ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ольга Олеандра
2026.01.26 09:09
Маю
Маю знайти у цьому мороці світло і сенс – свої власні.
І слідкувати, щоби не згасли
довіра і любов, попри біль і сльози.
Якщо вони згаснуть, ця московська нечисть переможе.

Маю зоставатись сильною, навіть коли безсила.
Можна черпати сили у турбот

Ярослав Чорногуз
2026.01.26 07:03
Марення в розлуці
Мені б тендітну і жадану
До себе ніжно пригорнути.
І так завмерти бездиханно,
І умлівати, вбивши смуток.

Зігріти радощі у серці,
І віддавати ласку свіжу,
І у смарагдових озерцях

Віктор Насипаний
2026.01.26 06:04
Складно
Давно так в класі смішно не було.
Повторювали дітки рід, число.
Просте з простих, здається, ніби це.
В тяжкій задумі в малюка лице.
Спитав малий у вчительки про те:
- Якого роду слово в нас яйце?
От як, скажіть, вгадати рід мені?
Чи півень а чи к

Ірина Білінська
2026.01.26 00:26
***
Чергова порція зими
маною оповила душу.
Ні голосом,
ані крильми
я спокою твого не зрушу.

Зійшла у крижані сніги —
коли і як —

Таїсія Кюлас
2026.01.25 23:32
Не продана
О, ці святі у рясах, що сотні ставлять на коліна!

Я бачу твої солодкі сни — без жалю і покути.

Бачу чорні руки зі святою книгою, яка важить більше за душу сліпого читача.

Ви не бачите чорта, навіть коли він гортає ваші сторінки.

С М
2026.01.25 21:22
Що сталося із немовлям? (Grateful Dead)
Хвилі фіалкові що хлещуть сміються
Райдугокрилі птахи доокола сонця
Дзвоники сонця проллються в розвої
Наяди з дельфінами поринають у досвіт

Що воно сталося із немовлям
У грудневий холодний ранок?

Іван Потьомкін
2026.01.25 19:31
***
Не застують мені Юдейські гори,
Ні мінарети аж до піднебесся,
Бо ти в моєму серці, Україно,
Буттям твоїм прохромлений увесь я .
У такт і радощам, і клопотам твоїм
Воно вистукує ще й думу потаємну,
Прадавню думу на любов взаємну:
Як Україна на сто в

Микола Дудар
2026.01.25 18:12
***
Шум далекий, шлях не близький.
Заморозилося… слизько.
Йдеш. Не хочеш, а йти треба.
Ти звертаєшся до себе —
Повернутися б, забути…
Відпочити би, роззутись
І пірнуть під одіяло.
Майже… майже ідеально.

Артур Курдіновський
2026.01.25 16:25
Озираюсь
Я озираюсь на паркову рідну алею...
Світле минуле... Попереду - крок у безодню.
Так і не став я сучасності тихим лакеєм!
Тільки хода моя вже беззмістовно-самотня.

Я озираюсь... Душа так зігрітися хоче!
Серце шматує незіграна зболена правда.
Тихо л

Катерина Савельєва
2026.01.25 12:58
Завiтали спогади (квартон)
Завiтали спогади лише,
Кутиками пальцiв пробралися.
Поруч на очах менi з'явися,
Покажи менi своє лице.

Мiсяць сам по собi не блукає:
Завiтали спогади лише.
Серед хмар, їх тайно береже,

М Менянин
2026.01.24 23:17
Мовчання людини
Агнець мовчить в кошарі
бо поряд з ним хижак,
не дати шанс цій тварі –
тому веде ся так.

