ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олена Лоза
2022.01.24 13:18
Ода Харкову (Місто)
Сяє вогнями ledo вечірнє місто.
Сотні машин біжать, наче кров по венах.
Маєш життєве кредо?
Цьому таксисту байдуже в кедах ти,
Чи на лабутенах.

Місто немовби вбралось в яскраві шати,
Вабить заможним лоском, святковим блиском,

Нічия Муза
2022.01.24 12:46
Не моєму соловейку
Якби ми знали ще маленькі,
що нас недоля не мине,
любила б я не Євтушенка
і малював би ти мене.

Тоді палітрою веселки
сіяло б личко чарівне...
була б я сонечко ясне,

Ігор Деркач
2022.01.24 12:43
Оновлені сюжети
Неуловимі ті сюжети,
що розлучили нас, коли
тебе цікавили поети,
які дорослими були.

А я ще не писав сонети,
коли амури-янголи
у небі виткати могли

Тетяна Левицька
2022.01.24 11:48
Тільки я і в полі маки
Тільки я
і в полі маки," —
не про мене, мила.
Скільки пам'ятаю заки,
матері годила.

Біль чужий на плечі кволі
не боялась брати,

Віктор Кучерук
2022.01.24 07:56
* * *
В невеселому світі
Не скорився журбі,
А навчився радіти
Незрівнянній тобі.
Десь події трагічні
Крають кулю земну,
А я думаю вічно
Лиш про тебе одну.

Тамара Шкіндер
2022.01.24 07:56
Заметіль жбурляє снігом у вікно
Заметіль жбурляє снігом у вікно.
Ласиці виблискують узором.
Розстеляє січень полотно,
А мороз підтримує дозором

Таємницю казки цих зимових днів.
Під снігами журиться калина...
Червоніють груди снігурів.

Олександр Сушко
2022.01.24 07:49
Моя берегиня
Ми з жінкою, звично, чаклували. Баба Гарбузиха сиділа зопрілим опеньком на дубовому стільці, закотивши очі під лоба. Хвороба у неї і справді була страшною: на носі вискочив чиряк. І такий болючий, що йой! А все тому, що її цюцько зі вдячності за індичу ко

Микола Соболь
2022.01.24 06:32
Весняночка
Не бідкайся на зиму, все мине.
Кульбабки змінять біле покривало
і сонечко всміхнеться, ніби знало:
час повертати до життя земне.

Напоїть соком пагонець бруньки,
струмки довкіл синиць переспівають…
Прийшла пора зеленого розмаю,

Ярослав Чорногуз
2022.01.23 20:21
Зима і кохання
Зима, зима — розкішниця білява,
Немов красуня у пуховику.
Побілені дерева величаво
Стоять зігріті в заморозь таку.

І справжня казка завітала в гості,
На дубі — листя жовтого мазки.
І жваве птаство в сірій високості --

Сергій Губерначук
2022.01.23 20:08
Нащо мій біль ти приспала
Нащо мій біль ти приспала
під колискову зорю?
Знати б, куди ти сховала
зброю безжальну мою.
Куплений лагідним словом
десь поміж ночі і дня
спав я, осяяний дивом,
геть відпустивши коня.

Євген Федчук
2022.01.23 19:52
Легенда про річку Мертвовод
Над річкою в долині між кущів
Пала багаття. Хлопці молодії
Навколо нього на землі сиділи.
Вогонь собі тихесенько тріщить
Та іскрами бува навкруг кидає.
А хлопці вже втомилися, мабуть,
Розмову тиху перед сном ведуть,
Про враження свої розповідають.

Микола Дудар
2022.01.23 11:29
***
Навпопічки… навприпічки… напочіпки…
Я твій боржник, любязне заморочення
Хай кимось навіть все це наурочене,
Штовхатимусь з тобою неохоче я…

Куди мені до вашого суцвіття вже?
Тим більше, не до цього, не осилити
Чекатиму у снах своїх просвітлення

Ігор Шоха
2022.01.23 08:42
Карточка з неба
Живу чи доживаю – все одно
буває давнє оживе наразі
і як у спіритичному сеансі
переглядаю з друзями кіно.

Така була напевне їхня карма,
коли ще готувались у політ,
а нині вже ніяка телеграма

Микола Соболь
2022.01.23 06:21
Поезія зимового ранку
Коли німує білий світ
перед зорею у морози,
буває прочитає лід
поезію свою чи прозу.
Стою на березі ріки,
нових чекаючи куплетів,
а крига шепче залюбки
після есе свої сонети…

Віктор Кучерук
2022.01.23 05:03
Вічна мрія
Поки місяця усмішка
Не зникає за вікном, –
Полежу іще хоч трішки,
Позіхаючи ладком.
Втішно мружачись, помалу
Стану згадувати сни
Ті, що спокій прикрашали,
Ніби груди ордени.

Микола Дудар
2022.01.23 00:42
Жартівливе.
Іду собі до тіточки Ганусі.
Наспівую про літочко нескоре.
На ранок я навряд чи повернуся.
Прямісінько, рівнесенько як вчора -
Гулятимо і питемо… Любязно
Капусточка заправлена в цибульку.
Всю нічку буду я у ролі в’язня -
Погодиться якщо вернути дулю
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

віктор Зозуля
2022.01.16

Ольга Буруто
2022.01.12

Олександр Осмолович
2022.01.04

Вероніка Кабарчук
2021.12.28

Ольга Малишко
2021.12.04

Саша Горбач
2021.12.02

Бо вічнавічний
2021.11.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Наталка Янушевич (1974) / Вірші

 Мамі приреченої дитини…
Не слухай їх.
Тобі не буде легше.
Не буде «якось» і не буде «краще».
Так хочеться чкурнути десь далеко
І залишити всіх напризволяще.
Нехай плетуть своїми язиками
(В чужих розпуках звично копирсатись.)
Ніяка чакра і ніяка карма
Не перепише те, що вже позаду.
Ти мусиш йти тунелем безнадії,
Коли завмер на вдиху весь твій кисень.
Віднявши в себе право на падіння.
Без розпачу. Без жодних компромісів.
Тунель колись мине. І буде поле.
А, може, ліс. Щоб тільки просто неба.
Ти мусиш йти вперед без меланхолій –
Дитячі очі дивляться на тебе.


21/08/2011





• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання
• Зв'язок із адміністрацією
Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-08-21 23:28:51
Переглядів сторінки твору 3507
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.945 / 5.5  (4.955 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.862 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.755
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.01.19 01:04
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-21 23:51:36 ]
Ви талановита.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Янушевич (Л.П./М.К.) [ 2011-08-22 07:44:20 ]
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-22 00:23:42 ]
"Дитячі очі дивляться на тебе"
І флюїди їхнього погляду
Вриваються в твої легені
Молекулами кисню...

Наталю! Не зупиняйтесь!.. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Янушевич (Л.П./М.К.) [ 2011-08-22 07:44:46 ]
Не зупинятимусь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-08-22 10:17:16 ]
Аж мороз по шкірі від цього вірша. Настільки тонко ви перейнялись і зуміли передати оцю безвихідь, з якою треба йти через життя тій матері.
З повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Янушевич (Л.П./М.К.) [ 2011-08-22 14:15:29 ]
Спасибі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гуменюк (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-22 13:47:10 ]
нехай Господь благословить ваш шлях, а вірш вказує, що ви сильна і мудра людина


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Янушевич (Л.П./М.К.) [ 2011-08-22 14:15:10 ]
Дякую. У моєї колеги народилась хвора дитинка. І це на все життя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-22 15:44:33 ]
"В глевких провинах предків копошаться".
У цьому рядку, ІМХО, страждає милозвучність за рахунок збігів приголосних. І невже у предків були самі провини - тим більше, глевкі? Можна було б написати "І у провині предків копошаться". Дієслово, ІМХО, віддає духом русизму, бо в українській мові є "копирсатись". Але, як я бачу, ситуація безвихідна. Причому, і тематично, і лексично. Як Ви розумієте, я не рекомендую, а ознайомлююсь з Вашим лірично-нерадісним твором.
Може, не варто було б писати про сумне? Нікому легше не стане. Це не той випадок, коли спільний сум трансформується у радість.
А у Європі будь-які відхилення від нормального розвитку плода діагностуються ще задовго до народження. І робиться відповідна медична процедура.
Не хочу у ту Європу зазирати, а виходить так, що варто. Бо у нас період занепаду на тлі майбутньої Олімпіади та будівництва нових доріг та транспортних розв'язок. Це для того, ІМХО, щоб народ менше замислювався над головною розв'язкою - своєї долі.

Творчих успіхів, гарного настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Янушевич (Л.П./М.К.) [ 2011-08-22 16:42:44 ]
Дякую-дякую. Поки залишу так, як є.
Стосовно поштовху до написання. На жаль, не можу обговорювати це в коментарях. Але якраз через халатність лікарів сталось невиправне.
Вірші ж - як настрій - бувають різними. В моїх ітак забагато оптимізму, як на 37 років. Не написалось мені щтучно, а чи припало вам до душі - інше питання. Зрештою, не може всім подобатись.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-22 16:54:00 ]
Жодного слова чи натяку на те, що щось не подобається чи не припало до душі, не було.

Творчих успіхів і гарного настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Янушевич (Л.П./М.К.) [ 2011-08-22 19:43:41 ]
Прошу глянути.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гай (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-22 20:57:39 ]
Важка тема, тому і проймає до глибини душі. Хай Господь допоможе Вашій колезі...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лара Ла (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-23 01:11:32 ]
Дуже сподобалось!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Степаненко (М.К./М.К.) [ 2011-08-23 19:05:17 ]
Душевно...