ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій Губерначук
2019.11.18 16:31
Дерев’яна каблучка – запорука дерева.
Ми обручені, чи що?

Яким треба бути майстром,
аби вирубати з мертвого дерева
собі запоруку!
Якою треба бути необрученою,
аби піти у заручини

Олександр Сушко
2019.11.18 12:30
Вирвано, витолочено печаль
І забуттям переорано пам'ять.
Знов уві сні цілу ніч кричав...
Душу кацапи на дибі палять.

Тризуба ріжуть на серці ножем,
Прицвяхували до свОлоку длані.
Я не в окопах п'ять років уже,

Іван Потьомкін
2019.11.18 12:17
Не похиляйся над собою,
Не дай розлитися журбі.
Всевишнім подароване тобі,
Не все в нові світи полине за тобою:
Сумлінно ноосфера ще стоїть на чатах:
Аби земне на Землю повертати.
І як у вічність відліта душа,
Борги твої бере хлопчина чи дівча.

Тамара Шкіндер
2019.11.18 11:51
Докупи день збирає вечір сизий,
Спалахуючи блиском ліхтарів.
Підкинув місяць у багаття хмизу
І засіяв півкругом угорі.

Квапливо поспішає перехожий.
Зітхають порожнечею двори.
Відмежувавшись поза огорожу,

Юрій Сидорів
2019.11.18 09:35
Морозяних начерків дублі
Лягають на вікна скляні.
І форми жіночі округлі
Приходять у згадках мені.

Як тільки замріяно гляну,
Зміняється видих на вдих:
Я бачу - і тільки Уляну...

Ярослав Чорногуз
2019.11.18 07:47
Ти ледь пішла, і я вже сам не свій –
Чому прощання? Чом ідеш туди ти?
І туги найчорнішої сувій
Всього мене зумів таки сповити.

Байдужий світ навколо занімів,
І течія несе у інше русло –
В обійми до холодної зими,

Микола Соболь
2019.11.18 05:18
Він відчував красу на дотик,
Любив рельєф її волосся,
Леліяв ніжно кожен подих,
Тепло, яке від губ лилося…
І дарував коханій квіти,
У ресторані кращі блюда…
Як за таких не порадіти?
Коли кохають сильно люди.

Віктор Кучерук
2019.11.18 04:56
Сірість неба, сирість вулиць
І грудей твоїх тепло, –
Мов у втіху обернулось
Те, що розпачом було.
Бо холонув, як статуя,
Й никнув гордо, мов печать,
А тепер – тебе цілую
Так, що губ не роз’єднать.

Марґо Ґейко
2019.11.17 18:42
Каліграфія долі лягла на смиренне обличчя,
Занімілі вуста промовляють чиїсь імена,
І немов на долоні, насправді, така таємнича,
Їх замало лишилося, мало чи майже нема.

А вона як могла, як уміла жила і служила,
Відправляла човни, по воді розлітались

Сергій Губерначук
2019.11.17 16:29
Волосся моє стало жовтим,
як осінь.
Висвітлилося.
З одного боку штучно,
а з іншого – природно,
як осінь.
Загорілося.
У глибині, наприклад, серце,

Ніна Виноградська
2019.11.17 12:39
Моя любове сонячна,
На крилах
Твоїх колись злітала
До зірок.
Несли удаль тоді
Твої вітрила,
Тобі назустріч
Був найперший крок.

Вадим Василенко
2019.11.17 11:00
Вдосвіта тиша – по вінця наповнений дзбанок.
Зрониш пів слова й відлуння далеке, як постріл,
вдарить у груди і довго тремтить. Наостанок
всотуєш дим і стаєш незапрошеним гостем
сонних дерев, що у воду ввійшли по коліна.
Вогкі й тривкі, древні творива

Олександр Сушко
2019.11.17 10:38
Мій Пегас жує сирі гриби,
Теща (з голодухи) - шкло і тирсу.
Не журися, куме! Воду пий!
На сніданок дулю гамай лису.

