ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій Губерначук
2019.11.18 16:31
Дерев’яна каблучка – запорука дерева.
Ми обручені, чи що?

Яким треба бути майстром,
аби вирубати з мертвого дерева
собі запоруку!
Якою треба бути необрученою,
аби піти у заручини

Олександр Сушко
2019.11.18 12:30
Вирвано, витолочено печаль
І забуттям переорано пам'ять.
Знов уві сні цілу ніч кричав...
Душу кацапи на дибі палять.

Тризуба ріжуть на серці ножем,
Прицвяхували до свОлоку длані.
Я не в окопах п'ять років уже,

Іван Потьомкін
2019.11.18 12:17
Не похиляйся над собою,
Не дай розлитися журбі.
Всевишнім подароване тобі,
Не все в нові світи полине за тобою:
Сумлінно ноосфера ще стоїть на чатах:
Аби земне на Землю повертати.
І як у вічність відліта душа,
Борги твої бере хлопчина чи дівча.

Тамара Шкіндер
2019.11.18 11:51
Докупи день збирає вечір сизий,
Спалахуючи блиском ліхтарів.
Підкинув місяць у багаття хмизу
І засіяв півкругом угорі.

Квапливо поспішає перехожий.
Зітхають порожнечею двори.
Відмежувавшись поза огорожу,

Юрій Сидорів
2019.11.18 09:35
Морозяних начерків дублі
Лягають на вікна скляні.
І форми жіночі округлі
Приходять у згадках мені.

Як тільки замріяно гляну,
Зміняється видих на вдих:
Я бачу - і тільки Уляну...

Ярослав Чорногуз
2019.11.18 07:47
Ти ледь пішла, і я вже сам не свій –
Чому прощання? Чом ідеш туди ти?
І туги найчорнішої сувій
Всього мене зумів таки сповити.

Байдужий світ навколо занімів,
І течія несе у інше русло –
В обійми до холодної зими,

Микола Соболь
2019.11.18 05:18
Він відчував красу на дотик,
Любив рельєф її волосся,
Леліяв ніжно кожен подих,
Тепло, яке від губ лилося…
І дарував коханій квіти,
У ресторані кращі блюда…
Як за таких не порадіти?
Коли кохають сильно люди.

Віктор Кучерук
2019.11.18 04:56
Сірість неба, сирість вулиць
І грудей твоїх тепло, –
Мов у втіху обернулось
Те, що розпачом було.
Бо холонув, як статуя,
Й никнув гордо, мов печать,
А тепер – тебе цілую
Так, що губ не роз’єднать.

Марґо Ґейко
2019.11.17 18:42
Каліграфія долі лягла на смиренне обличчя,
Занімілі вуста промовляють чиїсь імена,
І немов на долоні, насправді, така таємнича,
Їх замало лишилося, мало чи майже нема.

А вона як могла, як уміла жила і служила,
Відправляла човни, по воді розлітались

Сергій Губерначук
2019.11.17 16:29
Волосся моє стало жовтим,
як осінь.
Висвітлилося.
З одного боку штучно,
а з іншого – природно,
як осінь.
Загорілося.
У глибині, наприклад, серце,

Ніна Виноградська
2019.11.17 12:39
Моя любове сонячна,
На крилах
Твоїх колись злітала
До зірок.
Несли удаль тоді
Твої вітрила,
Тобі назустріч
Був найперший крок.

Вадим Василенко
2019.11.17 11:00
Вдосвіта тиша – по вінця наповнений дзбанок.
Зрониш пів слова й відлуння далеке, як постріл,
вдарить у груди і довго тремтить. Наостанок
всотуєш дим і стаєш незапрошеним гостем
сонних дерев, що у воду ввійшли по коліна.
Вогкі й тривкі, древні творива

Олександр Сушко
2019.11.17 10:38
Мій Пегас жує сирі гриби,
Теща (з голодухи) - шкло і тирсу.
Не журися, куме! Воду пий!
На сніданок дулю гамай лису.

Хтів до неба та упав на дно?
Не жалійся - сам у цьому винний.
Гетьманом у нас - паяц з кіно,

Тетяна Левицька
2019.11.17 09:13
Ще раз примусив день грачину зграю
для нас на біс зіграти водевіль.
Хоч ти не йди з мого життя благаю
у літо з листопаду заметіль.

Не залишай мені лише на згадку
гербарію словесний фоліант.
Укотре розпочнемо все спочатку -

Микола Соболь
2019.11.17 06:55
Героїв обере нарід!
Ні президент, ні депутати
Не в змозі проголосувати,
Бо хто вони? – брехливий збрід.
Коли біда прийшла до хати –
Благословляла сина мати:
«Збирайсь, дитино, у похід.
Чуєш? На сході б’ють гармати,

Олена Побийголод
2019.11.16 21:47
Володимир Висоцький. «Аліса»

Рятуйте, рятуйте! Ніяк не причалюсь!
Не випірну більше, якщо знов пірну!
Ще трошки поборсаюсь, ще попручаюсь,
та сили залишать - й піду я до дну!

