ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.05.05 10:55
Не зупинялось сонце ще три довгі роки,
Витягуючи на світ божий юдеїв.
І тільки по війні, в Єрусалимі, в Яд-вашемі,
В Павільйоні дітей, навіки щезло сонце.
Зрештою, як і місяць.Тільки миготять зірки.
Мільйон зірок –мільйон єврейських душ дитячих
Крич

Артур Курдіновський
2024.05.05 02:04
І буде осінь. А мене не буде.
Холодний вітер душу пригорне...
Червоне листя - ліки від застуди...
Настирливий той штамп "що скажуть люди?"
В заручниках не втримає мене!

Над сірим містом плаче сіра хмара...
Невже це так змінилася зима?

Ілахім Поет
2024.05.05 00:09
Я далеко не Рильський і не Тарас.
Ну і так воно вийшло, що не Костенко.
З головою, напевно, не все гаразд:
Там щось вітром розбавлене та ріденьке.

Я – хардкорні відлуння від травіат.
Ще б навів порівняння в такому дусі:
Двоголовий гібрид, де за пл

Артур Курдіновський
2024.05.04 13:30
Відверті слова не повторюю двічі.
Я знов розгубився. Спливає мій січень.
Хіба забагато мені було треба?
Із сумом дивлюсь у заплакане небо.

Я слухав етюди світанків січневих
І бачив кришталь на високих деревах.
Зима написала для мене картину,

Ілахім Поет
2024.05.04 12:17
сонечко, це кохання
вибору в нас нема
ось показові дані
далі дивись сама
без апріорних тверджень
що воно тут і як:
всі відчуття - як вперше
ніби я знов юнак

Козак Дума
2024.05.04 11:44
Кислянець, квасок, киселик –
іменується щавель.
Зазвичай, росте у селах,
біля більшості осель.

Берег, луки облюбує,
друзі в нього – сонце, дощ.
Особливо з ним смакує

Іван Потьомкін
2024.05.04 10:49
У незапам’ятні часи,
Коли птахи і звірі бились
І до пуття не було видно
Перевага на чиєму боці,
Осторонь лише кажан тримався.
Просило птаство: «Допоможи!»
А він одповідав: «Та я ж не птаха!»
Благали звірі: «Йди до нас!»

Ігор Деркач
2024.05.04 10:02
Коли народ висовує таланти,
то й обирає... шулера й шута,
тому на шиї маємо – ґаранта,
у владі – агентура окупанта,
у нації... курина сліпота.

***
Воююча частина світу

Леся Горова
2024.05.04 08:19
Так забракло мені того променю, що поза хмарами
Заховався у мить, коли падало сонце в сосняк.
Так забракло вишневого білого цвіту, що балував,
І в незвично спекотному квітні у поспіху збляк.

Так забракло хвилини, щоб вгледіти зграю лебедячу.
Так за

Віктор Кучерук
2024.05.04 05:54
В хаті порожньо й надворі
Анічого, крім імли, –
Де ті друзі, що учора
За моїм столом були?
Ані зір на небосхилі,
Ані гаму між садиб, –
Де ті друзі, що твердили
Бути дружніми завжди?

Світлана Пирогова
2024.05.03 10:49
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні відчуття,
На Божу поміч щире сподівання.
Молитва - і подяка, і благання,
Очищення душі із завмиранням,
В один потік - духовності злиття.
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні в

Леся Горова
2024.05.03 08:07
Зайду і трепетно відкрию скриню.
Зчорнілий дуб вже шашлем поточило.
Відчую там прозорі світлі тіні
Всіх тих, кому вона давно служила.

Уже й шафИ блищали поліроллю,
Сучасні меблі зваблювали хату.
Та мабуть не хватало сили волі

Артур Курдіновський
2024.05.03 06:09
Послухай, враже! Твій огидний дотик
Відбитий міццю наших контратак.
Ти думав, Харків мій - слухняний котик?
Запам'ятай: мій Харків - це їжак,
Злопам'ятний та дуже небезпечний!

Серця здолати наші ти не зміг.
Всі балачки про дружбу - недоречні!

