ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.04.26
23:36
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але
2024.04.26
14:24
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.
Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.
Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,
2024.04.26
08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.
Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.
Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,
2024.04.26
08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.
Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.
Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.
2024.04.26
07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.
У тишу ненадійну, нестійку.
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.
У тишу ненадійну, нестійку.
2024.04.26
05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.
2024.04.25
19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’
2024.04.25
17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.
2024.04.25
11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.
2024.04.25
09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…
Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…
Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік
2024.04.25
09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом
2024.04.25
08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?
Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?
Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,
2024.04.25
07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.
Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.
Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови
2024.04.25
06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.
2024.04.25
00:03
Вельмишановна леді… краще пані…
Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д
Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д
2024.04.24
21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!
Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!
Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.04.01
2024.02.08
2023.12.19
2023.11.15
2023.10.26
2023.07.27
2023.07.15
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Назар Назаров /
Проза
Як правильно читати (7 порад для позерів)
1. Головне не те, що ти читаєш, а те, де і перед ким ти це читаєш.
2. Чи подобається тобі прочитане, не має значення, має значення лише товщина книжки і міра роззявленості ротів зачудованих глядачів твого читання.
3. Тому читати книжки треба якомога товщі в якомога людніших місцях. І чим товща книжка, тим люднішим має бути місце для її читання, бо сили, витрачені на її транспортування, мають бути компенсовані загальною увагою і громадським схваленням. Тому Джойса чи Толстого краще читати на вокзалах, мітингах, у переповненому автобусі, у метро в годину пік.
4. Для досягнення відповідного ефекту не обов’язково читати книжку. Головне покласти її у себе на руках таким чином, щоб якомога більша кількість людей могла бачити її і оцінити ваш потенціал носія важких книжок, а отже заніміти в побожному мовчанні.
5. Нікого не здивуєш товстою книжку загальнозрозумілими мовами. Навіть з допомогою одного аркуша якоюсь екзотичною мовою досягається здивувальний ефект, у десятки разів сильніший, ніж від якогось там Толстого. Тому вітаються арабська, японська, а особливо клинописні книги. Щоправда, глина важча, ніж папір. Але ж ефект моментальний!
6. Читаючи чи тримаючи книжку на руках, не забувайте про контакт із вашою аудиторією. Ваш глядач має розуміти, що то ви не для себе так надриваєтеся, а для нього, для вашого дорогоцінного глядача. Тому ви маєте час від часу підтримувати зоровий контакт із публікою. Ледве підводячи від сторінки обважнілі від насичення глибокими думками очі, ви пильно кілька секунд дивитеся в обличчя сусідів, і ви побачите схвалення, а може й обурення – значить, усе йде правильно. Проте якщо вам ніхто не відповість жодним чином, нагадайте про себе – впустіть книжку, погортайте похапцем сторінки, цим ви знову привернете до себе увагу.
7. Не забувайте, як багато при читанні важить ваша міміка. Читайте з таким обличчям, ніби кожен рядок вам – як перепилювання кісток напилком. Нехай люди бачать і жахаються від того, як ви страждаєте заради них. Навіть казки братів Грім, прочитані із правильним виразом обличчя, можуть створити ефект разючіший, ніж цілий том Канта, прочитаний із відстороненим обличчям десь у куточку, так, щоб ніхто не бачив.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Як правильно читати (7 порад для позерів)
1. Головне не те, що ти читаєш, а те, де і перед ким ти це читаєш.
2. Чи подобається тобі прочитане, не має значення, має значення лише товщина книжки і міра роззявленості ротів зачудованих глядачів твого читання.
3. Тому читати книжки треба якомога товщі в якомога людніших місцях. І чим товща книжка, тим люднішим має бути місце для її читання, бо сили, витрачені на її транспортування, мають бути компенсовані загальною увагою і громадським схваленням. Тому Джойса чи Толстого краще читати на вокзалах, мітингах, у переповненому автобусі, у метро в годину пік.
4. Для досягнення відповідного ефекту не обов’язково читати книжку. Головне покласти її у себе на руках таким чином, щоб якомога більша кількість людей могла бачити її і оцінити ваш потенціал носія важких книжок, а отже заніміти в побожному мовчанні.
5. Нікого не здивуєш товстою книжку загальнозрозумілими мовами. Навіть з допомогою одного аркуша якоюсь екзотичною мовою досягається здивувальний ефект, у десятки разів сильніший, ніж від якогось там Толстого. Тому вітаються арабська, японська, а особливо клинописні книги. Щоправда, глина важча, ніж папір. Але ж ефект моментальний!
6. Читаючи чи тримаючи книжку на руках, не забувайте про контакт із вашою аудиторією. Ваш глядач має розуміти, що то ви не для себе так надриваєтеся, а для нього, для вашого дорогоцінного глядача. Тому ви маєте час від часу підтримувати зоровий контакт із публікою. Ледве підводячи від сторінки обважнілі від насичення глибокими думками очі, ви пильно кілька секунд дивитеся в обличчя сусідів, і ви побачите схвалення, а може й обурення – значить, усе йде правильно. Проте якщо вам ніхто не відповість жодним чином, нагадайте про себе – впустіть книжку, погортайте похапцем сторінки, цим ви знову привернете до себе увагу.
7. Не забувайте, як багато при читанні важить ваша міміка. Читайте з таким обличчям, ніби кожен рядок вам – як перепилювання кісток напилком. Нехай люди бачать і жахаються від того, як ви страждаєте заради них. Навіть казки братів Грім, прочитані із правильним виразом обличчя, можуть створити ефект разючіший, ніж цілий том Канта, прочитаний із відстороненим обличчям десь у куточку, так, щоб ніхто не бачив.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію