ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2025.07.06 10:12
Кармічні завитки бувають різні,
В одних любов'ю світяться, добром.
А в інших, наче зло у парадизі,
Води мутної на столі цебро.

Тотеми, знаки - у квітках, клечанні
Та щебеті травневім солов'їв.
Душа моя - після дощу світанок,

Віктор Кучерук
2025.07.06 05:16
Серед знайомих є така,
Що на співучу пташку схожа, –
Весела, жвава, гомінка
В негожий час і пору гожу.
Вона іскриться, мов ріка
У надвечірньому промінні, –
Її хода дрібна й легка,
А стан тонкий – прямий незмінно.

Борис Костиря
2025.07.05 21:59
Подзвонити самому собі -
що це означає?
Подзвонити в невідомість,
достукатися до власного Я,
якщо воно ще залишилося
і не стерлося
нашаруваннями цивілізації,
умовностями, законами,

Юрій Лазірко
2025.07.05 19:45
стало сонце в росах на коліна
птахою молилося за нас
там за полем виросла в руїнах
недослухана померлими луна

підіймає вітер попелини
розбиває небо сни воді
то заходить в серце Батьківщина

С М
2025.07.05 10:14
дім червоний ген за пагорбом
бейбі мешкає у нім
о, дім червоний ген за пагорбом
і моя бейбі живе у нім
а я не бачив мою бейбі
дев’яносто дев’ять із чимось днів

зажди хвилину бо не теє щось

Віктор Кучерук
2025.07.05 06:36
На світанні стало видно
Подобрілому мені,
Що за ніч не зникли злидні,
Як це бачилося в сні.
Знову лізуть звідусюди
І шикуються в ряди,
Поки видно недоїдок
Сухаря в руці нужди.

Борис Костиря
2025.07.04 17:34
Ти закинутий від усього світу,
ніби на безлюдному острові.
Без Інтернету і зв'язку,
тобі ніхто не може
додзвонитися, до тебе
не долетить птах відчаю чи надії,
не долетить голос
волаючого в пустелі,

Віктор Кучерук
2025.07.04 16:53
До побачення, до завтра,
До повернення cюди,
Де уже згасає ватра
Біля бистрої води.
Де опівночі надію
Залишаю неспроста
На оте, що знов зігрію
Поцілунками уста.

Віктор Насипаний
2025.07.04 12:09
Сторожать небо зір одвічні світляки,
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховаєм тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у м

Ярослав Чорногуз
2025.07.04 06:37
Шаліє вітрове гліссандо
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить

Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана

Євген Федчук
2025.07.03 21:54
Як не стало Мономаха і Русі не стало.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.

Іван Потьомкін
2025.07.03 21:10
По білому – чорне. По жовтому – синь.
Та він же у мене однісінький син".
Муарова туга схиля прапори.
А в танку Василько, мов свічка, горить.
Клубочаться з димом слова-заповіт:
«Прощайте, матусю...Не плачте...Живіть!..»
По білому – чорне. По жовтому

С М
2025.07.03 10:35
поки ти сковзаєш за браму снів
іще цілунка би мені
осяйний шанс в екстазові
цілунок твій цілунок твій

у дні ясні та болю повні
твій ніжний дощ мене огорне
це безум утікати годі

Юрій Гундарєв
2025.07.03 08:50
У ніч на 29 червня під час відбиття масованої повітряної атаки рф на літаку F-16 загинув
український льотчик Максим Устименко.
Герою було 32 роки. Без батька залишився чотирирічний син…

Вдалося збити сім повітряних цілей,
відвести від населених пу

Віктор Кучерук
2025.07.03 05:38
Ще мліє ніч перед відходом
І місяць замітає слід,
А вже в досвітній прохолоді
Забагровів утішно схід.
І небосхил узявся жаром,
І трохи ширшим обрій став, –
І роси вкрили, ніби чаром,
Безшумне листя сонних трав.

Борис Костиря
2025.07.02 21:58
Чоловік ховався у хащах мороку,
у глибинній воді ненависті,
він поринав без батискафа
у водорості підсвідомості,
у зарості алогічних питань,
у зіткнення, контрапункт
нерозв'язних проблем буття,
у війну світу й антисвіту,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Петришин / Вірші

 ДВІЙНЯТКА
Образ твору Урочистого дня відчиню золоту коробку,
розгортатиму довго строкаті її шалі,
і в останній із них смс-ку знайду коротку:
"З Днем народження, Ярку! Удачі! Я йду далі".

Ще між слів прочитаю: "Усе це - безперспективне,
ці хвороби, ці муки, та й знаєш, між нами - прірва.
Це ж лише оборудка - а значить, кого пектиме,
як котрась зі сторін однобічно її розíрве?

У стосунках важливе усе - почуття і гроші,
в нас, якщо і було щось, то згодься - занадто в міру.
Ти мене зрозумієш, я знаю, що ти хороший,
ти знайдеш собі кращу, хоч я в це й не дуже вірю.

Може, станеш поетом - тобі б тільки чуть завзяття,
видавав би вже збірку, блін, в тебе ж пристойні вірші.
Ну і ще поясню - ти старався мене зв'язати,
а для мене обов'язок - що може бути гірше?

Але найголовніше - ніколи іще так близько
не підходила я до ідеї свойого дому.
Медитація - це своєрідна її колиска,
перевірено на іноземцю - тобі відомо.

