ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2020.07.02 11:06
Ця жіночка на більше заслуговує.
усмішка сонячна і очі чудотворні.
По віденські з вершками чорну каву п'є
і ходить на пуантах на краю безодні.

Пряде із кужеля лавандорунні сни,
і дістає з криниці сивини тумани.
Летить голубкою у вогнище війни,

Сергій Губерначук
2020.07.02 09:01
Хай кожен день, мов скромна ікебана,
мов невигадливий орнамент на підлозі,
хай ні на мить мене в твій дім не звано,
коли б не йшов ти – я стою на розі.

Можливо, я свій сором загубила,
коли найперше ці зустріла очі.
Нехай щодня так скромно я любила

Микола Соболь
2020.07.02 08:33
Молитвами тихими,
коси аж до пліч,
йшла шляхами млистими
пречудова ніч.
Всюди пахло росами,
травами у млі,
запахами млосними
матінки землі…

Іван Потьомкін
2020.07.01 22:15
Поначалу он заинтересовал меня рассказом о своем приятеле Йоне. Всю жизнь тот прожил под именем Леня. История житейская, когда в угоду славянскому уху Сруль, Мошке, Пинхас, Натан... вынуждены были становиться Александром, Михаилом, Анатолием... Но в отл

Олександр Сушко
2020.07.01 22:06
Течуть роки, немов Дніпро-ріка,
За осінню - зима, весна, питання...
Це літо, наче мавка молода -
Таке ж гаряче і,, мабуть, останнє.

Вдихнув і задихнувся від краси,
Забув про сон, душевний спокій, вірші.
Лечу крізь легіт в піднебесну синь

Ігор Деркач
2020.07.01 21:06
Їм юшку і плюю на щі,
копаю ямище глибоке...
ачей, на мене у кущі
чатує лихо косооке.
Чи то Яга, чи то Кощій –
не мають спокою народи,
то пограбує лиходій,
а то – опричники-уроди.

Ігор Шоха
2020.07.01 20:47
Звикаємо до сарани
в саду-городі та етері,
у бувшому есересері.

А от на палубі війни
перемагають гризуни –
щурі-сусіди на галері.

Ніна Виноградська
2020.07.01 20:34
Останні їхні погляди на світ,
На день серпневий, сонечко і друзів…
Минуло стільки непривітних літ,
Які тримають всіх нас у напрузі.

І моляться услід їх матері,
Батьки схиляють голови донизу.
Сини не прийдуть вранці, на зорі,

Євген Федчук
2020.07.01 20:30
Ми вже другий десяток розміняли,
А дехто ще продовжує кричать,
Що можем ми за гарний кусень сала
І Україну – матінку продать.
Що нації такої не існує,
А наша мова – діалект і все.
І нами то Америка керує,
А то Росія звільнення несе.

Віктор Кучерук
2020.07.01 17:11
Усе минає… І відпустка теж
Розтанула, як блискітки у піні, –
З’явилася і зникла, мов кортеж,
Виблискуючих спинами дельфінів.
Ну, ось і все – зоріють небеса,
Освітлюючи сяйвом темні води, –
Розлуки смуток душу пронизав
І гіркотою обволік зісподу.

Олександр Панін
2020.07.01 16:47
Скрегіт у воріт парадних,
Наче навмання,
Вдерся в них Ковбой,
нахабно
він жене Коня!

"Гей, Ковбой! В лиху годину!
Ти що, "з конопель"?

Ніна Виноградська
2020.07.01 16:30
Той день сміявся голосом твоїм,
Яснів твоєю усмішкою, друже.
Коли з небес озвався звучний грім,
На дощик ми дивилися байдуже.

Світило сонце із твоїх очей,
А мокре листя стиха шелестіло –
На відстані душі твоє плече

Ніна Виноградська
2020.07.01 16:22
Болить ріка і заболіло небо,
Дощами з хмар течуть мої жалі.
То, може, по життю мені так треба
Злетіти вгору, впасти до землі.

