Бувають випадковості,знайомство ж наше-доля
І щастям переповнено вже не пусте життя
Напевне,наша зустріч-це добра Божа воля
Своїм теплом Ви зміцнюєте мій світ,моє буття!

Ранковим сяйвом дивитесь,куди же я прямую
Безслідно страх зникає,адже зі мною ви
У цім безмежнім світі,кричу:-я вас ціную!
Ірино Олександрівно,лиж з вами я досягну мети...

Моя найкраща вчителько ,яка же ви чарівна
В вашій душі плекаються ясне добро й любов
Слова усі ці щирі,повірте ,хоч я й наївна
Лиш забажайте ,для вас повторю я їх знов

Люблю всім серцем ваші ,щирі очі
Прекрасний погляд випромінює тепло...
Завжди пам’ятатиму вас охоче
Я буду поруч довго,щоб там не було!

ви вчите життю,напевно,я його вже знаю...
Відколи ви з’явились у моєму житті
З Вами все погане гасне,я його минаю
Ви частинка мого щастя,котра на віки житиме в мені