ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2026.02.01 21:27
Очікувано розділяє час
минуле і грядуще, а сьогодні
щомиті живемо напередодні
усього, що очікує на нас.
Усяке житіє – відкрита книга,
якою утішатися не слід,
бо сковує усе гарячий лід
війни, хоча скресає крига

Іван Потьомкін
2026.02.01 21:08
Ще поміж шубою й плащем,
А дерева свою справляють весну:
Націлилась тополя в піднебесся,
Береза чеше косу під дощем...
Ну, як їх всіх звеличити мені,
Їх, побратимів многоруких,
За їхню долю многотрудну
І за одвічну відданість Весні?

Світлана Пирогова
2026.02.01 16:33
Не в кожного, мабуть, гуманне серце.
Байдужі є без співчуття й емоцій.
Їх не хвилює, як кому живеться.
Черстві, бездушні у людськім потоці.

Коли утратили уважність люди?
Куди і як пропала чуйність їхня?
Іде війна, тепер лиш Бог розсудить.

С М
2026.02.01 13:31
біла спальня, чорні штори, пристанційне
пішоходи без позлоти, темні крівлі
срібні коні місяцеві, у зіницях
досвіт марить, у розлуці, о блаженство

немає в куті оцім сонця і сяйва
поки чекаю, поки тіні мчать відусіль

Вероніка В
2026.02.01 13:03
колись в мене в школі була учілка
учілка що очі носила як дві апельсинки
учілка що в неї не рот а справжня каністра
учілка що в ній голова як літаюча тарілка

така ця учілка окаста була і зубаста
що і могла би раптом когось та куснуть
в особливості

Євген Федчук
2026.02.01 12:19
Старий козак Степан, нарешті помирав.
Смерть вже давно до нього, видно, придивлялась,
Життя козацьке обірвати сподівалась.
Та його ангел-охоронець рятував.
Але тоді було у нього вдосталь сил
Аби від Смерті тої клятої відбитись.
Тепер же тільки залиш

Ірина Вірна
2026.02.01 11:43
Знову вітер холодний сніг тремтливий мете.
знову спокій дрімотний на душу впаде,
огорне ніжно ковдрою - зимною, теплою,
і приспить колисковою - мрійною, легкою.

І тремтітиме довго на віях сльозинка,
і співатиме кволо у грудях крижинка.
Буде жаліти

Борис Костиря
2026.02.01 11:29
Я хочу, щоб розверзлася долина,
Щоб світ явив свій потаємний смисл,
Слова постали на незрушній глині,
Відкривши мудрість логосу і числ.

Я хочу, щоб розверзлась серцевина
Усіх страждань і болів нелюдських,
Мов споконвічна неземна провина,

Тетяна Левицька
2026.02.01 08:16
Не можна без світла й опалення
у одноманітності плину.
Гаптує душиця із марення
тонку льодяну павутину.

Що далі, тікати у безлих*
думок чи укритися пледом?
Вілляти вина повний келих,

Олена Побийголод
2026.01.31 16:05
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи та виконавці:
• Анатолій Карпов – ліричний тенор
• Претендент – драматичний баритон
• Михайло Таль – баритон
• Петра Ліуверік – мецо-сопрано
• Суддя матчу – бас-кантанте

Артур Курдіновський
2026.01.31 14:26
Я на старому цвинтарі заритий,
Під пам'ятником з чорного граніту.
Читаю, що написано... О, небо!
"Тримайся! Все попереду ще в тебе!"

Борис Костиря
2026.01.31 12:07
Ця вічна сирена просвердлює мозок
І спокою, певно, ніколи не дасть.
Ця вічна сирена, як згущений морок.
І попіл століть опадає на нас.

У ній ми впізнаємо сутність століття.
Освенцим, Дахау, доносів рої.
Її віспувате обличчя столике.

Володимир Бойко
2026.01.30 23:35
Недосить обрати вірний напрямок, важливо не збитися з курсу. Меншовартість занадто вартує. Якщо люди метають ікру, лососі відпочивають. Хто править бал, тому правила зайві. У кожного історика свої історичні паралелі і своя паралельна історія.

