ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.03.30 13:26
Проспати можна все на світі:
Історію, чарівну мить,
Проспати сонце у зерні,
Коли земля красу творить.

Проспати вирішальний, гострий,
Фатальний, неповторний час,
Проспати доленосний голос,

Юхим Семеняко
2026.03.30 11:52
  Вірш викликає відчуття дещо розбалансованої лірики, де щирість вічного людського почуття поєднується з рисами сучасності – від модерної зачіски Wolf Cut до класичної коси зі стрічкою. Це поєднання створює настрій суму й затишку з відтінком загадковості,

Віктор Кучерук
2026.03.30 06:44
Ще зорі сплять у темнім небі
І не парує ще роса, -
Ще не торкнулась довгих стебел
Моя нагострена коса.
Ще світ увесь неначе вимер
І лиш сіріє спроквола, -
Ще лиш шурхоче невидимий
Кажан, у пошуках дупла.

С М
2026.03.29 21:22
Перша дівчино, яку любив
Настав час заспівати тобі
Прощальну пісню
Мені було сімнадцять, як тебе стрів я

Ми не бачилися часто, майнули роки
Востаннє, коли бачив тебе, ти прийняла
Ісуса

Віктор Насипаний
2026.03.29 20:08
У третім класі вчитель дітям каже:
- Сьогодні розповім цікаве дуже.
Ми будем вчити нині земноводні.
Подвійний спосіб в них життя в природі.
Розмова в нас про тих, що спритні й дужі.
Живуть і у воді вони й на суші.
Можливо, здогадаєтеся, хто то?
Ч

Охмуд Песецький
2026.03.29 18:40
Тобі щось інакше порадити важко,
Коли до вподоби модерний Wolf Cut.
Коса - не твоє і шовкова застяжка -
Це те, що існує для інших дівчат.

За мною і ходять, і саме такі ось,
Яким я неначе амурний гайдай.
Не з ними робитиму те, що наснилось,

Євген Федчук
2026.03.29 18:09
Іще не вечір та вже йшло до того.
Десь сонце загубилося в хмарках.
Між пагорбами пролягла дорога,
Що звалась з давніх пір Поліський шлях.
Вела з Підгайців через Старе Місто,
Загайці в Новосілку, звідтіля
Вже далі на Тернопіль, з нього, звісно,
Де а

Володимир Ляшкевич
2026.03.29 14:55
У сутінках я майбуття помітив.
Воно нічим не втішило мене.
Його красою міг би я змінити -
її ж усе недобре омине.
Та не зібрав краси я - ось і квити.
І захід Сонця віддає вогнем.
За втраченим, не стрітим, не прожитим -
до обрію багряноликий щем.

Борис Костиря
2026.03.29 13:36
Так перша ніжна позолота
Торкнеться кленів і беріз.
Пробудиться дружина Лота
У сяйві нескоримих сліз.

Торкнуться віяння епохи
Думок, сердець, облич і слів.
Порветься пристрасть Архілоха

Юрій Гундарів
2026.03.29 12:58
Якось незрозуміло… Ось він ще зовсім маленький хлопчик. Утім, відчуває себе центром Всесвіту, навколо якого обертаються тато, мама, бабуся і навіть пухнастий песик Віскі… Вони живуть у сивому будинку в самісінькому центрі чарівного міста. Оточують його

хома дідим
2026.03.29 10:06
поет сидить мов павук
тчучи свої павутини
радо вітаючи будь-яких мух
висисає їх із хітину
а ще між ребрами книг
наслухає серцебиття
знуджених необережних тих
читачів що летять летять

Юрій Гундарів
2026.03.29 09:22
У ніч на 28 березня 2026 року Одеса зазнала потужної масованої атаки.
Так, у пологовому будинку №5 після влучання «шахеда» в центр будівлі зруйнувано покрівлю та перекриття між поверхами. Медичний персонал евакуював до сховища 32 пацієнток і 22 новонарод

В Горова Леся
2026.03.29 08:56
Горіхи розпустили чорні крила
Воронячі на вЕльон аличі,
У сні стоять, весна не розбудила.
Та в голих вітах трудиться Ярило,
Брунькам тугим тепло віддаючи.

