ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Публіцистика):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.05.05
02:04
І буде осінь. А мене не буде.
Холодний вітер душу пригорне...
Червоне листя - ліки від застуди...
Настирливий той штамп "що скажуть люди?"
В заручниках не втримає мене!
Над сірим містом плаче сіра хмара...
Невже це так змінилася зима?
Холодний вітер душу пригорне...
Червоне листя - ліки від застуди...
Настирливий той штамп "що скажуть люди?"
В заручниках не втримає мене!
Над сірим містом плаче сіра хмара...
Невже це так змінилася зима?
2024.05.05
00:09
Я далеко не Рильський і не Тарас.
Ну і так воно вийшло, що не Костенко.
З головою, напевно, не все гаразд:
Там щось вітром розбавлене та ріденьке.
Я – хардкорні відлуння від травіат.
Ще б навів порівняння в такому дусі:
Двоголовий гібрид, де за пл
Ну і так воно вийшло, що не Костенко.
З головою, напевно, не все гаразд:
Там щось вітром розбавлене та ріденьке.
Я – хардкорні відлуння від травіат.
Ще б навів порівняння в такому дусі:
Двоголовий гібрид, де за пл
2024.05.04
13:30
Відверті слова не повторюю двічі.
Я знов розгубився. Спливає мій січень.
Хіба забагато мені було треба?
Із сумом дивлюсь у заплакане небо.
Я слухав етюди світанків січневих
І бачив кришталь на високих деревах.
Зима написала для мене картину,
Я знов розгубився. Спливає мій січень.
Хіба забагато мені було треба?
Із сумом дивлюсь у заплакане небо.
Я слухав етюди світанків січневих
І бачив кришталь на високих деревах.
Зима написала для мене картину,
2024.05.04
12:17
сонечко, це кохання
вибору в нас нема
ось показові дані
далі дивись сама
без апріорних тверджень
що воно тут і як:
всі відчуття - як вперше
ніби я знов юнак
вибору в нас нема
ось показові дані
далі дивись сама
без апріорних тверджень
що воно тут і як:
всі відчуття - як вперше
ніби я знов юнак
2024.05.04
11:44
Кислянець, квасок, киселик –
іменується щавель.
Зазвичай, росте у селах,
біля більшості осель.
Берег, луки облюбує,
друзі в нього – сонце, дощ.
Особливо з ним смакує
іменується щавель.
Зазвичай, росте у селах,
біля більшості осель.
Берег, луки облюбує,
друзі в нього – сонце, дощ.
Особливо з ним смакує
2024.05.04
10:49
У незапам’ятні часи,
Коли птахи і звірі бились
І до пуття не було видно
Перевага на чиєму боці,
Осторонь лише кажан тримався.
Просило птаство: «Допоможи!»
А він одповідав: «Та я ж не птаха!»
Благали звірі: «Йди до нас!»
Коли птахи і звірі бились
І до пуття не було видно
Перевага на чиєму боці,
Осторонь лише кажан тримався.
Просило птаство: «Допоможи!»
А він одповідав: «Та я ж не птаха!»
Благали звірі: «Йди до нас!»
2024.05.04
10:02
Коли народ висовує таланти,
то й обирає... шулера й шута,
тому на шиї маємо – ґаранта,
у владі – агентура окупанта,
у нації... курина сліпота.
***
Воююча частина світу
то й обирає... шулера й шута,
тому на шиї маємо – ґаранта,
у владі – агентура окупанта,
у нації... курина сліпота.
***
Воююча частина світу
2024.05.04
08:19
Так забракло мені того променю, що поза хмарами
Заховався у мить, коли падало сонце в сосняк.
Так забракло вишневого білого цвіту, що балував,
І в незвично спекотному квітні у поспіху збляк.
Так забракло хвилини, щоб вгледіти зграю лебедячу.
Так за
Заховався у мить, коли падало сонце в сосняк.
Так забракло вишневого білого цвіту, що балував,
І в незвично спекотному квітні у поспіху збляк.
Так забракло хвилини, щоб вгледіти зграю лебедячу.
Так за
2024.05.04
05:54
В хаті порожньо й надворі
Анічого, крім імли, –
Де ті друзі, що учора
За моїм столом були?
Ані зір на небосхилі,
Ані гаму між садиб, –
Де ті друзі, що твердили
Бути дружніми завжди?
Анічого, крім імли, –
Де ті друзі, що учора
За моїм столом були?
Ані зір на небосхилі,
Ані гаму між садиб, –
Де ті друзі, що твердили
Бути дружніми завжди?
