Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
колись, багато літ тому,
але і досі в ній та сила,
що Бог послав тоді йому.
Тож хочу жити в тій країні
де весь народ – одна сім’я,
в козацькому зростать корінні,
вино немов
у часі вистояне в гротах -
якось бо мо'....
бо може мить прийде дозріла -
хтось надіп'є
на смак терпке, з дубових діжок,
вино оте.
Де він бував
Куди потрапив?
Я казав, його звільнили
Ділитися зі світом жартами
Так, ніби він створив ореол
Я чув, як його радість плине
І сльота, ніби магма мовчання.
Так вода досягає душі
У бездушнім німім проминанні.
Так вода досягає єства,
Найсвятіших основ і законів.
І народиться думка жива
Світло зробилось і чисто.
Звуки і запахи квітня
легко котились крізь місто.
Ей, зупинись незнайомцю
і охмілій з її світла.
Місто скорилося сонцю —
Коли все свистіло й жбурляло під ламаним дахом.
Чим міг пригостити її я в квартирі своїй?
Вином молодим та густим обліпиховим чаєм.
Вона не просила ніколи мене ні про що,
Дивилась в вікно, як стікають потока
Промайне, може, часом тінь.
Чи то птах який пролетить,
Чи то форкне в тумані кінь.
Попід верби вогонь горить,
Хтось багаття в траві розклав.
Дим в тумані не розрізнить.
Мабуть, хтось на спочинок став.
Стає далекою для нас торішня близькість.
Твоя безпристрасність нагадує фетиш.
А наше спільне де могло подітись?
Направду може бути все страшніш -
До царства тіней ти зійшла ще взимку,
А я не знав, і слухав La Mattchic
Неначе навкруги сказилися:
Щоби нiхто не вiдчував розлуки,
Метеликом у скло не билися.
Цвiтуть сади та аромат розпуки.
Пташки спiвати вже втомилися.
Весняний вiтер пiдхопив пiд руки
для цього придуманий ші
у нього є точні рими
а також вірші для душі
не питай про ормузьку кризу
про кордицепс і мікропластик
про те чи майбутній антихрист
буде сином ілона маска
великі, і свої, й чужі,
і безрозмірної душі,
та не усіх піймає Лета,
неуловимі силуети
багатобожжя – міражі.
У вирій рано ще летіти,
а як немає вороття,
Польща здалека.
Польща зблизька –
Тихої ночі, наче причаєні,
В польську вчаровані,
Польську вивчаємо.
Мов відчиняємо навстежінь вікна,
Аби вдихнути свіже повітря,
Дзвонить гучно в неділю дзвіниця.
Ми з тобою зав’язані путами,
Що не можемо вкотре звільнитись?
Хоч життя розділило нас смугою,
Та мені чомусь стало замало.
Я все більше завівся та слухаю,
бо серце міць бере від них
і воскресає в новій силі
вогнем курганів вікових.
Як сонце в хмарах чи туманах
дає лиш знать, що є воно,
так і Жар-птиця в цих курганах
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Відкритий лист Сергію Пантюку
Від головного редактора "Поетичних Майстерень"
Ляшкевича Володимира
Пане Сергію. Ось ваше прізвище, як укладача, бачу разом із прізвищами інших на сторінках так званої "Ночі еротичної поезії" 2011, ТОВ "ГАМАЗИН". На Львівському форумі це поширювалося з прилавку "Зеленого пса". Питання, втім, не тільки в поезії, хоча підібрані вами тексти часто не мають стосунку до Її еротичної царини, як і, наприклад, автори Ю.Винничук і М.Карповий до поезії взагалі, та й не лише вони. Питання і щодо абсолютного несмаку, якщо не сказати гірше, і в оформленні цієї, навіть не книжки, а українського сорому. Таким оформленням, і таким непоетичним сусідством було "підставлено" під насмішки достатньо вмілих поетес, чиї твори опубліковані тут, вочевидь, без ознайомлення їх із загальним наповненням і антуражем т.з. книжки. Тож, окрім нерозуміння, що таке еротика, ви ще й проявили нерозуміння, що таке пристойність і совість, чи це виключно на совісті якогось ТОВ "ГАМАЗИН"?
Дотичні матеріали
• Сергій Пантюк - "Вчимося писати вірші, або як не стати графоманом"
Йдеться, окрім деяких текстів, і про абсолютно глумливі ( в контексті саме еротичної, а не сороміцької книжки поезій) малюнки від Тетяни Шевченко, які щедро заляпали собою сторінки.
Невже ви, пане Сергію, не розумієте що разом із "відповідальним редактором" Сашком Сівченком, "обкладинкою" Оксаною Капрановою і ТОВ "ГАМАЗИН" "сотворили"?
У першу чергу, повторюся, сотворили з нормальними авторками...
Я сподіваюся, що після такого жахіття жодний автор (З Винничуком і Карповим усе і так зрозуміло) із винуватцями виходу в світ цього свинства не стане мати справи...
ЦЕ БРУД ВІД ВАС, СЕРГІЮ ПАНТЮК, і від непоета Ю,ВИННИЧУКА - ЗВІДТИ,,, З так званої еротики...
Ю.Винничук
"Так ніхто не кохав
через тисячу літ
Вже куди я не пхав -
ти холодна як лід
Дивні скарби свої
ти мені розпростерла -
Тільки вранці згадав
що ти вчора померла"
НУ як ви могли, Пантюк, таке УКЛАСТИ?!
Хто ви після такого?
А після такого, вами укладеного Винничука?
"Ех, якби я мав коня -
Їздив би тепер
А якби кінь мав мене
Я б напевно вмер..."
____________________________________________
Воістину "Ніч еротичної поезії"... (
Інші вибрані тексти з "Ночі еротичної поезії"
http://karpovy.wordpress.com/2010/07/06/%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BB%D0%B0/
Михайло Карповий
Бабусин песик (укладений в українську еротику С.Пантюком)
Я їх застукав: він хвостом вихляв,
вона ж була бліда, немов примара.
Тоді я в неї тільки запитав:
чому згрішила, бабцю, з сенбернаром?
Був вересень. Переді мною сад.
Далекий грім і яблуня зелена.
Злягалися під нею. Що ж, де Сад
повчитись міг би дечому у мене…
Закатував. Два трупи і бензин.
Облив обох. Зайшов до хати. Морок.
Тінь напливала. Догорав камін.
Взяв запальничку. Знадобиться скоро.
Михайло Карповий
Крила (укладено в українську еротику С.Пантюком)
Якби мені пташині два крила,
злетів би я закоханим Ікаром
до Лорак, до Джолі, до Тіни Кароль,
і кожна би із них мені дала.
Я з Карлсоном бухнув би на даху,
а потім ми, насвистуючи Верді,
в тонах рожевих на небесній тверді
велике написали б слово: ХУ…
На перехожих в снайперських плювках
змагався б з голубами. Для потіхи
робив би найдебільніші я пики,
лякаючи народ у літаках.
Відвідав би на небі багатьох,
хто вже давно на мене там чекає.
Там з друзями попили б ми пивка і
небесний роздавили б косячок.
Дозволив би за бороду Алах
посмикати, а я б йому всміхнувся.
І хрін би я на землю повернувся,
якби мені пташині два крила.
Михайло Карповий
Синові (укладено в українську еротику С.Пантюком)
...буться бджілки і джмелі,
овечки і барани;
крільчих натягують кролі
від вечора до рана;
натхненно трахає кабан
в старім сараї свинку...
Приніс тебе лиш тільки нам
бузько у дзьобі, синку.
http://gak.com.ua/creatives/2/14207
........................................
Нещодавно (25 січня 2012) відбулася презентація цієї, т.з. книжки. І притомні автори (які мали можливість туди прийти) - за невеличким винятком, таки були відсутні - але звертаємо увагу на появу там Лесі Мудрак - це випадково чи не випадково?
