ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Ляшкевич (1963) / Вірші

 Тінь пародиста (До його вдаваної смерті )
Сучасна пародія В старі часи, коли безчестя уникали,
і розросталися чутки в лихі скандали,
писака борзий згадувати імена,
чиїсь обігруючи простодушні фрази,
міг, може, раз, чи два - до довбні, колуна,
якими норов "чужописця" виправляли.

Можливо жорстко, та повазі цим навчали.

Аристократи ж бо "дуелили" образи,
що виникали навіть з натяку насмішки...
То ж, ясно, що було й безчестя зовсім трішки.
Не те, що нині, де публічно в "унітази"
будь-ким будь-що переробляється на "біс", та
за кимсь все вторять до безчестя звиклі маси,
що "унітаз" над кожним - учта пародиста... (

2011




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-11-23 20:07:46
Переглядів сторінки твору 6842
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.170 / 5.55)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.173 / 5.56)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.750
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Сатира. Чорний гумор. Та інші дошкульності.
Відповіді на пародії, епіграми, та епітафії! )
Автор востаннє на сайті 2024.04.19 12:48
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-11-23 22:24:18 ]
Це "спроба" вірша? В першій строфі вражають вишукані рими -"уникали", "виправляли", "навчали".
Вам повезло, Даймоне, - Гаррі напевно в Княжичах зараз. Було би непереливки. Цікаво, я півтора року вже на ПМ, а ми так і "не перетиналися".Хоча стиль написання до болю знайомий, не можу згадати, чий... О! Згадав! Тепер боюся сказати...
От халепа. Спеціально зайшов на Вашу сторіночку. Пишете нечасто.За п’ять років - сім публікацій. Треба ж яка творча витримка, я би сказав зріла виваженість. Цей твір в рахунок брати не будемо.
Слабенький. І, пробачте, примітивненько. Особливо з унітазом в кінці - тупо.
Тре переписати - ну хоча би, щоб "творчий" рік не пропав. Наснаги!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Даймон Пеем (М.К./М.К.) [ 2011-11-23 22:46:59 ]
Cхоже, що ви, пане Іване, нервуєте. Чого б це?
Невже щось вас почало по-справжньому муляти?
Невже думаєте, що це все якось і вас стосується?
Та ні, це про те, що значно нижче... Хоча, частково, певно і багатьох...
А "слабенько", бо стайні немає, і іншого реманенту? А ще куми і півлітри? Тому для вашого ока і примітивненько? )
То нічого, звикайте, цей період - відсутності звичного антаблементу - все ближчий і ближчий для всіх нас... ((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-11-24 00:20:42 ]
З чого ви взяли, Даймоне? Невже думаєте, що сантехнічний вірш настільки вдалий?
Стайня, кума і півлітра тут ні до чого - "слабенько" - то я про якість вірша в цілому. "де публічно в унітази
будь-ким будь-що переробляється на "біс" - пробачте, дуже натуралізовано, не коментуватиму...
Алєксій правий в одному - "Сатира и едкость" в вашому творінні відчуваються просто фізично.
Ну, а слово "антаблемент" тут вжито майже так само вдало, як і "стереоскопічне бачення", точно щось із серії "реманенту".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-11-23 23:10:33 ]
Иной раз хочется чего-то не заметить, ибо оно может быть второстепенным если не в кубе, то в квадрате. И что получится? Ты создаешь комментарий поверхностного свойства. Ты не видишь ничего, кроме каких-то мелочей.
Но лучше, по-моему, переключаться на мысль, если она, конечно, наличествует.

Первая строфа кажется незавершенной, но зато мы видим отдельно стоящую следующую строку. Она, как мне кажется, акцентирует внимание и завершает мысль.

Касательно второй строфы.
Довольно понятна - и, видимо, благодаря тому, что явление имеет место быть.
Сатира и едкость чувствуются. Но они заявлены. Стало быть, все в порядке.

Утомило засилье пародий. И вопрос не в авторстве, а в нашествии. Но это моя личная мысль.

Благодарствую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Даймон Пеем (М.К./М.К.) [ 2011-11-23 23:33:15 ]
О саме так, нічого особистого, тільки питання честі в цілому.
Бо чи повинні автори погоджуватися зі збезчещенням (тонким чи грубим, яка різниця?) своїх творів і навіть намірів, можливо не надто чітко втілених?
Тобто йдеться і про тінь вічного пародиста, що стійко вишукує зло і намагається насміятися над усім, і над кожним... (


