ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.10.09 22:01
Уламки сну розкидані повсюди.
Вони - про щастя, світло та весну.
Нема на мене ні судді, ні суду.
Покинуту й забуту ляльку вуду
В далекий кут розлючено жбурну.
Приречений, ніколи не забуду
Уламки сну.

В Горова Леся
2026.10.09 17:17
У квасолі джміль гуде:
Квіти там ще де-не-де.
А плоди дозріти встигнуть?
Так! Квасоля зветься вігна.

В серпні квітне - в самий раз!
Буде смакота у нас!
То ж старайся, джмелю милий,

Борис Костиря
2026.10.09 14:37
Я не хочу уже прокидатись.
Хочу бути у магії сну.
Я забуду паролі і дати
І спалю на майдані весну.
Я не хочу вертатись із казки,
Із уяви, чарівних споруд,
Із феєрій, туманів і ласки,
Феєрверків, містерій і пут.

Вячеслав Руденко
2026.10.09 10:48
— Що до пояснення ранку звитяжного
Лису шпаркому у сутінках вечора
Станє зі мною дзвеніти розважливо
Епосом скіфів пательня розпечена.
Контур егрегора часу прадавнього
Темне минулого - зваба незвідана,
Болотоходами стежка уславлена
Долі забутої

С М
2026.10.09 10:39
Я – Змій-Король, що повзає
По кублі своєму
Змій-Король, що повзає
По кублі своєму
Маю подруг, але знай
Що я маю, все для мене

Ось повзу на підвіконня

хома дідим
2026.10.09 09:02
іще палітурка сезонна
при вогкій стіні цегляній
у досвіт
фабричні освітлені вікна
залізнодорожні вогні
і цвинтар за переїздом
останній притулок мерця
під ґрунтом жорстким

Віктор Кучерук
2026.10.09 06:11
Від листя, очищена вітром, дорога
Блищить під ногами, як вимите скло.
Від ранньої стужі зростає тривога:
Чи встигну догнати минуле тепло?
Воно уночі подалося в безодню
Оту, що стіною оточує ліс,
В якому шукатиму в дні прохолодні
Тепло межи сосен,

Євген Федчук
2026.10.08 17:56
Сидять діди із бабами, згадують минуле.
Та не те, що десь від когось мимохідь почули,
А те, що самим малими прийшлось пережити,
З рідних країв податися ледь не на край світу.
Сидять, слухають всі мовчки, не перебивають,
Видно, заново минуле те пережи

Артур Сіренко
2026.10.08 17:02
Я продаю тишу
Дірявими шотландськими міхами,
Я міняю тишу
На мідні крейцери,
Карбовані в країні глиняній.
Купіть хоч трохи тиші
Ви, погоничі білих верблюдів -
Альбіносів пустелі необачності.

Володимир Мацуцький
2026.10.08 16:52
Головний посил вірша Володимира Мацуцького «Всесвітній громе, де ти?» — це не звільнення чи «порятунок» росіян від їхнього власного рабства, а заклик до справедливості, захисту України та покарання агресора. Автор звертається до вищих сил («Всесвітнього

Ольга Садкова
2026.10.08 15:49
Поспішав Славко до школи,
запізнитись не хотів:
мав здавати реферата про
породистих котів.

Біг охоче і бадьоро,
хоч портфель був заважкий.
Ось і школа, перший поверх,

Михайло Укран
2026.10.08 15:35
Оксамитами квітчана Панна
Самобутньо вкривала поля.
І ліси, і водойми старанно
Ніжний усміх вбирали здаля.

Не списати словами пейзажі
І прекрасні, барвисті вбрання
Сонцесяйних блискіткових пажів

Ігор Шоха
2026.10.08 15:13
                        І
Розбійники з великої дороги
трамбують меншу із усіх боків,
ніде не припиняються тривоги...
ніхто не кликав їх, а хто привів
неважко здогадатися – це строгі
третейські судді – жупел демагогів
у вигляді ґарантів і братів.

Володимир Ляшкевич
2026.10.08 14:17
У вогняні знемоги дні - провіщені, наснажені,
залюблені в меди життя - відроджені і ти, і я.
Це дивний збіг, як оберіг, як долі сміх, дороги біг,
де понад сни - лади струни, і з пелени - синь далини.

І лине буднів тятива туди, де пісня горлова,
де

Сергій Губерначук
2026.10.08 13:52
У 2026 р. світ побачили нові пісні на вірші Сергія Губерначука на платформі URockBallads (https://www.youtube.com/@URockBallads/featured). URockBallads на своєму YouTube каналі представляє рок-версії поетів-класиків (Т. Шевченко, І. Франко, Л. Українка),

Борис Костиря
2026.10.08 13:23
Я нічого не зміг роздивитись
У безглуздій німій темноті.
Я звалився з коня, ніби витязь,
У абсурд і свавілля катів.

