ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2021.04.20 05:47
Питання руба ставить нам життя,
Підсовуючи жмут проблем на таці.
Хто ліпший: піп чи юна попадя?
Нога жони, а чи стегенце паці?

На перший погляд у дилемі цій
Немає глузду. Та копніть поглибше!
Жона гавкуча - щастя у руці,

Микола Соболь
2021.04.20 04:59
Пам'ять устеляє дим,
скільки всього не збулось –
дитяче стало чужим,
сковує серце мороз…
Дні вигорають до тла,
ночі коротші за мить…
Хочеться трішки тепла
маминого, аж кортить.

Віктор Михайлович Насипаний
2021.04.19 23:47
В класі нині шум і галас,
Тягне руку Таня:
- Ми по темі сперечались,
В мене є питання.

Що буде, якщо узяти
Курці, що неслася,
І до курячих підкласти

Ірина Вовк
2021.04.19 19:26
Плаче дощ, не по-весняному, гірко –
ховають моїх давніх знайомих,
любих моєму серцю довгожителів,
чарівників Слова, заклинателів вітрів-буревіїв.
Гей, Свароже Великий, відкрий свої луки зелені,
освіти Душам правим, відлетним
шлях до Вічного Світла.

Олександр Сушко
2021.04.19 16:53
Хто має совість - той іде і платить,
А хто халявщик - гамає за так.
Я сам у цьому, сестри, винуватий,
Роздарував усе. Дурний простак.

Тепер біда. А красти не умію.
Пісні та вірші - ось і весь навар.
Хвороба підла влізла чорним змієм,

Юлія Івченко
2021.04.19 09:57
наліво - пістолети направо – кулемети…
страшна війна кривавить та спопеляє край !
час струшує з чола колишні еполети,
бо ж кожен день – борня а кожен син – відчай!

це скільки вже століть знов заступа на горло
звіряча тінь орди та глушить мови гро

Віктор Кучерук
2021.04.19 07:25
Ані танка, ні ракети,
Ще і пороху катма, –
Лиш за кількістю поетів
Нині рівних нам нема.
Наших віршів терикони,
Від Луганська до Карпат, –
У незламній обороні
До загибелі стоять.

Микола Соболь
2021.04.19 04:48
Послухай, шелестить як очерет –
адажіо вкраїнської природи.
Присів надвечір стомлений поет
там, де русалки водять хороводи.

Зійшлися мавки круг його душі.
А виманити? Де пізнати чари?
Звиваються наяди, як вужі,

Ярослав Чорногуз
2021.04.18 20:19
Як на картині Сурикова* ніби -
Розкажуть про Суворова вони -
Мостом коротким з’єднані ці глиби -
Що через Альпи перехід здійснив.

Долає гори армія солдатів,
Фельдмаршал на коні із ними там.
Доводиться униз усим стрибати...

Євген Федчук
2021.04.18 19:37
Микола довго вовком на козаків дивився,
Ніяк похід до Криму пробачити не міг.
З Максимом теж не скоро з-за того помирився,
Неначе той був винен в поході більше всіх.
Ловив постійно вісті найменші з України,
Все сподівавсь, що раптом щось станеться-та

Микола Соболь
2021.04.18 17:14
Солов’ї не прокинулись в гаю.
Ще туманом окутаний ранок.
Босоноге дитинство згадаю.
Вийду кави попити на ґанок.
Спить село. І собаки поснули.
Тільки вітром колише серпанок.
Оживає у тінях минуле.
Де самотньо блукає світанок.

Петро Скоропис
2021.04.18 12:39
Пропоную вам невеличкий трактат
щодо автономности зору. Зір автономний
унаслідок залежности від об’єкта
уваги, розташованого неодмінно
зовні; саме себе око ніколи не бачить.
Звужуючись, око пливе за
кораблем, пурхає зі пташиною з гілки,
огортаєть

Іван Потьомкін
2021.04.18 09:02
Коли мова заходить про Трійцю,
то спада на думку не догмат Триєдності Бога,
що, як запевняють християнські авторитети,-
недосяжне людському розуму,
а підніжжя сімейного щастя юдейських жінок -
щонайменше трійця діток.
Оте «Пру у рву» ,
заповідане ш

Віктор Кучерук
2021.04.18 08:35
Г. С...