Цілує кожну пристрасно, бо хоче
Зацілувати так, щоб і чалма

Віктор Кучерук
2026.03.29 07:10
Години, дні, роки без тебе,
Без теплих пестощів твоїх, -
Це тільки в казці завжди лебідь
Не упадає тихо в гріх.
Це тільки в мріях м'яко й гладко
Лягає твій життєвий шлях,
А наяву - броди і кладки,
І переслідування страх.

Олена Побийголод
2026.03.29 06:53
Цезар Солодар (1909-1992; народився й провів юність в Україні)

Принесли у землянку посилку –
    й мов дихнуло чимсь близьким.
І на серці заграла сопілка,
    і згадався рідний дім...

        Бо відправлення поштове –

Артур Курдіновський
2026.03.29 02:44
Тривога в серці. Морок. П'ята ранку.
В домівках - темні вікна, душі сонні.
Лягла на білосніжне підвіконня
Симфонія кривавого світанку.
Було замало власного вікна -
Хотілось охопити ціле місто...
Крик вирвався з грудей: "Війна! Війна!"
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Зі збірки "Феєрія весни" (2000)

 І знов прийшла весна...
Образ твору І знов прийшла весна -
дванадцята вона
на пустищі відчуженої зони.
Убрались в цвіт сади...
Вкраїну розбуди
від снів байдужих,
поминальний дзвоне!

Квітневий апогей
і тисячі смертей
навік сплела водно
жахлива дата.
Чорнобиль - спільний хрест,
на виживання тест.
Мені судилось батька поховати.

Ще жертв лічба трива...
А в небі птах співа,
тюльпани
червоніють на осонні.
Це знов прийшла весна -
дванадцята вона
в безцінному житті моєї доні.

26 квітня 1998 року



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-04-26 12:06:40
Переглядів сторінки твору 7076
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.676
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2024.09.16 09:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-04-28 08:54:58 ]
Спасибі, ЛЮ... Точка відліку...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2012-04-27 21:31:06 ]
всі сумовито*світлі емоції в тему авжеж
є у тих весен різні вогкі моменти
так само як і восени ~ наче нізвідки
отак пробирає

...щодо тесту хіба не знаю
звісно, поезія не перестворюється
просто багато сильних слів дзвін, хрест
тест наче слабкіше, хоча можливе авжеж
не кажеться що неможливе
лишень звертає на себе трохи окрему увагу

о це ніякі не зауваги
це такі вже притаманні ремарки якісь
мабуть

пані Любове
журимемося & зажурюймося
& поза тим основним усе інше
(це також для нас)

із правдиво прочуваними весняними
осяяннями
світлотьмянобарвистими...


С*




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-04-28 09:04:17 ]
Усе наше життя - це свого роду тест (залік чи іспит). Можна це слово тут трактувати і в його іншому змісті. Тільки кількість поділок - означатиме не те, що завжди, а радіоактивне опромінення. А поезія така штука, що дає ще більше простору для алюзій, і асоціацій... Якось так. Та зрештою вірш давній, сьогодні, напевно, я би підшукала більш точні слова. Але не впевнена, чи такими ж точними були би почуття. Скільки років спливло...
Дякую, Сонце-Місяцю. Ваші цікаві і змістовні коментарі можна видавати окремою збірочкою.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2014-07-31 12:04:39 ]
Доброго дня, шановна Любове!
:-)
Я закінчив 5-ту книжку віршів - Сітка рибалки. У ній нові твори та переробки з перших трьох збірок.
Я зараз не можу видати її через брак коштів, тому на своєму сайті размістив ПДФ-файл, у якому книга викладена повністю, з малюнками.
Цінуючи Вашу думку, просив би поглянути на книжку та висловити своє враження. Можна поглянути на її останню чверть, де багато переробок.
Адреса книжки:
http://azubr.com.ua/images/Stihi-SitkaRybalki-WEB.pdf
Якщо Ви відмовитеся - я зрозумію.
Дякую.
На Майстернях вірші з цієї збірки я викладатиму поступово.

З повагою...