ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.01.14 06:59
Не брешу
Сонце зирить з-поза хмари,
Повіває морозцем, -
Прогуляюсь трохи зараз,
Помилуюсь гожим днем.
Через гай піду до річки, -
Може, зайця сполохну,
Чи козулям невеличким
Улаштую метушню.

Марія Дем'янюк
2026.01.13 22:57
Чарівна мить
Упірнула нічка в річку,
І сріблястий ранок
Ніжно так прошепотів:
"Поспішай на ганок.

Нумо, чобітки вдягни,
Светрик, рукавички,
Вже на тебе зачекались

Микола Дудар
2026.01.13 22:13
***
Перекотивсь із снігу в сніг,
Дивлюсь, а він не розгубився…
Ніяк второпати не міг
З яких причин заметушився…
Ну вітерець як вітерець.
Сніжить собі… На дворі ж січень.
Ну, що сказати, молодець.
Таке життя тут, чоловіче…

Світлана Пирогова
2026.01.13 21:00
Рідний альт
А міжсезоння пам*ятало жінку,
З якою в радість осінь і зима,
Її жіночність, голосу відтінки,-
І серце тріпотіло крадькома.

На перехресті розчинилась зустріч.
Банальність диму, а чи долі шлях?
Невиграна іще солодкість мусту

Кока Черкаський
2026.01.13 20:33
Давайте!
Коли тобі дають-
Це так приємно!
А не дають - то боляче і зле,
І ще ж, до того, темно!


То ж дайте світла!
Дайте, дайте, дайте!

Олег Герман
2026.01.13 20:03
Рівновага (Сюрреалістична трагікомедія на дві дії)
ДІЙОВІ ОСОБИ: Молоток (Валєра): Грубий, прямий, з відлущеною фарбою. Весь час хоче щось бити. Викрутка (Жанна): Тонка натура, хромована, з вічним відчуттям, що її не докрутили. Старий рівень (Степанович): Мудрий, але депресивний. Весь час намагає

Володимир Ляшкевич
2026.01.13 16:26
* * *
Я хованка, донечка домового,
уся золотиста, і трохи рудого.
Живу поміж поверхами і світами,
достатньо далеко від тата і мами.

Мій колір – відтінки, смаки – розмаїті,
умію складати події і миті.
Готова виходжувати й чаклувати.

С М
2026.01.13 16:19
Масне осердя (Jefferson Airplane)
Пані, ви питаєте, чому він любить, як так
Цікаво, що він хоче іще, адже щойно брав
Хлопче, у неї є чим гратися & є іграшок удоста
Жіночі очі глипають, із пальцями у клею
Її уста татуювання нумо йди до мене
Кремова засмага, що тане в її душовій
Папер

Іван Потьомкін
2026.01.13 12:20
КОРА
Без кори про дерево не варто говорить.
Кора як одянка надійна:
Зірвуть плоди, лист облетить
І дерева, як близнюків родина.
Кора і в чоловіка, певно ж, є:
Засмагла й ніжна шкіра.
Плоди, як і в дерев,-різні:
У кого ще з дитинства осяйні,

Борис Костиря
2026.01.13 10:34
Небесний союз
Я ніби зріднився
із цією жінкою,
яку зовсім не знаю.
Вона стала моєю
астральною дружиною
чи коханкою.
Вона турбується про мене,
хоча я для неї - ніхто.

Олена Побийголод
2026.01.12 22:25
1996. В Анталію!
Із Леоніда Сергєєва

Обійму Наталію
за об’ємну талію:
«Давай, – скажу, – Наталіє,
махнемо в Анталію!»

Мою долоню з талії

Ігор Шоха
2026.01.12 20:10
На фініші регати оригамі
                    І
Все меншає відкладеного часу
до переправи у реальну мить
не перший раз, але одного разу,
коли душа у небо полетить
неміряне, незнане, неозоре,
не оране за пам’яті людей,
що "у біді, у радості і в горі

Сергій Губерначук
2026.01.12 15:27
Гнів
Сунеться хмара волосся,
блискавка б’є з очей.
Від зливи втекти вдалося,
а від кохання ще.

Чи вартий твій подих гнівний
сніжних цнотливих вуст?
Якщо я у чомусь винний –

Артур Курдіновський
2026.01.12 14:59
Без тепла
Зима. Сніжинки квітнуть без тепла.
Журба прозора вкрилася снігами.
Душа розквітне в холоді так само...
Малюнок з льоду. Почуття зі скла.

Все королева біла замела!
А вітер заглушив мінорну гаму...
Зима. Сніжинки квітнуть без тепла.

Борис Костиря
2026.01.12 10:43
Ніщо
Що значить - опинитися в ніщо,
Де світ бере невидимий початок,
Де пустка пануватиме без щогл,
Де розквітатиме поляна згадок?