Мені не вгнатись за такою
В краї найкращих сподівань,
Адже ти піснею дзвінкою
Летиш в оточенні світань.
Але я став твоєю тінню
На всі небачені часи,

Сергій Губерначук
2021.04.18 08:24
Я спав на вітах бірюзових літа.
Повз мене з неба падали зірки.
Я – подих твій, я ледь помітний вітер,
якого ти не здунула з руки.

Я біля тебе.

В твоїм волоссі я заплутав крила.

Ігор Деркач
2021.04.18 08:00
Літепла до літа не буває
і тому, напевне, і того
холодно метелику до маю...
та сама кульбаба не літає,
а лише очікує його.

04/21
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анна Марічка
2021.03.24

Віктор Михайлович Насипаний
2021.03.06

Пан Сам
2021.03.01

Оля Мовшук
2021.02.22

Неоніла КОВАЛЬСЬКА
2021.02.22

Вікторія Павлишин
2021.02.03

Валентина Інклюд
2021.01.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Петришин / Вірші

 ДВІЙНЯТКА
Образ твору Урочистого дня відчиню золоту коробку,
розгортатиму довго строкаті її шалі,
і в останній із них смс-ку знайду коротку:
"З Днем народження, Ярку! Удачі! Я йду далі".

Ще між слів прочитаю: "Усе це - безперспективне,
ці хвороби, ці муки, та й знаєш, між нами - прірва.
Це ж лише оборудка - а значить, кого пектиме,
як котрась зі сторін однобічно її розíрве?

У стосунках важливе усе - почуття і гроші,
в нас, якщо і було щось, то згодься - занадто в міру.
Ти мене зрозумієш, я знаю, що ти хороший,
ти знайдеш собі кращу, хоч я в це й не дуже вірю.

Може, станеш поетом - тобі б тільки чуть завзяття,
видавав би вже збірку, блін, в тебе ж пристойні вірші.
Ну і ще поясню - ти старався мене зв'язати,
а для мене обов'язок - що може бути гірше?

Але найголовніше - ніколи іще так близько
не підходила я до ідеї свойого дому.
Медитація - це своєрідна її колиска,
перевірено на іноземцю - тобі відомо.

Він - красивий і статний, і - віриш? - йому - пофіґ,
що двійнятка мої ще не злазять самі з печі,
а в коханні, признаюся, він - взагалі профі,
хоч важливіше перше, а це - тільки так, до речі.

І люблю я його, як нікого в житті - що ти!,
а з тобою - випадок, ти знаєш - окремо взятий.
І, між іншим, я перелічила, це він - сотий,
ну а ти, відповідно - лише дев'яносто п'ятий."

28.04.2011



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-09-26 21:22:51
Переглядів сторінки твору 6617
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.793
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.07.24 23:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-27 10:35:38 ]
Дуже майстерно, Ярославе. Але скажу чесно, настрій, енергетика вірша мене засмутили. Віє від цих рядків чимось таким... недобрим. За цими рядками - злість і образа... Передай своєму ЛГ, що прощення - шлях до свободи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-27 11:31:42 ]
Ярославе, не лякай мене так. Ти так розхвилювався, що знову забув - ми на "ти". Це, напевно, моя провина - нависла над тобою своїм "моралізаторством", ніби сама святість (Господи, прости). Я просто так відчула. Якщо я помилилась, то дуже рада. Але... вибач, якщо знову нехотячи завдам болю "твоєму ЛГ", - твоїм коментарем він все-таки виправдовується, отже має в тому потребу (перед собою в першу чергу).
Ще раз вибач, якщо щось не те ляпнула чи перейшла "дозволену межу"...
З найкращими дружніми намірами, Л.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-27 11:42:42 ]
Таки розхвилювався!)
І забув)
Та ні, Любо, все ок. Завжди пиши те, що думаєш.

