ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Насипаний
2026.08.09 23:16
* * *
Солом’яного сонця капелюх
Ще нині крутить небом досить швидко.
Лякає спека, наче лихо з лих.
Лелечить тихо люд у гнізда вікон.

Роздерта на стовітрі джинсосинь.
Авто блукають довго в джунглях вулиць.
Когось впіймати хоче хитра тінь,

Ольга Садкова
2026.08.09 22:20
Осіння мозаїка
Вухань засмикався: ой, лихо!
В осіннім лісі дітись де?
Це листя падає так тихо
чи крадькома вовчисько йде?
*
Розкішний сонях втратив вроду,
увесь засох і геть змарнів.
Усеньке літо мав турботу —

Світлана Пирогова
2026.08.09 21:58
Вірші для діток
У бабусі на городі
Я побачив пташку-одуд.
Чубчик-віяло. Дзьобатий.
Пір'я в одуда строкате.
Хочу я про нього знати.
А чи має одуд хату?
- Уд. уд, уд, - почав співати,
Прилетіли ще пташата.

Євген Федчук
2026.08.09 17:20
Сандармох
Старезний дід геть сивий помирав.
На ліжку вкритий ковдрами лежав
І важко дихав, мовби, що зосталось
З життя, йому нелегко так давалось.
Лежав, уперши бляклі очі в стелю.
Думки, мабуть роїлись невеселі.
Старий та не хотілось помирати.
Чи щось не за

Володимир Бойко
2026.08.09 15:52
Mesto
Коротшають і лІто і літА,
Життя дощенту вибрало ліміти,
Мелодія на mesto поверта
І спробуй не хворіти, не старіти.

Хмаринками торкнувшись верховіть
Війнуло літо в напрямі на осінь.
У кроні кожна гілочка тремтить,

Борис Костиря
2026.08.09 13:08
На льоду
Ледве шкутильгають люди на льоду,
Ніби оминають лихо і біду.
На льоду пратексту, на льоду буття
Падає людина в пазли каяття.
Падає людина у глибокий страх
У безжальних, лютих, навісних вітрах.
Падає людина в пазури зусиль,
У лабети пам'яті, в па

хома дідим
2026.08.09 10:35
* 167 *
обіцяючи
жодного разу
не знаючи
що з того вийде
начебто стимул
чи виклик чи вибір тобі
що згадуєш ти
що сповідаєш

Віктор Кучерук
2026.08.09 07:12
* * *
Золотіють соняхи від сонця,
Променями зніжені украй, -
Вздовж городу, ніби охоронці,
Бережуть багатий урожай.
Шелестять стривожено листками,
Бриликами крутячи довкруж, -
Повсякчасно пройняті страхами,
Горобці цвірінкають чимдуж.

Ірина Вовк
2026.08.09 00:07
"Чорний сніг Александрії" (продовження 3)
Перші кроки серед руїн Посеред цього згарища, оточені щільним кільцем німецьких тілоохоронців Цезаря, з'явилися володарі доль. Юлій Цезар ішов першим. На ньому був похідний панцир, але поверх нього – пурпуровий плащ імператора. Його обличчя виглядало

Ольга Садкова
2026.08.08 21:48
Бобер
Серед річки — ну й дива! —
хата виросла нова.
Збудував її бобер
той, що сам собі і мер,
і земельний упорядник,
депутат, а чи «колядник»*…

Не чекав з бюджету гроші,

Іван Потьомкін
2026.08.08 20:10
Невибутнім романтиком був він
Як на мене, він народився не в ту епоху. Було б це 17-18 століття, і ми б знали не Івана Сірка чи Костя Гордієнка, а Толю Григоренка. Так і бачу його на коні, з шаблюкою поперед таких, як і він сам, козарлюг. Щоправда, набагато грамотнішим , вільної хв

Юрій Лазірко
2026.08.08 19:31
Земля на Рибинах -- з присмаком блюзу
на двох старих китах
і третьому
кочівнику-дельфіні
на спаленій зорі
загаданім бажанні
і порі осінній
тримається
моя земля

Юхим Семеняко
2026.08.08 17:13
La mia alba
Не піду під щитом я "на ви",
Сеньйорит не ділитиму з кимось.
Не зносити мені голови –
І в амбіції більше не кинусь.

Перейшов до когорти дідів,
Дідусем величають онуки.
Тож куфайку стареньку надів,

Ігор Терен
2026.08.08 16:11
Химерики курйозного безголов’я
А бики не зарили сокири
в епопеї кориди за мир.
Проти миру
і пу зі сортиру,
і зеленої швалі кумир.

