ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.06.03 07:00
* * *
Вуж плазує на городі
І городину не шкодить,
А ось курка при нагоді
Поклює коренеплоди,
Повисмикує розсаду
І грядки втрамбує радо,
Викликаючи досаду
В тих, що сіє те і садить...

Світлана Пирогова
2026.06.02 17:31
Жимолость (бружель)
Бружель шепоче, бо життю радіє,
Густа куляста яскравіє крона.
Від сонця струменить тепла надія.
Хизується у розквіті фасоном.

У парах квіти в пазухах листочків,
Плоди блакитно-темні із нальотом
І не розгледіти дрібненькі точки.

Артур Курдіновський
2026.06.02 17:10
Чорні квіти
Не відчуваю запах літніх трав,
Пишу рядки про інше тишком-нишком,
Бо червень чорні квіти розкидав,
Засипавши моє холодне ліжко.

Сьогодні поспішають майже всі
Скупатися в симфонії зеленій,
Знайти натхнення в радісній красі -

Вячеслав Руденко
2026.06.02 15:29
...туди, де досить малої крихти...
Покинь-мо нори!- Підемо в гори! -
Долучимо до ніг свічада,
Гарячий подих
В струмки занурим,
Немов у міфи
Про Ельдорадо!
На відпочинку водою змиєм,
Відчувши рятівну підтримку

Тетяна Левицька
2026.06.02 12:51
На смак
Живу минулим, там моє життя
від А до Я, від альфи до омеги!
Від дня народження до забуття
о, де ви, дні мого натхнення, де ви?

Ніколи не корилася вітрам —
плела віночки із маруни, м'яти.
Та тільки душу за любов віддам,

Кока Черкаський
2026.06.02 12:09
Хвазан
Розвелось у нас хвазанів-
Ну просто море хвазанів!
І тепер я часто чую
Їхній, так би мовить, "спів".

Хвазан -птаха наче й гарна,
Та співає ж - аби як.
Не як зовні непомітний

Борис Костиря
2026.06.02 11:56
Самопізнання
Ні, я себе, напевно, знищу
В ночах запеклих, дорогих.
Лікую невмолиму тишу
В кімнатах вигаслих, старих.
Слова сховались і принишкли
У погребах німих, сумних.

Я спалюю себе на вітрі

Ірина Вовк
2026.06.02 10:36
"Єлизавета Ярославна: Сага про любов" (продовження 5)
V. СОНЦЕ З ПІВДНЯ Зима 1043 року сковувала Київ кригою, але серця людей палали від хвилювання. На дніпровських схилах зібрався натовп, бо з півдня, пробиваючись крізь засніжені річкові простори, сунула небачена раніше сила. Це повертався в і н. Біл

хома дідим
2026.06.02 08:43
* 102 *
він вийшов до режиму бога
покинувши вино хліб сіль
сусід вважав його за йога
а сам пиячив той сусід
йому здавалося ще трохи
і стане легко звідусіль
сусід той час привів небогу
стогнав із нею десь в куті

Охмуд Песецький
2026.06.02 07:47
Коли тебе немає
Мої сердечні ув'язнення і спускання на землю з високих веж несвобод не передбачають втеч, а тільки терміни. Рецидивістам "не світить" амністія. Час – і тільки він, є тим механізмом, який спрацьовує для свободи – тихо і без ефектів, які притаманні подіб

Віктор Кучерук
2026.06.02 05:27
* * *
Я міг би загинути вчора
І зараз лежати в труні,
Або в тісноті коридору
Заклякти в останньому сні.
Донині руїни будинку,
Ще теплі від крові й вогню, -
Нагадують кожну хвилинку
Про долю щасливу мою.

Костянтин Ватульов
2026.06.01 19:27
Весна
Полюбляю зелене оточення,
Особливо під промені вранішні.
І удосталь росою намочений,
Задурманений квітом акації.

Ще пройтися стежками охайними
Водночас і тужливо, і радісно,
Де жбурляють промінчики барвами

хома дідим
2026.06.01 17:35
* 101 *
в житті холоднім і похмурім
чогось хотів кудись-там біг
за снами уві снах моїх
і в церкві тільки та премудрість
мене оточували мури
на цім лазурнім небодні
цикуту радили мені
а в перлах порпалися кури

Ольга Олеандра
2026.06.01 15:25
***
У кожній з нас є Щось позалюдське.
У кожному. Без винятків. Й неясно
це Щось несимпатичне і жаске
чи неповторно самобутнє і прекрасне?

Воно у нас танцює? Чи лежить
заховане, зарите якнайглибше?
Не через цю відчуженість сюрчить

Федір Паламар
2026.06.01 14:41
Йошамін
В ім’я вищого Життя, нехай буде прославлене горнє Світло! Блиском укрився я, і Світло засяяло світ. Утри стали поодаль і змовлялися проти мене. (…) Муж, який скинув мене зі свого місця на землю (…) ти знищиш їх (…) Не руйнуй творіння Утр і не проганяй

Тетяна Левицька
2026.06.01 13:44
Порожнеча
Похмурий день у крона прослизнув
і зачепився поглядом за вечір.
Готується до стомленого сну
міських кварталів тьмяна порожнеча.

Сідаєш у намолене таксі,
мене лишивши на бруківці літа.
І наостанок зойкає шассі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Зі збірки "НОТАБЕНЕ" (2013)

 Літні дні
Образ твору Відласкавились дні полуничні.
Відпишались малинові дні.
І вишневі – драгльовані вишні
Залишили на згадку мені.

Дні смородинові і порічкові…
Літа спілого ягідний смак.
Вже й на липня смаглявому личкові –
Благодатної осені знак.

Застигає-проміниться в слоїчках –
Бурштином – абрикосовий джем.
А в саду – папіровки, як сонечка.
Зріє яблучних днів тихий щем…

07.2010


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-07-08 13:30:00
Переглядів сторінки твору 4578
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.720
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.09.16 09:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-07-08 13:58:18 ]
Ой, пані Любо, як мені сподобалися Ваші драгльовані вишні. І липень зі смаглявим личком! і абрикосовий джем, - це дуже смачно взимку!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вета Лана Де (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-08 14:19:29 ]
ммм, чудовий вірш=) спасибі Вам)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-07-08 14:59:21 ]
гарненько)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-07-08 15:13:24 ]
Стихотворение хорошее - особенно для голодных на овощ, ягоду и фрукт жителей северных областей земного шара юго-восточного полушария.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-07-08 15:35:06 ]
По літньому, Любо! Але треба чекати кваліфікованого комента Зубрія - хто ліпше на цю тему прокоментує?
Сподобалося.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
В'ячеслав Романовський (М.К./М.К.) [ 2011-07-08 15:53:58 ]
Цей Ваш вірш мені вновинку. Хоча... про город було, а тепер до ягід-фруктів пора настала... А вірш - теплий, приязний з невеликою смагою тихого щему яблучних днів, які на порозі (принаймні, білого наливу).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-07-08 16:13:13 ]
Така ностальгійна смакота...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Клюско (М.К./Л.П.) [ 2011-07-08 17:22:11 ]
Гарний вірш, але останній рядок якийсь трохи вимучений.З повагою Анатолій.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ННН ННН (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-08 18:59:06 ]
Вітаю, Любо!
Гарний вірш, і мені сподобався.
-----
Та, на своє нещастя, прочитала його після Іванових пародій, і якогось вірусу набралася ... ностальгійного, на спогади потягнуло і на експромти...
***
Із днів твоїх теплих, літніх, ягідно-фруктових
стікають спогадів меди солодкі, -
як возили студентів завзятих, до всього охочих
у колгоспи - збирати картоплю...

Назву я ті дні "картОпляні",
дні молоді та незабутні.
Не боліли нас спини та ноги намуляні,
і святами були сірі осінні будні.

А були ще дні "кукурУдзяні", -
рябіло в очах від качанів обідраних.
Після тої роботи руки, ноги - як ватяні,
та ввечері - танці до ранку і вино ... відрами!

Але найбільше з усіх днів тих згадую
дні "бурякові" - в листопаді, чи грудні,
як тягнули гаками з землі замерзлої
буряки...
Ох, спогади, спогади...
Які чудові..., чи абсурдні...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2011-07-08 20:54:57 ]
надзвичайно образно і по новому! галицькі діалекти - просто чудо! По нашому - по українськи звучать... Насолодилася смаком літа! Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-08 22:38:48 ]
Таки вчувається "Літа спілого ягідний смак" і додається особливий смак словами з галицьким діалектом - теплий вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-07-09 01:02:27 ]
Дуже приємний у всіх відношеннях вірш. Теплий.
Дуже гарно, пані Любо!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-07-13 22:03:08 ]
Дякую, друзі, за щирі відгуки. Рада, що мої "Літні дні" не залишили вас байдужими, хоч, може, і не всім припали до смаку. Як мовиться: "На колір і смак..." Щедрого літечка вам!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ННН ННН (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-20 00:41:50 ]
Любцю!
Вибач, будь ласка, що похуліганила на Твоїй сторінці. Вірш Твій - чудовий, а мені пригадалося таке...
Та я про інше - всі мої спроби надіслати Тобі фоти виявились невдалими, всі листи повертаються до мене назад...