лютня.

Німота безпорадної тиші.
Ніч мене, мов дитину гойдає.
Але руки святі, найрідніші

Євген Федчук
2025.12.25 18:48
Битва під Коломною в січні 1238 року, або Як воювали «героїчні» предки московітів
Все хваляться по світу москалі,
Як героїчно предки воювали,
Як ворогів усіх перемагали.
Нема, мовляв, сильніших на землі,
Ніж москалі. І носяться із тим.
Роти всім «русофобам» закривають,
Які москальську «правду» не сприймають.
Уже всі вуха просвис

Ігор Шоха
2025.12.25 14:53
Фантасмагорія Різдва
Феєричне колесо Ярила
покотило знову до весни,
тогою сріблястою укрило
ясла, де у сонмі таїни
народила Сина Діва-мати,
але людям нині не до свята.
На святій і праведній землі
убивають віру москалі

Борис Костиря
2025.12.25 14:03
Поле
Я іду крізь незміряне поле
Несходимих і вічних снігів.
Я шукаю вселенської волі,
Що не має стійких берегів.

Ген далеко у полі безмежнім
Постає споважнілий монах.
Він здолав маяки обережні

Віктор Кучерук
2025.12.25 09:09
* * *
Різдвяна зірочка ясніє
Понад оселями в імлі
І подає усім надію
На мир та радість на землі.
Вона одна з небес безкраїх
До нас з'явилася смерком
І крізь густу імлу вітає
Своїм світінням із Різдвом.

Ярослав Чорногуз
2025.12.25 08:06
Вечір кохання
Замерехтіли трояндові свічі,
Мов розлились аромати весни.
Ти подивилася ніжно у вічі,
Мов пелюстками усипала сни.

ПРИСПІВ:
Вечір кохання, вечір кохання,
Іскри, як зорі, летіли увись,

Кока Черкаський
2025.12.24 21:29
Турист і футурист
Сказав туристу футурист:
- Я-футурист! А ти -турист!

- Все вірно, - відповів турист,-
Який я в біса футурист?

Артур Курдіновський
2025.12.24 15:51
Без...
Безсніжна зима. Беззмістовний мороз.
Безрадісний вечір, безмовний світанок.
В повітрі - відлуння сумних лакримоз,
Сліди від порожніх палких обіцянок.

Беззахисне місто. Безсовісний світ.
Безбарвні думки та безплідна планета.
Свиней не відтягнеш від

Микола Дудар
2025.12.24 14:40
***
Ти бачив те, небачене ніким…
Забутий ним і згублений між ними.
Вдавав себе завбачливо глухим
Своїми (Господи, сприйми…) гучними.

В тобі ховалось сховане від сліз
З усіх доріг назбиране роками…
І ти як той у долі доле-віз,

Борис Костиря
2025.12.24 12:14
Паростки весни
Ці паростки весни проб'ються безумовно
Крізь кригу і сніги, крізь сумніви і страх.
Вони здолають підступи і мову,
Якою говорив зими старий монах.

Вони здолають забуття і змову
Ненависті і зла, потворної тюрми
І так здобудуть певну перемогу

Сергій Губерначук
2025.12.24 09:23
Який пан товстий та негарний…
– Який пан товстий та негарний.
– О-о-о, у пана в животі – риба.
У риби всередині – ікра.
А ікра та – очі.
А очі то – світ.
Світ – то пан.

23–24 серпня 1996 р., Київ
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тетяна Роса (1964) / Вірші / Спостерігаючи життя

 Прощання з зимою
Білий шалик залиш́ивши на землі,
Оголивши сніжно-ніжні плечі,
Біла панна розчинилася в імлі
Хмари у бездонній порожнечі.

Тихо проліски їй кланялись услід,
Від жалю крижини стали сиві,
І посунули річками вплав і вбрід
Табуни непевні і лякливі.

Тінь на згадку холоди собі взяла,
Промені на мить зависли струнко,
Шепіт вітру сумував, що то пішла
Леді надвисокого ґатунку.