2024.05.03
10:49
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні відчуття,
На Божу поміч щире сподівання.
Молитва - і подяка, і благання,
Очищення душі із завмиранням,
В один потік - духовності злиття.
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні в
В ній розум і сердечні відчуття,
На Божу поміч щире сподівання.
Молитва - і подяка, і благання,
Очищення душі із завмиранням,
В один потік - духовності злиття.
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні в
2024.05.03
08:07
Зайду і трепетно відкрию скриню.
Зчорнілий дуб вже шашлем поточило.
Відчую там прозорі світлі тіні
Всіх тих, кому вона давно служила.
Уже й шафИ блищали поліроллю,
Сучасні меблі зваблювали хату.
Та мабуть не хватало сили волі
Зчорнілий дуб вже шашлем поточило.
Відчую там прозорі світлі тіні
Всіх тих, кому вона давно служила.
Уже й шафИ блищали поліроллю,
Сучасні меблі зваблювали хату.
Та мабуть не хватало сили волі
2024.05.03
06:09
Послухай, враже! Твій огидний дотик
Відбитий міццю наших контратак.
Ти думав, Харків мій - слухняний котик?
Запам'ятай: мій Харків - це їжак,
Злопам'ятний та дуже небезпечний!
Серця здолати наші ти не зміг.
Всі балачки про дружбу - недоречні!
Відбитий міццю наших контратак.
Ти думав, Харків мій - слухняний котик?
Запам'ятай: мій Харків - це їжак,
Злопам'ятний та дуже небезпечний!
Серця здолати наші ти не зміг.
Всі балачки про дружбу - недоречні!
2024.05.03
05:47
Вже не біліє снігом хата
І бур’янами поросло
Оце подвір’я довгувате,
Де найзатишніше було.
Покриті шаром пилу вікна
Теж не блищать ні вдаль, ні ввись, –
І півень той не кукурікне,
Що навстріч біг мені колись.
І бур’янами поросло
Оце подвір’я довгувате,
Де найзатишніше було.
Покриті шаром пилу вікна
Теж не блищать ні вдаль, ні ввись, –
І півень той не кукурікне,
Що навстріч біг мені колись.
2024.05.03
01:37
І доки в’ється життєва пряжа, і робить оберт веретено, а кров у жилах така гаряча – мені далеко не все одно: чи в добрім гуморі будеш зранку? І що наснилось тобі вночі? Без слів відчути б і забаганку, і все, про що ти чомусь мовчиш… Не дати сісти бодай п
2024.05.02
22:35
В світі все невипадково
Було, буде, є…
То й співає колискову
Серденько моє.
Всі думки такі прозорі,
Світлі та легкі.
Місяць впав і згасли зорі.
Бо ж твої такі
Було, буде, є…
То й співає колискову
Серденько моє.
Всі думки такі прозорі,
Світлі та легкі.
Місяць впав і згасли зорі.
Бо ж твої такі
2024.05.02
19:57
Було то все за давніх тих часів,
Коли ще старі боги правували.
І люди їх богами визнавали,
І не жаліли величальних слів.
Жилося людям сутужно тоді,
Хоч боги, наче, їм допомагали,
Своїми все ж руками здобували.
А, як бувало, рід не углядів
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Коли ще старі боги правували.
І люди їх богами визнавали,
І не жаліли величальних слів.
Жилося людям сутужно тоді,
Хоч боги, наче, їм допомагали,
Своїми все ж руками здобували.
А, як бувало, рід не углядів
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Публіцистика):
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2022.02.01
2021.07.17
2021.01.08
2020.03.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Данчак Надія Мартинова (1948) /
Публіцистика
Фізики- лірики
В 65-70 роках були надзвичайно популярні КВНи. Вони проводилися в школах, в інститутах, на заводах, транслювалися по телебаченні. Це була всенародна гра на всій території Радянського Союзу.
Стрімко розвивалася космонавтика, авіація, наука, радіофізика, література,
музика, кіно. Проводилися олімпіади, конкурси, пісенні та спортивні змагання. Це був стрибок розвитку країни після війни, тоталітаризму, сталінізму і т.п. Відкривалася ніша нового життя країни . Народ відходив душею і тілом від тих страшних лихоліть голоду та смерті. Радість наповняла життя людей, давала надію на щасливе майбуття.
Я вдячна своїм дорогим батькам, які були дуже прогресивні в світогляді, на той час і прививали любов до літератури, музики, живопису, техніки, науки. Вони дали мені таку силу волі, що я долала усі перешкоди йдучи до наміченої цілі. Я хотіла учитися, пізнавати все нове, особливо в фізиці.
