ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2021.04.14 18:25
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Що кілометрами розгорнеться зненацька.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує

Олена Музичук
2021.04.14 12:16
Уплету анапести у ямби
і впишу у рубрику – «сонет»...
і тоді почую дифірамби,
що співає іноді поет.

Правила поетики – до лампи.
Сяду на Пегаса і... вперед!
Де шукають меду косолапі,

Віктор Кучерук
2021.04.14 10:23
Хоч я боятися не звик,
Та побратими чують крик
І мій, буває,
Коли знайти не можу слів,
Щоб обернуть на радість гнів,
Жаркий до краю.
Раптовим подувом вогню
Торкнуло голову мою

Сергій Губерначук
2021.04.14 08:15
Дощі роз’їли землю і втопили.
Ми ходимо у вогкому взутті.
Весна була востаннє у житті.
Ми вперше так любили – й розлюбили!

Весна в калюжах березень купала.
Я з буханця щипав для горобців,
грів подумки твій дім, а прикінці,

Олександр Сушко
2021.04.14 08:06
Товстунці! Голодні ненажери!
Всі у кого зайві є кіло -
Не мордуйтеся на тренажерах,
Приїздіть до мене у село.

В п'ястуки засуну вам лопати
І поставлю...сполом на межі.
Будете городика копати,

Микола Соболь
2021.04.14 03:47
Замовкає на горі трембіта
і смереки умиває дощ…
Чи ви чули на початку літа,
як співає Чорний Черемош.

Переспівом задзюрчали води
і хори каміння на зорі…
Аж гроза затамувала подих

Ярослав Чорногуз
2021.04.14 01:14
Вкрилось небо сизою імлою,
Сяє вечір тихо вдалині.
За Дніпром - неонові вогні...
Як, мій саде, скучив за тобою!

Перейду кущі і переліски,
І немов спалахують в гаю,
Душу розтривожують мою -

Сергій Гупало
2021.04.13 22:37
Як же бути з людьми й не боятися тиші,
І не мислити: завтра озветься біда,
А відчути, як думи щоразу мудріші,
І що кров не змінилася – ще молода?

Приплететься непевність, охоплена болем,
Що пора вже ставати таким, як усі.
І тоді перейти доведетьс

Олексій Кацай
2021.04.13 21:55
лечу у вихорі думок
над океаном
темним і незнаним
наповненим до таємниць
безмежжям хвиль і блискавиць
миттєвостями
щоб ракетопланом
і бризки і молекули

Іван Потьомкін
2021.04.13 21:12
Не з добра-дива вітер цей з Долини сопілок,
Що під Єрусалимом, зриває пелюстки із руж
І птаство змушує замовкнуть.
З Долини сопілок цей вітер злинув,
Щоб вище й вище здіймались прапори,
Щоб наші погляди здіймались в небо,
А губи в унісон сирені про

Ігор Деркач
2021.04.13 20:03
Шелестять березові гаї
і вербові котики буяють...
ну, а я пасу свої рої
і ніяких клопотів не маю.

Поки не щебечуть солов’ї,
непомітно і весна минає,
і літа розхристані мої

М Менянин
2021.04.13 15:58
Свинец да цинк –
ничЕго лично
когда привык
стрелять цинично…
2.
Война и цирк
и все прилично:
колеблют мир

Сергій Губерначук
2021.04.13 13:07
– Не звертаймо на нього уваги.
– А що він? Навмисне дражниться?..
– Нажлугтився хлібної браги…
– А більш ні на що не наважиться?
– Йому відібрало мову –
так когось злякався…
– Зажди, він не скаже ні слова?..
– Кривляється, бо наклався.

Петро Скоропис
2021.04.13 10:59
Пора року – зима. На кордонах супокій. Вві сні,
як у купелі в чімось заміжнім, в’язкім, як варенні.
І щупачим велінням пороблено дрожем блешні,
і пильнують за нею праотчі зіниці недремні.
Вдар об землю хвостом, і в морозній грудневій імлі,
ти побачи

Олександр Сушко
2021.04.13 09:21
Розчакловувати навроки земляків - важка справа. Особливо, коли ті земляки змалку привчилися красти і брехати. Здорова людина ніколи не дозволить собі поміняти чесну працю на барижництво, або піти, наприклад, у депутати. Раніше як було: обирали козаки к

Віктор Кучерук
2021.04.13 05:48
Раз погрожують боєм
Україні моїй, -
Чвс вдягти однострої
І ставати у стрій.
І стояти не скраю
На переднім краю,
Де герої вмирають
За Вітчизну свою.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Наталія Чумак
2021.03.31

Іван Іванченко
2021.01.05

Марина Олексіївна
2020.12.03

Зозулько Зузулько
2020.10.11

Олексій Сергєєв
2020.08.13

Тарас Баш
2020.07.28

Сергій Кузін
2020.07.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Долик (1965) / Проза