Не побачу імен, фотографій
На вечірньому цвинтарі я.
Наче відблиск небачених графік,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші

 два голуби
pegions два янголи
два голуби
сиділи на вікні
сиділи туркотіли
про голубінь
і сніг

і той
що хоронителем
питався
похоронного
пощо їх
небожителів
із царства
надцерковного
в пустелю
поміж душами
сюди позасилали
щоб силами
меча й коси
це туркотіння
стало

вмивався сонцем
погребний
вискубував
пір’їни
і падали
вони
униз
згораючи
мов тіні
а як вдавалося
якій
через поріг
війнути
і звикнути
до ґанку й ніг
сінне тепло
відчути
ота
зміталася
в курган
вперемішку
зі сміттям
її чекала
кочерга
і димне
довголіття

від променадного
тепла
ховався
охоронець
у груди
тихо набирав
хай_Бог_боронить
і туркотів
коли хотів
а лінь
то в тінь
і дувся
бо знав
всі істини
прості
бо просто
не забувся
за туркотню
хвалитимуть
або примусять
зозулею
кувати
оті
які над ним
які
ще більш
крилаті

два голуби
два янголи
сиділи на вікні
сиділи туркотіли...
а пір’ячко
мов сніг...

8 Березня 2012




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-03-08 22:38:42
Переглядів сторінки твору 3854
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.081 / 5.68)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.149 / 5.76)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.773
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія фентезі
Автор востаннє на сайті 2026.09.25 17:47
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-03-08 23:42:48 ]
Як завше, ЛЮ!!! Моцно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-03-09 00:06:53 ]
аби той оберігатель міцніше туркотів !
дяки,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2012-03-08 23:45:23 ]
Два голуби...і пір*ячко, мов сніг...
Всі істини насправді є прості...
По-справжньому, Юрко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-03-09 00:08:33 ]
пір`ячко те вміє локсотати... душу...
Дяки, Наталю!
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-03-09 09:24:23 ]
Божественне туркотіння, ЛЮ...
Твій ЛГ розуміє мову не лише голубів, а й янголів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-03-09 16:33:44 ]
ну часами вони - одне і те саме - бо про те саме туркочуть :)
Дяки, Лю` :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-03-09 10:02:50 ]
два янголи
два голуби
два голоси
дві тіні
і дотики призначено
усім оті пір'їнні

трепетно

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-03-09 16:34:54 ]
Дякую, Оксаночко.
Аби не часто вискубини летіли...
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2012-03-09 11:12:48 ]
В мене є котяра вікно і голуби за ним... Голуби досить вжерливі. Котяра не може стриматись як бачить цих надутих дзьбанів, що похапцем клюють вівсянку чи пшоно за моїм вікном. Він шипить на них і клацає зубами... дуже потішно.
Не знаю наскільки тре тобі ця інформація... проте мені здається голуби... це просто голуби )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-03-09 16:37:40 ]
кожен бачить те що йому потрібно на даний момент
кожен задовільняє свій апетит і млість відповідно
голуби то голуби, Юль
аби не голубі лише :)
69 or 96 doesn't matter to me :)
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-03-09 11:59:31 ]
Кожен янгол займається своєю справою. А як інакше?
Той береже до означеного часу, ну а той вже потім за своє береться...
Гарний хід :
за туркотню
завзяту
хвалитимуть
або примусять
зозулею
життя кувати...
Давай так жити і виконувати свою справу, щоб ніхто нас не примушував робити щось інше...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-03-09 16:39:24 ]
Давай, Володю.
Але як тра то я не вагатимусь взяти до рук зброю...
Міцно,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-03-09 12:31:24 ]
дуже красиво - особливо остання строфа.
ЛЮ, у вас по всьому вірші йде стрункий хорей, і тільки тут: "за туркотню завзяту хвалитимуть або примусять зозулею життя кувати" - ви відійшли від ритму. То так задумано?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-03-09 12:32:14 ]
ой, помилилася - ямб )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-03-09 16:40:55 ]
Дякую, Олю.
Я дещо згладив аритмію, хоча не ідельно - здається так краще.
я,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Куртєва (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-09 13:02:16 ]
Пусть все берегут твою светлую душу.
О:)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-03-09 16:42:28 ]
Єй, Ань, моя светлая наповнена нині буквою `п` :)
Спасибі!
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-03-09 15:25:40 ]
Символіка голубів не є випадковою і у духовній літературі, Святому Письмі- цей птах одухотворений і в мистецтві іконопису.
Бачиться, як за тими пташинами, Янголи гомонять- гарно відчувається це в поданому творі.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-03-09 16:44:06 ]
Ну саме образ голуба як духа мене надихнув на це віршування.
Дякую, Роксолано!
Ніжно,
ЛЮ