ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2024.05.08 00:19
Справи неправі – 4
Йому здавалося, що він сходить, як зоря над світом. Насправді він сходив з розуму. Пітьма для москаля – не просто звичне середовище, але й стан душі. Росія без України – недодержава з недоісторією. Що для українця відродження – то для москаля пог

Іван Потьомкін
2024.05.07 18:44
Милосердя і зло (за Лессінгом)
«Чи ти знаєш, чому я без остраху бавлюся з тобою?»- спитав якось хлопчик змійку. «Ані разу не спадало на думку». «А тому, що, як запевнив тато, із зубів твоїх висотали яд. Це, мабуть, після того, як чоловік із милосердя підібрав і поклав за пазуху напі

Юрій Гундарєв
2024.05.07 12:18
«Фартовий Арлекін» Микола Біленький
Микола Біленький. 53 роки. Львів‘янин. Професійний клоун.
У перші дні війни повернувся з Англії, де працював за контрактом, щоб добровольцем піти на фронт.
Після контузії залишається зі своїми побратимами, адже їм конче потрібне його сонячне мистецтво.

Олександр Сушко
2024.05.07 09:38
Пописати
Зорані очі



Оригінал тексту автора

Зоряні очі
Справ щоденних й не так, щоб дуже,

Микола Соболь
2024.05.07 07:20
Осіннє
Впаде до ніг листок останній,
знесилений, мов листопад,
його нездійснене бажання –
не повернеш весни назад,
пожухлими створились луки,
густіші сутінки гаїв
і одинокий кавкіт крука,
де стихла пісня солов’їв.

Віктор Кучерук
2024.05.07 06:51
* * *
Розмежований війною,
Гомонить безладно світ, –
Постачати ще нам зброю,
Чи давати вже не слід?
Світ дарма гадає знову,
Зволікаючи, на жаль, –
Чи обмежиться лиш Львовом,
Чи до Праги пре москаль?

Артур Курдіновський
2024.05.07 01:36
Не життя
Неначе все - так само, як раніше...
Але чомусь хапається рука
За порожнечу. Березнева тиша -
Багатообіцяюча така.

Здавалося б: чого мені чекати?
Викреслюючи урочисті дати
Пожовклого свого календаря,

Микола Соболь
2024.05.06 14:26
Зародження новітнього бога
Мовчить триклятий сюзерен,
що полчища стоять на сході
та запевняє: «Не сьогодні
прийде до нас війни кузен».
Незвідані шляхи Господні.

Пора усім на шашлики.
Арей, напевно, щось та знає,

Юрій Гундарєв
2024.05.06 09:56
Зоряні очі
Справ щоденних й не так, щоб дуже,
йду на балкон за повітря ковтком -
раптом зірка срібною смужкою
з неба збігає, мов крихітний гном.

Чітко бажання встигаю замовити,
гномику пункти всі перелічую:
щоб повернулися воїни зморені

Світлана Пирогова
2024.05.06 09:25
Троянди білі ( слова для пісні)
Слова для пісні від імені чоловіка)

Несу в руках троянди білі
Тобі, красуне, в знак любові.
А ти мене чекаєш мила,
Нам сонце усміхнулось знову.

В очах твоїх я бачу щастя,

Віктор Кучерук
2024.05.06 06:23
* * *
Уже від ранку й дотемна
Я бачу й чую щосекунди,
Як вкрай уквітчана весна
Співає весело і лунко.
Уся земля, мов пишний сад,
Буяє зеленню і цвітом,
Хоч дим і гуркіт канонад
Іще засмучують півсвіту…

Артур Курдіновський
2024.05.06 02:08
Два слова (присвята Олександру Мацієвському)
Сказав їм Воїн: "Слава Україні!"
І не тремтіли голос та рука.
Свинособаку, підлу ту тварину,
Так налякало слово козака!

Це не пейзаж, де сонечко та хмарка -
Світанки темні в страченій імлі.
Упала недопалена цигарка

Ілахім Поет
2024.05.06 00:12
Антинабоковське
Не зважай. Так нерідко трапляється у житті. Силоміць не закохують. Ще не зумів ніхто це заперечити… Щастя – то казка на DVD. Там вино почуттів – тут у мене суцільний оцет. Не зважай. Хай лисиця-кохання мене гризе, як спартанця, чий образ пригадую все ч

Ігор Шоха
2024.05.05 20:48
Востаннє на прощання
Кому – весна, кому – війна,
кому – свята, кому – робота
не до крові, але до поту...
у мене – ода голосна,
а на душі найвища нота.
Не каюся... у самоті
я не сумую і не буду
у цьому повторяти Будду.