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-03-17 11:51:47
Переглядів сторінки твору 6327
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.737
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.03.17 20:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-03-17 12:20:17 ]
Гарний образ зими, котра пішла. Уявляється. Дуже гарно: "Тихо проліски їй кланялись услід".
Єдине - мені щось пручається образ: "шепіт вітру сумував" - гадаю, не шепіт сумує, а сам вітер сумує шепочучи чи вітер шепотів, сумуючи. Радив би подумати над цим.
З теплом і побажанням гарного весняного настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-03-18 00:13:34 ]
Дякую, Ярославе. Звичайно, Ви праві, але ж можливі вирази типу «Тихий жіночій голос прошепотів, звертаючись до Римського», то за аналогією, можливо, і шепіт може посумувати? Я ще розумію, що Ваш музичний слух має різати така кількість шиплячих, але мені не хочеться розставатись із шурхотінням цієї строчки, бо це наче отой шепіт і є… І Вам тепла і гарного весняного настрою, Ярославе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-03-17 12:28:14 ]
І я наштовхнулась на "шепіт". А вірш - чудовий.
У Вас, Тетяно, леді Зима. А в мене є леді Весна. Давайте їх познайомимо:

А лютий ще затримався на трішки,
аби не розминутися з весною.
Вона вже поруч. Зовсім-зовсім близько.
Легка на руку і легка ходою.

Ступає, наче гордовита леді,
не дивлячись на тванисті дороги.
І лютий хутро "білого ведмедя"
закохано їй кидає під ноги.

Одна леді пішла. Інша - прийшла!
Сонечка Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-03-18 00:14:19 ]
Гарно, Любо. Всі уже скучили за Вашою леді, а от «хутро білого ведмедя» скоріше б сонячні мишки згризли – тепла хочеться. Тож і Вам сонечка, може, від наших побажань воно старанніше весну супроводжуватиме. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2011-03-17 13:59:37 ]
І мені сподобалася Ваша Зима, пані Тетяно.
Давно помітила, що Ви дуже гарно відчуваєте і передаєте настрої природи.

Дозволю собі згадати і свій варіант розвитку подій:
Закохалася у леля
Березневого Зима...
...
Засинала ще Зимою
У незвичнім відчутті.
А прокинулась Весною
Поруч з ним
в новім житті...
Повне перетворення Зими у Весну тут
http://maysterni.com/publication.php?id=46364
Отак кохання творить дива)))
Тож хай кохання завжди буде поруч з Вами!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-03-18 00:15:11 ]
Дякую, Олесю. Ваша зима краща – вона щаслива. :) Тож і Ваше щастя хай завжди буде з Вами.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2011-03-17 14:48:09 ]
Ой, як гарно! Таню, і я з такими ж відчуттями проводжаю зиму - шляхетну панну. Дуже приємно, що ми близько :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-03-18 00:34:52 ]
Мені теж, Оленко, приємна близькість наших відчуттів. :)Хай усі Ваші гарні передчуття, Оленко, збуваються.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-17 17:08:41 ]
Леді надвисокого ґатунку
спала поруч у трофейнім негліже.
не було для неї порятунку
тіко ше, на цалу ніч - лиш ше...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-03-18 00:40:29 ]
Зеньо захопився негліже,
Й геть забув, шо має бути й «вже»…
"Ше" хороше, коли шепіт
вводить панночку у трепіт. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-03-17 17:46:58 ]
Цудовна лірика!
А чому той шепіт сумував - бо вона не повернеться?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-03-18 00:41:29 ]
Та повернеться, тіко ті леді такі, у них все по полицям та за правилами, а уява їхніх поціновувачів малює, наче вони суцільна загадка і несподіванка, от і бояться, бо не впевнені. Міри у загадковості і несподіванках Вашій леді, ЛЮ. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2011-03-18 00:27:14 ]
чудова пейзажна замальовка! дуже сподобалося, аж уявила собі оте завершення зими...
а, якщо отак
"Шепіт вітру сумував, бо пішла
Леді надвисокого ґатунку."
? "що" замінити на "бо", зміст фактично не зміниться, але трошки нівелюється надмір "ссс", он і ЛЮ своїм запитанням підказує схожий варіант ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-03-18 00:52:05 ]
Ой, то ото ЛЮ натякав? А я прямолінійна, що ті двері, і не допетрала, розпинаюсь тут про казна-що. : )) Дякую, Оксано, я над цим ще подумаю, пізніше, бо на сьогодні мені саме шипіння цієї строчки подобається. Сонячного Вам настрою!