Загоївши свої синці і рани,
Від сліз у зморшках залишити сіль,
Тужити за минулим і коханим,

Олександр Сушко
2020.07.01 12:19
Взяв у длані істини батіг
Та вперіщив дурня (буде вава):
Жінку ображати - смертний гріх!
Ну, а чоловіка - Божа справа.

Хай жона, пиляє і товче,
А захоче - лізе у кишені.
Як мужик з титанів (не з нікчем!) -

Маргарита Ротко
2020.07.01 10:46
ще трохи – і пройде мільйонна похмура вівця
котроїсь там ночі що б’ється мов тиші піала –
на слізки чи дрізки
………………………………не ловиться сон на живця
годинник – це сом що з руки напуває тантала

сухим шарудінням секунд
……………………………тихо двері риплять

Ніна Виноградська
2020.07.01 09:21
Висить у небі зірка пелехата,
А все навкруг закуталось в туман.
Дивлюсь на місце, де стояла хата,
І рветься серце з невигойних ран.

Нема нічого від мого обійстя,
Все розібрали, просто розтягли...
Від батьківської хати тільки місце.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Таня Тарасюк
2020.06.30

Ядвіга Руда
2020.06.20

Вигнанниця Добровільна
2020.06.17

Август Ина
2020.06.13

Лада Квіткова
2020.06.07

Микола Байдюк
2020.06.06

Олександр Ку
2020.05.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валентин Ліпчинський / Вірші / ЛхжД

 Дикий пляж
Куди це, Колю, ти мене привів?
О, Боже, як же їм отак не сором:
На пляжі засмагає повно дів -
А де ж купальники? Невже забули вдома?

Що за дивачки, глянь, не одяглись,
Точніше, роздягнулися наголо
І звабами усюди - «блись» та «блись».
Ходімо звідси. Ну, йдемо, Миколо.

Наважитись нелегко зразу так
Позасмагати й попірнати в річці.
Ти червонієш, бачу, ніби рак -
Невже соромишся? Чи, мо', на сонці спікся?

Ну добре, зачекаймо – не горить!
Позасмагаймо ще, допоки сонце.
Я "верх" знімаю, глянь, а вже за мить
І "низ" униз доволі легко зсовую.

Біжу чимдуж голенька до води -
Ой, видно це усім чи не за милю! -
Але вже - ні туди, ані сюди! -
З розгону падаю у теплу свіжу хвилю.

Вода мене приємно обійма
І так ласкаво пестить ніжне тіло -
Блаженства, певно, більшого нема,
Ніж хвиля й берег, де чекає милий.


07.06.2011

Вірш надруковано в журналі "Дніпро" (№ 8, 2011 р.).


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.




Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-06-07 16:48:01
Переглядів сторінки твору 5347
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.147 / 5.5  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.790
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Еротична поезія
Візуальна поезія
Автор востаннє на сайті 2020.06.18 10:20
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-06-07 23:30:43 ]
Вірш "ударний". Я, правда, трошки раніше вже пародію на нього прочитав (від тих, що спокусились...) Молодці обоє - сміливо пишете (в нудистів так заведено, нє?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-08 00:26:03 ]
Іване, ти ж казав, що напишеш, що я чемна. А що написав? :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2011-06-08 08:54:41 ]
А, то є й вже пародія? :) Йду шукати. :) Щоправда, сподівався, що на цей вірш буде злива пародій (тема ж яка благодатна) :), але, певно, пародисти-гумористи відпочивають, втомлені "Декамумою". :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-08 17:29:27 ]
Тема направду благодатна, я теж чекала зливи пародій. Може, ще купальники не висохли, не всі так просто готові до таких сміливих експериментів. Тішуся, що назва оригіналу підкоригувалася ближче до назви моєї пародії.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2011-06-09 07:56:04 ]
А знаєте чому, Галино, я почав коректувати назву? Бо побачив, що на Вашу пародію заходить більше читачів, аніж на мій вірш. От я і подумав: "Можливо, читачі на назву клюють?" Дикий пляж - це ж, можливо, просто не облаштований, не обов'язково нудистський чи натуристський, а от Єва - це вже "ближе к телу, как говаривал Ги де Мопассан". :)
Але Ви не помітили, що я і вірш коректував. Оскільки, думаю, на нього написана пародія, отже, щось у ньому є недосконале. Я, наприклад, пишу пародії, аби таким чином вказати автору на якісь недоліки у його творі. Не коректував лише тоді, коли були написані пародії Ярослава Чорногуза та Івана Гентоша на мої, відповідно, "Нагая шоколадка" і "Що прикрашає чоловіків". Там не було що коректувати. :) Або я не бачив, що. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-10 18:03:08 ]
А знаєте чому, Галино, я почав коректувати назву? Бо побачив, що на Вашу пародію заходить більше читачів, аніж на мій вірш. Потішили, значить, назва вибрана вдало. А може, просто люди вже знають, що Ви пишете пародії давніше і файно, і вирішили поцікавитися, що ж такого я почала пародіювати. Може, народ просто звик, що пародисти Гентош, Хмельницький, Бобиков, Бачія, Чорногуз, і їх цікавить, що можуть інші, менш відомі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-10 18:07:58 ]
ТО Ви вважаєте, що тільки на недосконалий вірш можна писати пародію? Направду не дивилася, чи Ви коректували вірш, одного разу мені написали коментар за пару хвилин після того, як вірш з"явився в анонсі, і я за хвилю теж щось поправила, а мені написали дослівно таке " я как акын, что увидел, то и спел".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-06-08 10:31:16 ]
"Милю" и "хвилю" я воспринимаю как нечто искусственно притянутое друг к другу. Подумай сам - миля. И в бинокль не рассмотришь. Я понимаю, что гиперболы имеют место быть в произведениях - особенно таких красочных как твое, но, тем не менее...
Вся строфа, по-моему, в некотором роде, неудачная. Например, трудновато читается ее заключительная строка. "ЙЗР".
Вообще, как мне кажется, это стихотворение достойно поддерживает традиционно юмористическое отношение украинцев ко всему, что происходит. Всем бы народам (хотя таких немало) являть бы такое качество миру. Но не получается. Неужели мир настолько пестр даже в пределах отдельно взятой страны?

Стихотворение читается легко, стихотворный размер


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-06-08 10:33:14 ]
Случайно оборвалась строка. Желающие ее могут дописать или пригнорировать)
Покедова.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2011-06-08 11:10:50 ]
1 миля = 1.6 км. Це не так вже й далеко. От якби ти сам побував на дикому пляжі, ти б зрозумів, наскільки далеко там видно, чи це нудист іде купатися, чи "тестильщик" :) Але цією милею я хотів вказати, що лірична героїня, яка досить довго наважувалася роздягнутися повністю (аж її супутник згорів на сонці), потерпає, що її наготу, коли вона щодуху мчить до води, видно за милю (наївна - а це й справді так! ;) ).

"Й" можна легко забрати, що я зараз і зроблю. :)

Цікаво, але я нещодавно на іншому сайті під цим віршем отримав коментар, що український гумористична література знаходиться у занепаді. :)

Ех, жаль, що закінчився рядок, так хотілося прочитати, що ти хотів сказати про віршований розмір. Допиши його, будь ласка, якщо не важко, Алексію. Серйозно.

І щиро вдячний за відгук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-08 17:32:08 ]
Я теж щойно прочитала цей коментар, пане Валерію. А ви запросіть автора коменту сюди, хай почитає собі пана Івана, може змінить думку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2011-08-03 14:23:33 ]
Як в тому анекдоті:
"Ты где работаешь?
На нудисском пляже.
Кем?
Нудистом!" =))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2011-08-03 14:46:36 ]
То за це ще й платять? :) Адресу не підкажете? - я б влаштувався на літо трохи підробити :)))