Хтів до неба та упав на дно?
Не жалійся - сам у цьому винний.
Гетьманом у нас - паяц з кіно,

Тетяна Левицька
2019.11.17 09:13
Ще раз примусив день грачину зграю
для нас на біс зіграти водевіль.
Хоч ти не йди з мого життя благаю
у літо з листопаду заметіль.

Не залишай мені лише на згадку
гербарію словесний фоліант.
Укотре розпочнемо все спочатку -

Микола Соболь
2019.11.17 06:55
Героїв обере нарід!
Ні президент, ні депутати
Не в змозі проголосувати,
Бо хто вони? – брехливий збрід.
Коли біда прийшла до хати –
Благословляла сина мати:
«Збирайсь, дитино, у похід.
Чуєш? На сході б’ють гармати,

Олена Побийголод
2019.11.16 21:47
Володимир Висоцький. «Аліса»

Рятуйте, рятуйте! Ніяк не причалюсь!
Не випірну більше, якщо знов пірну!
Ще трошки поборсаюсь, ще попручаюсь,
та сили залишать - й піду я до дну!

І хто розбереться, де скоїлась хиба:
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Тетяна Глінчук
2019.11.14

Андрій Скакодуб Архіп
2019.11.06

Петро Іщук
2019.11.03

Олег Дорош
2019.11.03

Владимир Лесник
2019.10.31

Ірина Осінь
2019.09.28

Наталія Шандра
2019.09.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валентин Ліпчинський / Вірші / ЛхжД

 Дикий пляж
Куди це, Колю, ти мене привів?
О, Боже, як же їм отак не сором:
На пляжі засмагає повно дів -
А де ж купальники? Невже забули вдома?

Що за дивачки, глянь, не одяглись,
Точніше, роздягнулися наголо
І звабами усюди - «блись» та «блись».
Ходімо звідси. Ну, йдемо, Миколо.

Наважитись нелегко зразу так
Позасмагати й попірнати в річці.
Ти червонієш, бачу, ніби рак -
Невже соромишся? Чи, мо', на сонці спікся?

Ну добре, зачекаймо – не горить!
Позасмагаймо ще, допоки сонце.
Я "верх" знімаю, глянь, а вже за мить
І "низ" униз доволі легко зсовую.

Біжу чимдуж голенька до води -
Ой, видно це усім чи не за милю! -
Але вже - ні туди, ані сюди! -
З розгону падаю у теплу свіжу хвилю.

Вода мене приємно обійма
І так ласкаво пестить ніжне тіло -
Блаженства, певно, більшого нема,
Ніж хвиля й берег, де чекає милий.


07.06.2011

Вірш надруковано в журналі "Дніпро" (№ 8, 2011 р.).


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.




Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-06-07 16:48:01
Переглядів сторінки твору 5076
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.147 / 5.5  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.790
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Еротична поезія
Візуальна поезія
Автор востаннє на сайті 2019.08.02 09:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-06-07 23:30:43 ]
Вірш "ударний". Я, правда, трошки раніше вже пародію на нього прочитав (від тих, що спокусились...) Молодці обоє - сміливо пишете (в нудистів так заведено, нє?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-08 00:26:03 ]
Іване, ти ж казав, що напишеш, що я чемна. А що написав? :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2011-06-08 08:54:41 ]
А, то є й вже пародія? :) Йду шукати. :) Щоправда, сподівався, що на цей вірш буде злива пародій (тема ж яка благодатна) :), але, певно, пародисти-гумористи відпочивають, втомлені "Декамумою". :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-08 17:29:27 ]
Тема направду благодатна, я теж чекала зливи пародій. Може, ще купальники не висохли, не всі так просто готові до таких сміливих експериментів. Тішуся, що назва оригіналу підкоригувалася ближче до назви моєї пародії.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2011-06-09 07:56:04 ]
А знаєте чому, Галино, я почав коректувати назву? Бо побачив, що на Вашу пародію заходить більше читачів, аніж на мій вірш. От я і подумав: "Можливо, читачі на назву клюють?" Дикий пляж - це ж, можливо, просто не облаштований, не обов'язково нудистський чи натуристський, а от Єва - це вже "ближе к телу, как говаривал Ги де Мопассан". :)
Але Ви не помітили, що я і вірш коректував. Оскільки, думаю, на нього написана пародія, отже, щось у ньому є недосконале. Я, наприклад, пишу пародії, аби таким чином вказати автору на якісь недоліки у його творі. Не коректував лише тоді, коли були написані пародії Ярослава Чорногуза та Івана Гентоша на мої, відповідно, "Нагая шоколадка" і "Що прикрашає чоловіків". Там не було що коректувати. :) Або я не бачив, що. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-10 18:03:08 ]
А знаєте чому, Галино, я почав коректувати назву? Бо побачив, що на Вашу пародію заходить більше читачів, аніж на мій вірш. Потішили, значить, назва вибрана вдало. А може, просто люди вже знають, що Ви пишете пародії давніше і файно, і вирішили поцікавитися, що ж такого я почала пародіювати. Може, народ просто звик, що пародисти Гентош, Хмельницький, Бобиков, Бачія, Чорногуз, і їх цікавить, що можуть інші, менш відомі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-10 18:07:58 ]
ТО Ви вважаєте, що тільки на недосконалий вірш можна писати пародію? Направду не дивилася, чи Ви коректували вірш, одного разу мені написали коментар за пару хвилин після того, як вірш з"явився в анонсі, і я за хвилю теж щось поправила, а мені написали дослівно таке " я как акын, что увидел, то и спел".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-06-08 10:31:16 ]
"Милю" и "хвилю" я воспринимаю как нечто искусственно притянутое друг к другу. Подумай сам - миля. И в бинокль не рассмотришь. Я понимаю, что гиперболы имеют место быть в произведениях - особенно таких красочных как твое, но, тем не менее...
Вся строфа, по-моему, в некотором роде, неудачная. Например, трудновато читается ее заключительная строка. "ЙЗР".
Вообще, как мне кажется, это стихотворение достойно поддерживает традиционно юмористическое отношение украинцев ко всему, что происходит. Всем бы народам (хотя таких немало) являть бы такое качество миру. Но не получается. Неужели мир настолько пестр даже в пределах отдельно взятой страны?

Стихотворение читается легко, стихотворный размер


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-06-08 10:33:14 ]
Случайно оборвалась строка. Желающие ее могут дописать или пригнорировать)
Покедова.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2011-06-08 11:10:50 ]
1 миля = 1.6 км. Це не так вже й далеко. От якби ти сам побував на дикому пляжі, ти б зрозумів, наскільки далеко там видно, чи це нудист іде купатися, чи "тестильщик" :) Але цією милею я хотів вказати, що лірична героїня, яка досить довго наважувалася роздягнутися повністю (аж її супутник згорів на сонці), потерпає, що її наготу, коли вона щодуху мчить до води, видно за милю (наївна - а це й справді так! ;) ).

"Й" можна легко забрати, що я зараз і зроблю. :)

Цікаво, але я нещодавно на іншому сайті під цим віршем отримав коментар, що український гумористична література знаходиться у занепаді. :)

Ех, жаль, що закінчився рядок, так хотілося прочитати, що ти хотів сказати про віршований розмір. Допиши його, будь ласка, якщо не важко, Алексію. Серйозно.

І щиро вдячний за відгук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-08 17:32:08 ]
Я теж щойно прочитала цей коментар, пане Валерію. А ви запросіть автора коменту сюди, хай почитає собі пана Івана, може змінить думку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2011-08-03 14:23:33 ]
Як в тому анекдоті:
"Ты где работаешь?
На нудисском пляже.
Кем?
Нудистом!" =))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2011-08-03 14:46:36 ]
То за це ще й платять? :) Адресу не підкажете? - я б влаштувався на літо трохи підробити :)))