Мав на роду мовчати
багато літ і зим,
хижак же мав повчати

Вірлан Роксолана
2026.01.24 21:10
Нести собою людяність
Уже так є: мосяжний промінь сонця
і квітці світить, і горнилу зла,
і тому, хто стоїть на вражім боці,
і тому, хто на правім... Дубала

зависнув світ, немов нема в нім правди -
перебула, перецвіла, пере...
а сонцю б лиш проміннями співати -

Іван Потьомкін
2026.01.24 19:42
***
Він марив Яблуницьким перевалом,
Щоб далі аж до Річиці дійти...
І раптом смеречина перервала,
Що замірявсь зробити в цім житті.
Тремтіла смеречина, мов зайчатко,
А він лежав під нею горілиць.
Не знала смеречина, чи кричати,
Чи почекать конвалій і с

Вячеслав Руденко
2026.01.24 18:03
Стіна
годі голову бити об стіну
не на те витрачайте час
стіни вічності то лише кпини
вочевидь їх долають рослини
твердь земна не Небес атлас
бог хіба не мовчить віками
щоб стеблина зимою суха
як живою водою стане

Артур Курдіновський
2026.01.24 16:39
Пункти незламності
В повітрі знову рій металобрухту.
Летить на місто черговий фугас.
А нам, незламним, спеціальні пункти
Допомагають вижити в цей час.

Тут можна відігріти ноги й руки
І навіть зарядити телефон.
А ми рахуємо прильотів звуки,

Олена Побийголод
2026.01.24 09:35
Нагнало холоду
Та годі вже цькувати Президента!
Бо президентом бути – це не сміх:
в свій офіс, ледь прокинувшись, він плента –
і мерзне там, один за нас усіх!

Він здрить удаль – й важку гадає думу,
йому – от чесно! – соромно за нас:
чому не надонатили всю суму
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валерій Хмельницький / Вірші / ЛхжД

 Дикий пляж
Куди це, Колю, ти мене привів?
О, Боже, як же їм отак не сором:
На пляжі засмагає повно дів -
А де ж купальники? Невже забули вдома?

Що за дивачки, глянь, не одяглись,
Точніше, роздягнулися наголо
І звабами усюди - «блись» та «блись».
Ходімо звідси. Ну, йдемо, Миколо.

Наважитись нелегко зразу так
Позасмагати й попірнати в річці.
Ти червонієш, бачу, ніби рак -
Невже соромишся? Чи, мо', на сонці спікся?

Ну добре, зачекаймо – не горить!
Позасмагаймо ще, допоки сонце.
Я "верх" знімаю, глянь, а вже за мить
І "низ" униз доволі легко зсовую.

Біжу чимдуж голенька до води -
Ой, видно це усім чи не за милю! -
Але вже - ні туди, ані сюди! -
З розгону падаю у теплу свіжу хвилю.

Вода мене приємно обійма
І так ласкаво пестить ніжне тіло -
Блаженства, певно, більшого нема,
Ніж хвиля й берег, де чекає милий.


07.06.2011

Вірш надруковано в журналі "Дніпро" (№ 8, 2011 р.).