А ще цікаво проаналізувати поведінку Віталія Капранова... (Редакція Майстерень)
«Ніч еротичної поезії» – як це було
Січень - 26 - 2012
www.soli.com.ua/2012/01/26/nich-erotychnoji-poeziji-yak-tse-bulo/
25 січня у київській книгарні «Є» відбулася презентація збірки «Ніч еротичної поезії», до якої увійшли вірші Юрія Винничука, Мар’яни Савки, Дмитра Лазуткіна, Келі Ликеренко, Михайла Карпового, Оксамитки Блажевської, Тетяни Винник, Людмили Дядченко, Анни Малігон, Ельвіри Молдован, Лесі Мудрак і Наталки Позняк.
Захід вразив контрастністю перебігу. Оскільки тема обвинувачення Юрія Винничука набула неабиякого резонансу у ЗМІ та серед громадськості, не оминув її і модератор презентації – Віталій Капранов: «Людина прийшла на поетичний вечір, почула щось, що їй не сподобалося, написала скаргу в райком, в райкомі сидів Грач, він написав донос в прокуратору. Це ж звичайне радянське стукацтво (…) От, до речі, десь тут цього стукача я бачив. Це – Володимир Бондаренко».
І в ту ж мить прямо перед телекамерами з-поміж натовпу з’явився сам політолог Володимир (керівник Інституту політичних, соціологічних і маркетингових досліджень). І під Капранове: «Це та людина, яка здала Винничука», відчайдушно обурився:
- Ви самі мене сюди запросили! Якщо Ви так приймаєте своїх гостей…
- Я вас сюди не запрошував! Ви – стукач. – відрізав Капранов.
Коли всі «аргументи» закінчились, пан Володимир остаточно образився і лаконічним «Ви сам стукач», побажав удачі та всіх благ і покинув приміщення книгарні.
Після цього Віталій Капранов запропонував проявити солідарність та прочитати усім присутнім скандальний вірш Ю. Винничука «Убий під***са», який за кілька днів набрав тисячі переглядів. Аудиторія радісно та з ентузіазмом повторила уривок разом з модератором. На цьому політична 5-тихвилинка закінчилася і почався захід, на який, власне, і зібралися всі присутні.
Читали Дмитро Лазуткін, Леся Мудрак та Келя Ликеренко. Вірші усіх трьох виявилися надзвичайно різними, не кажучи вже про манеру читання. Тому кожен виступ слухати було дуже цікаво: і поети дивували, і Віталій Капранов періодично зачитував поезію, мабуть одного з найбільш відвертих авторів збірки, Михайла Карпового.
Дмитро Лазуткін декламував, як завжди, мелодично і невимушено. Поезія – легка еротика та ніжність, тонкість порівнянь. Леся Мудрак навпаки – видала цілу експресивну виставу, змінюючи інтонації, швидкість та висоту голосу, вражаючи неординарністю манери та залученням до прочитання спочатку Олега Коцарева, якому було поставлено завдання збуджено дихати в мікрофон та Дмитра Лазуткіна, який робив маневри в повітрі іграшковим коником. Перфоменс однозначно вдався та неабияк розвеселив глядачів.
На останок читала Келя Ликеренко – звично граціозно та грайливо, з тонким сарказмом та несподіваним сюжетом: «…тепер ми дивимось кіно в моїй кімнаті. Сказати хочу, з ним все так, як я хотіла(…) новенький вовняний кожух собі купила!» Після цього всі бажаючі змогли придбати книгу, над художнім оформленням якої працювала Тетяна Шевченко. До цього їй доводилось створювати ілюстрації до дитячих книжок. Але варто відзначити, що еротичні малюнки у неї вдалися «на відмінно» і навіть не зважаючи на всю відвертість, лиця персонажів все ж зберегли якусь казковість та інфантильність...
До речі, вже скоро розпочинається конкурс на написання еротичної поезії до нової збірки. Деталі будуть оголошені незабаром на сайті «Друг читача». Отож читайте «Ніч еротичної поезії» та чекайте нових чуттєвих віршів та зустрічей у книгарні «Є».
Надія Швадчак
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
• Перейти на сторінку •
"Авторам ПМ, читачам ПМ, з нагоди Н.Р. 2012 )"