І хто розбереться, де скоїлась хиба:
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Тетяна Глінчук
2019.11.14

Андрій Скакодуб Архіп
2019.11.06

Петро Іщук
2019.11.03

Олег Дорош
2019.11.03

Владимир Лесник
2019.10.31

Ірина Осінь
2019.09.28

Наталія Шандра
2019.09.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валентин Ліпчинський / Вірші / Слобода Тарас

 Язик мiй - ворог мiй (лiтературна пародiя)

Не змогли посилити облогу,
Спопеліли в гордості тіла:
Я чекав від тебе допомоги,
Але ти руки не простягла.

Ще уста схвильовано говорять,
Ще приносиш ними теплоту

Тарас Слобода

Обложив тебе, але не встояв,
Спаленів від сорому, притих
І подумав, що простягну ноги:
Мій найбільший ворог - це язик.

Ти палаєш, як гаряча пічка,
Жар від тебе - аж на кілометр.
Я горю, неначе з воску свічка,
І знімаю - шапку, шубу, светр…


13.04.2011

* Джерело пародії: Тарас Слобода "Я чекав від тебе допомоги" (http://maysterni.com/publication.php?id=61002)


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Тарас Слобода Я чекав від тебе допомоги



Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-04-13 17:08:12
Переглядів сторінки твору 3739
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.745
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Пародії та епіграми
Іронічна інша поезія
Автор востаннє на сайті 2019.08.02 09:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-04-13 17:29:02 ]
Я вже дід, мені у сексі кволо,
І без рук твоїх - одна нудьга.
Зацвіту привабливо-казково,-
Ти нектар поглинеш мій до дна)))!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2011-04-13 17:31:00 ]
Цікава інтерпретація! :)
Дякую, Володимире!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Огюст ван Бронский (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-13 17:47:18 ]
Сподобалось.Гумористично.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2011-04-14 08:04:27 ]
Дякую, Огюсте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-04-13 18:15:00 ]
Валерію входите в раж і в смак пародійного жанру.
Одна за одною пародії з"являються. Дотепно, вітаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2011-04-14 08:05:30 ]
Щиро вдячний, Ярославе, за добрі слова.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-04-13 19:32:49 ]
Знімуть тут усі, хто хоче стати дибки.
Спробуй язиком... розплутати застібки!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2011-04-14 08:06:57 ]
Ага, треба запропонувати цю ідею для телепрограми "Мій зможе"))) Щиро вдячний за експромт, Михайле!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-04-13 19:58:11 ]
Мені оригінал чомусь видавався таким цнотливо-романтичним... допоки не прочитала пародію. Вірш "запалав" новими, несподіваними для мене, барвами.
Що Ви зробили, Валерію? Як Вам це вдалося? Я була сліпа? Чи навпаки, тепер - в омані Вашої інтерпретації? Я заплуталась.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2011-04-14 08:08:25 ]
Та це не я, це моя пародійна Муза... :))) Вдячний, Любове!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-13 20:06:51 ]
Я чекав від тебе допомоги,
Ти ж ігнорувала мене знов.
Думав протягну уже я ноги...
Як мене мордує та любов!!!

Я згасаю, як на вітрі свічка,
А тобі, як з гусака вода!!!
Чи піти втопитися до річки,
Чи влюбитись в іншу?.. От біда!;-)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2011-04-14 00:20:33 ]
...от, пані Патара гарно знає фразеологізми :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2011-04-14 08:09:59 ]
Патаро, у тебе вийшла чудова ще одна пародія на вірш Тараса! І ближча навіть до оригіналу, ніж моя.
Вітаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-04-13 22:51:21 ]
Значить, знов товчемо вОду в стУпі?
"як із воску..." Свічка чи язик?
М’яса б трІшки! А отак... на зУпі...
Так не тільки язику "гаплик".

* ЗУпа - суп (західноукраїнський діалект)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2011-04-14 08:12:35 ]
Ага, як кажуть на Західній Україні, "борщ без м'яса - то зупа, чоловік без вусів - то дупа" :)))
Гарний і веселий експромт, Іване! Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-04-13 23:44:49 ]
Для Івана: підтримай його, Іване, обома руками підтримай!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-04-13 23:55:47 ]
Для Михайла: Обома руками - тільки для військових, Полковнику!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Вівчар (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-15 12:29:06 ]
пишіть ще продовження, а то якось уривчасто...))
хоча то вже не буде пародія, а якийсь переспів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2011-04-15 12:37:13 ]
А на пародію на вірш Ярослава Чорногуза, навпаки, був коментар, що надто задовга. :) Взагалі-то, на мою думку, пародія в ідеалі має бути того ж розміру і розмірності, що й оригінал. Лиш весела чи дошкульна. :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Вівчар (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-15 12:43:51 ]
я ж кажу, що то вже не буде пародія, але спробувати можна)