Меланія Дереза
2024.05.05 20:09
П'ять речень
П'ять речень Як утворилася наша ватага і на чому трималася? - одним реченням сформулювати непросто. Скажу так: і звичайнісінький працівник рибного господарства, і пихатий податківець з братами, і я - досвідчений пройдисвіт - усі ми гарно проводили ч

Олександр Сушко
2024.05.05 18:39
Пасха
Пасха Якщо хрестять немовля - це злочин. Хрещення вважається нелегітимним, оскільки людина не може сказати навіть слова проти. Якщо хрестять неповнолітню дитину - це злочин, оскільки дитина не розуміє куди її ведуть. І навіщо. Просто традиція така
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Лариса Омельченко (1967) / Вірші

 Народження пісні
Поралась баба в достиглім городі,
Лантухи перла до льоху і в сіни,
А у думках, аж на самому споді,
Зблиснула пісні майбутня перлина.

Гухкає глухо картопля додолу –
Треба ще буде її перебрати…
Руки – в роботі, а очі – до столу –
В баби рядочок родився лапатий…

Шмат олівця задоволено скиглить
В пучках пожовклих, мов тім’я нагідок…
Це ж «завагітніти» піснею встигла:
Прибраний клапоть землі – тому свідок.

Пальці покручені, мов огудиння,
Усмішка – квіткою – в кутики рота…
Легко римує свій настрій осінній:
Ой, як пожити ще бабі охота!

Нишком торкне середульшого внука,
Сором’язливо за спиною стане:
Той у комп’ютері танками грюка –
Все вибуховим покрито туманом…

-Синку, тут бабця нове написала…
Може, уділиш хвилинку уваги?
…Ще один вибух!.. А баба «дістала»!
Їй поетесою бути забагло!..

-Вчіться, бабуню, самі друкувати,
Ось вам і мишка, і клавіатура…
Лячно старій: ніби вже й пізнувато
Дертись на тую чудну верхотуру!

…Тицяє гучно однісіньким пальцем:
Тиша прогнилою латкою рветься…
Пісня пірнає, мов голка у п’яльця,
Прямо в екран, у комп’ютерне серце…

6.05.2012.






    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-05-06 12:59:09
Переглядів сторінки твору 6496
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.019 / 5.5  (4.816 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.588 / 5.41)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.770
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2015.02.15 12:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-05-06 13:45:44 ]
Гарно і цікаво (як завжди), Лариско! От зробила би ти аудіоверсію - уявляю, як воно звучало би!
ПС. А чого ж про діда ні слова?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-06 19:53:15 ]
Іване, дякую тобі, що нагадав і "про діда"! Виконую побажання: виставляю своє оповідання про "поета" чоловічої статі: "Дебют".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2012-05-06 14:47:57 ]
вчитися нiколи не пiзно!)) хай не буде бабi лячно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-06 19:55:02 ]
...А вона-таки - молодець, що взялася "до науки",правда? Дякую тобі, Маріанно, за підтримку!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-05-06 15:55:08 ]
Так цікаво і легко читається, Ларочко! У вас завжди своя манера, неповторні сюжети :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-06 19:57:20 ]
Дякую, Улянко! А сюжети підкидає саме життя: знаю таких онуків, які бабам не хочуть допомагати, наприклад, в інтернеті їхні творіння виставити... Хоч є там досить вартісні тексти, які у нас давно пісенні колективи співають.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-06 18:35:55 ]
Гарно, підтримую слова Уляни, кожний вірш цікава тема!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-06 19:58:37 ]
Дякую, Олексію, приємно!!! А це справді дуже важливо - знайти свою тему...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2012-05-06 21:35:22 ]
Із задоволенням читав вірш і думав про сумну долю наших українських бабусь.
Скільки ж літ Вашій поетесі? Гадаю, що вона набагато молодша од ізраїльських, які мають свої комп'ютери і перегукуються зі своїми подругами в усьому світі.
Дай Бог щастя й українським бабусям!
З повагою та побажанням і надалі отак приземлено дивитися на своїх героїв.
Іван Потьомкін з Єрусалима