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-11-24 00:25:11 ]
Володь, "если человек лишен чувства юмора - значит было за что"... Це не смертельно,лікується... пародіями.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-11-24 09:14:59 ]
Мне кажется, что уповать на чувство юмора автора первоисточника, наверное, в тоже время ориентируя автора на свое, попутно вмешиваясь (по сути, это, как мне кажется, именно так) в сюжет его произведения, выхватывая отдельно взятые строки, это лукавство. Дескать, мне смешно, смешно посторонним (т.е., тем, кто не имеет никакого отношения к первоисточнику) - значит, это юмор. А автор первоисточника пускай подтягивается под его параметры.
Но это не значит, что пародия - это нечто нехорошее и вредное. На сайте - пускай редко, но попадаются авторы, которым было бы полезно увидеть пародии на свои произведения - пускай даже, как они утверждают, написанные сердцем и каким-то собственным высшим разумом.
И пародия, как мне почему-то кажется, должна соответствовать своему ВЫСОКОМУ назначению. Вряд ли она должна быть всего лишь продолжением первоисточника или, того хуже - вольной его трактовкой. Неплохо было бы вспомнить о краткости.
Посему - покедова.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Даймон Пеем (М.К./М.К.) [ 2011-11-24 10:18:37 ]
Погоджуюсь, звичайно, пародія існує і повинна існувати. Але ось тільки достатньо гостро стоять питання, принаймні на ПМ:
1)справжності пародій, себто їх мистецької, творчої адекватності,
2) чи слово так званого "пародиста" (бо говоримо про щось уявне, безособисто) має право бути останнім - тут, думаю, кожен, хто стає на стезю опрацювання чужих творів і імен повинен очікувати на обов'язкову критичну відповідь.
Плескання "автора" в долоні, мовляв "як добре, що мене помічено" теж частина процесу )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-11-24 10:29:56 ]
Мне кажется, что пародия на свое произведение не должна в большей степени радовать, нежели огорчать. Она, видимо, должна, в большей степени огорчать, нежели радовать. А когда пародия служит продвижению, скажем, как говорят в бизнес-периодике, "продвижению товара", то это совершенно нетворческий процесс.
Да, нередко видим практически всплески радости, равно как и вежливая дань благодарности по случаю того, что автором, будем считать, пародии, проделана определенная работа. Согласно этикету нужно похвалить. А похвалы, к сожалению, расслабляют. И если у кого-то из нас очень плохо с самокритикой, то она исчезает напрочь. Возможно, и у меня с нею не все в порядке. Я не киваю ни на кого, а размышляю вслух.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-11-24 10:39:16 ]
Мне кажется, что пародия на свое произведение не должна в большей степени радовать, нежели огорчать. Она, видимо, должна, в большей степени огорчать, нежели радовать.(С) - Алексію, браво!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-11-24 10:51:16 ]
Какие могут быть овации?
Не тебе ли знать, как авторы реагируют на пародии - особенно, если эти пародии переходят в разряд так называемых пародий или пародий в том смысле, что они представляют собой убожество, нежели произведение поэтически-критически-поучительного характера? По-моему, тебе. Ты сам сетовал на то, что и сколько доставалось.
А у нас получается что? То скандал, как мне довелось где-то видеть, то восторг по причине, указанной Даймоном (меня заметили. Кстати, как мне кажется, очень точная характеристика явления).
Может быть, лучше обратиться к лирике наших душ, а не к хи-хи-ха-ха?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-11-24 11:11:14 ]
А як щодо того, що хі-хі-ха-ха продовжує життя? Невже поезія повинна бути тільки ліричною? Людям більше подобається сміятися, а не плакати. Чи кожен повинен копирсатися в своїй душі і плоди цього копирсання публічно показувати, чекаючи аплодисментів? Чим не душевний ексгібіціонізм, як ти вважаєш?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-11-24 13:59:28 ]
Никто не против. Тебе нравится хи-хи-ха-ха? Доставь такую радость своему ЛГ или себе. Будь настолько любезен.
Но это самое "хи-хи-ха-ха" строится на пройденном, выражаясь педагогическим языком, материале.
Слушай, ты прекрасно понимаешь, какими нюансами богат рассматриваемый вопрос.
Созывай конференцию - и лучше где-нибудь в Ясной Поляне. Там все дышит мудростью.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-11-24 11:50:16 ]
Алєксію Потапову - "лучше всего обратиться" до посилання Чорі - http://www.proza.ru/2001/01/10-27
Почитайте, багато корисного там, що має безпосередню дотичність до теми. Активним (і надактивним) фігурантам також би порадив переглянути - може трохи остудить голови.Не пошкодйте п’яти хвилин - Вам воздасться.Дяка щира, Чорі - авторитетна публікація.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-11-24 13:54:32 ]
Ознакомился, спасибо.
Мне вот только пока что не понять - почему это вдруг настолько болезненным оказался вопрос, затронутый Даймоном?
Почему Вы бросаетесь в амбиции? Или почему, допустим, ЛГ товарища Боева? Вопрос носит общий характер - мне так почему-то кажется. Я высказываю свои предположения, не претендуя ни на истину, ни на свое хоть какое-либо минимальное отношение к вопросу. Вот и все.
Вы же меня направляете по известному адресу.
Но по нему живут совершенно посторонние люди. Я не могу с ними общаться. Они не из нашего круга. Вот в чем дело.
Насчет "сверхактивных фигурантов" мысль интересна.
Но они предпочитают отмалчиваться.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Даймон Пеем (М.К./М.К.) [ 2011-11-24 15:16:14 ]
Поезія є поезія, і в ній обов'язково повинні бути присутні високі атрибути - ЗАВЖДИ, інакше це таки не поезія, а просто тексти, які, на відміну від поезії, можуть бути будь-якими.
Повторю свою думку, поезія може викликати будь-які емоції, але без душевності і духовності - це не поезія. Тож і хочеться, щоби на ПМ і "пародійні" спроби були поезією.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Даймон Пеем (М.К./М.К.) [ 2011-11-24 15:18:58 ]
А щодо цієї публікації, то вона, безумовно, за своїми художніми рішеннями тяжіє до "поезії в прозі", але написано так навмисно - простіше і ясніше.