ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Сидорів (1960 - 2020) / Вірші

 Лімерики надвечірні

25.08.2011

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-08-25 15:36:35
Переглядів сторінки твору 2972
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0.808 / 5.5  (7.789 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Лімерики
Автор востаннє на сайті 2020.12.06 21:35
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-08-25 17:05:19 ]
Вінницю особисто перевіряли?
:))
Класні лімерики. А головне - не настільки "кровожерні", як попередні...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-08-25 18:30:45 ]
То така тематика. Завтра може бути інша.
Мені після свята радісно. У когось, можливо, болить голова, а мене - ні. А здоров'я - це настрій. І держава - це теж настрій.
Від Княжичів до серця України - Києва, пряма дорога з новою напівкільцевою розв'язкою.
Запрацювала і друга половина Дарницького шляхопроводу.
Азаров каже, що ці копійчані позички МВФ (на які він дуже розраховує) Україні не потрібні. Сама вже зміцніла настільки, щоб давати іншим.
На Хрещатику учора влада давала святковий концерт. То дрібниці, що у деяких співачок обличчя не першої свіжості, а всенародна радість нагадує іншу - оту, під прапорами на вудлищах.
20 років... Скрутити б їх взад...
Вінницю не перевіряв. Але в ній буваю. А чомусь не перевіряв. Невже помиляюсь?
З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-25 20:08:10 ]
Гарний вірш. Ось, що не сподобалось (субєктивно, на емоційному рівні), то це трансвеститне заримування м."Сокаль": хіба не було іншого якогось належного, більш вирогідного для цього міста? Бо м.Сокальне інше місто, яке не годиться НМСД для такого жарту...
:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-08-25 21:30:56 ]
Так, Костянтине. Радянськими "Катюшами" це місто було зпалено до стану попелу. Уперше горів ракетний фосфор. Гітлер був у розпачі, але його ніхто не х'тів чути. Це героїчне місто.
Деяких політиків і партай-геноссе теж спочатку бояться, а потім ігнорують.
Сила перемагає.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-08-25 20:50:21 ]
У Вас талант... І нащо Вам ці забавки?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-08-25 21:39:17 ]
Я вкотре чую про свій талант, а все одно не звик.
Дякую.
Та я не хочу його являти, бо, НМСД, його немає, а є тільки я - людина, яка щось вміє, і всього потроху. Завтра копатиму картоплю. Вона якраз увібрала усе - і вологу, і ультрафіолети сонця. Дозріла. А я - ні.

З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-08-25 21:47:03 ]
Як не привітати талант, який забавляється!!!)))
Сам, хоч не талант, а забавився...А чому б і ні. Можна ж попробувати себе у різних жанраж, а не тільки сонети строчити, чи патріотику гнути. Зробимо і те , і друге якось іншим разом. А зараз - веселий настрій, файний гумор...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-08-25 22:00:56 ]
А все одно це - не привід радіти.
Вони здаються класними.
Та смішними - щоправда, не всім і не дуже, але чому б не посміхнутись?
Поетичні п'єро бувають смішними, а занадто серйозні гамлети - не менш такими ж...
та все одно щось треба обирати.
А потім виглядати смішним або занадто серйозним :)

З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2011-08-26 09:08:10 ]
Доброго ранку, шановний Гаррі!
:-)
Я трохи Вашого хліба лімеричного погриз. То Ви вибачайте. :-)
А що у Вас талант - я давно казав. І добре, що він різнобічний - від гумору до духовних віршів. Бо однобокість - прояв звуженості світогляду.
:-)
З повагою...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-08-26 09:29:40 ]
О як...
(Кокетливо) Не знав я про талант. А оце чую вдруге. Дякую.
(По-діловому серйозно). Оце коситиму картоплиння, а потім мотоблоком вивертатиму картоплю. Ото талант - пристосувати мотоцикл для цієї тонкої роботи. Коситиму звичайнісінькою косою, а серпом допомагатиме сусід. Це його мотоблок. Потім обідатимемо. І це талант - набратись так, щоб співалося з обідньої пори до глупої ночі, а вранці щоб голова не тріщала, як стиглий кавун.
А лімерики я додаю, бо коли працюєш, то обов'язково повинна працювати і голова, бо нею треба не тільки їсти, а і метикувати, і творчо розвиватись.
Я не бачив Ваших лімериків. Зараз подивлюсь.

З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-08-26 10:30:43 ]
Файно, Гаррі! Я думав, що Зубрій скаже, що лімерики на ПМ як делікатес в кулінарії, але він почав про талант. То я долучаюся і нагадую ще про неабиякий талант коментатора (не футбольного). Маленькі несуттєві (а може і невірні) зауваги. В передостанньому лімерику, як на мене, "лінивість" - не найкращий варіант. Ну і про Сокаль замінили би... Ви там краль не бачили... А жаль.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-08-26 11:36:43 ]
А для вар'єте (мій ЛГ тільки що цікавився у вінничанина) потрібні були високоногі дівчата-кізки без деякої частки твердих моральних і високих фундаментів своєї поведінки. І щоб усі мали театральну, або, як мінімум, танцювальну освіту.
Ото і шукає.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-08-26 12:05:35 ]
Мене важко захвалити, бо для того, щоб я почав пишатись, мені кількох схвальних слів замало. Для цього потрібна масштабність. Можливо, якийсь бенефіс. Та я не ювіляр і не небіжчик, то чи є привід мене нахвалювати? Особисто я себе не вважаю талановитим, а здібним. А ще - винятково толерантним і уважним до порад, подяк, уваги та зауважень.
Вказані Вами рядки я перевірив. Мені вночі мерехтіло в очах від кабачків, а лімерики я дописував саме вночі, розмістивши їх у часи надвечір'я. Вони з кожним днем будуть ближчими, бо годинники цього року ми не переводимо. Нарешті дочекались. Бо куркам і півням ідеї цих часових пересмикувань не второпати.

З повагою і подякою,
Г.С.