Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
там вишита я
там ти і ти і ти
там одні хрестики
і хрести
а що тут а що тут
заховалося за картон
варіант а
Доволі легко по усьому світі.
Вони ведуть нахабно, вічно п’яні
На вулиці чи десь у ресторані.
Без мату не спроможні говорити.
Такі ж самі нахабні їхні діти,
Яких вони із криками повчають.
Хоч ті перед очима приклад ма
І сплескують руками об коліна.
Навіть ті, хто не знає, в чім причина,
Спиняються і сміються без запитань.
Та є сміх, коли спіткнувся хтось
І впав. Од болі невзмозі вимовити щось.
«П’яниця! На свиню ти схожий!»-
Р
Натхнення так і пре з душі одразу!
Повір, мій читачу, я не навмисно!
Бо тільки так підкорюю Пегаса.
Я спалюю свої безсонні ночі,
Приймаю сильні ліки перорально.
І стежу пильно, хто кого там хоче,
вшиту снопами хатину
скраю узлісся в глухому яру
над ручаями за тином,
а поза нею – висока гора,
а під горою – дорога,
де поєдналися туга, жура,
радощі, щастя і горе.
Слова барвистістю не сяють.
Сумує в тишині настінна бра,
Дрижить серденько, ніби сарна,
А люди-відчайдухи на нулі,
Щодня під обстрілом воюють.
Радіють щиро: побратим вцілів,
Хоч січень холодом лютує.
У ліс дрімучий чи далекі гори,
Прикутий до стола, неначе раб,
Я відійду в мелодію прозору,
Мов у далекий потаємний рай,
Врятований від бруду наговору.
Я відійду у тінь далеких пальм,
інфікує цілий білий світ...
у дурдомі цьому,
як відомо,
оселився демон із боліт.
***
А знання, наука та освіта
Вже краще сапать буряки,
Чи підгортати картоплю,
Чи збирати жуки.
Буває, напишеш сонета,
Глядь- а воно ж не сонет!
Й рука мимоволі підносить
Бувало, на щось не наважився –
А підсумок буде простий:
Красива життя ораторія
Завершиться у крематорії.
Як кажуть, «хоч падай, хоч стій»...
Траплялося, жили розтягував,
Від тебе я іще не відчахнувся.
Ти ще моя. І скільки ж сили треба,
щоб я забув тебе, тебе позбувся.
Я що завгодно ладен сотворити,
щоб пам’ять стерла всі твої принади,
щоб і не бачити тебе, не говорити…
В якій ненависті горілку п’є на сонці
шахтар, комп’ютерник, розклеювач афіш!
І те, що, нібито, вона виводить стронцій,
її не робить прохолодніш чи смачніш.
В зеніті буйствує загрозливе світило.
От мені морока -
Заражать її не стану --
Власним гоноркоком.
Вірш писати поможу я --
Бліх половлю поки.
Хіть свою я замаскую --
І страшно, і боязко дуже мені:
А раптом оте? А раптом осе?
Ніхто не врятує мене й не спасе.
Сусід мій праворуч сидить в темноті.
Від страху у нього бурчить в животі.
Він теж в невідомість пливе, як і я,
Не про мир, не діалог.
Чисто воплі куртизанки
Моно моно монолог…
Хто б повірив, хто б довірив,
Змоноложив і схитрив,
Обіцянки розчепірив —
Я, їй-богу б, пригостив…
Коли я був з тобою на «ти»,
Позабула усі застороги,
Як несила було вже знести.
Я схопив тебе грубо за руку,
Придушив і притис до стіни;
Ти тоді опиралась на муку
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Відкритий лист Сергію Пантюку
Від головного редактора "Поетичних Майстерень"
Ляшкевича Володимира
Пане Сергію. Ось ваше прізвище, як укладача, бачу разом із прізвищами інших на сторінках так званої "Ночі еротичної поезії" 2011, ТОВ "ГАМАЗИН". На Львівському форумі це поширювалося з прилавку "Зеленого пса". Питання, втім, не тільки в поезії, хоча підібрані вами тексти часто не мають стосунку до Її еротичної царини, як і, наприклад, автори Ю.Винничук і М.Карповий до поезії взагалі, та й не лише вони. Питання і щодо абсолютного несмаку, якщо не сказати гірше, і в оформленні цієї, навіть не книжки, а українського сорому. Таким оформленням, і таким непоетичним сусідством було "підставлено" під насмішки достатньо вмілих поетес, чиї твори опубліковані тут, вочевидь, без ознайомлення їх із загальним наповненням і антуражем т.з. книжки. Тож, окрім нерозуміння, що таке еротика, ви ще й проявили нерозуміння, що таке пристойність і совість, чи це виключно на совісті якогось ТОВ "ГАМАЗИН"?
