ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.05.29 04:52
Я люблю береги придніпрові
І дніпрові глибини люблю
За натхнення оце загадкове,
Що підкорює волю мою.
Вздовж ріки ідучи обережно,
Й позіхаючи ледь після сну, -
Я вслухаюся в шум прибережний
Та вглядаюся в далеч ясну.

Артур Курдіновський
2024.05.29 00:44
Прагматики романтика ховали.
У тьмяній тиші мовчазного залу
Стояла грубо зроблена труна.
В труні лежало тіло чоловіка,
В якого не було, принаймні, віку...
Зима і літо, осінь і весна -

Однакового сірого відтінку.

Ілахім Поет
2024.05.29 00:01
Коли про нас напишуть книжку,
Нехай це буде пан Ремарк.
Та чи покаже він, як нишком
Встромляли в спини жаннам д'Арк
Ножі весільні генерали
Чи поховальні тамади?
Як землю бомбами орали,
Щоб жати урожай біди

Володимир Каразуб
2024.05.28 18:32
Це для тебе усе зрозуміло і тхне банальністю,

Та для неї — світ заходиться радістю...

Ти збиваєш рядки мов у термометрі ртутні градуси
Спускаючи до тридцяти п’яти...

Це тобі набридли поети та романтизм...

Шон Маклех
2024.05.28 17:18
Якийсь старий у подертій свиті
З бородою, що обшарпана колючками
На березі ріки каламутної мілкої,
Яку навіть чорні козенята
(Насіння рогатого)
Долають необачно вбрід,
Питав, чи споглядаємо ми очерет,
Що гойдає нестримний вітер.

Олександр Сушко
2024.05.28 14:53
Вагітні музи плодяться щодня,
Плету вервечки слів, неначе віник.
Бісексуал-Пегасик не куня,
У стайні нудно - лізе у корівник.

У нього незвичайні масть і стать,
Давно пора на ковбасу чи в Лету.
Але із ним літати - благодать!

Тетяна Левицька
2024.05.28 12:13
Віч-н-віч з минулим у батьківській хаті
лишатися лячно посеред жалів.
Заклякнули стрілками на циферблаті
секунди й години минулих часів.

Щем кігтями шкрябає згоєні рани,
мов привид туманний повзе по стіні.
На ніжні зап'ястки залізні кайдани

Юрій Гундарєв
2024.05.28 11:47
червня відбудеться 190-й показ легендарної вистави «Швейк»
за участю зірок Національного театру ім. Івана Франка Богдана Бенюка та Анатолія Хостікоєва.
Двадцять років аншлагів!


Театр Франка. Ми - на балконі.
На сцені - Бенюк і Хостікоєв.
У залі

Іван Потьомкін
2024.05.28 10:28
І за околиці люблю Єрусалим.
Найпаче за Ейн-Керем .
Ось ще до третіх півнів, як усі набожні юдеї,
Неспішно він простує в синагогу.
Таліт його такий просторий, що покрива
Довколишні церкви і мало не сяга вершечка гір.
Таліт цей зіткано із сонця та д

Микола Соболь
2024.05.28 10:02
Коли стогне Дніпро за Шевченковим словом, зневіра
заповзає вужем у найглибші куточки душі
і тоді я мечем убиваю підступного звіра
та спиняю коня, що весь змилений мчить до межі.
Горизонти хиткі вони ближчають з видихом кожним
і яснішим стає журавлине

Світлана Пирогова
2024.05.28 08:47
Ірисів полум'я вже загорілось,
Ніби Ірида спустилась з небес.
Райдужні в неї божественні крила,
А для землі - подарунок чудес.

Грація, магія, тайна травнева -
Все в оксамитових рисах квіток.
Гама відтінків, мов хвіст павичевий,

Віктор Кучерук
2024.05.28 05:15
Краса приваблює помалу,
Хоча такою вічно є, –
За світлі сни світліша далеч
Сріблом і злотом виграє.
Прозріння сповнює до краю,
Від сну пробуджуючи, зір
І по новому відкриває
Все те, що бачив до цих пір.

Ілахім Поет
2024.05.28 00:28
Так буває, що серце бодай у сміливця
Може раптом дізнатися, що таке жах.
Не фатально, можливо, але помилився.
І все вийшло не так, як хотіла душа…

Вислизає із рук майже втілена мрія.
Взагалі-то стосунки – неначе зірки,
Що привабливо світять, та з

Артур Курдіновський
2024.05.28 00:14
Мене немає в списках сьогодення.
Мої слова - розпливчасте відлуння
Минулих днів. Занедбані бажання
Перетікли у скривджений талан.
Пишу нікому не потрібну книгу,
Де кожне слово - відголосок туги.
Від'ємне все: натхнення і наснага.
Майбутнє - наче п

Ісая Мирянин
2024.05.27 23:44
   Коли п. Гундарєв запропонував мені написати таке есе, то перше, що мені спало на думку, це те, що тема трюїстична, збита, сама собою зрозуміла. Але я швидко згадав сьогоденну соціально-політичну ситуацію й змінив своє ставлення. Отже мені, як українцю

Хельґі Йогансен
2024.05.27 19:03
На згарищі покинутих надій,
В руїнах марнославства та обману
Сховали честь і совість під завали,
А далі всіх навчаємо: "Не вір!"

