ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.08.14 07:29
* * *
Зникають сни приємні завжди
З досвітнім заспівом півнів,
Бо потім більше негаразди
Повсюди бачаться мені.
Бо далі - швидкості шалені
Та люди радісні й сумні, -
І щире прагнення щоденне
Земного щастя не у сні.

Артур Курдіновський
2026.08.14 04:58
Нещирість
Нещирість професійно тисне руку
Та непомітно крутить карамболь.
У серце заповзає, мов зміюка,
Вичікуючи, вправно грає роль.

Маскується у тиші та у криках,
Постійно грає світло й позитив.
Нещирість - різна та багатолика,

Артур Сіренко
2026.08.13 23:50
Гелікобактер повинен померти
Сього дивного і вітряного року-приблуди я вирішив відвідати зачаровані Маркізькі острови (не відпочити, ні, бути, мислити, творити – ця місцина саме для цього, особливо Нуку-Хіва). Я ціную нетутешні Маркізи за прозору атмосферу споглядання, неземний спокі

Ольга Садкова
2026.08.13 22:52
Уже весна, радіти б треба..."
Уже весна, радіти б треба,
і відшукати у собі
колись даровані із неба
вцілілі струни, далебі.

Мажорні, сонячні, на втіху
і життєдайні, як тоді, —
щоб не підігрували лиху,

хома дідим
2026.08.13 18:59
* 172 *
тобі поезія та пафос
мені непевність і нудьга
життя сяк-так
благеньке факт
іще скоринка з пирога
питай чого усе вертатись
до слів у цій коморі
га?

Тетяна Левицька
2026.08.13 18:16
Квітковий
Не даруй лілові
почуття мені,
у квітковім слові
— пагінець брехні.
Не божись в коханні,
аж до скону літ —
серцю притаманно
обривати цвіт.

Євген Федчук
2026.08.13 15:42
Останній бій холодноярців
Нашу тягу до свободи нічим не зламати,
Бо віками наші предки її гартували,
Кров‘ю славних синів й дочок її поливали,
Аби вільним ми народом змогли, врешті стати.
Як старалися сусіди, щоб нас покорити,
Ми для них ясир і бидло, малороси були.
Але ми с

Борис Костиря
2026.08.13 13:19
Проміння
Яскраве сонячне проміння.
Так протискається весна
Крізь заборони і каміння,
Крізь забобони й письмена.

Таке проміння пропікає
До всіх глибин, до всіх основ.
Воно жорстоке, ніби Каїн,

Ірина Вовк
2026.08.13 09:38
"Чорний сніг Александрії" (продовження 7)
Зрада під покровом ночі: Смерть полководця Ахілла Поки римляни святкували перемогу над спрагою, у таборі єгиптян, що розкинувся в західній частині міста, зріла зовсім інша отрута – отрута амбіцій та зради. У наметі полководця Ахілла панувала задуха. С

Віктор Кучерук
2026.08.13 06:31
* * *
В серпні, наче квіточка,
Усихає літечко
І радіти ніколи
Дітворі канікулам, -
Літа вічна кривдниця
Осінь швидко близиться.
13.08.26

Ольга Садкова
2026.08.12 22:40
"Надія була висока, як зірка..."
Надія була висока, як зірка,
і гаряча, як вогонь.

Падала довго, а впавши,
лишила по собі пляму згарища.
Згодом ця пляма ще більше почорніла
і поглибилася.
А потім наповнилася водою.

хома дідим
2026.08.12 20:25
* 170 *
ось папір
на нім лежать рядки
обіцяють щось
чи спонукають
ось вікно
за ним висять зірки
час піднятись
ще долити чаю

Борис Костиря
2026.08.12 13:14
Слушний час
Він вичікував слушну нагоду,
Щоб до неї колись підійти,
Подолавши непевність, погорду,
Перешкоди до тої мети.
Він чекав дорогу нагороду,
А одержав плоди пустоти.

Слушний час забарився, спізнився.

