ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.07.15 13:15
горище
шерехи шашелю чує горище крізь сон
білого павутиння гойдалки в просвіт сонця
труситься потерттю висхлий тютюн над склом
листя його почорніле наче ложа масонська
дах що над головою як піраміда де
є ще можливість стати ступою чи косою
мотлох забут

Борис Костиря
2026.07.15 12:58
* * *
Хай ліпше я не висплюсь і змарнілий
Прокинуся у променях зорі.
Цей світ, такий такий побитий, зубожілий,
Всміхнеться у пробудженій порі.
Такий напівсліпий, заціпенілий
Відтоді, як злетіли журавлі.
Прокинусь я розбитий, занімілий
В пустелі серця н

В Горова Леся
2026.07.15 12:58
Жито
Сідає сонце і у полі тоне,
У житі молодому, що цвіте:
Стебла тонкого не зігнула втома,
Пилку стоїть сіяння золоте.

А стежку мітять де-не-де блавати -
Небесні бризки із високих хмар.
Як дав Ти, Боже, день цей відчувати,

хома дідим
2026.07.15 12:40
* 142 *
найбільш морочить саме те
чого немає поки
й чи буде невідомо теж
й наскільки все це пофіг
у дзеркалі чи просто склі
відбите щось минуле
за чим жалітимеш собі
а всі давно забули

Іван Потьомкін
2026.07.15 12:06
Першоапостольні
Як поєднали їх в один святковий день?
Не були ж друзями вони.
Ба! Найчастіше – сперечались.
Хоча б і тоді, як Павло загостював
В Петра на два тижні в Єрусалимі.
Тай лінію Ісусову врізнобіч повели.
Як і Вчитель, Петро хоч і спокушав
Всевишнього обра

Тетяна Левицька
2026.07.15 11:12
Пісочний годинник
Це ще не все, мій милосердний?
У дзиґарі крихкому — час
На те, щоб вийняти з осердя
Душі: скалки, голки образ?
Здійснити мрії кольорові,
У вірші розчинити сум,
Допоки в пелюстках любові
Я не відчую серця струм.

Роксолана Вірлан
2026.07.15 07:17
Осердя українське
Дивуюся, а може й не дивуюсь,
що є між гару бомбових жахів
сессерівські, потріскані статуї,
що з них ще кракелюр не облетів.

Що межи тих - війни - страшних розіскрень
іще їх видратовує просте -
калинове осердя українське,

Віктор Кучерук
2026.07.15 06:49
Собі
Хоч малорухомий
І втомлює в'ялість -
Ні думки про втому,
Ні скарги на старість.
Ні слова про хворість,
Ні зойку від болю,
Хоча про бадьорість
До Бога вже молиш...

Ірина Вовк
2026.07.15 05:49
«АНАСТАСІЯ: Срібний хрест Адмонта» (продовження 4)
СПАЛАХ П’ЯТИЙ. ПОВЕРНЕННЯ ЛАСТІВКИ За вікном-бійницею завірюха раптом почала вщухати. Дике завивання вітру змінилося на глибоку, заворожуючу тишу різдвяних зимових Альп. Останні зерна піску в годиннику її життя стрімко падали донизу. Боян підвівся з

Мирон Шагало
2026.07.14 21:46
Веселка
Громаддя
гнівне
грозить
громами!
Горить грімниці блиск – палючий жар!
Здається, мить, і встояти ніщо не зможе!
Здається, мить, і все на світі переможе
сліпа озлоба піднебесних кар!

Роксолана Вірлан
2026.07.14 15:09
* * *
Осердна Суть моя - не вперше в тілі -
не вдруге одягаю плоті бран.
Струмую руслом Лади і Сивілли,
непоцуравшись тихого добра.

Земне моє й високе гостювання
між цих людей - межи стрімких дерев -
долиє сили небу, вчине ставні,

Борис Костиря
2026.07.14 13:19
* * *
Прибрали ялинку з центральної площі.
Так смисл оголився безглуздих понять.
Прибрали ялинку, як висохлі мощі,
Як відгомін грізних, запеклих заклять.

Прибрали ялинку... Усе проминає
В потоці ненатлих і згорблених днів.
Я хочу напитись води із Дунаю

Тетяна Левицька
2026.07.14 13:08
Образок
По ограді плющ плететься,
Свічка ладаном чадить.
Стугонить розбите серце,
Не спиняється на мить.
Скрапує сльота рахманно
На скорботний обеліск.
Хрест залізний невблаганно
По коліна в землю вріс.

Ірина Вовк
2026.07.14 11:10
«АНАСТАСІЯ: Срібний хрест Адмонта» (продовження 3)
СПАЛАХ ЧЕТВЕРТИЙ. КОРОНА З ПОПЕЛУ. ПРОКЛЯТТЯ. Голос Бояна впав до ледве чутного, тремтливого шепоту. Старий заплющив очі, наче намагався закритися від картини, яка досі палила його душу вогнем. *** – Ти підн

хома дідим
2026.07.14 10:52
* 141 *
видихнутий цигарковий дим
який розчиняється у повітрі
мовби пучка солі вкинута до окропу
негода імла яка загортає місто
дедалі ретельніше ген
поетичне натхення котре на хвилину
просотує день безнадійно прозовий
що із цього вам чуття на порозі

Віктор Кучерук
2026.07.14 07:25
* * *
У просторім помешканні
Вдвох із кішкою мешкаєм,
Оглядаючи з подивом
Речі ті, що знаходимо, -
Відбуваєм повинності -
Взяти деякі й винести...
14.07.26
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Зі збірки "НОТАБЕНЕ" (2013)

 Літні дні
Образ твору Відласкавились дні полуничні.
Відпишались малинові дні.
І вишневі – драгльовані вишні
Залишили на згадку мені.

Дні смородинові і порічкові…
Літа спілого ягідний смак.
Вже й на липня смаглявому личкові –
Благодатної осені знак.

Застигає-проміниться в слоїчках –
Бурштином – абрикосовий джем.
А в саду – папіровки, як сонечка.
Зріє яблучних днів тихий щем…

07.2010


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-07-08 13:30:00
Переглядів сторінки твору 4634
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.720
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.06.04 16:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-07-08 13:58:18 ]
Ой, пані Любо, як мені сподобалися Ваші драгльовані вишні. І липень зі смаглявим личком! і абрикосовий джем, - це дуже смачно взимку!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вета Лана Де (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-08 14:19:29 ]
ммм, чудовий вірш=) спасибі Вам)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-07-08 14:59:21 ]
гарненько)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-07-08 15:13:24 ]
Стихотворение хорошее - особенно для голодных на овощ, ягоду и фрукт жителей северных областей земного шара юго-восточного полушария.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-07-08 15:35:06 ]
По літньому, Любо! Але треба чекати кваліфікованого комента Зубрія - хто ліпше на цю тему прокоментує?
Сподобалося.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
В'ячеслав Романовський (М.К./М.К.) [ 2011-07-08 15:53:58 ]
Цей Ваш вірш мені вновинку. Хоча... про город було, а тепер до ягід-фруктів пора настала... А вірш - теплий, приязний з невеликою смагою тихого щему яблучних днів, які на порозі (принаймні, білого наливу).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-07-08 16:13:13 ]
Така ностальгійна смакота...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Клюско (М.К./Л.П.) [ 2011-07-08 17:22:11 ]
Гарний вірш, але останній рядок якийсь трохи вимучений.З повагою Анатолій.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ННН ННН (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-08 18:59:06 ]
Вітаю, Любо!
Гарний вірш, і мені сподобався.
-----
Та, на своє нещастя, прочитала його після Іванових пародій, і якогось вірусу набралася ... ностальгійного, на спогади потягнуло і на експромти...
***
Із днів твоїх теплих, літніх, ягідно-фруктових
стікають спогадів меди солодкі, -
як возили студентів завзятих, до всього охочих
у колгоспи - збирати картоплю...

Назву я ті дні "картОпляні",
дні молоді та незабутні.
Не боліли нас спини та ноги намуляні,
і святами були сірі осінні будні.

А були ще дні "кукурУдзяні", -
рябіло в очах від качанів обідраних.
Після тої роботи руки, ноги - як ватяні,
та ввечері - танці до ранку і вино ... відрами!

Але найбільше з усіх днів тих згадую
дні "бурякові" - в листопаді, чи грудні,
як тягнули гаками з землі замерзлої
буряки...
Ох, спогади, спогади...
Які чудові..., чи абсурдні...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2011-07-08 20:54:57 ]
надзвичайно образно і по новому! галицькі діалекти - просто чудо! По нашому - по українськи звучать... Насолодилася смаком літа! Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-08 22:38:48 ]
Таки вчувається "Літа спілого ягідний смак" і додається особливий смак словами з галицьким діалектом - теплий вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-07-09 01:02:27 ]
Дуже приємний у всіх відношеннях вірш. Теплий.
Дуже гарно, пані Любо!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-07-13 22:03:08 ]
Дякую, друзі, за щирі відгуки. Рада, що мої "Літні дні" не залишили вас байдужими, хоч, може, і не всім припали до смаку. Як мовиться: "На колір і смак..." Щедрого літечка вам!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ННН ННН (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-20 00:41:50 ]
Любцю!
Вибач, будь ласка, що похуліганила на Твоїй сторінці. Вірш Твій - чудовий, а мені пригадалося таке...
Та я про інше - всі мої спроби надіслати Тобі фоти виявились невдалими, всі листи повертаються до мене назад...