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-06 21:57:24 ]
ДЯКУЮ ВАМ, ПАНЕ іВАНЕ, ЗА ВІДГУК, ЗА СПІВЧУТТЯ ДО ГЕРОЇНІ.Її прообразу - 75, і вона ще на вигляд класна, бо співає у знаменитому на всю Україну колективі (купа перемог на етнофестивалях).О, так, думаю, ізраїльські "баби" не тягають купу лантухів з городу...А, може, і у вас там, у далеких кібуцах, є такі ж трудівниці, і теж не вміють інтернетом користуватися, чи не так? Не люблю я оцих порівнянь...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2012-05-06 23:01:33 ]
Так, як Ви, мабуть, ніхто й не пише... Зачитуюсь Вашою ніби-то й реальністю, а такою витіюватою і так пишно вбрану в чудові образи...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-07 00:24:41 ]
Лесенько, дорога, дякую, що відгукнулася: так тепло на душі і в серці!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Галузкевич (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-06 23:07:55 ]
Так, тільки українські жіночки такі вдалі до всього,
дуже щиро і душевно написано, а інтонація, а емоції,
відео було б дуже гарне, підтримую думку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-07 00:28:44 ]
Ой, дякую, я аж всерйоз замріялася: невже й справді, було б інтересно це озвучити і... ніби зробити маленьке кіно?.. Ех, немає в мене камери, а то б можна було скільки хоч таких жінок українських віднайти! Хай і непоетес, але вдатних багато до чого хорошого!..Дякую за підтримку! А я буду мріяти...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-06 23:20:44 ]
Колоритні у Вас вірші, характерні! Образи правдиві, прості, але не ординарні.
Читаючи, завжди сповнена теплих емоцій :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-07 00:32:05 ]
...А я все хвилювалася, що люди мені скажуть: ну, то й що? і що ж ти хотіла цим сказати?.. Думала, що моя робота якась ніби незакінчена... Але 8 куплетів - то таки справді, досить... Дякую,дорога Оленко; ніч, а мені так радісно!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-05-07 20:40:09 ]
дуже цікавий персонаж... живий...
Ларисо, нмд, в твоєму оригінальному стилі є щось Симоненківське.(Вибач за спробу порівняння). Він теж так відчував людину з народу, чим вона живе, чим дихає...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-07 22:02:13 ]
Дякую, Любо, це для кожного митця велика честь - почути на свою творчість таку характеристику. Це багато до чого у нашій роботі зобов'язує.Дякую, буду старатися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-16 00:45:04 ]
Цікаві образи. Мов тім`я нагідок. Танками грюка... Мов голка у п`яльця. Дещо й не сподобалось. 75 прообразу, кажете? То це ж не 90. Пожити ще бабі охота - ще поживе. Лячно старій - не така вже й стара. Поетесою бути забагло - а хто в нас ЕТАЛОН ПОЕТЕСИ?! Якось зневажливо про літню людину, яка має "купу перемог на етнофестивалях" - ніби йдеться за купу картоплі.І добило - тиша ПРОГНИЛОЮ латкою. Невже не знайшлося більш пристойнішого епітета, аби змалювати тишу? З повагою, Микола


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-16 20:27:32 ]
Миколо, дякую Вам за відгук!Я Вам дещо поясню: то у мене пан Іван Потьомкін випитав про ніби - то "прообраз", а я й відповіла. А взагалі-то вірш нікому не присвячений, можна не зважати на згадку про той "прообраз". Я тому і не пишу тут ніяких присвят, що мало кому б те сподобалося, я ж це розумію. Та й у того згадуваного "прообраза" - добра доля,довго з хорошим чоловікои жили, та вже помер...Роки йдуть...Тільки от здоров'я тепер підвело, вона пережила інфаркт. А діти хороші, і вона в них картоплю не тягає... То щоб Ви знали, мій вірш - це вимисел, узагальнення. Так, справді, Ви почули нотки зневажливості до баби - так то ж не від мене, а від імені онука! Підлітки ще й не таке подумають, о то й скажуть...Ще раз дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-05-16 20:53:05 ]
Я живу у селі, і хоч і вчителька, та скільки тих лантухів перетаскано, то не бачу тут нічого образливого, воно так і є у житті,
та ми звикли прикрашати правду.
Тиша прогнилою латкою - більш ніж реалістично, але, щоб зрозуміти, треба проваритися у цьому)
мені тут кожне слово із середини знайоме)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-05-16 21:03:10 ]
У нас в селі є старша жінка з в акурат схожою долею,
та який там комп'ютер, спалять онуки після смерті списані листочки і з віршами, і з піснями, за винятком тих, які вона склала на різні потреби житейські і вони використовуються)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-16 22:14:49 ]
...Так, часто рідні і близькі не розуміють творчих поривань: і зі старшого посміються, а то й інтересами молодшого знехтують...Про це і вірш. Дякую, Ксеню, у нас із Вами одне повітря, хоч Ви й далеко від Дніпра!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-17 00:11:27 ]
Та я це все розумію, шановні пані! В мене мама, вчителька молодших класів, 1936 року народження, відмінник нар.освіти, все життя в селі, лишень позаминулого року перевезли поближче до сестри в райцентр... То й що? Й там город, вовтузиться - не виженеш. Навіть по скайпу іноді спілкуємося. А зараз комп`ютер - далеко не розкіш, чи ноутбук. Була б картопля... З повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-17 00:16:10 ]
Тиша протрухлою латкою - заглядав до словника.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-17 23:39:18 ]
Дякую, Миколо, за підказку, треба подумати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-29 21:29:23 ]
"Протрухлим" може бути тільки дерево, деревинА,а тканина - то вже хай буде "прогнила" (теж - за словником).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2012-05-29 21:33:35 ]
Текст чудовий. Справжній. Тиша якби таки не прогнила. Тиша замшілою латкою рветься. Дах замшілий, то й тиша така там ...)