Він - красивий і статний, і - віриш? - йому - пофіґ,
що двійнятка мої ще не злазять самі з печі,
а в коханні, признаюся, він - взагалі профі,
хоч важливіше перше, а це - тільки так, до речі.

І люблю я його, як нікого в житті - що ти!,
а з тобою - випадок, ти знаєш - окремо взятий.
І, між іншим, я перелічила, це він - сотий,
ну а ти, відповідно - лише дев'яносто п'ятий."

28.04.2011



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-09-26 21:22:51
Переглядів сторінки твору 10272
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.793
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.07.24 23:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-27 10:35:38 ]
Дуже майстерно, Ярославе. Але скажу чесно, настрій, енергетика вірша мене засмутили. Віє від цих рядків чимось таким... недобрим. За цими рядками - злість і образа... Передай своєму ЛГ, що прощення - шлях до свободи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-27 11:31:42 ]
Ярославе, не лякай мене так. Ти так розхвилювався, що знову забув - ми на "ти". Це, напевно, моя провина - нависла над тобою своїм "моралізаторством", ніби сама святість (Господи, прости). Я просто так відчула. Якщо я помилилась, то дуже рада. Але... вибач, якщо знову нехотячи завдам болю "твоєму ЛГ", - твоїм коментарем він все-таки виправдовується, отже має в тому потребу (перед собою в першу чергу).
Ще раз вибач, якщо щось не те ляпнула чи перейшла "дозволену межу"...
З найкращими дружніми намірами, Л.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-27 11:42:42 ]
Таки розхвилювався!)
І забув)
Та ні, Любо, все ок. Завжди пиши те, що думаєш.

І звичайно, що насправді все трохи складніше, ніж у вірші.
І та іронія, яка може й виглядає трохи дошкульною, була на той момент якоюсь захисною оболонкою для мене. І дещо там змінено, щоб не виглядало зрозумілим лише нам двом.
Але те, що цей вірш був сприйнятий і одобрений його героїнею, мене в великій мірі виправдовує.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-27 12:35:34 ]
Щира розмовна поезія... Прекрасно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-27 13:11:36 ]
Дякую, Маріє!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-27 12:36:58 ]
Емоційно.
Енергетика вірша - цунамі.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-27 13:12:31 ]
Дякую, Марійко, що аж так відчуваєш)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-09-27 13:17:47 ]
Ого! Та Вона, певно, якась неймовірна красуня, якщо звабила рівно сотню, а за сотого (іноземця!) вийшла заміж і народила йому двійню. І ти наполягаєш, що це реальна історія? Цікаво описана!

Двічі у першій строфі зашпортувався за "шалі-далі", але нарешті вловив правильний ритм і дочитав вірш вже без перечіплювань. :) Вітаю, Ярославе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-27 13:25:59 ]
Дякую, Валерію!)
А вона й справді красуня. Софія Ротару в молодості)
А з двійнятками ти чогось не зрозумів. Бо з вірша видно, що тому іноземцеві байдуже, що в неї вже є двійко маленьких діток. А от комусь іншому, може, було небайдуже...(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-09-27 13:33:27 ]
Бачив колись Софію Ротару у молодості в Ялті на набережній під час фестивалю "Кримські зорі". Але дуже здаля - не роздивився зблизька. :)

Якщо знати, що там ключове слово "мої" (двійнята) - а так не зовсім зрозуміло, що він узяв її заміж з двійнею новонароджених.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2011-09-28 21:27:46 ]
дуже круто написано! чесслово. але /суб*єктивно/ все псує кінець. і ось чому: весь вірш...е-е-е... шукаю слово... просякнутий високою ліричною напругою. він дуже підшкірний, інтимний. а кінцівка - не подумайте, ні, вона не написана погано - просто вона нівелює його до рівня гуморески. хай навіть числа і справжні - вони сприймаються на рівні анекдотичної метафори. тобто - вірш може бути високо ліричним, а так він... е-е-е... знову шукаю слово... дещо гротескний.
але це - чистої води суб*єктивізм. вам, як автору, видніше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-28 22:18:41 ]
Дякую, Сергію!
Приємно почути такі слова від автора Диму_над_водов)
Але, мабуть ви праві. Навіть Іван Гентош робив мені таке зауваження. числа, звичайно ж, взяті зі стелі. та й починалося з чисел 100 і 99. Але й справді потім захотілося добавити гротеску. можливо й даремно.
є причина ще раз задуматися...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катерина Савельєва (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-09 01:01:23 ]
Цiкавий, незвичайний та смiливий вiрш)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 01:04:38 ]
Дякую, Катерино!) А в чому його сміливість?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Бражник (М.К./М.К.) [ 2011-10-26 22:57:46 ]
Дійсно - класно. І ритм бойовий, і смисл. І кінцівка, як Ви і попереджали:)
Може хтось і стверджуватиме, що вона приземлює основний задум, чи там що... А мені сподобалось, чесно. Я теж так люблю: фьььюіть! - і підвести усьо ото красиве і якісне чимось жирно-життєвим:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-27 19:49:31 ]
Дякую, Олю! Підбадьорили мене! Дуже тішуся, що вірш вам сподобався!)
Я вже вам писав, що ваша поезія також мені подобається.
Дякую!)


1   2   3   Переглянути все