ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.10.08 09:45
що сказати що написати друже
чи дістались ми суті й тиші нарешті
або нами оволоділа байдужість
хоч ми і продовжуєм вештатись
цими вулицями та майданами
веселощами у примарних мандрах
чудуванням чуттєвим у розкошах
бодай на хвильку отож-бо

Вячеслав Руденко
2026.10.08 08:44
Погляд повен муки, а кругом — полин,
А кругом сукуба непроглядна тінь.
Мерехтливі перла в косах між рамен,
Губ нерідних, мертвих обраний домен.
Вівчареві місяць сяє над грудьми,
Провіщає ранком справжнє рази три.

Цвинтар біля греблі тихий і чужий,

Віктор Кучерук
2026.10.08 07:29
Заховалася в гущі туману
Тьмяна постать висока твоя.
Залишилося в серці, мов рана,
Повне ясного світла ім'я.
Час стирає деталі та риси,
Забирає у вирій літа, -
Я благаю тебе: озовися,
Розімкни жданим словом уста.

Ольга Садкова
2026.10.07 23:29
Залишилась хата самотиною
на поталу хижим ворогам,
стала передчасно вона сивою,
на глумління кинута димам.

Тіло їй поранено осколками.
Вікна, ніби очі без зіниць.
Розтинає небо понад Конкою

Артур Курдіновський
2026.10.07 19:40
Жовтневий день дістав свої пуанти.
Коли дощі почнуть сумний балет,
Самотнім стати може навіть Данте,
Уперше не допише свій сонет.

Втомилися виносливі атланти,
Десь непримхливий гине очерет.
Які для долі знайдуть варіанти

Світлана Пирогова
2026.10.07 18:07
Шипшина достигає в тиші листопаду,
П'є залишки тепла із вицвілих небес.
І знає: все минає - біль і час чудес.
Вона вже не шукає весняну розраду,

Крізь голі колючки і рани є принади,
Дух визріває попри сутінки і стрес.
Шипшина достигає в тиші лист

Тетяна Левицька
2026.10.07 15:20
Багряний плющ і жовті клени
сумують в сутінках черлених.
На бузиновому причілку
не видно ні джмеля, ні бджілки.
Город врожай віддав господі,
твердінь небесна хмари родить,
паливода блукає ревно
у білосніжних хризантемах.

Борис Костиря
2026.10.07 14:41
Нехай минають ця сльота,
Сюїта зливи, фуга вітру.
І буде чиста, як сльоза,
Поема істини і віри.
Ми крізь багнюку пропливем
До чистих берегів свободи.
Не треба інших од, поем.
Шукаємо крізь вічність броду.

Ігор Терен
2026.10.07 11:37
Граматика – моя коняка
і це не заперечить Даль.
В поезії я з’їв собаку,
якій на виставці, в подяку,
мені вручили би медаль.

Мене і бджоли не кусають,
і осам я не до смаку...

Віктор Кучерук
2026.10.07 06:49
Немов на нитку чисті перла,
У ряд нанизую слова
Про те, що щирість не померла
І віра в щастя теж жива.
І кожен звук, і кожна фраза
Тримає в пам'яті тепло
Тих гарних днів, коли нам разом
Повсюди сонячно було.

С М
2026.10.06 23:23
Старий розповідав казки

Мідник, що у грозі, самотній
Розчистить безнадійно
Листя на землі
І сім каменів побачить
У сьомім домі знайде дружній захист
Й переміни, що без наслідків

Іван Потьомкін
2026.10.06 22:32
Не зуздрився,як Сталіна і Арафата пережив,
Не кажучи уже про Леніна та Гітлера.
Хотілося б і Путіна-народовбицю пережить…
До віку Черчілля, знаю, не додризать.
Тим паче з дозою коньяка чи віскі
У ґроні товариськім, звісно.
Та хочеться, аби в життєву

Ольга Садкова
2026.10.06 22:14
Наснився поетові недописаний вірш. Щербатий, той вештався околицями. Ніде його не приймали, бо недовершений. Знесилений притулявся до брудних стін, грівся після безхатьків біля невичахлих вогнищ, котився за вітром невідь-куди. Страждав і мріяв про білосні

хома дідим
2026.10.06 22:03
натуралісте
йди в дива
і видива осоння
де листя облітає із дерев
у сірій зоні
чи у мертвій зоні
яка різниця хто
і чим живе

Мирон Шагало
2026.10.06 18:46
Там, де щезнув гамір міста,
де притишується крок,
осінь бавилася з листям
в лапанки поміж гілок.
Там, де вечорові тіні
вже вдягаються в сатин,
ті барвисті гри осінні
загубили часу плин.

