ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Лазірко
2025.12.19 18:39
не біда - зима повернулася
сніг мете на рідний поріг
Ніч Свята зігріє ці вулиці
прокладе дорогу зорі

Приспів (2р.):
хай із вертепу коляда
нам принесе надії дар

Іван Потьомкін
2025.12.19 17:46
Боже, Господе наш,
Яке ж бо величне Твоє Ім’я по всій землі!
Ти, котрий славу дав небесам.
З вуст малюків і немовлят
Ти зробив силу проти Твоїх супротивників,
Щоб зупинити ворога й месника.
Як побачу Твої небеса – справу рук Твоїх,
Місяць і зірки,

Ігор Шоха
2025.12.19 17:02
А то не слуги – золоті батони
поїли– як і яйця Фаберже,
то регіони,
тобто, їхні клони
у клані комуняк опезеже.

***
А мафіозі офісу(у френчі)

Артур Курдіновський
2025.12.19 15:48
Сьогодні скрізь - поезія Різдва,
А вчора всі писали про Святвечір.
У читача розпухла голова,
Не витримали стільки віршів плечі!

Поети, як один, тримають стрій!
Куди не глянь - листівки та ікони.
Святкової поезії майстри!

Ігор Терен
2025.12.19 15:32
А спічі одне одному читати –
це не діяння вищої ваги
і не дебати,
аби набрехати,
що це народу додає снаги.

***
А реактивний шут сягає неба,

Борис Костиря
2025.12.19 13:47
Ти розчинилась у глибинах,
У магмі страчених доріг.
Ти розчинилась, як рибина,
Яку впіймати я не зміг.

Ти розчинилася у текстах,
У манускриптах небуття.
Ти розчинилася у сексі,

В Горова Леся
2025.12.19 12:47
Прожитий рік ступає в час минулий.
Ще крок із ним, іще у ньому мить.
Освітлення його останній люмен
Незбутими надіями струмить.

Його немов би зустрічали тільки:
Із поглядом туринського коня -
Важким і довгим, що сльозою стік би,

Пиріжкарня Асорті
2025.12.19 12:11
Даний вірш розглядався на одному з профілактичних засідань робочих змін (вахт), яке відбулося днями. І от що привернуло увагу, окрім усього іншого, а саме техніки і технології виживання в умовах війни. Воно стосувалось новин. Висновки за результатам

Тетяна Левицька
2025.12.19 09:06
Уже не та, але гойдаю
осіннє небо на руках,
і не кажу, що в хати скраю
давно просочується дах.
Фундамент ледь тримає двері,
у вікон сліпкуватий зір.
Заполонив ліловий вереск
пороги і широкий двір.

Віктор Кучерук
2025.12.19 06:11
Знайомою стежиною
Вертаю до села, -
Тернами та ожиною
Вузенька поросла.
Але ще гарно видимі,
Ведучі будь-куди, -
Віддалено розкидані
Потоптані сліди.

Євген Федчук
2025.12.18 20:22
Над річкою тулилося село.
Із пагорба у воду зазирало.
У нім дулібів плем’я проживало
Та господарство, як могло, вело.
Раніше ліс під річку підступав,
Але його дуліби скорчували.
Тепер колосся ячмені здіймали
Від лісу аж до річкових заплав.

Сергій Губерначук
2025.12.18 13:58
Назирці у сутінках вилискуєш,
бродить сказ у амбасадах кіс,
зирком!
місце для десанту висмалиш…
зірка!
зопалу упала в ліс, –
може, серце не моє, зурочене
покотилося і запалило хмиз?

Борис Костиря
2025.12.18 13:19
Ми так відвикли від зими.
Вона ж вернулася раптово.
Так серед поля ковили
Слова вриваються у мову.

Події увірвуться враз
У тихоплинний рай розмаю,
Здіймаючи в новий екстаз,

Віктор Кучерук
2025.12.18 07:24
Набуду щастя й поділюся
Обов'язково з вами ним, -
Вділю частки і щирий усміх
Нужденним, немічним, старим.
Бо сам такий, як ви, і разом
Вчуваю радість чи то сум, -
Бо серце, знаю, стисне спазма,
Як набуття не рознесу.

Тетяна Левицька
2025.12.18 00:08
Нещодавно снився дивний сон,
ніби в мене вдома на подвір'ї,
під старий, гаркавий патефон,
Гусаків товчуть чубаті Півні.
Заєць з Вовком п'ють на брудершафт,
грають в доміно з Кролями Свині.
Напідпитку Місячний ландшафт
зачепився за тумани сині.

М Менянин
2025.12.17 23:48
Ворог наш такий як є –
віднімає, топче, б’є.
Чи настав, чи настає
час забрати все своє.

Спадок наш, країв Земля –
зазіхання від кремля.
Ця околиця Русі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Зі збірки "По той кінець веселки" (2006)

  А жінка йде…
Образ твору – Ото вже безсоромниця! Ти бач,
веде своє байстря, немов царівна.
І гордовита ж, Господи_пробач...

А жінка йде. А жінці тій – не гнівно,
що хтось вороже дивиться услід,
або й сичить отруйною змією:
мовляв, ганьбить вона жіночий рід
і місце їй – у пеклі, під землею.

Привітна і усміхнена до всіх.
До малюка – голубкою туркоче.
Спокутала з лихвою Євин гріх –
і вистражданим щастям сяють очі.

У неї непокрита голова.
Їй легко по стерні злоби ступати,
бо в’януть найогидніші слова
перед святим
прекрасним словом –
Матір.

2005(2011)




Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-11-04 09:14:54
Переглядів сторінки твору 7708
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.747
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.09.16 09:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-11-04 18:16:43 ]
Угу... Дякую, Володимире.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2011-11-04 19:11:17 ]
...вражаєте, Любо, ой як вражаєте! так їх, отих "шептуль", іноді люди не розуміють призначення жінки - подарувати нове життя і, неважливо, самотня вона, одинока чи у парі! Нове життя - то є любов!
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2011-11-04 19:16:18 ]
"бо в’януть найогидніші слова
перед святим
прекрасним словом –
Матір."
Дуже! Пані, Любо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-11-04 19:17:01 ]
Щиро дякую, Людмило, за таке гарне, світле розуміння. Нове життя - то є любов... - краще й не скажеш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2011-11-04 19:37:06 ]
...дякую красно! Любові Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-11-04 19:18:22 ]
Дякую, Кішко Блакитна. Приємно Вас знову чути і бачити...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2011-11-04 19:23:57 ]
Мені також... Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-11-04 20:16:09 ]
Так, жінка - не чоловік, її зупинити важко.
Гарний вірш, пані Любове.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-11-04 20:24:18 ]
Ой, чогось я не впевнена, що чоловіка зупинити легко...
Дякую за відгук, Василю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-04 20:55:22 ]
Любонько, я біля Ваших віршів уже пів відра сліз вилила, ЗГЛЯНЬТЕСЯ!!! Класно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-11-05 10:56:28 ]
цікавий кут зору автора на "мораль" змальованої "проблеми"
не простий, і не плаский, тим більше.. .

Ви за жінку з малям, пані Любове? чи проти того хто "сичить"?
тій жінці самій - наче "не гнівно", чи усе-таки переживаєте за неї?

чи за "тих"? чи за "нас"?

просто цікаво стало

якщо зовсім відверто - найбільше цікавить -
здається найважливішим - саме оце ХХІ століття


із незмінною повагою


С*



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-11-05 20:44:42 ]
Спробую, Патарочко... Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-11-05 20:49:41 ]
А Ви самі як думаєте, Сонце Місяцю?
Щось мені підказує, що відповідь Ви й самі чудово знаєте.
Дякую за незмінно сонячний відгук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-11-06 06:39:38 ]
світла дяка і Вам навзієм, пані Любове

що стосується т.зв. "моральної" сторони цього питання
я чомусь був упевнений, що подібні проблеми розв.язано
ще у ХІХ столітті (якщо не раніше)
але Ваше ХХІ ~ якось.. . знепокоїло (?)

*гм*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мішель Платіні (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-09 07:54:58 ]
Один з найкращих Ваших віршів.
Як і - Біліла хата.
Дякую пані Любо!
Звернувся до нього, бо сьогодні коментавав
вірш на подібну тему.

Авторка пише про себе.
Хочу підтримати її вашими словами.
З посиланням на Ваш вірш.
Перепрошую, як щось не так.
У неї непокрита голова.
Їй легко по стерні злоби ступати,
бо в’януть найогидніші слова
перед святим
прекрасним словом –
Матір.