В ті роки фізика, космонавтика були так популярні, що студентів – фізиків, які грали в КВН, називали “фізики – лірики”.
Коли я училася в Харківському інституті радіоелектроніки, та працювала
в науковому інституті Радіофізики та Електроніки АН УРСР я була в захваті від тої атмосфери, від тих диспутів, семінарів, лекцій, наукових та технічних розробок, відкриттів. В цей період побудували перший в світі радіотелескоп УТР – 2, з такими можливостями , які не перевершені і сьогодні.
В 80-ті роки, якась сіра хмара накрила, придушила дух свободи, радості життя. Стали розмовляти пошепки, закрили популярні телепередачі, люди знову оглядалися. На той час, на новітній розробці радіоприймачів “ГАММА”, ми слухали голос “з-за бугра”, в наушниках, закрившись в лабораторії, тихо обговорювали події, які були в світі, в країні.
Життя йшло вперед, приносило нові враження, турботи, радості, зміни в особистому житті, в житті колективу.
У відрядженнях я побувала в різних містах країни. В захваті була від Риги, Мінська, Ленінграда, Москви, Львова, Єревана, Новосибірська. У відрядженні в Баку була свідком шокованої ситуації, коли на комплексі “ПОСТ”, за приборами, чергував обкурений, неадекватний лейтенант. В цей час, за 3 – 5 кілометрів, у місті Сумгаїт, йшла страшна різня на міжнаціональній основі. Вилетіти з Баку було надзвичайно важко.
Афганістан, це теж страшна сторінка нашого життя.
Вся наша висока поезія була, спасти своє дитя, щоб в армію не забрали.
Радість прийшла, коли хвиля свіжого повітря, підняла народ.
Дала щасливі, радісні слова, друге життя, нові почуття - це “Перестройка.
Народ радів, сміявся, почався новий літературний бум, період нового натхнення.В секторах виписували до 10 різних періодичних видань. Приходили за час до роботи вели дискусії, читали, спорили.
Переказували, аналізували. Це було так ново і прогресивно.
Була мрія, що будемо жити ми в достатку і добрі, бо роботящі і розумні ми.
З яким азартом працювали ми для щастя країни і своєї сім’ї.
Мріяли, що наука буде фінансуватися та розвиватися. Будували грандіозні плани на модернізацію, на нові розробки, на серійне виробництво.
Але коли кажуть: ”дурень думкою багатий”, то це, в даному разі, є
злодіяння проти народу. Бо бездарні ці політики пустили під укіс щасливе життя народу.
І закрутило все у вирі,
Пішов розбрат,
Розбій, переворот,
Життя перевернулося на оборот.
Так загуділо, замело,
Із цепі зірвалося, заколотилося,
Безумством віддалося,
І в прірву кинуло народ.
І пішов народ страждати,
Та не знав, за кого голос свій віддати?
За ту купку крикунів,
Маразматиків і дикунів.
Так порушилась гармонія життя,
І щасливе, тепле, світле майбуття,
Все у прірві крутиться, у вирі,
Стогін, плач народу та регіт банди “світської породи”.
Як би народу, простому люду, стало краще жити, то хай, про нас кажуть:
“ Щирий хохол”, хай, їм мільйонерам та мілліардерам, де вони в дідька взялися, обікрали весь народ чи намалювали собі мільйони, хай живуть, радіють, коли народу сито і тепло. АЛЕ, народ страждає, вимирає.
Заперечиш : “ Нас було 50, з хвостиком,
А стало 40, з хвостиком.
Де ж 10, без хвостів? “
То як, щасливо ми живемо? Але нам жити треба:
“Як що, не можеш ти стояти,
То повзи, дерися, вибирайся,
Але ніколи не здавайся,
Вставай і випрямляйся,
Ні перед ким не прогинайся,
І коли кинуть вам в лице:
“То ви там фізики чи лірики?”
То проживеш таке, а потім скажеш – хто ти є!
Нікого не хочу образити, але стає так гірко та боляче на душі:
“А судді Ви, хто є?”
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Фізики- лірики
Життя, життя...
ФІЗИКИ - ЛІРИКИ
В 65-70 роках були надзвичайно популярні КВНи. Вони проводилися в школах, в інститутах, на заводах, транслювалися по телебаченні. Це була всенародна гра на всій території Радянського Союзу.
Стрімко розвивалася космонавтика, авіація, наука, радіофізика, література,
музика, кіно. Проводилися олімпіади, конкурси, пісенні та спортивні змагання. Це був стрибок розвитку країни після війни, тоталітаризму, сталінізму і т.п. Відкривалася ніша нового життя країни . Народ відходив душею і тілом від тих страшних лихоліть голоду та смерті. Радість наповняла життя людей, давала надію на щасливе майбуття.