З нічого не народиться цей світ,
Здоровий глузд підказує лякливо.
А з того Бог передавав привіт

Олександр Сушко
2026.01.12 10:11
Рятівник
Ярослав Чорногуз

КОХАННЯ! ПОРЯТУЙ!

У день Подяки чарівний
Вертаєш ти мені надію
На ніжні пестощі весни,
І я від щастя тихо млію.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Зі збірки "Вік Ангела" (2004)

 Вирок-2
Образ твору Любові чекала, мов свята.
Не зчулась, як звиклася з буднями.
Притихли думки-адвокати,
Розбиті думками-суддями.
А серцю тяжкі звинувачення
Ураз відхилити – запросто.
Для серця-бо – жодного значення –
Відсутність причин для захисту.
Дарма, що не має виправдань
Розлука, не має алібі…
Чи в тебе сорочка випрана?
Лиш біди твій дім обминали би!
Лиш ти б розминався з грозами!
Дружина тебе кохає?
…Безжалісний вирок розуму
Оскарженню не підлягає.

2004(2011)

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-09-29 11:19:32
Переглядів сторінки твору 3961
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.731
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.09.16 09:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-29 11:26:04 ]
ЖІНКА у суті своїй!!! Провідчувала разом з Вами, Любонько, аж заболіло.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-29 11:26:29 ]
Супер, Любо!
Дуже майстерно, глибоко і емоційно!
Чудові рими!
А по глибины почуттів згадується пушкінське:

я вас любил так искренне, так нежно,
как дай вам Бог любимой быть другим...

тільки з різницею, що в вашого ЛГ це ще не в минулому...

Захоплений!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Завадський (Л.П./М.К.) [ 2011-09-29 11:32:40 ]
Прекрасний вірш, пані Любо! І за змістом, і за ритмом, і за емоційністю. Можливо, 12 і 13 рядкам надати більшої милозвучності, бо, як на мене, вони трохи випадають. Хай щастить!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Григоренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-29 11:46:58 ]
Довіряти Серцю!
У "ЛГ" багато цікавого-нового, гарного.
З повагою!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-29 11:57:30 ]
Напевно, що по справжньому цей вірш дійсно може лише жінка відчути. Дякую, Патарочко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-29 12:03:01 ]
Дякую, Ярославе. Щодо рим не впевнена (в ті роки якось я на рими мало зважала, хоча в цьому вірші, безперечно, - таки краща ситуація), а з глибиною почуттів - ти, мабуть, правий. Було...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-29 12:09:56 ]
я мав на увазі деякі з них, звичайно.

запросто - захисту.
виправдань - випрана,
алібі - оминали би.

Гарні!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-29 12:05:27 ]
Дякую, Олеже! А ті рядки й мають трохи "випадати" - жіночі емоції зашкалюють, на межі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-29 12:06:09 ]
Так, Олександре! Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-29 12:24:21 ]
Ну, так, Ярославе, ці - справді непогані. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-09-29 13:07:38 ]
А потім буде "Вирок повертається"? )
Закінчення афористично-самодостатньо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-29 13:29:48 ]
))) Усміхнули, Мріє, дякую! Може, Ви й праві. Якщо Вам стане цікаво, можете прочитати Вирок-1.

http://maysterni.com/publication.php?id=64553


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-29 17:33:36 ]
Лю`,
Тішуся твоєму різноманіттю, щодо образної подачі, як також - і логічної витримки упродовж твору, його ідеї.
Розум і почуття - такі різні, часом. Але розум - завжди має рацію, апочуття - шмайсер. :)
ЛЮ
ПСи
"Умить" - можливо би було доцільно замінити на "мигцем" - бо якось мені прочиталось, що тра щось вмивати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Сидорович (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-29 18:02:27 ]
Жінка жінку розуміє... Спасибі за вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
В'ячеслав Шестопалов (М.К./Л.П.) [ 2011-09-29 18:41:30 ]
Дуже жіночний вірш. І привабливо написаний, і з особливою таємницею у змісті.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-29 20:16:41 ]
Рада твоєму візиту, ЛЮ. Дуже тішуся твоїм словам, бо знаю, що це не просто слова.
Щодо "умить" - замислив... подумаю. Поміняла б уже, але відчувається мені у слові "мигцем" небажана в даному випадку інтонація. Знаю, що можна мигцем глянути на когось - і в цьому буде якийсь байдужий поспіх. Так що... суніваюсь, але шукатиму потрібне слово, обіцяю. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-29 20:17:28 ]
Спасибі, Лесю, за розуміння.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-29 20:19:37 ]
Справді?.. Приємно чути, бо мені здавалось, що у моїх віршах (і в цьому зокрема) усе - як на долоні, аж занадто. Дякую, В'ячеславе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Маїк (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-29 23:20:37 ]
Вирок розуму оскарженню не підлягає, а серце вперто не хоче слухати... Ой як це болюче-знайомо!

Дуже глибокий жіночний вірш, дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-30 17:11:06 ]
Дякую, Оксано. Серцю ж не накажеш...