***
А ботаніки люльку курили

Артур Курдіновський
2026.08.08 15:10
Два поети
Весна барвиста, лагідно-казкова,
Лишала слід у кожному сонеті.
Зустрілися колись невипадково
На поетичнім сайті два поети.

Перегляд. Прочитання. Їх багато!
Я відповів. Та хто мене примусив?
Не всім життя спроможне дарувати

Борис Костиря
2026.08.08 13:44
Монолог безпритульного
Я ночую в пустельнім вокзалі,
Попідтинню самотньо іду.
У якій же далекій Валгаллі
Я притулок знайду, ніби дух?

Мене дощ так безжально періщить.
Я ночую у вогких церквах.
Мене істина б'є у обличчя,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Фешак Адріана / Вірші

 я - вулиця
сама
чужа
холодна
і байдужа
безлюдна вулиця у місті без імен
де кожен крок -
занурення в калюжу
якісно свіжих і нових проблем
самотня вулиця
сліпий ліхтар і пляма
класично гостре і розбите скло
я вчора саме тут прийшла
до тями
і саме тут моє найглибше дно
мій тихий світ
порепаний в знемозі
порізаний ущент гострим ножем
я - просто вулиця
у когось по дорозі
я - просто вулиця у місті без імен

Контекст :


Найвища оцінка Оксана Яблонська 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Мирослава Меленчук 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2006-12-14 09:52:08
Переглядів сторінки твору 6108
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.002 / 5.67  (4.695 / 5.23)
* Рейтинг "Майстерень" 4.843 / 5.5  (4.541 / 5.07)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.736
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2013.06.21 10:25
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуліо Колоксай (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-14 10:00:07 ]
А де поділись перехожі? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фешак Адріана (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-14 10:00:50 ]
ше не прийшли
певно сплять ще


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуліо Колоксай (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-14 10:02:53 ]
ясно, а коти-собаки? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фешак Адріана (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-14 10:09:38 ]
а про них мені невідомо...
тобто саме чомусь такі перехожі трапляються мені чомусь от тільки я їх не так гарно називаю... лазяють всякі кобелі і коцурі...
а Людей хочеться... Людей


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуліо Колоксай (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-14 10:16:45 ]
:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2006-12-14 10:35:05 ]
Я - вулиця розбитості сердець
В чужому місті десь аж на край світу.
Знайди мене! Мені урвавсь терпець!
Я хочу теж у відповідь любити. :)

Вибачайте, Адріано... Так, невеличкий експромт на основі Вашого вірша.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2006-12-14 10:46:36 ]
Чудове перевтілення! Люди ще не вийшли на вулицю. День прохолодний. Хтось вишукує теплий одяг, а хтось ще готує сніданок, хтось уже допиває гаряче какао з молоком.
Трішечки терпіння... І вулиця загомонить радісними звуками ... І звідкілясь полине непереборний аромат запашної кави...
Ви, Адріано, описали нинішній ранок на Самвидаві - о 7й тут також усі ще спали :))

Ось ця фраза "я вчора саме тут прийшла
до тями" - звучить ОПТИМІСТИЧНО !
Будьте з нами :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фешак Адріана (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-14 10:54:41 ]
Дуже гарно Мирославо

А Вам Оксано як завше спасибі за посмішку, і ще раз за оптимізм


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-14 16:09:33 ]
Ну як завжди - сумний у своїй досконалій витонченості образ.
Нічого, і на Вашій вулиці колись буде свято.
Ось подивіться, скільки людей вже перейшлися
нею. Головне не будувати на ній барикад, повісити
таблички "Дивись під ноги!", і дивитися бруківкою в небо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фешак Адріана (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-14 16:33:50 ]
дивитись бруківкою в небо гарно сказано


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Мельник (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-14 17:36:55 ]
ГАРНО!От тільки стало ще сумніше

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-14 19:06:25 ]
Чудовий вірш! Як на мене - це класика андеграунда! Така експресивна самоіронія і трагізм. Глибоко в душу ранять подібні вірші, за що і дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2006-12-14 19:41:13 ]
Дякую, Жорже, нарешті я знаю, що таке андеграунд :))

А дивитися бруківкою в небо - це чудово! Іноді на світ, дійсно, треба глянути з іншого, незвичного боку :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ростислав Санів (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-09 23:47:45 ]
Я нарешті дізнався, шо шановний Жорж є любитилем андеграунда :)))

Адріано, цей вірш і справді чудовий.... може й кращий із тих, що читав... дякую :)