ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.01.25 19:31
Не застують мені Юдейські гори,
Ні мінарети аж до піднебесся,
Бо ти в моєму серці, Україно,
Буттям твоїм прохромлений увесь я .
У такт і радощам, і клопотам твоїм
Воно вистукує ще й думу потаємну,
Прадавню думу на любов взаємну:
Як Україна на сто в

Артур Курдіновський
2026.01.25 16:25
Я озираюсь на паркову рідну алею...
Світле минуле... Попереду - крок у безодню.
Так і не став я сучасності тихим лакеєм!
Тільки хода моя вже беззмістовно-самотня.

Я озираюсь... Душа так зігрітися хоче!
Серце шматує незіграна зболена правда.
Тихо л

М Менянин
2026.01.24 23:17
Агнець мовчить в кошарі
бо поряд з ним хижак,
не дати шанс цій тварі –
тому веде ся так.

Мав на роду мовчати
багато літ і зим,
хижак же мав повчати

Іван Потьомкін
2026.01.24 19:42
Він марив Яблуницьким перевалом,
Щоб далі аж до Річиці дійти...
І раптом смеречина перервала,
Що замірявсь зробити в цім житті.
Тремтіла смеречина, мов зайчатко,
А він лежав під нею горілиць.
Не знала смеречина, чи кричати,
Чи почекать конвалій і с

Артур Курдіновський
2026.01.24 16:39
В повітрі знову рій металобрухту.
Летить на місто черговий фугас.
А нам, незламним, спеціальні пункти
Допомагають вижити в цей час.

Тут можна відігріти ноги й руки
І навіть зарядити телефон.
А ми рахуємо прильотів звуки,

Олена Побийголод
2026.01.24 09:35
Та годі вже цькувати Президента!
Бо президентом бути – це не сміх:
в свій офіс, ледь прокинувшись, він плента –
і мерзне там, один за нас усіх!

Він здрить удаль – й важку гадає думу,
йому – от чесно! – соромно за нас:
чому не надонатили всю суму

Ярослав Чорногуз
2026.01.23 22:44
Друзі, що скажу я вам:
Люди, звірі, зорі,
Воскурімо фіміам
Самохвалу Борі.

Вклякнім, хоч не кожен звик
Буть м'якішим вати.
Ми не годні черевик

Микола Дудар
2026.01.23 20:35
Цікаво, швендяє де лютий
І що у нього на умі?
Можливо березнем припнутий?
Можливо знов на Колимі?..
Січневі дні ось-ось злетять вже.
Морози знижаться… Чомусь
Зв’язки і світло із мережі
Лишили в пам’яті: «готуйсь»…

Олена Побийголод
2026.01.23 18:46
Із Леоніда Сергєєва

Якось раз, лежу в лікарні
(впав на мене стос каністр).
Й раптом чую вісті гарні:
приїздить прем’єр-міністр!

Тут набігла тьма народу,

Юрій Лазірко
2026.01.23 17:05
плачуть листям осінні гаї
відпускають у вирій зозуль
не жалій моє серце ти їх
небо чисте і вільне від куль

за ночами проносяться дні
та за ними тужити не варто
і шукати притулку у сні

Тетяна Левицька
2026.01.23 16:55
Мобільний вимкнули зв'язок,
нема у домі світла, газу,
і сум проймає до кісток
щоразу, пташечко, щоразу.

Така жура, що хоч ридай
на грудях ночі безутішно.
Невже минуле через край

Борис Костиря
2026.01.23 11:23
Я відчуваю грань, коли настане морок.
Я відчуваю грань, коли іде розвал,
Як вічності вино проб'є недужий корок,
Здолавши метушню і миготливість зал.

Я відійду за грань людського розуміння,
По той бік цінностей, уявлень і понять.
Мене накриє

Ірина Вірна
2026.01.23 10:52
Розкажи,
що думаєш про мене.
Розкажи,
що сниться уночі.
Розкажи
про мрії потаєнні.
Передай
надії радісні й сумні.