Невже забули, хто ми є такі?
На диво швидко вигоїли рани
На згарищі покинутих надій.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ісая Мирянин
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлія Гладир (1985) / Вірші

 * * *




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-02-11 17:40:15
Переглядів сторінки твору 4587
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.587 / 5.5  (4.661 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.326 / 5.43)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.696
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.01.18 16:05
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2012-02-11 18:11:47 ]
"Ти поглянеш на нього крізь кригу очей" - то все зима винна. А у кохання всі вірять, навіть ті, хто це заперечує. Бажаю Вашій ЛГ розморозитись (ну як вона зможе зберегти свою кригу, якщо в неї така бабуся?). :)Дякую за вірш, Юлю, він мені дуже сподобався.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2012-02-11 18:17:24 ]
Дякую Вам, Тетяно, за відгук!) Крига - так, це, мабуть, зима вплинула. Взагалі спочатку була "книга". Є ще над чим подумати.
Бабуся є тільки в спогадах. І в цьому вірші. Але все одно Є!
А щодо кохання, то сама розумію, що сприймається як "вірити в кохання", але малося на увазі "вірити коханню". Як на мене, одне іншому не заважає. Тобто кохання може бути, ти в нього віриш, можеш чекати нового, більш щасливого, та чи зможеш повірити ЙОМУ, щиро, відкрито... Бо там може бути й неправда. Такі роздуми...
Дякую, що завітали!)
Усього Вам найкращого!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2012-02-11 19:48:15 ]
Трошки рано попрощалась:) Олю, то закоханість ставить питання «вірити-не вірити», бо вона трошки підсліпувата, а її окуляри здатні одне перебільшувати, а інше зменшувати до повної непоміченості, що потім призводить до результату «коханню гаплик». А чи воно було? Закоханість підштовхує привласнити об’єкт, вимагає паритетних відносин. А кохання інше… Коли кохаєш по-справжньому, то всі недоліки знаєш, але розумієш, прощаєш, намагаєшся доходити згоди, а як неможливо – відпускаєш кохану людину йти своїм шляхом, бо то для неї краще. Принаймні, я так бачу...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2012-02-11 19:52:17 ]
Ой, вибач, Юлечко, з ім'ям наплутала, неуважна тітка...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2012-02-11 21:46:22 ]
Так, згодна з Вашими роздумами. Складно інколи розібратися, кохання це чи тільки закоханість - ілюзія кохання. І сумно, коли час відпустити кохану людину, бо колія роздвоюється, далі шляху разом немає...
Дякую! Мене розрадили Ваші роздуми, принесли більше тверезості в розуміння життя. Таке воно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2012-02-12 00:37:02 ]
Юлю, я колись думала, що шляхи розійшлися. Мене зупинили дві жінки, котрих у мене не було жодних підстав запідозрити у дружньому ставлені до мене. Жодна подруга потрібних слів не знайшла, а вони знайшли. Я була така вражена, що послухала. І вже потім зрозуміла, що ми просто двоє впертих малюків, і комусь треба подорослішати і навчитись розрізняти правду і гру розгніваної уяви. Прірви бувають уявними… Дуже складно розрізнити, чи насправді дороги розходяться, чи то тільки здається…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2012-02-11 21:47:11 ]
Так, згодна з Вашими роздумами. Складно інколи розібратися, кохання це чи тільки закоханість - ілюзія кохання. І сумно, коли час відпустити кохану людину, бо колія роздвоюється, далі шляху разом немає...
Дякую! Мене розрадили Ваші роздуми, принесли більше тверезості в розуміння життя. Таке воно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-02-11 18:36:30 ]
Скільки розуму збито «машиною часу»! -гарно і сумно)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2012-02-11 21:50:03 ]
Дякую, Тетяно! Завжди буває - якийсь образ привертає особливу увагу. Приємно,що Ви помітили цей. А він так спонтанно виник. Напевне, в цьому й перевага подібних з"яв.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-02-12 10:04:36 ]
А оце - особливе - "Ти давно вже не віриш коханню й казкам
І спиваєш цей світ, як гірку давню юшку". Так точно підмічено.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-02-11 18:38:46 ]
дуже сподобалися ваші роздуми, особливо про машину часу - влучно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2012-02-11 21:51:16 ]
Спасибі, Олю, за враження!
Творчих успіхів!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-11 20:09:46 ]
Тут так кілька тем переплітаються: і кохання, і віра-зневіра і оте особливо щемливе відчуття присутності у своєму життя рідних, яких нема, і нахлинаючі спогади дитинства, солодших від яких нічого немає... Одним словом дуже сподобалося!
А щодо кохання, то Тетяна Роса повністю права...)
Щасти Вам )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2012-02-11 21:55:02 ]
Щиро дякую Вам, Олено, за розуміння і таке проникливе спостереження!
І Вам усього найкращого!)))