Віктор Кучерук
2024.05.03 05:47
Вже не біліє снігом хата
І бур’янами поросло
Оце подвір’я довгувате,
Де найзатишніше було.
Покриті шаром пилу вікна
Теж не блищать ні вдаль, ні ввись, –
І півень той не кукурікне,
Що навстріч біг мені колись.

Ілахім Поет
2024.05.03 01:37
І доки в’ється життєва пряжа, і робить оберт веретено, а кров у жилах така гаряча – мені далеко не все одно: чи в добрім гуморі будеш зранку? І що наснилось тобі вночі? Без слів відчути б і забаганку, і все, про що ти чомусь мовчиш… Не дати сісти бодай п

Ілахім Поет
2024.05.02 22:35
В світі все невипадково
Було, буде, є…
То й співає колискову
Серденько моє.
Всі думки такі прозорі,
Світлі та легкі.
Місяць впав і згасли зорі.
Бо ж твої такі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Сидорів (1960 - 2020) / Вірші

 Останній сніг (рондель з кодою)

(АВbа аbАВ аbbаА+b)
25.02.12

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-02-25 14:44:17
Переглядів сторінки твору 5851
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 6.193 / 5.5  (7.789 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.000
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми РОНДО!
Автор востаннє на сайті 2020.12.06 21:35
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-02-25 15:00:24 ]
В Гамериці, Гаррі, його теж не вбережуть, аби як хотіли)
Його ж було, як на собаці бліх - мені здається невдалим порівнянням, хоч я і знаю, як важко йди по заданому курсу рим.
Бажаю всіх благ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-02-25 15:08:11 ]
То я забувся, що прислів'я та інші відомі речі не приносять нічого нового, НМСДД, так само як і старезні рими.
Дякую, що нагадав.

З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Кореновська (Л.П./М.К.) [ 2012-02-25 16:09:15 ]
"На Прип’яті шуга - неначе сало" -
сонячні промені
старанно полюють на крижаний делікатес:)
З прийдешньою весною, Гаррі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-02-25 20:17:07 ]
Тонка і влучна спостережливість :)
Дякую. Вітаю Вас і я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Буняк (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-25 16:36:56 ]
Щось оте "сало" не приносить "піднесення". Відчувається, що вжите просто, щоб була рима.

Ніяк не розберу чого це воно - шугає по річці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-02-25 19:59:33 ]
Обвинувачення досить серйозне, пані Наталіє. Це графомани використовують будь-які і навіть зовсім непідходящі слова у якості рим. А я звичайнісінький автор, який навіть не мріє про друк власної книги власних поезій. За ці гроші можна придбати мотоцикла-скутера або невеличкий мотоблок-культиватор. А на селі - це дуже корисні пристрої.
Я хотів би бути графоманом, бо з останніх частіше за все виходять поети, а не з невмійок.
"Шуга" - це іменник. Я не використовую коротких форм дієслів, бо вони нерідко заводять у манівці і досвідчених читачів. "Шуга" і "сало" - це своєрідні родичі, щоправда, осінньо-зимового сезону, а не зимово-весняного.
Та існує річка Прип'ять так само як і інші, вода у яких може підігріватись за рахунок води, яка охолоджує паротурбінні генератори. На підводних і надводних човнах, які оснащені ядерними реакторами, до речі, така ж сама технологія. Тепло треба на щось витрачати, бо його немає куди дівати.
І ці водоймища ніяк не можуть замерзнути, і у них узимку панує осінь.
Я дуже люблю справжнє українське сало. Воно сприяє (якщо його правильно вживати) довгій і успішній роботі людської печінки. Воно повинно бути білим і свіжим. А жовте, майже наскрізь просолене і загорнуте у хустинку, полюбляють москалі.

