Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Звикнути неможливо.
А психіка вже нездатна жахатися, як же так.
І вже не існує місця, куди можна твердо спертись.
І серце в груді завмерло – у інших живе світах.
Вчергове. І не востаннє.
Надію давно убито.
Не зліться зопалу, прошу.
Безплатного більше не буде,
Порожній з учора капшук.
За пісню давайте сто "баксів",
За вірш про кохання - мільйон.
Одині така лише такса,
лежить на лавочці,
мов корабель на мілині.
Він самотній,
як стрімкий метеорит
у космосі.
Осінній листок лежить,
як перебендя край села,
нестерпну тугу в душу ллє.
Болять землі налиті груди,
тло душить — золоте кольє.
Лякає ніч холодна злива,
у блискавиці переляк.
Та раптом вчухла, затужила,
затуманіла у полях.
Хай сумнів душу не шкребе,
Що смак поганий маєш досі, -
Тобі пасує голубе
До золотистого волосся.
Тобі, онуко, до лиця
Оцей блакитно-білий колір,
Катехізис весни проспіває розчулена осінь.
І навіки тепло покидає дорогу благань,
Уплітаючи в озеро тихе стривожену просинь.
Я прийшов на пустир, де нікуди шляхи не ведуть,
Де втонули в тумані ост
Реквієм сенсу життя - колискова.
Світом несуться порожні розмови,
Як не помітити підлу війну.
Милий малюк не побачить весну,
Білій зимі не всміхнеться казковій.
Батько гойдає біленьку труну.
потягом ночі примчала в Париж.
Сонну, сторонню і геть безборонну,
ледь оглянувшись, її ти уздриш.
Давнє кафе мандрівницю полонить.
В ньому судилося бути усім,
в кого на столику кава холоне
й очі зволожені вельми
мов габаритки на літачках
по вінця сповнюєш не уві сні
прийду іще чому би ні
мої душа і серце ти
у тебе срібні & золоті
а ще алмази із темних шахт
купляй лиш час усе інше прах
Відразу так і не відчуєш…
У курки з півнем свій тотем,
А їх чомусь не рекламуєш…
Бодай би проса їм сипнув
Із тих проблем, що втаємничив.
Хіба утихомирить… ну,
А курку з півнем спантеличив…
Як москалі, застосувавши силу,
Угорський дух свободи задушили,
Щоби в других бажання не було.
Та дух свободи, як не закривай,
Як не загвинчуй крани – все ж прорветься.
Знов у страху трястися доведеться,
Що пану
й далеко до весни,
Свята любов ярить опалом
у серця таїни.
Вливає музику журливу
жовтневий листопад,
А я закохана, щаслива
Стою, розіп'ятий вітрами.
І підпирає мій поріг
Пролог до неземної драми.
На перехресті ста розлук,
Ста болів, ста смертей, ста криків,
Стою на перехресті мук,
Де життя вирувало і квітло,
Перетворено світ на тунель,
І в кінці його вимкнено світло.
Це страшніше за жахи війни –
Для когось бути просто мішенню!
Люди-привиди, наче з труни –
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Відкритий лист Сергію Пантюку
Від головного редактора "Поетичних Майстерень"
Ляшкевича Володимира
Пане Сергію. Ось ваше прізвище, як укладача, бачу разом із прізвищами інших на сторінках так званої "Ночі еротичної поезії" 2011, ТОВ "ГАМАЗИН". На Львівському форумі це поширювалося з прилавку "Зеленого пса". Питання, втім, не тільки в поезії, хоча підібрані вами тексти часто не мають стосунку до Її еротичної царини, як і, наприклад, автори Ю.Винничук і М.Карповий до поезії взагалі, та й не лише вони. Питання і щодо абсолютного несмаку, якщо не сказати гірше, і в оформленні цієї, навіть не книжки, а українського сорому. Таким оформленням, і таким непоетичним сусідством було "підставлено" під насмішки достатньо вмілих поетес, чиї твори опубліковані тут, вочевидь, без ознайомлення їх із загальним наповненням і антуражем т.з. книжки. Тож, окрім нерозуміння, що таке еротика, ви ще й проявили нерозуміння, що таке пристойність і совість, чи це виключно на совісті якогось ТОВ "ГАМАЗИН"?