Дотичні матеріали
• Сергій Пантюк - "Вчимося писати вірші, або як не стати графоманом"
Йдеться, окрім деяких текстів, і про абсолютно глумливі ( в контексті саме еротичної, а не сороміцької книжки поезій) малюнки від Тетяни Шевченко, які щедро заляпали собою сторінки.
Невже ви, пане Сергію, не розумієте що разом із "відповідальним редактором" Сашком Сівченком, "обкладинкою" Оксаною Капрановою і ТОВ "ГАМАЗИН" "сотворили"?
У першу чергу, повторюся, сотворили з нормальними авторками...
Я сподіваюся, що після такого жахіття жодний автор (З Винничуком і Карповим усе і так зрозуміло) із винуватцями виходу в світ цього свинства не стане мати справи...
ЦЕ БРУД ВІД ВАС, СЕРГІЮ ПАНТЮК, і від непоета Ю,ВИННИЧУКА - ЗВІДТИ,,, З так званої еротики...
Ю.Винничук
"Так ніхто не кохав
через тисячу літ
Вже куди я не пхав -
ти холодна як лід
Дивні скарби свої
ти мені розпростерла -
Тільки вранці згадав
що ти вчора померла"
НУ як ви могли, Пантюк, таке УКЛАСТИ?!
Хто ви після такого?
А після такого, вами укладеного Винничука?
"Ех, якби я мав коня -
Їздив би тепер
А якби кінь мав мене
Я б напевно вмер..."
____________________________________________
Воістину "Ніч еротичної поезії"... (
Інші вибрані тексти з "Ночі еротичної поезії"
http://karpovy.wordpress.com/2010/07/06/%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BB%D0%B0/
Михайло Карповий
Бабусин песик (укладений в українську еротику С.Пантюком)
Я їх застукав: він хвостом вихляв,
вона ж була бліда, немов примара.
Тоді я в неї тільки запитав:
чому згрішила, бабцю, з сенбернаром?
Був вересень. Переді мною сад.
Далекий грім і яблуня зелена.
Злягалися під нею. Що ж, де Сад
повчитись міг би дечому у мене…
Закатував. Два трупи і бензин.
Облив обох. Зайшов до хати. Морок.
Тінь напливала. Догорав камін.
Взяв запальничку. Знадобиться скоро.
Михайло Карповий
Крила (укладено в українську еротику С.Пантюком)
Якби мені пташині два крила,
злетів би я закоханим Ікаром
до Лорак, до Джолі, до Тіни Кароль,
і кожна би із них мені дала.
Я з Карлсоном бухнув би на даху,
а потім ми, насвистуючи Верді,
в тонах рожевих на небесній тверді
велике написали б слово: ХУ…
На перехожих в снайперських плювках
змагався б з голубами. Для потіхи
робив би найдебільніші я пики,
лякаючи народ у літаках.
Відвідав би на небі багатьох,
хто вже давно на мене там чекає.
Там з друзями попили б ми пивка і
небесний роздавили б косячок.
Дозволив би за бороду Алах
посмикати, а я б йому всміхнувся.
І хрін би я на землю повернувся,
якби мені пташині два крила.
Михайло Карповий
Синові (укладено в українську еротику С.Пантюком)
...буться бджілки і джмелі,
овечки і барани;
крільчих натягують кролі
від вечора до рана;
натхненно трахає кабан
в старім сараї свинку...
Приніс тебе лиш тільки нам
бузько у дзьобі, синку.
http://gak.com.ua/creatives/2/14207
........................................
Нещодавно (25 січня 2012) відбулася презентація цієї, т.з. книжки. І притомні автори (які мали можливість туди прийти) - за невеличким винятком, таки були відсутні - але звертаємо увагу на появу там Лесі Мудрак - це випадково чи не випадково?