Дякую за серйозний підхід до моєї несерйозної творчості :)
З повагою і з найкращими побажаннями,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-02-25 17:06:20 ]
українцю що б не шугало - скрізь мариться воно, улюблене :)) Веселий віршик, сподобася!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-02-25 20:39:54 ]
Хочеться посміхатись і дуже тягне на прозоре ги-ги-га-га, та ми займаємось серйозною справою. Дехто з нас (ось Ви, наприклад) створює серйозну поезію або не менш серйозні переклади чи пародії. А я якось притулився до художньо-поетичної літератури між усіма :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-02-26 22:55:34 ]
ви дуже скромно про себе говорите, Гаррі :))
почуття гумору - це чи не найкраща риса характеру,
може, я колись теж навчуся писати з гумором...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Козаченко (М.К./М.К.) [ 2012-02-25 17:09:08 ]
І дуже добре, що розтринькує, пошвидше б увесь зник. Ми його так чекали, а тепер мріємо позбутися. Такі непостійні люди! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-02-25 20:32:37 ]
Я його минулої неділі фотографував - настільки він білий, втрамбований і чистий. Хотів цього тижня узяти санчата - та й поїхати на Голосіївські схили. На Дніпрових немає чого робити. Як не ландшафтний парк, то нова забудова чи будівля, як не забудова чи будівля, то майбутній майданчик для спортивної пиятики та гелікоптера. А вже можна не їхати, або якщо їхати, то у протилежному напрямку - на Москву :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-02-25 17:43:31 ]
Гаррі, наскільки я вивчив Вашу манеру літературної творчості, тут і "останній сніг", і "сало" не просто так.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-02-25 20:15:00 ]
А якось були і "Останні лімерики".
Мені здалося, що я виїздив моторесурс того Пегаса, який возить на ті парнаси, де народжуються лімерики. І я їх назвав "останніми". До того ж ми усі ходимо під Богом. Я не знаю, якою треба бути людиною, щоб розповідати про свої перспективи, скажімо, через три роки. Особисто я уникаю поїздок до столиці, бо у ній вже не одну людину переведено до розряду потерпілих або ще далі. Так, звичайнісінькі собі несподіванки. Була людина - і немає. Бурульки-вбивці.
Щоправда, бажано не вживати прикметник "останній" у його формах всує, бо може почути янгол-охоронець і проявити зустрічну ініціятиву.
Я планував інший вірш, бо танення цьогорічного снігу нагадує мені попри те, що я не фінансист і не ношу у кишені великих сум готівкою, а безготівковий рахунок не пухне від надходжень, про щось неприємне, що може відбутись. І можна бути будь-яким по-зимовому міцним і загартованим службовцем найвищих державних посад, а опинитись у незмозі протистояти весняним проявам будь-яких стихій.
Та я автор ліричних віршів. І виник вірш саме такий. Бо досвідчений читач побачить і зрозуміє усе :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-02-25 22:13:06 ]
А зараз мій вірш останній у стовпчику з творами:)
Самий-самий нижній.
На годиннику двадцять друга з кількома хвилинами.
Ще одна-дві - і не буде його.
Піде до архівів сайту.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-02-25 17:58:41 ]
Без сала я і влежати б не зміг,
А як поїв сальця - пиши пропало!
Відразу "розібрало-задрімало",
А може не від сала, а на... сніг?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-02-25 20:56:51 ]
Король ескпромтів :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2012-02-25 18:13:08 ]
Що з воза на земленьку впало, як то кажуть :))Правда, хлопці-мусульмани трохи непокояться: "Не треба нас шугати салом!" - бубонять. Але ж вірш - не про те. Він закликає до боротьби із недбалістю, а не із мусульманами. Добрячий рондель, Гаррі. ОК.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-02-25 20:28:45 ]
І про недбалість теж.
Але ж я зовсім маленька людина, щоб писати про це явище циркулярні директиви, тому тільки натякаю.
Вже вода у колодязі опустилася на одне кільце нижче позаторішньої ватерлінії. Куди вона дівається, де її ненажерливий споживач? Невже, коли зникне вода, людство спасатимуть гроші? Питання риторичне. Та вода, що є зараз, вже хвора. Тому у вірші виникло і сало, яке натякає не тільки на температурні показники, але і на наявність органічних сполук.
Та про це преса не писатиме, поки їй є про кого :) І поетам є про кого. А авторам моєї категорії чому не написати? Трішки, зовсім трішки, щоб не викликати паніки.