Вячеслав Руденко
2026.08.12 12:05
Desoria saltans
Серед листків обвислих,
У горах вод сухих,
У ручаях ребристих ,
Між клоунів німих
І коників з підскоком,
Яких несе в імлу
Крізь попелище світле,
У невідому гру,

Ірина Вовк
2026.08.12 10:15
"Чорний сніг Александрії" (продовженя 6)
Рада у таборі єгиптян: Гірка вода Брухейона Тим часом на іншому кінці Александрії, у розкішному наметі з єгипетського льону та леопардових шкур, полководець Ахілл проводив військову раду. Навколо низького столу з бронзовою картою міста стояли його най

С М
2026.08.12 09:09
Маґдалено (Frank Zappa)
Живав мужичок
Старенький пеньок
Собі у Монреалі
Дружина, дитина
І дім, і машина
І донька-тінейджер
У блузці тонкій
Любила погуляти
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тетяна Роса (1964) / Вірші / Вітрами ПМ

 Пісенька нещасного кота

З Першим квітня, ПМ!!!Хорошого усім настрою!

Образ твору Сумно, ой же сумно та й мені -
Котика не гладять по спині,
Рибки мій хазяїн не купив,
Та іще й на хвостик наступив.

Сумно, ой же сумно, няв, няв, няв!
Мій хазяїн лисий уже став.
Де б йому хазяєчку знайти,
Аби жити як усі коти.

А хазяйці в будні і свята
Я б радів до кінчика хвоста,
Я б хазяйці ручку полизав,
На коліна вклався й промурчав:

Приспів:
Рибкою набивши животи
Інші он хвалилися коти:
Кожен вечір, я брехать не стану,
Їм дають хазяєчки сметану.



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-04-01 14:54:22
Переглядів сторінки твору 4957
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.751
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.03.17 20:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Доля (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-01 14:59:13 ]
Дякую)))Вас також. Доречі гарна пісенька .**


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Мельничук (Л.П./М.К.) [ 2011-04-01 15:54:22 ]
Гарний віршик і гарний котик. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-01 17:14:26 ]
Пані Тетяно, пісенька читається-співається:)
І Вас - з 1 квітняняня!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-04-01 18:36:43 ]
Манюу-у-у-сінький... Ніхто кицю не любить, ніхто не приголубить... Іди, котику, жити на ПМ, тут стільки "котячих мамок" - не дамо пропасти! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-04-01 23:07:53 ]
От, Грені, ти й купилась.:))Прикидається він, на жалість давить. Ти ж глянь, яка в нього ...нижня частина спини пишна.Цьому котику тільки дай - ніякої сметани не настачишся.Мій кіт тільки печінку їсть, та оті котячі наркотики, що котячим кормом називаються, а цей все підряд і без усілякої міри.А за ним ще хазяїн зазвичай з'являється: "А чи ви тут котика мого не бачили?" А сам шасть до столу, і все - гостювати будуть, як ото Вінні з П'ятачком у Кролика. А як ПМівські припаси скінчаться, почне ложкою стукати, та вимагати, щоб жіноча половина ПМ до плити йшла, замість вірші писати.А самого ж ну ні до якого діла не припасуєш, навіть віршика оцінити, бо слухати - глухуватий, а читати сліпуватий...:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-04-01 23:07:44 ]
У всьому є гармонія. Навіть ваша усмішка наче звідси)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-04-01 23:17:55 ]
Тобто моя усмішка гармонійна з сумним виглядом отого кота?... То я... садистка, а кіт з породи мазо?... :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-04-01 23:23:57 ]
О, а в мене є кіт теж,
котиха тобто.
Тиха-тиха - ходячий клубочок з довгої шерсті.
Поки спати не піду - чекає на мене, аби впасти поза моїми ногами, перед тим здійснивши
ритуал перебирання лапками просто перед носом... :)
Взаємно, з 1Квітня.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-04-01 23:46:05 ]
І мій так робить!:) Тільки ритуал виконує зазвичай кожен раз на іншому місці моєї особи, а потім там і вмощується:)Хорошого настрою і привіт котисі - клубочку з довгої шерсті. :)