Дотичні матеріали
• Сергій Пантюк - "Вчимося писати вірші, або як не стати графоманом"
Йдеться, окрім деяких текстів, і про абсолютно глумливі ( в контексті саме еротичної, а не сороміцької книжки поезій) малюнки від Тетяни Шевченко, які щедро заляпали собою сторінки.
Невже ви, пане Сергію, не розумієте що разом із "відповідальним редактором" Сашком Сівченком, "обкладинкою" Оксаною Капрановою і ТОВ "ГАМАЗИН" "сотворили"?
У першу чергу, повторюся, сотворили з нормальними авторками...
Я сподіваюся, що після такого жахіття жодний автор (З Винничуком і Карповим усе і так зрозуміло) із винуватцями виходу в світ цього свинства не стане мати справи...
ЦЕ БРУД ВІД ВАС, СЕРГІЮ ПАНТЮК, і від непоета Ю,ВИННИЧУКА - ЗВІДТИ,,, З так званої еротики...
Ю.Винничук
"Так ніхто не кохав
через тисячу літ
Вже куди я не пхав -
ти холодна як лід
Дивні скарби свої
ти мені розпростерла -
Тільки вранці згадав
що ти вчора померла"
НУ як ви могли, Пантюк, таке УКЛАСТИ?!
Хто ви після такого?
А після такого, вами укладеного Винничука?
"Ех, якби я мав коня -
Їздив би тепер
А якби кінь мав мене
Я б напевно вмер..."
____________________________________________
Воістину "Ніч еротичної поезії"... (
Інші вибрані тексти з "Ночі еротичної поезії"
http://karpovy.wordpress.com/2010/07/06/%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BB%D0%B0/
Михайло Карповий
Бабусин песик (укладений в українську еротику С.Пантюком)
Я їх застукав: він хвостом вихляв,
вона ж була бліда, немов примара.
Тоді я в неї тільки запитав:
чому згрішила, бабцю, з сенбернаром?
Був вересень. Переді мною сад.
Далекий грім і яблуня зелена.
Злягалися під нею. Що ж, де Сад
повчитись міг би дечому у мене…
Закатував. Два трупи і бензин.
Облив обох. Зайшов до хати. Морок.
Тінь напливала. Догорав камін.
Взяв запальничку. Знадобиться скоро.
Михайло Карповий
Крила (укладено в українську еротику С.Пантюком)
Якби мені пташині два крила,
злетів би я закоханим Ікаром
до Лорак, до Джолі, до Тіни Кароль,
і кожна би із них мені дала.
Я з Карлсоном бухнув би на даху,
а потім ми, насвистуючи Верді,
в тонах рожевих на небесній тверді
велике написали б слово: ХУ…
На перехожих в снайперських плювках
змагався б з голубами. Для потіхи
робив би найдебільніші я пики,
лякаючи народ у літаках.
Відвідав би на небі багатьох,
хто вже давно на мене там чекає.
Там з друзями попили б ми пивка і
небесний роздавили б косячок.
Дозволив би за бороду Алах
посмикати, а я б йому всміхнувся.
І хрін би я на землю повернувся,
якби мені пташині два крила.
Михайло Карповий
Синові (укладено в українську еротику С.Пантюком)
...буться бджілки і джмелі,
овечки і барани;
крільчих натягують кролі
від вечора до рана;
натхненно трахає кабан
в старім сараї свинку...
Приніс тебе лиш тільки нам
бузько у дзьобі, синку.
http://gak.com.ua/creatives/2/14207
........................................
Нещодавно (25 січня 2012) відбулася презентація цієї, т.з. книжки. І притомні автори (які мали можливість туди прийти) - за невеличким винятком, таки були відсутні - але звертаємо увагу на появу там Лесі Мудрак - це випадково чи не випадково?