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-06-07 16:48:01
Переглядів сторінки твору 8491
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.147 / 5.5  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.790
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Еротична поезія
Візуальна поезія
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-06-07 23:30:43 ]
Вірш "ударний". Я, правда, трошки раніше вже пародію на нього прочитав (від тих, що спокусились...) Молодці обоє - сміливо пишете (в нудистів так заведено, нє?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-08 00:26:03 ]
Іване, ти ж казав, що напишеш, що я чемна. А що написав? :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-06-08 08:54:41 ]
А, то є й вже пародія? :) Йду шукати. :) Щоправда, сподівався, що на цей вірш буде злива пародій (тема ж яка благодатна) :), але, певно, пародисти-гумористи відпочивають, втомлені "Декамумою". :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-08 17:29:27 ]
Тема направду благодатна, я теж чекала зливи пародій. Може, ще купальники не висохли, не всі так просто готові до таких сміливих експериментів. Тішуся, що назва оригіналу підкоригувалася ближче до назви моєї пародії.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-06-09 07:56:04 ]
А знаєте чому, Галино, я почав коректувати назву? Бо побачив, що на Вашу пародію заходить більше читачів, аніж на мій вірш. От я і подумав: "Можливо, читачі на назву клюють?" Дикий пляж - це ж, можливо, просто не облаштований, не обов'язково нудистський чи натуристський, а от Єва - це вже "ближе к телу, как говаривал Ги де Мопассан". :)
Але Ви не помітили, що я і вірш коректував. Оскільки, думаю, на нього написана пародія, отже, щось у ньому є недосконале. Я, наприклад, пишу пародії, аби таким чином вказати автору на якісь недоліки у його творі. Не коректував лише тоді, коли були написані пародії Ярослава Чорногуза та Івана Гентоша на мої, відповідно, "Нагая шоколадка" і "Що прикрашає чоловіків". Там не було що коректувати. :) Або я не бачив, що. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-10 18:03:08 ]
А знаєте чому, Галино, я почав коректувати назву? Бо побачив, що на Вашу пародію заходить більше читачів, аніж на мій вірш. Потішили, значить, назва вибрана вдало. А може, просто люди вже знають, що Ви пишете пародії давніше і файно, і вирішили поцікавитися, що ж такого я почала пародіювати. Може, народ просто звик, що пародисти Гентош, Хмельницький, Бобиков, Бачія, Чорногуз, і їх цікавить, що можуть інші, менш відомі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-10 18:07:58 ]
ТО Ви вважаєте, що тільки на недосконалий вірш можна писати пародію? Направду не дивилася, чи Ви коректували вірш, одного разу мені написали коментар за пару хвилин після того, як вірш з"явився в анонсі, і я за хвилю теж щось поправила, а мені написали дослівно таке " я как акын, что увидел, то и спел".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-06-08 10:31:16 ]
"Милю" и "хвилю" я воспринимаю как нечто искусственно притянутое друг к другу. Подумай сам - миля. И в бинокль не рассмотришь. Я понимаю, что гиперболы имеют место быть в произведениях - особенно таких красочных как твое, но, тем не менее...
Вся строфа, по-моему, в некотором роде, неудачная. Например, трудновато читается ее заключительная строка. "ЙЗР".
Вообще, как мне кажется, это стихотворение достойно поддерживает традиционно юмористическое отношение украинцев ко всему, что происходит. Всем бы народам (хотя таких немало) являть бы такое качество миру. Но не получается. Неужели мир настолько пестр даже в пределах отдельно взятой страны?

Стихотворение читается легко, стихотворный размер


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-06-08 10:33:14 ]
Случайно оборвалась строка. Желающие ее могут дописать или пригнорировать)
Покедова.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-06-08 11:10:50 ]
1 миля = 1.6 км. Це не так вже й далеко. От якби ти сам побував на дикому пляжі, ти б зрозумів, наскільки далеко там видно, чи це нудист іде купатися, чи "тестильщик" :) Але цією милею я хотів вказати, що лірична героїня, яка досить довго наважувалася роздягнутися повністю (аж її супутник згорів на сонці), потерпає, що її наготу, коли вона щодуху мчить до води, видно за милю (наївна - а це й справді так! ;) ).

"Й" можна легко забрати, що я зараз і зроблю. :)

Цікаво, але я нещодавно на іншому сайті під цим віршем отримав коментар, що український гумористична література знаходиться у занепаді. :)

Ех, жаль, що закінчився рядок, так хотілося прочитати, що ти хотів сказати про віршований розмір. Допиши його, будь ласка, якщо не важко, Алексію. Серйозно.

І щиро вдячний за відгук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-08 17:32:08 ]
Я теж щойно прочитала цей коментар, пане Валерію. А ви запросіть автора коменту сюди, хай почитає собі пана Івана, може змінить думку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2011-08-03 14:23:33 ]
Як в тому анекдоті:
"Ты где работаешь?
На нудисском пляже.
Кем?
Нудистом!" =))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-03 14:46:36 ]
То за це ще й платять? :) Адресу не підкажете? - я б влаштувався на літо трохи підробити :)))