Борис Костиря
2026.10.06 13:59
Пам'яті Віталія Коротича

Самотній патріарх прожив у лісі
У роздумах в наближенні зими.
Він відчував неподоланність висі
І обриси нової Колими.

Колись він був трибун, глашатай, лицар
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Долик (1965) / Вірші

 Софіївське копитце
Неправда, що нема - немов оргазмів,
чекаєш віршів, та не те, не час:
ще - посуд мити, ще - колонка гасне,
ще огірки солити.... а Пегас
копитом вдарив скелю - і з копитця
водиця ллється - я її пила
у парку, де очима бачить серце...
Привіт, Пегасе! Я - сама прийшла)))




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-08-09 15:44:45
Переглядів сторінки твору 6098
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.208 / 5.5  (5.082 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.027 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.808
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.08.01 01:53
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2011-08-09 15:50:12 ]
Пане Іване Гентош! Чекаю на Вашу пародію!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-09 16:24:24 ]
А поки Іван десь вештається, тут вже інші пародисти приперлись: "Вы нас не ждали, а мы приперлись!" :)))
Тож, поки Ви чекаєте, розбавлю Ваше чекання своєю пародією. :) Прошу прийняти її з гумором, Любо, і Вас і пана Івана:

http://maysterni.com/publication.php?id=65334


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2011-08-09 21:38:52 ]
О, Валерію, Вам вдалося!!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-10 07:50:26 ]
О, Любо, а як мені приємно, що вдалося! ;)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-09 16:14:29 ]
Інколи роботи повно, а тут той Пегас приперся...Все покинув, взяв папір, олівець і до рим...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2011-08-09 21:39:39 ]
і ніде не дінешся - мусиш пильнувати вперту коняку))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-08-09 16:29:23 ]
Ваш вірш нагадав мені роздуми одного друга, що до написання вірців. Він приводить досить брутальне але вкрай точне порівняння самого процесу творчості та її результатів.
отже він каже що написати вірщ це яксходити в туалет:
це може бути легко або із зусиллями, велика поема або маленький катрен. Потяг до творчості може бути регулярним або не регулярним...
бувають вгалі значні перерви, а буває пишеш за столу і не встаєш, проте це скороминуче )
Отак...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-09 16:33:06 ]
Цікавезно! А що, напевно, щось у цьому таки є! А якщо підкласти якесь солідне наукове підгрунтя, то й Шнобелівка не за горами!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-08-09 16:40:31 ]
Я йому передам ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-09 16:46:52 ]
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-09 18:50:42 ]
як пишеш і з-за столу не встаєш, не довго й померти... )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-08-09 19:07:26 ]
У 21 першому столытты выд проносу не померають ))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-10 07:52:50 ]
Олю, а Ви не читали листи Олександра Пушкіна? Там у нього є один вираз про те, що йому було, коли він довго не вставав з-за письменницького столу :) Не чули?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-08-09 18:31:34 ]
Класссссс!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2011-08-09 21:40:19 ]
Дякую, Софійко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2011-08-09 23:50:32 ]
Любцю, то все добре, але той Іван???!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-08-10 15:35:48 ]
Вітаю, Любо! Я як чую "Софія" чи "Софіївка" ( а тепер вже і "Софіївське") - то так радісно стає на душі... Файно написано, люкс! Легко, жартівливо, весело і ніжно-ностальгійно... "У парку, де очима бачить серце..."
І дякую за запрошення до пародії - грація. Я - Presto!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-08-24 09:17:12 ]
Гарно так))))))