І звичайно, що насправді все трохи складніше, ніж у вірші.
І та іронія, яка може й виглядає трохи дошкульною, була на той момент якоюсь захисною оболонкою для мене. І дещо там змінено, щоб не виглядало зрозумілим лише нам двом.
Але те, що цей вірш був сприйнятий і одобрений його героїнею, мене в великій мірі виправдовує.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-27 12:35:34 ]
Щира розмовна поезія... Прекрасно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-27 13:11:36 ]
Дякую, Маріє!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-27 12:36:58 ]
Емоційно.
Енергетика вірша - цунамі.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-27 13:12:31 ]
Дякую, Марійко, що аж так відчуваєш)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2011-09-27 13:17:47 ]
Ого! Та Вона, певно, якась неймовірна красуня, якщо звабила рівно сотню, а за сотого (іноземця!) вийшла заміж і народила йому двійню. І ти наполягаєш, що це реальна історія? Цікаво описана!

Двічі у першій строфі зашпортувався за "шалі-далі", але нарешті вловив правильний ритм і дочитав вірш вже без перечіплювань. :) Вітаю, Ярославе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-27 13:25:59 ]
Дякую, Валерію!)
А вона й справді красуня. Софія Ротару в молодості)
А з двійнятками ти чогось не зрозумів. Бо з вірша видно, що тому іноземцеві байдуже, що в неї вже є двійко маленьких діток. А от комусь іншому, може, було небайдуже...(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2011-09-27 13:33:27 ]
Бачив колись Софію Ротару у молодості в Ялті на набережній під час фестивалю "Кримські зорі". Але дуже здаля - не роздивився зблизька. :)

Якщо знати, що там ключове слово "мої" (двійнята) - а так не зовсім зрозуміло, що він узяв її заміж з двійнею новонароджених.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2011-09-28 21:27:46 ]
дуже круто написано! чесслово. але /суб*єктивно/ все псує кінець. і ось чому: весь вірш...е-е-е... шукаю слово... просякнутий високою ліричною напругою. він дуже підшкірний, інтимний. а кінцівка - не подумайте, ні, вона не написана погано - просто вона нівелює його до рівня гуморески. хай навіть числа і справжні - вони сприймаються на рівні анекдотичної метафори. тобто - вірш може бути високо ліричним, а так він... е-е-е... знову шукаю слово... дещо гротескний.
але це - чистої води суб*єктивізм. вам, як автору, видніше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-28 22:18:41 ]
Дякую, Сергію!
Приємно почути такі слова від автора Диму_над_водов)
Але, мабуть ви праві. Навіть Іван Гентош робив мені таке зауваження. числа, звичайно ж, взяті зі стелі. та й починалося з чисел 100 і 99. Але й справді потім захотілося добавити гротеску. можливо й даремно.
є причина ще раз задуматися...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катерина Савельєва (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-09 01:01:23 ]
Цiкавий, незвичайний та смiливий вiрш)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 01:04:38 ]
Дякую, Катерино!) А в чому його сміливість?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Бражник (М.К./М.К.) [ 2011-10-26 22:57:46 ]
Дійсно - класно. І ритм бойовий, і смисл. І кінцівка, як Ви і попереджали:)
Може хтось і стверджуватиме, що вона приземлює основний задум, чи там що... А мені сподобалось, чесно. Я теж так люблю: фьььюіть! - і підвести усьо ото красиве і якісне чимось жирно-життєвим:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-27 19:49:31 ]
Дякую, Олю! Підбадьорили мене! Дуже тішуся, що вірш вам сподобався!)
Я вже вам писав, що ваша поезія також мені подобається.
Дякую!)


1   2   3   Переглянути все