Іван Потьомкін
2026.01.30 21:35
Найбільше бійсь фанатиків і вбивць,
різниця поміж ними невелика:
і там, і там ідея перед очима мерехтить,
але немає й гадки про живого чоловіка.
О, скільки ж їх, богобоязних і безбожних…
Всевишньому це споконвік не в новину,
та Він карає їх тоді, як

Тетяна Левицька
2026.01.30 21:03
Сердечний, що далі, та як
ми будемо дійсність ділити?
Тобі в чорнім морі маяк,
мені незабудки у житі?

А їй, що дістанеться — даль
і смуток у пелені днини?
Не ділиться, як не гадай,

Артур Курдіновський
2026.01.30 16:17
Доводити - немає часу,
Доносити - бракує сил.
Давно роздав усі прикраси
Надійний мій душевний тил.

Захмарна тупість ходить світом.
О, горе щирим та відкритим!
Тепла промінчик не знайти,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Рецензії):

Наталія Близнюк
2021.12.12

Пиріжкарня Асорті
2020.01.20

Тарас Ніхто
2020.01.18

Сергій Губерначук
2019.07.07

Юля Костюк
2018.01.11

Олександр Подвишенний
2017.11.16

Ірина Вовк
2017.06.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Редакція Майстерень (1963) / Рецензії

 Відкритий лист Сергію Пантюку

Від головного редактора "Поетичних Майстерень"
Ляшкевича Володимира

Сергій Пантюк Пане Сергію. Ось ваше прізвище, як укладача, бачу разом із прізвищами інших на сторінках так званої "Ночі еротичної поезії" 2011, ТОВ "ГАМАЗИН". На Львівському форумі це поширювалося з прилавку "Зеленого пса". Питання, втім, не тільки в поезії, хоча підібрані вами тексти часто не мають стосунку до Її еротичної царини, як і, наприклад, автори Ю.Винничук і М.Карповий до поезії взагалі, та й не лише вони. Питання і щодо абсолютного несмаку, якщо не сказати гірше, і в оформленні цієї, навіть не книжки, а українського сорому. Таким оформленням, і таким непоетичним сусідством було "підставлено" під насмішки достатньо вмілих поетес, чиї твори опубліковані тут, вочевидь, без ознайомлення їх із загальним наповненням і антуражем т.з. книжки.
Тож, окрім нерозуміння, що таке еротика, ви ще й проявили нерозуміння, що таке пристойність і совість, чи це виключно на совісті якогось ТОВ "ГАМАЗИН"?

Дотичні матеріали
Сергій Пантюк - "Вчимося писати вірші, або як не стати графоманом"


Йдеться, окрім деяких текстів, і про абсолютно глумливі ( в контексті саме еротичної, а не сороміцької книжки поезій) малюнки від Тетяни Шевченко, які щедро заляпали собою сторінки.
Невже ви, пане Сергію, не розумієте що разом із "відповідальним редактором" Сашком Сівченком, "обкладинкою" Оксаною Капрановою і ТОВ "ГАМАЗИН" "сотворили"?
У першу чергу, повторюся, сотворили з нормальними авторками...
Я сподіваюся, що після такого жахіття жодний автор (З Винничуком і Карповим усе і так зрозуміло) із винуватцями виходу в світ цього свинства не стане мати справи...

ЦЕ БРУД ВІД ВАС, СЕРГІЮ ПАНТЮК, і від непоета Ю,ВИННИЧУКА - ЗВІДТИ,,, З так званої еротики...

Ю.Винничук
"Так ніхто не кохав
через тисячу літ
Вже куди я не пхав -
ти холодна як лід

Дивні скарби свої
ти мені розпростерла -
Тільки вранці згадав
що ти вчора померла"

НУ як ви могли, Пантюк, таке УКЛАСТИ?!
Хто ви після такого?

А після такого, вами укладеного Винничука?

"Ех, якби я мав коня -
Їздив би тепер
А якби кінь мав мене
Я б напевно вмер..."
____________________________________________
Воістину "Ніч еротичної поезії"... (

Інші вибрані тексти з "Ночі еротичної поезії"

http://karpovy.wordpress.com/2010/07/06/%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BB%D0%B0/

Михайло Карповий
Бабусин песик (укладений в українську еротику С.Пантюком)

Я їх застукав: він хвостом вихляв,
вона ж була бліда, немов примара.
Тоді я в неї тільки запитав:
чому згрішила, бабцю, з сенбернаром?

Був вересень. Переді мною сад.
Далекий грім і яблуня зелена.
Злягалися під нею. Що ж, де Сад
повчитись міг би дечому у мене…

Закатував. Два трупи і бензин.
Облив обох. Зайшов до хати. Морок.
Тінь напливала. Догорав камін.
Взяв запальничку. Знадобиться скоро.

Михайло Карповий
Крила (укладено в українську еротику С.Пантюком)

Якби мені пташині два крила,
злетів би я закоханим Ікаром
до Лорак, до Джолі, до Тіни Кароль,
і кожна би із них мені дала.

Я з Карлсоном бухнув би на даху,
а потім ми, насвистуючи Верді,
в тонах рожевих на небесній тверді
велике написали б слово: ХУ…

На перехожих в снайперських плювках
змагався б з голубами. Для потіхи
робив би найдебільніші я пики,
лякаючи народ у літаках.

Відвідав би на небі багатьох,
хто вже давно на мене там чекає.
Там з друзями попили б ми пивка і
небесний роздавили б косячок.

Дозволив би за бороду Алах
посмикати, а я б йому всміхнувся.
І хрін би я на землю повернувся,
якби мені пташині два крила.

Михайло Карповий
Синові (укладено в українську еротику С.Пантюком)

...буться бджілки і джмелі,
овечки і барани;
крільчих натягують кролі
від вечора до рана;

натхненно трахає кабан
в старім сараї свинку...
Приніс тебе лиш тільки нам
бузько у дзьобі, синку.

http://gak.com.ua/creatives/2/14207
........................................

Нещодавно (25 січня 2012) відбулася презентація цієї, т.з. книжки. І притомні автори (які мали можливість туди прийти) - за невеличким винятком, таки були відсутні - але звертаємо увагу на появу там Лесі Мудрак - це випадково чи не випадково?
А ще цікаво проаналізувати поведінку Віталія Капранова... (Редакція Майстерень)



«Ніч еротичної поезії» – як це було
Січень - 26 - 2012
www.soli.com.ua/2012/01/26/nich-erotychnoji-poeziji-yak-tse-bulo/

25 січня у київській книгарні «Є» відбулася презентація збірки «Ніч еротичної поезії», до якої увійшли вірші Юрія Винничука, Мар’яни Савки, Дмитра Лазуткіна, Келі Ликеренко, Михайла Карпового, Оксамитки Блажевської, Тетяни Винник, Людмили Дядченко, Анни Малігон, Ельвіри Молдован, Лесі Мудрак і Наталки Позняк.
Фото: http://kobzar.com.uahttp://kobzar.com.ua

Фото: http://kobzar.com.ua


Захід вразив контрастністю перебігу. Оскільки тема обвинувачення Юрія Винничука набула неабиякого резонансу у ЗМІ та серед громадськості, не оминув її і модератор презентації – Віталій Капранов: «Людина прийшла на поетичний вечір, почула щось, що їй не сподобалося, написала скаргу в райком, в райкомі сидів Грач, він написав донос в прокуратору. Це ж звичайне радянське стукацтво (…) От, до речі, десь тут цього стукача я бачив. Це – Володимир Бондаренко».


І в ту ж мить прямо перед телекамерами з-поміж натовпу з’явився сам політолог Володимир (керівник Інституту політичних, соціологічних і маркетингових досліджень). І під Капранове: «Це та людина, яка здала Винничука», відчайдушно обурився:

- Ви самі мене сюди запросили! Якщо Ви так приймаєте своїх гостей…
- Я вас сюди не запрошував! Ви – стукач. – відрізав Капранов.
Коли всі «аргументи» закінчились, пан Володимир остаточно образився і лаконічним «Ви сам стукач», побажав удачі та всіх благ і покинув приміщення книгарні.
Після цього Віталій Капранов запропонував проявити солідарність та прочитати усім присутнім скандальний вірш Ю. Винничука «Убий під***са», який за кілька днів набрав тисячі переглядів. Аудиторія радісно та з ентузіазмом повторила уривок разом з модератором. На цьому політична 5-тихвилинка закінчилася і почався захід, на який, власне, і зібралися всі присутні.

