ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.02.18 13:10
Так день новий із гуркотом новим
Тебе нещадно візьме і розбудить,
Забравши із нірвани, ніби дим,
І кинувши у заржавілий будень.

Хоч сон несе не тільки сяйва благ,
Але й безодню страхів і кошмарів,
Про нього ти складаєш квіти саг,

Юрій Гундарів
2026.02.18 12:07
У Мадриді закрилося улюблене кафе Хемінгуея і Пікассо, що пропрацювало 140 років…
Gran Caf de Gijn відкрилося 1888 року в класичному для того часу стилі – з мармуровими столами, дзеркалами і червоними оксамитовими шторами. Згодом заклад став популярним с

Пиріжкарня Асорті
2026.02.18 11:30
ливарна лірика гартує
метали чорного литва
вона по своєму амбітна
й нова

а золотарська виживає
в металах жовтого литва
& по криничному глибока

Ольга Олеандра
2026.02.18 10:32
Що тобі належить, друже?
Що ти любиш? Що тобі байдуже?
Чим ти обираєш, пострічавшись з ранком,
свою на сьогодні важну забаганку?

Як ти обираєш пензлі та палітру
для свого сьогодні й по життю ужитку?
Часто вносиш зміни, додаєш деталі?

С М
2026.02.17 21:34
маю кепські звички о третій п’ю чаї
а солонина до обіду
хай тиждень іще повисить
стріляє ліпший друг щурів на
гусячі харчі
мислиш місця вистачає у цих
простирадлах ~ чи?

Ярослав Чорногуз
2026.02.17 19:48
Ти моє кохання - чарівлива ніжність,
Ти моє кохання - сонце золоте.
Ти моє кохання - трав духмяна свіжість,
Ти моє кохання - почуття святе.


Ти моя любове - сяєво проміння,
Ти моя любове - колихання віт,

Володимир Мацуцький
2026.02.17 13:30
Куди крокує
злодій світ,
в якому Бог –
лише прохожий,
в якому –
злодію він свій,
мені – не свій,
та і не божий?

Тетяна Левицька
2026.02.17 12:27
Зимовий день, паєтками на снігу,
виблискує промінням золотим.
Купає у Дніпрі прозору кригу,
мов кришталеві витвори сльоти.

На узбережжі дубне сокорина,
лоскоче вітер сиві буклі* хмар.
За горизонтом снігову перину

Борис Костиря
2026.02.17 10:56
Прокидаюсь під звуки птахів
Так раптово, неждано і нагло.
Прокидаюсь під звуки гріхів,
Як народжений заново Нарбут.

Прокидаюсь під звуки весни,
Під симфонію сонця і вітру.
Входить з гуркотом сонце у сни,

Лесь Коваль
2026.02.17 09:15
Я не вмію давати життя - вмію лиш забирати.
Без емоцій і слів. Повсякденно. Рутина проста.
Доки можу - лечу, бо коротке життя у пернатих:
перемелює піря та крила смертельний верстат.

Я сьогодні - герой, урочистості, держнагороди.
Побратима плече, П

Віктор Кучерук
2026.02.17 07:26
Хоч на гілках сріблястий іній зрана,
Та небосхил уже теплом пропах
І все частіш склубоченим туманом
Сніги куритись стали на полях.
Іде весна і відзначати кличе
Свій кожен крок спрямований до нас,
Але своє усміхнене обличчя,
Не завжди виставляє нап

Микола Дудар
2026.02.16 22:56
Ти поміж мрій застряг навічно
І відмінить ніхто не вправі
Тому, що ти увесь стоїчний.
Отож, гуляй і мрій надалі…
І не забудь про відпочинок,
Про захист власний від пройдохів…
Обзаведись для «клина» клином
Хоча би з кимсь, хоча би трохи.

Ігор Шоха
2026.02.16 20:51
На зламі долі як і мій народ,
приречений цуратися гордині,
іду у ногу з течією вод
по схиленій до заходу долині.

Минаю нерозведені мости
над рукавами синього Дунаю,
та до кінця ніколи не дійти,

Іван Потьомкін
2026.02.16 20:36
Дерево рубав побіля річки чоловік.
І чи втомився, чи так собі про щось подумав,
Сокира вислизнула з рук й шубовснула у воду.
«Ой, що ж мені теперечки робить?
Вона ж у мене одна в господі!»-
Отак ось лементує чоловік, та хто ж почує...
Раптом з води

Олександр Буй
2026.02.16 20:35
Зима тече струмками у весну,
Несе в моря корвети паперові.
Я скоро знов до ранку не засну,
Як соловей співатиме в діброві.

Душа міняє агрегатний стан –
Тече крижинка по щоці сльозою.
Суворішим іще на зиму став,

В Горова Леся
2026.02.16 17:42
Стече переболілими обрАзами
Мій сум про тебе. Звісно, що стече,
Напишеться підранішнім дощем
По склі нічному наостанок сказане.
Й садно, натерте часом, запече.

Спочатку ледве чутно, ледве впізнано.
Беззвучно закричу в ту мить: почуй,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стейсі Стейсі
2026.02.14

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валерій Хмельницький / Вірші / ЛхжД

 Дикий пляж
Куди це, Колю, ти мене привів?
О, Боже, як же їм отак не сором:
На пляжі засмагає повно дів -
А де ж купальники? Невже забули вдома?

Що за дивачки, глянь, не одяглись,
Точніше, роздягнулися наголо
І звабами усюди - «блись» та «блись».
Ходімо звідси. Ну, йдемо, Миколо.

Наважитись нелегко зразу так
Позасмагати й попірнати в річці.
Ти червонієш, бачу, ніби рак -
Невже соромишся? Чи, мо', на сонці спікся?

