ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.04.27 11:45
Час іде скрадливо і неспішно
Хижим звіром, птахом, павуком,
Протікаючи у вічні вірші
І б'ючись об скелі літаком.

Його плин прискорюється звучно,
Не спитавши дозволу у нас.
Тигром невситимим стрімко, рвучко

Вячеслав Руденко
2026.04.27 10:59
Хто постіль розстеляє?
Хміль чи боги?
Вівчар блаженний ?
Мармуру жарина?

Бажання, сенс,
Питоме животіння,
Маяк в молитві

Тетяна Левицька
2026.04.27 10:34
Знайди розраду, де її нема в помині.
В минуле стежка лопухами заросла.
На роздоріжжі рип'яхи і конюшина,
А на бруківці - кропива і ковила.

Ковтають сиві небеса хмарини спілі,
Немов колись зефір місцеві дітлахи.
Покинутих приміщень сходи задубілі

хома дідим
2026.04.27 06:34
гуляти із батьками в парк роззиратися на каруселі на інших людей із дітьми скриньки із морозивом а ще там сухий лід · оркестр із репродукторів виконує щось життєстверджувальне чим не едем але морозива ніколи не досить · роззиратися на газетний автомат 60х

Віктор Кучерук
2026.04.27 05:51
Там немає ні вікон, ні стін,
Ні упертої в небо покрівлі, -
Тільки плач господині, як дзвін,
Б'ється навкруг руїни будівлі.
Там немає нічого уже,
Крім побитої цегли і тиньки,
Які сумно щодня стереже
Від біди збожеволіла жінка...

Володимир Бойко
2026.04.26 23:37
На свято життя абонемент не купиш. Старечий маразм правителів успішно пережив часи СРСР і досі в світовому тренді. Кремлівський медвежатник міняє пуйло на бухло. Заполоханий диктатор міняє клаустрофобію на бункерофілію. Хто панічно боїться ни

Ігор Шоха
2026.04.26 20:41
                    І
Повільно не вмирає Україна
і поки ще воює, то жива,
та марно не міняємо слова
позиченого у поляків гімну,
аби не в’яла слава бойова.
Коли усе покладено на карту,
цей засіб оправдовує мету.

хома дідим
2026.04.26 17:26
хотів би обійняти друзів
яких все менше рік у рік
щось відкладав усе не встиг
сказати
наче би не мусив
повіщо врочити
загин загуба згин
усякий в космосі своїм

Євген Федчук
2026.04.26 17:11
Коли на нас напали москалі,
То багатьом то дивним видавалось.
Вони ж своїми, начебто здавались,
Мов рідні діти одної землі.
Звідкіль у них жорстокість та взялась?
Тож на монголів, іго їх звертали,
Мовляв, від них їх предки нахапали.
Вони ж слов‘яни

Вячеслав Руденко
2026.04.26 17:08
ти знову бігаєш по колу
і бачиш спалах у вікні
який збігає по стіні
в кімнату тиху , захололу
де вже шукає валідолу
рука для серця у борні,

щоб стати враз котигорошком -

Борис Костиря
2026.04.26 13:52
Коли впаду осіннім листям
У суєту, у сонми снів,
Коли нудьга моторним лисом
Увірветься у магму днів,
Коли проб'є жорстоким списом
Прозріння серце у вогні,

Тоді прийди у ці простори

Охмуд Песецький
2026.04.26 11:19
Ще тримається 
ця дивна звичка
думати про втрачене,
обминаючи себе.
А воно чекає на всіх
зі знахідками
у печерах наших помилок,
ні – не зі скелетами 

Вячеслав Руденко
2026.04.26 10:31
Весляр потребує репостів,
Крізь поклик землі забобонів,
Пройдисвіти точного зросту
Йому тут плетуть котильйони.

На юті рожевім – наяди,
Легкі зрозумілі, як полька,
Йому віднайдуть тут розраду

Володимир Невесенко
2026.04.26 09:45
Не стримать років цибатих,
хоч долю скартай саму...
Я знову у цих пенатах,
як декілька літ тому.

Ні смутку, ні сліз, ні горя
і нібито входжу в раж...
Грайливо іду вздовж моря,

Тетяна Левицька
2026.04.26 09:01
В уяві літає жар-птиця.
пір'їни - руді, голубі.
Не спиться, не спиться, не спиться…
Хоч виколи очі собі.

Повітря просякло жасмином,
парфуми люпин розілляв.
З видіння плету павутину

Костянтин Ватульов
2026.04.26 08:34
А місто дитинства шумить соковитим березовим листям,
Де ранішнє сонце пускає крізь нього червоні коралі.
Та ледве трамвая дзвіночок у небо напружено звівся
У кронах круки починають кричати, хоч щойно мовчали.

А в місті дитинства усміхнена мама н
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Чернишенко (1986) / Вірші / Інакша лірика

 До 25 листопада
Нам говорять:
Як самого себе любіте,
Нас навчають
Змалечку поважати старших,

Нас привчають
На могили носити квіти,
Вимагають
Полюбити святкові марші.