Ніч еротичної поезії

Ніч еротичної поезії. Фото: Надія Швадчак


Читали Дмитро Лазуткін, Леся Мудрак та Келя Ликеренко. Вірші усіх трьох виявилися надзвичайно різними, не кажучи вже про манеру читання. Тому кожен виступ слухати було дуже цікаво: і поети дивували, і Віталій Капранов періодично зачитував поезію, мабуть одного з найбільш відвертих авторів збірки, Михайла Карпового.
Дмитро Лазуткін декламував, як завжди, мелодично і невимушено. Поезія – легка еротика та ніжність, тонкість порівнянь. Леся Мудрак навпаки – видала цілу експресивну виставу, змінюючи інтонації, швидкість та висоту голосу, вражаючи неординарністю манери та залученням до прочитання спочатку Олега Коцарева, якому було поставлено завдання збуджено дихати в мікрофон та Дмитра Лазуткіна, який робив маневри в повітрі іграшковим коником. Перфоменс однозначно вдався та неабияк розвеселив глядачів.
На останок читала Келя Ликеренко – звично граціозно та грайливо, з тонким сарказмом та несподіваним сюжетом: «…тепер ми дивимось кіно в моїй кімнаті. Сказати хочу, з ним все так, як я хотіла(…) новенький вовняний кожух собі купила!» Після цього всі бажаючі змогли придбати книгу, над художнім оформленням якої працювала Тетяна Шевченко. До цього їй доводилось створювати ілюстрації до дитячих книжок. Але варто відзначити, що еротичні малюнки у неї вдалися «на відмінно» і навіть не зважаючи на всю відвертість, лиця персонажів все ж зберегли якусь казковість та інфантильність...
До речі, вже скоро розпочинається конкурс на написання еротичної поезії до нової збірки. Деталі будуть оголошені незабаром на сайті «Друг читача». Отож читайте «Ніч еротичної поезії» та чекайте нових чуттєвих віршів та зустрічей у книгарні «Є».

Надія Швадчак


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Українську поетичну камасутру представлять на Форумі видавців


      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-01-22 15:59:57
Переглядів сторінки твору 25751
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.775 / 5.5  (4.489 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.497 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.785
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми АВТОРИ
ЛІТПРОЦЕСИ
Автор востаннє на сайті 2026.02.01 19:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-02 19:24:25 ]
Підтримую таку Вашу ідею!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Діма Княжич (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-02 23:20:34 ]
Ну, не все так погано.
Просто сама антологія складена не в єдиному ключі - упорядники, схоже, не відчували різниці між еротичним, сороміцьким і стьобним. Тим не менш в антології є справді еротичні вірші силньих поетів (Олеся Мудрак, Дмитро Лазуткін, Анна Малігон).
"Ех, якби я мав коня -
Їздив би тепер
А якби кінь мав мене
Я б напевно вмер..." - чомусь Винничук ніде не зазначив, що це його вільний переклад російської прибаутки:
Если б я имел коня -
Это был бы номер.
Если б конь имел меня -
Я б наверно помер.
Причому переклад невдалий, "коня" - "мене" не римується.
Найбільше не сподобались ілюстрації - суміш Камасутри і лубкового зображення "хахлов" (ніби з карикатур в чорносотенних газетах).
На осінньому Медвині найбільш покоробило, коли Винничук вивів цю школярку (Марта Брижак - країна має знати своїх героїв!) з дурнуватими бантиками, яка читала щось сугубо сортирне, матюкаючись через слово. Після цього довелося встати і піти. Річ навіть не в моєму чистоплюстві - мені було соромно за організаторів, які поміж відомих поетів випускають 15-річних пісюх, що ніц не вміють крім матюкатися. Як на мене - це неповага до авторів.
І все-таки справжня еротична поезія в антології є - я гарантую це.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-02-14 12:28:32 ]
О так, Дімо, звісно є. Тому і прикро, дуже прикро...
Але ж і є щирі сподівання на краще )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-14 13:12:11 ]
Прикро, коли стьоб і "порнуху" не відрізняють від еротики. самі себе опускаємо нижче плінтуса :(


1   2   3   4   Переглянути все