А ще цікаво проаналізувати поведінку Віталія Капранова... (Редакція Майстерень)
«Ніч еротичної поезії» – як це було
Січень - 26 - 2012
www.soli.com.ua/2012/01/26/nich-erotychnoji-poeziji-yak-tse-bulo/
25 січня у київській книгарні «Є» відбулася презентація збірки «Ніч еротичної поезії», до якої увійшли вірші Юрія Винничука, Мар’яни Савки, Дмитра Лазуткіна, Келі Ликеренко, Михайла Карпового, Оксамитки Блажевської, Тетяни Винник, Людмили Дядченко, Анни Малігон, Ельвіри Молдован, Лесі Мудрак і Наталки Позняк.
Захід вразив контрастністю перебігу. Оскільки тема обвинувачення Юрія Винничука набула неабиякого резонансу у ЗМІ та серед громадськості, не оминув її і модератор презентації – Віталій Капранов: «Людина прийшла на поетичний вечір, почула щось, що їй не сподобалося, написала скаргу в райком, в райкомі сидів Грач, він написав донос в прокуратору. Це ж звичайне радянське стукацтво (…) От, до речі, десь тут цього стукача я бачив. Це – Володимир Бондаренко».
І в ту ж мить прямо перед телекамерами з-поміж натовпу з’явився сам політолог Володимир (керівник Інституту політичних, соціологічних і маркетингових досліджень). І під Капранове: «Це та людина, яка здала Винничука», відчайдушно обурився:
- Ви самі мене сюди запросили! Якщо Ви так приймаєте своїх гостей…
- Я вас сюди не запрошував! Ви – стукач. – відрізав Капранов.
Коли всі «аргументи» закінчились, пан Володимир остаточно образився і лаконічним «Ви сам стукач», побажав удачі та всіх благ і покинув приміщення книгарні.
Після цього Віталій Капранов запропонував проявити солідарність та прочитати усім присутнім скандальний вірш Ю. Винничука «Убий під***са», який за кілька днів набрав тисячі переглядів. Аудиторія радісно та з ентузіазмом повторила уривок разом з модератором. На цьому політична 5-тихвилинка закінчилася і почався захід, на який, власне, і зібралися всі присутні.
Читали Дмитро Лазуткін, Леся Мудрак та Келя Ликеренко. Вірші усіх трьох виявилися надзвичайно різними, не кажучи вже про манеру читання. Тому кожен виступ слухати було дуже цікаво: і поети дивували, і Віталій Капранов періодично зачитував поезію, мабуть одного з найбільш відвертих авторів збірки, Михайла Карпового.
Дмитро Лазуткін декламував, як завжди, мелодично і невимушено. Поезія – легка еротика та ніжність, тонкість порівнянь. Леся Мудрак навпаки – видала цілу експресивну виставу, змінюючи інтонації, швидкість та висоту голосу, вражаючи неординарністю манери та залученням до прочитання спочатку Олега Коцарева, якому було поставлено завдання збуджено дихати в мікрофон та Дмитра Лазуткіна, який робив маневри в повітрі іграшковим коником. Перфоменс однозначно вдався та неабияк розвеселив глядачів.
На останок читала Келя Ликеренко – звично граціозно та грайливо, з тонким сарказмом та несподіваним сюжетом: «…тепер ми дивимось кіно в моїй кімнаті. Сказати хочу, з ним все так, як я хотіла(…) новенький вовняний кожух собі купила!» Після цього всі бажаючі змогли придбати книгу, над художнім оформленням якої працювала Тетяна Шевченко. До цього їй доводилось створювати ілюстрації до дитячих книжок. Але варто відзначити, що еротичні малюнки у неї вдалися «на відмінно» і навіть не зважаючи на всю відвертість, лиця персонажів все ж зберегли якусь казковість та інфантильність...
До речі, вже скоро розпочинається конкурс на написання еротичної поезії до нової збірки. Деталі будуть оголошені незабаром на сайті «Друг читача». Отож читайте «Ніч еротичної поезії» та чекайте нових чуттєвих віршів та зустрічей у книгарні «Є».
Надія Швадчак
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
• Перейти на сторінку •
"Авторам ПМ, читачам ПМ, з нагоди Н.Р. 2012 )"