Правду кажуть,
Але, ВИТЯГНУВШИСЬ НА ПАЛЬЧИКАХ,
Відчуваю
Як у скроні шалено гупа

Щось червоне,
Щось, від чого нестерпно гаряче:
Що робити
З двадцятьма мільйонами трупів?!




Найвища оцінка Володимир Ляшкевич 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Оксана Яблонська 5 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2006-11-17 08:37:16
Переглядів сторінки твору 5854
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.959 / 5.67  (4.545 / 5.26)
* Рейтинг "Майстерень" 5.160 / 6  (4.459 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.736
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2013.05.04 22:49
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2006-11-17 13:48:20 ]
Сильно! Провокативно! Гостро! Боляче ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Чернишенко (Л.П./Л.П.) [ 2006-11-17 14:11:31 ]
Так! Саме боляче! Я радий, щор ви це відчули! Вірш недосконалий поетично, але він повинен БОЛІТИ! Це його основне завдання. Нехай болить, потім буде легше...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2006-11-17 20:10:25 ]
Це боляче на генетичному рівні, Володимире! Боляче, бо через це пройшли майже усі ми - хай не самі, а через своїх рідних, але так болить ще дужче !


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Владислав Рижий (Л.П./Л.П.) [ 2006-11-19 20:37:27 ]
Явно не носити в торбі на плечах. А, якщо так вже болить, то мстися.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2006-11-20 14:56:17 ]
"6" Все майже зразково відчуто, сказано, - прямо і сильно, на рівні епохи. Щоправда, цифри сильно занижені - з одного боку, жертв червоного терору - від перевороту жовтневого, через громадянську війну, через голодомори і репресії, Гулаги, - не менше 20-30 мільйонів людей, а ще бездарно виграна за 25-30 мільйонів (розпочата СРСР разом із Германією - пактом Рібентропа-Молотова) друга світова війна. Додайте до цього живих червоних мертвяків, що згубили життя - людське своє призначення - прислуговуючи ЧЕРВОНІЙ ХИМЕРІ. :( Тут далеко за 100 мільйонів тягне... А понівечена свідомість і мораль сьогодення - особливо на південному-сході України, і в більшості регіонів Росії?
Так, що в цьому контексті цифра ще значно зросте :(
А світове розширення червоного контексту? До чого "наші" активно приклалися? - так що точніше -

"Що робити
із майже більйоном (мільярдом) трупів?!"



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2006-12-29 11:45:01 ]
Ну, по перше:

"Нам говорять:
Як самого себе любіте..."

Це сказав не той хто влаштував ті "мільйони трупів"
І для чого ви "приплели" Божу заповідь до діянь
нелюдів?!...
Ви кажете щоб я пошукав в цім вірші якоїсь отрути.
Не бачу! Тільки безсиле сичання...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Чернишенко (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-29 11:51:58 ]
От бачте, як воно буває. Ну от бачте, як воно виходить, у свому оці колода...
Сподіваюсь нас розсудить хтось із Майстерень. А ще сподіваюсь, що ми з вами припинимо цю дискусію. Ви - то щось одне, а я - то щось інше. Час покаже, хто є правий, а хто ні...
P.S. Хочби перед Бернсом вибачились...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2006-12-29 12:10:46 ]
Бернса не читав. Я простий "селюк".
Але навіть я здатен зрозуміти що раз
людина взялася за переклад якогось твору
то тому що він відповідає стану душі.
я-б не взявся за переклад того що "не моє"
раз ви те переклали то воно ваше.І вибачатися за те що співставив вас з іншим автором не буду.

СУПЕРЕЧКУ ДІЙСНО ПРИПИНИМО

Бо тих "колод" у нас обох вистачає...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Чернишенко (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-29 12:11:48 ]
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Єрох (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-13 16:34:24 ]
Я читав Бернса. Тільки він писав про Шотландію, а цей вірш про Україну. І ще одне він був справжнім селянським поетом. Не розумію чого Замшанський за Бернса повинен вибачитися?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Чернишенко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-14 08:30:59 ]
Пане Олександре! Ви ж не чули початок нашої гм-гм дискусії з Замшанским, тож чому виносите з приводу неї судження? Мова йшла про ненависть у віршах і те, чи є вона припустимою, і за яких обставин. Пан Замшанский вказав, що у моєму перекладі Прощання Макферсона забагато ненависті, я апелював до оригіналу з яким, боюся, п.Замшанский знайомий не був. Тому й просив вибачитися перед Бернсом. Даний мій вірш до Бернса не має жодного стосунку.
До речі, вам, як любителю поезії Бернса цікаво було б на його сторінці на майстернях. Запрошую вас і всіх інших. Дякую, що завітали. З повагою, Ч.В.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Єрох (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 09:55:15 ]
Дякую за запрошення, але я не розумію англійської...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Чернишенко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 14:57:03 ]
Там є українські та російські переклади...