Я вдячна своїм дорогим батькам, які були дуже прогресивні в світогляді, на той час і прививали любов до літератури, музики, живопису, техніки, науки. Вони дали мені таку силу волі, що я долала усі перешкоди йдучи до наміченої цілі. Я хотіла учитися, пізнавати все нове, особливо в фізиці.
В ті роки фізика, космонавтика були так популярні, що студентів – фізиків, які грали в КВН, називали “фізики – лірики”.
Коли я училася в Харківському інституті радіоелектроніки, та працювала
в науковому інституті Радіофізики та Електроніки АН УРСР я була в захваті від тої атмосфери, від тих диспутів, семінарів, лекцій, наукових та технічних розробок, відкриттів. В цей період побудували перший в світі радіотелескоп УТР – 2, з такими можливостями , які не перевершені і сьогодні.
В 80-ті роки, якась сіра хмара накрила, придушила дух свободи, радості життя. Стали розмовляти пошепки, закрили популярні телепередачі, люди знову оглядалися. На той час, на новітній розробці радіоприймачів “ГАММА”, ми слухали голос “з-за бугра”, в наушниках, закрившись в лабораторії, тихо обговорювали події, які були в світі, в країні.
Життя йшло вперед, приносило нові враження, турботи, радості, зміни в особистому житті, в житті колективу.
У відрядженнях я побувала в різних містах країни. В захваті була від Риги, Мінська, Ленінграда, Москви, Львова, Єревана, Новосибірська. У відрядженні в Баку була свідком шокованої ситуації, коли на комплексі “ПОСТ”, за приборами, чергував обкурений, неадекватний лейтенант. В цей час, за 3 – 5 кілометрів, у місті Сумгаїт, йшла страшна різня на міжнаціональній основі. Вилетіти з Баку було надзвичайно важко.
Афганістан, це теж страшна сторінка нашого життя.
Вся наша висока поезія була, спасти своє дитя, щоб в армію не забрали.
Радість прийшла, коли хвиля свіжого повітря, підняла народ.
Дала щасливі, радісні слова, друге життя, нові почуття - це “Перестройка.
Народ радів, сміявся, почався новий літературний бум, період нового натхнення.В секторах виписували до 10 різних періодичних видань. Приходили за час до роботи вели дискусії, читали, спорили.
Переказували, аналізували. Це було так ново і прогресивно.
Була мрія, що будемо жити ми в достатку і добрі, бо роботящі і розумні ми.
З яким азартом працювали ми для щастя країни і своєї сім’ї.
Мріяли, що наука буде фінансуватися та розвиватися. Будували грандіозні плани на модернізацію, на нові розробки, на серійне виробництво.
Але коли кажуть: ”дурень думкою багатий”, то це, в даному разі, є
злодіяння проти народу. Бо бездарні ці політики пустили під укіс щасливе життя народу.
І закрутило все у вирі,
Пішов розбрат,
Розбій, переворот,
Життя перевернулося на оборот.
Так загуділо, замело,
Із цепі зірвалося, заколотилося,
Безумством віддалося,
І в прірву кинуло народ.
І пішов народ страждати,
Та не знав, за кого голос свій віддати?
За ту купку крикунів,
Маразматиків і дикунів.
Так порушилась гармонія життя,
І щасливе, тепле, світле майбуття,
Все у прірві крутиться, у вирі,
Стогін, плач народу та регіт банди “світської породи”.
Як би народу, простому люду, стало краще жити, то хай, про нас кажуть:
“ Щирий хохол”, хай, їм мільйонерам та мілліардерам, де вони в дідька взялися, обікрали весь народ чи намалювали собі мільйони, хай живуть, радіють, коли народу сито і тепло. АЛЕ, народ страждає, вимирає.
Заперечиш : “ Нас було 50, з хвостиком,
А стало 40, з хвостиком.
Де ж 10, без хвостів? “
То як, щасливо ми живемо? Але нам жити треба:
“Як що, не можеш ти стояти,
То повзи, дерися, вибирайся,
Але ніколи не здавайся,
Вставай і випрямляйся,
Ні перед ким не прогинайся,
І коли кинуть вам в лице:
“То ви там фізики чи лірики?”
То проживеш таке, а потім скажеш – хто ти є!
Нікого не хочу образити, але стає так гірко та боляче на душі:
“А судді Ви, хто є?”
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію