ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.06.11 08:10
Везувій винищив Помпеї
і виноградні вина.
Під порохом жаркого глею
похована причина.
Содом й Гоморру покарали
за блуд і сластолюбство.
Від грізного меча моралі
на пласі гине людство.

Охмуд Песецький
2026.06.11 07:41
Як інакше назвати довге чекання чогось для тебе важливого? Певно, хворобою, яку треба перенести, знаючи, що вона не марна і колись відпустить. Ти ковтаєш казенні ліки у палаті своєї байдужості до всього, що є довкола, і слухаєш лікаря часу. Він лікує мов

хома дідим
2026.06.11 06:54
верлібри дуже навіть
експортний артикул
якщо у тебе є
чого продати
їм
читачам трактатів
молодняку на слемі
панночкам серпанковим

Віктор Кучерук
2026.06.11 05:55
Лисуватий, крутолобий,
У незміннім кожушку, -
Спозарана дід худобу
Доглядає на лужку.
З-під верби спостерігає,
Добре бачачи здаля,
Що наблизилось до гаю
Недосвідчене теля.

М Менянин
2026.06.10 23:58
Нумо в коло йдіть до нас,
раді бачити тут вас.
В ритмі з рухом гучні гуки,
хто зна де ті ноги й руки…

Бубон тут як тулумбас**
грувом*** покриває нас.
Коло витримати в русі

Іван Потьомкін
2026.06.10 21:26
Стільки причин в юдеїв для печалі.
Стільки постів і молитов сумних.
Та все ж не знайдеш серед них
Оту, аби гірке минуле не вертало.
Як зненависть здолати безпричинну,
Одвічну зненависть людини до людини?
Почата Каїном, що так і не розкаявсь,
Як Аве

Ігор Шоха
2026.06.10 19:47
Поки ворог протягує лапи,
порятунок лише в боротьбі.
Святе діло – убити ка*апа
і не так у бою як в собі.

***
Важко бути поетом епохи
де в болоті зав’яз криголам,

Артур Сіренко
2026.06.10 19:19
Час квітучих чилійських суниць
Зачинені всі двері крамниць:
Вітер зітхає –
Щось шепоче про човен
В зеленому морі вишень,
А може про крихітку
Яку звуть Нетреба.
Рахую свічки-зірки

Костянтин Ватульов
2026.06.10 19:10
Господи, ти ж говорив, що все забудеться,
Замолиться, заспокоїться, завершиться тризною,
Але уважно поглянь на мої руки:
Жодних відбитків від обручок,
Шлейфів шрамів та ліній життя.
На обличчі сонмище зморшок,
У відцвілих очах жодної сльози,
Бо ча

Тетяна Левицька
2026.06.10 18:21
Напевно, що ти не така, як усі,
і маєш на все — незатьмарений погляд.
Що коїться у потаємній душі —
не знає ніхто, окрім чуйного Бога.
Ти любиш повторювати: «Не така!»
Так! — Зіткана з ніжної квітки і криці.
Образи прощаєш, та підла рука
не

Артур Курдіновський
2026.06.10 17:20
Вся голова - у творчому процесі!
Ким стати - щось ніяк я не збагну.
На світі так багато є професій,
Але з усіх я оберу одну.

Відважним буду, героїчним, сильним!
Я впевнений, що вірний шлях обрав.
Завжди спостерігатиму я пильно,

Борис Костиря
2026.06.10 13:35
Хтось уривається в буття
Спокійне, виважене, тихе,
Прискорює серцебиття
І будить призабуте лихо.
На струнах суму й каяття
Долає він підводні рифи.

Хтось уривається у сон,

Віктор Кучерук
2026.06.10 06:20
Мляво позначається на ранок
Навкруги притихлої соші, -
Звуки кроків никнуть у тумані
І гучніші порухи душі.
Наодинці з власними думками
Сіпаюсь, шалію і мовчу, -
Тиша вперше впала поміж нами,
Бо всього траплялось досхочу.

Борис Костиря
2026.06.09 19:11
Запорошило всі мости,
Запорошило всі дороги
В краю мирської суєти,
В краю надії і тривоги.

Запорошило де-не-де
Самотні острівці свободи.
Так лютий деспотизм гряде,

Олена Побийголод
2026.06.09 13:34
Михайло Свєтлов (1903-1964; народився й провів молодість в Україні)

Каховка, Каховка, гвинтівка-болтовка,
лети, вірна куле, як слід!
Іркутськ та Варшава, Орел та Каховка –
це віхи, де був наш похід.

Гриміла атака, дзвеніли шрапнелі,

Вячеслав Руденко
2026.06.09 11:33
Надміру сяють кігті ніг,
Але між іншим-
Не бійтесь стримати свій сміх
Над днем найліпшим,
Над невагомим кришталем
Між аберацій ,
Де в нитях променю висить
Крихкий Горацій.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Рудокоса Схимниця (1976) / Вірші

 *** (Наталі К. ... і собі)

...Я беру в руку біль,
щоб нарешті розбити вікно.

Оля Лахоцька

Біль пронизує зиму - наскрізно - до спазмів у серці,
Не відводжу очей, бо жадання святі во гріху...
Наше танго вогню розірвалось на сотні інерцій
І розвіялось іскрами шалу по долі шляху.

Помережана зорями ніч підливає мартіні.
Та хоч пий, хоч не пий, захмеліти не вдасться однак.
Як у шати, – Принцесо, Вам личить! – загорнута в іній:
Філігранна оздоба душі чи самотності знак?

Я повірила вітру – вірнішим здавався од тебе.
Віддалася я сну – так химерно на серце він ліг…
Розгубила ромашка пелюстя-слова. Тільки лебідь,
Чорний лебідь, як осуд, як вирок і плата за гріх.

Малахітом очей задурманена з власної волі,
Плач, наївнице, плач – твої сльози для світу лиш сіль.
Роздоріжжя приречень у межах означених ролей
І цей пахощ… дитинства примара солодка… ваніль…

Залишаю собі спомин любощів, марення свята.
Відшліфую карати, коштовний створю самоцвіт.
Я шалена така – не як всі – так за віщо ж розплата?!
Серед літа і маків долоні пронизує лід.
27.07.2011

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-07-27 23:36:52
Переглядів сторінки твору 12954
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.848 / 5.5  (4.901 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.924 / 5.7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.742
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.03.04 13:12
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-07-28 10:49:45 ]
Ой, вибачте мені, будь ласонька! Я не хотіла, не знала. Хто мене за руки смикав писати?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-07-28 10:50:30 ]
Схимнице, пробачте!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2011-07-28 10:54:24 ]
Мар"яночко, та чого Ви так... я ж не про це - мене просто є кому зустріти... у кожного своя доля. просто треба вміти жити і радіти життю... воно, попри все - прекрасне!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-07-28 12:29:39 ]
Як завжди - почуттєво-штормово! Глибоко і шалено! І колія що треба! З поверненням!(?) Я би в третьому рядку знизу замість "створю" порадив "найду". Файно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2011-07-28 17:40:04 ]
дякую, Іванку)
про "створю" подумаю і, може, таки створю))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-07-28 17:19:43 ]
Філігранна оздоба душі...
Пронизливо до болю.

А слово "пахощ" буває в однині? Я думала, що є тільки "пахощі" (так як "любощі", "пестощі" і т.п.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2011-07-28 17:37:32 ]
ПАХОЩ
-у, ч. і ж., рідко. Те саме, що пахощі.
З ціложиттсвого ждання
Ти смерть на кілька літ відтрутив,
аби почути пахощ рути
і в неї впасти навмання —
з усіх розлук — на обакрай
Вітчизни — і яви, і мрії. (П-2:19).

це рідкісне слово, в сенсі маловживане. Але таки існуюче.

Дякую, пані Любо, до ваших порад дослухаюсь особливо трепетно:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2011-07-28 22:13:11 ]
Я так вірила серцю, а воно мене зрадило всоте,
Шал чуттєвих інерцій проминув, наче літні дощі,
В прірву фальші зірвались всі слова, що колючі на дотик,
Недопита любов... незагоєні стигми душі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2011-07-29 12:08:35 ]
отож...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2011-07-28 23:51:10 ]
Сильно. Знаково. Боляче. Повніше відпишу згодом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2011-07-28 23:58:31 ]
Не плекай отой біль,а збери у вологе намисто, загорни у хітон із обіцяних слів і образ. Відішли в далечінь - понад гори, поля, понад місто, аби серце твоє ожило і очистилось враз.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2011-07-29 12:17:06 ]
якби ж так можна було робити у житті - отак - легко і граційно. і без болю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2011-07-29 12:49:14 ]
На те вона й Душа, на те й жива, навіть коли болить. Але я знаю, що ви вмієте бути пристрасною до щастя. Одягайте самоцвіти, вони вам личать, як нікому! :)

Дуже гарна поезія - справжня, жива!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2011-07-29 14:25:55 ]
дякую, бо я трохи сумнівалась, чи повертатися - давно не писалось...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-08-03 16:45:21 ]
Дуже складно (складочок до складочка) вiдписано, але дещо менi не пiшло
Зима&чорний лебiдь - не сприйняла.
Згадуэться КВНовське
А белый лебедь на пруду прочертит попой борозду
И всех имеет он ввиду в своем прудуууууу...
Сподiваюсь що у вас гаразд почуття гумору, бо ображати Вас зовсiм не хотiла


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2011-08-03 18:15:12 ]
та най уже той лєбєдь па прудуууу...))))
іншим разом напишу про папугу або страуса;) і африканське літо - буде гармонійніше)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-08-03 18:01:51 ]
От що, Схимнице: вірш п'янить набагато сильніше від мартіні :), та поки ще остаточно не захмеліла, скажу, що треба було б вирівняти наголос у "віддалАся". Багатобарвно, але не строкато. Насичене, близьке мені. Цьом


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2011-08-03 18:17:33 ]
от за що я тебе люблю, Свєтік, - так це за конструктів і канкрєтіку!!! Виправляю. А мені оце навіть в голову не прийшло: зовсім здіалектувалася я...(