С М
2026.01.23 06:16
Є бездверний дім і
Я живу там
І зимно уночі
Анічим не легший днів тягар
Не існує даху
Вповзає дощ у дім
Ллє в мої думки
Поки я виважую час

Артур Курдіновський
2026.01.23 03:55
Падаю? Вклоняюся снігам...
Ця зима за мене все напише.
Кожен з власним горем - сам на сам,
Найболючішим та найстрашнішим.

Ось і я не виняток. Іду
В білий січень і його тенета.
Зустрічаю тільки самоту,

Вероніка В
2026.01.23 00:27
не задивляйтеся за вікно
там вишита я
там ти і ти і ти
там одні хрестики
і хрести
а що тут а що тут
заховалося за картон
варіант а
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оля Лахоцька / Вірші

 Доза ранкового щастя
Коротка просинь – світлий шарфик дня –
Щоранку тонший, легший клаптик неба
До скроні висне й, може, так, як я,
До тебе тулиться і думає про тебе.

Коротка мить – ти допиваєш чай,
Терпкий, як світло вітряне, ранкове,
Гортаєш книжку наспіх, й знову я
Від тебе не змогла відвести погляд.

До вечора! – смієшся, і мені
Коротким щемом синь і сум зійдуться...
І доня щось малює на вікні,
І крапля сонця плаває у блюдці.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-04-07 11:28:58
Переглядів сторінки твору 4197
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.666 / 5.5  (5.008 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.784 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.707
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.06.17 15:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гай (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-07 11:57:23 ]
У нас кажуть не шарфик, а шалик, мені б так милозвучніше було. А написано гарно, дуже щиро і тепло.) Дякую.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-04-07 12:22:49 ]
:) я думала над шаликом. Але це слово має ще одне значення... не дуже літературне)) то вже вернулася до банального шарфа.
Дякую, Юлю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Людвенко (М.К./М.К.) [ 2011-04-07 12:25:22 ]
Коротка мить – ти допиваєш чай - прямо тобі фото-зріз щастя:) Дуже гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-04-07 12:52:37 ]
Щастю багато не треба...
Щиро дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-04-07 17:37:33 ]
Гарний, світлий і теплий вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-04-08 10:14:13 ]
Дуже рада від вас це чути, Зоряно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-04-07 21:37:13 ]
Дуже гарно, Олечко.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-04-08 10:15:18 ]
Щиро дякую, Адель. Те саме можу сказати і про ваші вірші!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ніна Сіль (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-08 16:22:44 ]
Олю, дуже гарний і світлий вірш, по-справжньому ліричний. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-04-30 12:22:40 ]
Дякую! дуже рада від вас це чути, бо мені близька ваша поезія.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нико Ширяев (Л.П./М.К.) [ 2011-04-28 13:57:32 ]
Как хорошо, семейно, по-человечески!
Стоящий стих!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нико Ширяев (Л.П./М.К.) [ 2011-04-29 20:40:29 ]
Утренний проблеск счастья

Перевод с украинского стихотворения
Ольги Лахоцкой, г.Киев

Полоска неба - светлый шарфик дня -
Мохеровая лёгкость небосводца
К щеке свисает. Может, как и я,
К тебе склоняется и о тебе печётся.

Ты вскользь бросаешь терпкий чай хлебать,
Густой, как утро ветренное рядом.
Откладываешь книжку? - Я опять
К твоей фигуре потянулась взглядом.

До вечера! - смеёшься, и во мне
Коротким счастьем синь и боль сойдутся.
И доченька рисует на окне,
И капли солнца смачивают блюдце.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-04-30 12:26:03 ]
Спасибо большое, Нико!
я уже написала Вам комментарий к переводу,
а вот еще, если Вам будет интересно, одна попытка перевода этого стиха для плейкаста:

http://www.playcast.ru/view/1550610/639a0dfe41bf5a0eeb6145d21036bb436e8d302apl