А ще цікаво проаналізувати поведінку Віталія Капранова... (Редакція Майстерень)
«Ніч еротичної поезії» – як це було
Січень - 26 - 2012
www.soli.com.ua/2012/01/26/nich-erotychnoji-poeziji-yak-tse-bulo/
25 січня у київській книгарні «Є» відбулася презентація збірки «Ніч еротичної поезії», до якої увійшли вірші Юрія Винничука, Мар’яни Савки, Дмитра Лазуткіна, Келі Ликеренко, Михайла Карпового, Оксамитки Блажевської, Тетяни Винник, Людмили Дядченко, Анни Малігон, Ельвіри Молдован, Лесі Мудрак і Наталки Позняк.
Захід вразив контрастністю перебігу. Оскільки тема обвинувачення Юрія Винничука набула неабиякого резонансу у ЗМІ та серед громадськості, не оминув її і модератор презентації – Віталій Капранов: «Людина прийшла на поетичний вечір, почула щось, що їй не сподобалося, написала скаргу в райком, в райкомі сидів Грач, він написав донос в прокуратору. Це ж звичайне радянське стукацтво (…) От, до речі, десь тут цього стукача я бачив. Це – Володимир Бондаренко».
І в ту ж мить прямо перед телекамерами з-поміж натовпу з’явився сам політолог Володимир (керівник Інституту політичних, соціологічних і маркетингових досліджень). І під Капранове: «Це та людина, яка здала Винничука», відчайдушно обурився:
- Ви самі мене сюди запросили! Якщо Ви так приймаєте своїх гостей…
- Я вас сюди не запрошував! Ви – стукач. – відрізав Капранов.
Коли всі «аргументи» закінчились, пан Володимир остаточно образився і лаконічним «Ви сам стукач», побажав удачі та всіх благ і покинув приміщення книгарні.
Після цього Віталій Капранов запропонував проявити солідарність та прочитати усім присутнім скандальний вірш Ю. Винничука «Убий під***са», який за кілька днів набрав тисячі переглядів. Аудиторія радісно та з ентузіазмом повторила уривок разом з модератором. На цьому політична 5-тихвилинка закінчилася і почався захід, на який, власне, і зібралися всі присутні.
Читали Дмитро Лазуткін, Леся Мудрак та Келя Ликеренко. Вірші усіх трьох виявилися надзвичайно різними, не кажучи вже про манеру читання. Тому кожен виступ слухати було дуже цікаво: і поети дивували, і Віталій Капранов періодично зачитував поезію, мабуть одного з найбільш відвертих авторів збірки, Михайла Карпового.
Дмитро Лазуткін декламував, як завжди, мелодично і невимушено. Поезія – легка еротика та ніжність, тонкість порівнянь. Леся Мудрак навпаки – видала цілу експресивну виставу, змінюючи інтонації, швидкість та висоту голосу, вражаючи неординарністю манери та залученням до прочитання спочатку Олега Коцарева, якому було поставлено завдання збуджено дихати в мікрофон та Дмитра Лазуткіна, який робив маневри в повітрі іграшковим коником. Перфоменс однозначно вдався та неабияк розвеселив глядачів.
На останок читала Келя Ликеренко – звично граціозно та грайливо, з тонким сарказмом та несподіваним сюжетом: «…тепер ми дивимось кіно в моїй кімнаті. Сказати хочу, з ним все так, як я хотіла(…) новенький вовняний кожух собі купила!» Після цього всі бажаючі змогли придбати книгу, над художнім оформленням якої працювала Тетяна Шевченко. До цього їй доводилось створювати ілюстрації до дитячих книжок. Але варто відзначити, що еротичні малюнки у неї вдалися «на відмінно» і навіть не зважаючи на всю відвертість, лиця персонажів все ж зберегли якусь казковість та інфантильність...
До речі, вже скоро розпочинається конкурс на написання еротичної поезії до нової збірки. Деталі будуть оголошені незабаром на сайті «Друг читача». Отож читайте «Ніч еротичної поезії» та чекайте нових чуттєвих віршів та зустрічей у книгарні «Є».
Надія Швадчак
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
• Перейти на сторінку •
"Авторам ПМ, читачам ПМ, з нагоди Н.Р. 2012 )"