Ну добре, зачекаймо – не горить!
Позасмагаймо ще, допоки сонце.
Я "верх" знімаю, глянь, а вже за мить
І "низ" униз доволі легко зсовую.

Біжу чимдуж голенька до води -
Ой, видно це усім чи не за милю! -
Але вже - ні туди, ані сюди! -
З розгону падаю у теплу свіжу хвилю.

Вода мене приємно обійма
І так ласкаво пестить ніжне тіло -
Блаженства, певно, більшого нема,
Ніж хвиля й берег, де чекає милий.


07.06.2011

Вірш надруковано в журналі "Дніпро" (№ 8, 2011 р.).


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-06-07 16:48:01
Переглядів сторінки твору 8541
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.147 / 5.5  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.790
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Еротична поезія
Візуальна поезія
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-06-07 23:30:43 ]
Вірш "ударний". Я, правда, трошки раніше вже пародію на нього прочитав (від тих, що спокусились...) Молодці обоє - сміливо пишете (в нудистів так заведено, нє?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-08 00:26:03 ]
Іване, ти ж казав, що напишеш, що я чемна. А що написав? :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-06-08 08:54:41 ]
А, то є й вже пародія? :) Йду шукати. :) Щоправда, сподівався, що на цей вірш буде злива пародій (тема ж яка благодатна) :), але, певно, пародисти-гумористи відпочивають, втомлені "Декамумою". :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-08 17:29:27 ]
Тема направду благодатна, я теж чекала зливи пародій. Може, ще купальники не висохли, не всі так просто готові до таких сміливих експериментів. Тішуся, що назва оригіналу підкоригувалася ближче до назви моєї пародії.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-06-09 07:56:04 ]
А знаєте чому, Галино, я почав коректувати назву? Бо побачив, що на Вашу пародію заходить більше читачів, аніж на мій вірш. От я і подумав: "Можливо, читачі на назву клюють?" Дикий пляж - це ж, можливо, просто не облаштований, не обов'язково нудистський чи натуристський, а от Єва - це вже "ближе к телу, как говаривал Ги де Мопассан". :)
Але Ви не помітили, що я і вірш коректував. Оскільки, думаю, на нього написана пародія, отже, щось у ньому є недосконале. Я, наприклад, пишу пародії, аби таким чином вказати автору на якісь недоліки у його творі. Не коректував лише тоді, коли були написані пародії Ярослава Чорногуза та Івана Гентоша на мої, відповідно, "Нагая шоколадка" і "Що прикрашає чоловіків". Там не було що коректувати. :) Або я не бачив, що. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-10 18:03:08 ]
А знаєте чому, Галино, я почав коректувати назву? Бо побачив, що на Вашу пародію заходить більше читачів, аніж на мій вірш. Потішили, значить, назва вибрана вдало. А може, просто люди вже знають, що Ви пишете пародії давніше і файно, і вирішили поцікавитися, що ж такого я почала пародіювати. Може, народ просто звик, що пародисти Гентош, Хмельницький, Бобиков, Бачія, Чорногуз, і їх цікавить, що можуть інші, менш відомі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-10 18:07:58 ]
ТО Ви вважаєте, що тільки на недосконалий вірш можна писати пародію? Направду не дивилася, чи Ви коректували вірш, одного разу мені написали коментар за пару хвилин після того, як вірш з"явився в анонсі, і я за хвилю теж щось поправила, а мені написали дослівно таке " я как акын, что увидел, то и спел".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-06-08 10:31:16 ]
"Милю" и "хвилю" я воспринимаю как нечто искусственно притянутое друг к другу. Подумай сам - миля. И в бинокль не рассмотришь. Я понимаю, что гиперболы имеют место быть в произведениях - особенно таких красочных как твое, но, тем не менее...
Вся строфа, по-моему, в некотором роде, неудачная. Например, трудновато читается ее заключительная строка. "ЙЗР".
Вообще, как мне кажется, это стихотворение достойно поддерживает традиционно юмористическое отношение украинцев ко всему, что происходит. Всем бы народам (хотя таких немало) являть бы такое качество миру. Но не получается. Неужели мир настолько пестр даже в пределах отдельно взятой страны?

Стихотворение читается легко, стихотворный размер


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-06-08 10:33:14 ]
Случайно оборвалась строка. Желающие ее могут дописать или пригнорировать)
Покедова.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-06-08 11:10:50 ]
1 миля = 1.6 км. Це не так вже й далеко. От якби ти сам побував на дикому пляжі, ти б зрозумів, наскільки далеко там видно, чи це нудист іде купатися, чи "тестильщик" :) Але цією милею я хотів вказати, що лірична героїня, яка досить довго наважувалася роздягнутися повністю (аж її супутник згорів на сонці), потерпає, що її наготу, коли вона щодуху мчить до води, видно за милю (наївна - а це й справді так! ;) ).

"Й" можна легко забрати, що я зараз і зроблю. :)

Цікаво, але я нещодавно на іншому сайті під цим віршем отримав коментар, що український гумористична література знаходиться у занепаді. :)

Ех, жаль, що закінчився рядок, так хотілося прочитати, що ти хотів сказати про віршований розмір. Допиши його, будь ласка, якщо не важко, Алексію. Серйозно.

І щиро вдячний за відгук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-08 17:32:08 ]
Я теж щойно прочитала цей коментар, пане Валерію. А ви запросіть автора коменту сюди, хай почитає собі пана Івана, може змінить думку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2011-08-03 14:23:33 ]
Як в тому анекдоті:
"Ты где работаешь?
На нудисском пляже.
Кем?
Нудистом!" =))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-03 14:46:36 ]
То за це ще й платять? :) Адресу не підкажете? - я б влаштувався на літо трохи підробити :)))