ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Козак Дума
2024.04.25 19:15
Доведеться вибирати
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Як литвин дівчину провчив
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
Ізраїль - це Тори сувій
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, вона і Маркес
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
n
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
Душевна квота
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
Після дощу
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
* * *
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Епістола
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
iPhone 15 (сонет)
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь…
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
* * *
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Каштановий салют (сонет)
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
***
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Російські річки Убля¹ та Вобля²
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тетяна Роса (1964) / Вірші / Спостерігаючи життя

 Нотатки про зворотний бік перемог.
...
перейти до тексту твору



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-05-08 13:31:24
Переглядів сторінки твору 6138
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.743
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.03.17 20:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-05-08 17:24:01 ]
Так, все це дуже сумно, але правда.
Я свого часу просто прозріла, почитавши умови Версальського договору.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-05-09 00:04:48 ]
Так, Олю, у цій правді одночасно накручено стільки жахіть, мерзенних вчинків недолюдків і стільки прекрасних проявів звичайних людських душ, що важко навіть уявляти, що все це було одночасно. Наприклад, німець, що прийшов на нашу землю вбивати, раптом віддає свої ліки хворому хлопчику. Цікаво, скількох він убив до цього, і що ворухнулось у його душі в той момент… Але завдяки йому мій тато вижив і не залишився калікою…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-05-09 11:42:52 ]
А мій дідусь вижив, бо був санітаром і носив на спині сумку з червоним хрестом - німці не стріляли по хрестах...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-05-08 17:31:10 ]
Все це так. Але... Треба було "лягти під Гітлера", як це зробила Європа?
Я так думаю, що це не вина тих, хто загинув, і тих, хто вижив у цій м"ясорубці, а вина режиму і влади - і тоді, і тепер.. Але Перемогу здобули саме перші, а не режим і влада.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-05-09 00:05:38 ]
Я не історик, Чорі, але інколи думаю про те, що усі спроби здобути велику кількість чужих населених територій звичайно закінчувались тим, що новоутворена держава врешті-решт лускалась, як передута кулька. Можливо, Європа і «лягла», розраховуючи на цю закономірність. Вони намагались зберегти своїх громадян, свій генофонд. А у нас було стільки безглуздих втрат, що до піррової перемоги, мабуть, один крок залишився. Але все це, дійсно, ніяк не змалює заслуг тих, чиїм життям і кров’ю заплачено за те, щоб ми не почувались переможеними…



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-05-09 03:07:18 ]
Я теж не історик, Таню. Але знаю, що в плани Гітлера не входило підтримання "збереженого генофонду" країн, які він збирався захопити. Все набагато простіше:
"Мы окончательно рвем с колониальной и торговой политикой довоенного времени и сознательно переходим к политике завоевания новых земель в Европе.
Когда мы говорим о завоевании новых земель в Европе, мы, конечно, можем иметь в виду в первую очередь только Россию и те окраинные государства, которые ей подчинены."
"Майн кампф»", 1925.

Щодо конкретно України, то корисно буде почитати оце
http://litopys.org.ua/ukrxxr/a13.htm

Щодо безглуздих втрат згодна. Тим паче, вони гідні пам"яті.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-05-09 12:06:12 ]
В плани Гітлера не входило і цілковите знищення Європейських народів, йому ж потрібні були раби. І я не можу сказати, що Європа прорахувалась у цьому відношенні, порівнюючи їхній процес повоєнної відбудови і наш. Але шлях Європи був не для нас, оскільки ставлення і наміри Гітлера відносно нас були іншими. Мова йде тільки про те, що була можливість заплатити за Перемогу і меншою кров’ю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-05-08 17:32:06 ]
Правдиво і сумно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-05-09 00:06:05 ]
Це лиш крапелька правди, Зоряно…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-05-08 17:57:09 ]
Правдиво. Зворотній бік взагалі вражаючий.І жахаючий. Нині цікавий фільм про війну по ТВ показували, з цифрами і фактами. Включаючи оборону Києва і форсування Дніпра. Цього одного факту досить... "Мы за ценой не постоим"... Не постояли.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-05-09 00:06:49 ]
Так, Іване. Та усієї правди про зворотній бік тих подій ми ніколи вже не дізнаємось. Злочинці від влади завжди намагаються знищити сліди своїх злочинів, і почасти їм це вдається…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-08 18:22:14 ]
Полководці віддають надтупі накази,
Що загинуть тисячі, не тривожить їх.
Чути на усіх фронтах заскорублі фрази:
Комуністи уперед! Зупинить Бліц Кріг!

Он Дніпрове загатили все русло мерцями,
Бо наказ був взяти Київ до певної дати.
Вкрили груди генерали собі орденами,
А героям вже довічно дно ріки вкривати.

Подивилася теж фільм нині, про який вище говорить Іван Гентош... Який це ЖАХ! Це ж скільки ми жили в суцільній брехні?.. Фашисти дивувалися жорстокості наших полководців до свого народу! Це правда, що День Перемоги не свято, це день великої скорботи за мільйонами загиблих...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-05-09 00:07:21 ]
А я не можу дивитись. Правда така штука, що як її не приховуй, а вона намагається вийти на світ божий. У книгах, розповідях, фільмах. Про голодомор, наприклад, я ще малою у якійсь дитячій книжці прочитала, тоді, при радянській владі. У книжечці з дитячої бібліотеки. Що то була за книжка – не пам’ятаю… Так і про війну… не хочу я цієї інформації, це мені наче рани розколупувати, хоч і розумію, що потрібна вона, щоб діти наші людьми росли…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-05-08 19:32:23 ]
Якби ж, Тетянко, йшлося тільки про "багатіїв"...
Все набагато страшніше...
Війни - це суцільна косовиця невинних ще мить тому душ, це отруєння майбутніх поколінь...
Ми обманюємось і досі, і нас обманюють. Це все ентропія душ, якої би не повинно було бути...
Подивимося, що завтра у Львові буде з "руським маршем"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-05-09 00:07:53 ]
Так, насправді все набагато страшніше. І нас обманювали і обманюють, а ми і самі схильні обманюватись, бо людська душа тягнеться до хорошого… Одна з форм заперечення – це відсторонення, бажання не помічати, не бачити чогось поганого. Інколи це навіть діє. Але не тоді, коли йдеться про політику. Тут треба все помічати і обирати час, коли діяти, а коли спустити справу на гальмах. Інколи минулому треба дати змогу спокійно піти, бо так залишиться менше метастаз у свідомості наступних поколінь… Бувають ситуації, коли треба зачекати, поки дві правди відживуть і з’явиться місце для однієї істини… адже «Ми за ценой не постоим» - не надто гарний приклад, аби його наслідувати…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-05-08 19:33:13 ]
Аватарка гарна, Таню. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-05-09 00:09:16 ]
Дякую. Вона з’явилась завдяки граду, котрий зламав найкращі тюльпани на моїй клумбі.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-05-09 00:13:32 ]
Краса природи втілюється в жінку :)
Я думав, це про чоловічі бажання, аж ні - це про тюльпани і град...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-05-09 00:28:50 ]
:)Чоловіки теж частина природи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-05-09 00:34:22 ]
Чоловіки,як цілком природній для жінки елемент краси, як зовнішньої так і внутрішньої?
Чоловіки в цьому нерівноправні... :(

Можливо Творець нам щось інше дав натомість?