З повагою (радий бачити, давно Вас не було),
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-02-26 02:12:29 ]
Натринькав у тебе троха того снігу , Гаррі!
То нічо? Бо у на його зараз нема. Був лише 2 рази за зиму і то - кіт наплакав.
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-02-27 21:15:00 ]
То раділи б. Нащо той сніг?
Буде волога - вродить земля - воно погниє - чи поїде на продаж. Селянин рахував статки, зважаючи на товщину стовпчика державних знаків банківського грошового і базарного обігу (банкнот), який ховав у скриню, а тепер - на одиниці оцих самих купюр.
Краще не буде - ні зі снігом, ні без нього.
А вам однаково гарно будь-коли.

Ото і віршуєте про неземні проблеми і любофф.
Дякую за візит :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2012-02-26 10:52:51 ]
Зима за місяць виконала і перевиконала план по опадах і морозах - то хай тепер тринькає, має право! Та й весна ж на носі ;) Хоча метеорологи обіцяють ще і мороз, і сніг...
А що, у вашій місцевості ще є солом'яні чи очеретяні дахи? Я думала - скрізь уже перекрили шифером-бляхою-металочерепицею... А у вас он - стріхи :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-02-27 15:42:22 ]
Та ні.
Стріха краще забезпечує температурну різницю.
На хаті ондулін.
А от хлів... Куди діватись горобцям?
І нащо ота скловата? Від неї силікоз.
Мені шкода своїх курей і кабанчика.
Вони мені потрібні здоровими.
Магазинне м'ясо хай буде будь-яким, а це - своє.

З повагою,
Г.С.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-02-27 16:48:45 ]
Вірш хороший, зримі образи. Однак, "З-за нього ми не бачили доріг, З наметів сонце по півдня вставало". - хіба оці не мають збігів ГЗПП?? Давайте будемо адекватні та конструктивні у критиці яка зазвичай буває корисною.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-02-27 16:50:31 ]
Збагато ЗЗ та ПП а також є ГЗНС :) перепрошую але зазавичай до такого не дошукуюсь, це все ви!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-02-27 16:56:18 ]
Я не критикував.
І Ваш коментар теж не розцінюватиму як критичний.
Збігами зветься не зовсім те, на що Ви звернули свою увагу :)
Дякую за неї.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-02-27 17:01:44 ]
Ну як на мене тоді це не збіги а просто не дуже милозвучні повторення у одному рядку ПП та ЗЗ "з-за нього" ... та рядочок "З наметів сонце по півдня вставало". А критикувати треба якщо є за що, бо критика важлива для творчості :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-02-27 17:18:55 ]
Стосовно милозвучності можу погодитись.
Ронделі зазвичай повинні бути милозвучними, так само як різні канцони та сонети.

Існують сибілянти. На один з них Ви звернули свою увагу.

Випадки, коли одна строфа закінчується на приголосну, а друга з неї починається, не можуть визначатись як збіги приголосних, бо існує членування мовленнєвого потоку.

А от збіги у межах сусідніх слів - це вже справжні збіги :)

Без повчань і нудності,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2012-04-26 23:14:21 ]
Доброї ночі, шановний Гаррі!
:-)
Перечитую. Думаю, чи не розтринькуємо ми талант, як сніг, на іронію? Подумав добре. Висновок - ні, якщо іронія - вправна.
:-)
З повагою...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-04-27 10:02:13 ]
Якщо мої ронделі-тріолети бодай хоч трішки талановиті, а іронія тонка і тактично виправдана, то я приховую свій талант (якщо це він) від широких читацьких верств нашого населення. Можливо, цими ронделями або тріолетами (та і не тільки ними) треба пакувати нові фоліанти, а потім проводити презентації, зустрічі, або ще краще - йти до композиторів, щоб ті мені пропонували музику, на яку я писатиму нові шлягери районних масштабів?
Можливо, їх (оті всі тріолети-ронделі etc) треба розміщувати на кількох літературних ресурсах? Але у них немає ніякого УДК - і їх елементарно можуть викрасти або використати.
Зараз ця течія мало не в зеніті свого розквіту.
Земля вичерпала свої ресурси (тобто, їх використали підприємства-переробники) і приблизно так само вичерпались теми для нових творів. Я ж бачу - принаймні, останнє. А попереднє відчувається у іншій сфері.
Та сніг випаде ще :)