 Нічний метелик
Отака історія – вперше не маю кому на чоловіка пожалітися. Думаєш, не пробувала обдзвонити своїх знайомих-незнайомих-подружок-колєг-симпатиків і т.п...
Пробувала. То, напевне, через п׳ятницю. Всі втомлені. Заклопотані. Спека весь тиждень. Люди вичахли від неї, змучені, перейматися чужим, навіть при дуже позитивному ставленні до мене – просто не мають сил. Я їх розумію. Чого вже там.
Але потреба поговорити – вона ж не вступається. Мучить. Тисне мені в голову, муляє, бере рукою за горло і душить.
Гей, дивіться, мій нічний метелик ожив! Яке щастячко! О, присів на полуницю. Та-а-к, збирати на городі лінечки, ми ж такі ніжні, ми себе пошкодуємо, ми себе отут готовеньким з тарілочки погодуємо... Знаю я цю паразитичну натуру!
Що, не зрозуміли? Хто метелик? Та чоловік мій благовірний! А чому нічний? Ні, ну ще й питаєте. А як же його інакше сприймати? Нічні метелики активні коли? Вночі! От! І мій так само... Чого, чого, а я розумію – чого? Бо лінивий!
Прийде з роботи – їсти. А далі що робиться? Пам׳ятаєте, як ми в дитинстві розважалися? Дзвонили по телефону кому-небудь – отак, навмання набирали телефон – і говорили: "Мийте ноги, лягайте спати!" І реготалися – аж покотом влягалися на підлозі.
Мабуть, маю покару за ті давні дитячі пустощі. Мабуть, своєму чоловіку майбутньому колись і подзвонила. От і "розхльобую" усе життя. Бо він так і робить – миє ноги і лягає спати. Ну і що, що тільки сьома вечора. Спить. Ще й так твердо і солодко! У-у-ух! Взяти б мокру шматину і прибити гада, так шкода, рідненьке ж таки, своє... Ох, та жіноча жалість.
От чого ти його шкодуєш, жінко?
Ти ото наробишся за вечір, накрутишся, аж ноги гудуть, як високовольтні лінії. І тільки рушиш до ліжка - прилягти б, нарешті ніженьки випростати, спиночку на рівне покласти, бо вже ниє...
Ага, партизанським методом не вдалося! Він тебе розшифрував! І – скік на ноги, як той коник-стрибунець, голі колі колінка вперед, і давай по хаті стрибати! Виспався, зараза!
І що, думаєте, перш за все його цікавить? Хапає пульт – і давай по всіх каналах шпарити, де гучніше стріляють, крові більше і стогони жахливіші... Війну він любить, "войнушку", не награвся у дитинстві. Ох, я тобі зараз влаштую "войнушку"! Чекай, чекай, сонце моє безхмарне, тобі зараз зорі засвітять!
Перепалка, зазвичай, коротка. Я жінка сумирна і терпляча, але коли мені штрикнути під ребра – о-о-ой, як я вмію відпалити! Ніякі аргументи не діють – вимикаю телевізор знагла – висмикую вилку з розетки, витягаю батарейки з пульта –і "всьо! Кіно сі скінчило!"
Мій стрибоконик ображено затихає за валочком ковдри, дихає уривчасто і схвильовано. Знову зістрибує з постелі – курити. Ммм, оце за пару хвилин припхається з хмарою смердячого диму з рота. То вже не стрибоконик, то дракон – хоч уже вогнем від люті не дише, але ж диму - на цілу хату ... Включає торшер – думає мені відомстити, книжку буде читати. Тоді я вже на нього гавкаю. Він відгавкує.
Знову іде рукопашний бій. Я працюю за перевіреним методом – вилку з розетки геть – і проблема вирішена. Тільки тут так просто не буває. Справа в тому, що спить мій чоловік під стіною. Ну, як чому, аби вночі не впав, колінця не побив. А торшер – так само, коло стіни.
І щоб його вимкнути, треба через чоловіка руки простягнути.
Тут мій нічний метелик згадує, що можна зайнятися ще однією справою... Ну якою, якою... Затримує жінку... Не дає їй на своє місце просто так влягтися. Тим більше, що й світло я вже погасила. Таки доводиться відбиватися від того нічного метелика. Ну, не сильно, трохи лагіднішаю...
АЛЕ Ж ВСТАВАТИ МЕНІ РАНО! І Я ЗНОВУ ЗРАНКУ НЕВИСПАНА! А ТОЙ НІЧНИЙ МЕТЕЛИК УВЕЧЕРІ ЗНОВУ : ПРИЙДЕ-ВПАДЕ-СПИТЬ ДО ОПІВНОЧІ....
Як я його витримую??? Ну, хіба після того, як торшер погасне... А може, з торшера і починати?
Треба спробувати. Чого то тільки мріяти про відпочинок? Треба отак – відразу напівперек - через чоловіка – і до вимикача рукою... Зробимо інший монтаж сценарію, га? Завтра так і буде.
Ну, тримайся, мій нічний метелику!



Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.




Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією
Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-06-22 22:26:18
Переглядів сторінки твору 3140
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.082 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.027 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.800
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.01.09 01:26
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-06-22 22:42:23 ]
Оригінально! Хоча ситуація не нова...
"Вот он змей в окне маячит - за спиною штепсель прячет..." Дуже надихаюче про "рукопашний бій".
В Андруховича є вірш "А то така любовна гра".
ПС. В другому рядочку знизу - "сЦенарію" напевно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2012-06-22 22:50:32 ]
Дякую за точність та уважність - вже виправила. Ситуації в житті всі - не нові і знайомі. Але таки приємно, що ти похвалив за оригінальність)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Скосарьова (Л.П./М.К.) [ 2012-06-22 22:43:53 ]
Ой, насміялася! Але ж воно таке близьке! Всі вони єднакі, п. Любо, всі єднакі, що не кажи.
І куди поділися ті мужчини, лицарі.
"Якщо він лицар, жінка кине квітку,
на все життя очима проведе"; "мужчина, лицар, сонячне дитя"... (Л.Костенко).
Суцільні стрибоконики, метелики, нічні метелики тощо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2012-06-22 22:52:40 ]
Ну от, свою програму-мінімум я таки виконала - розсмішила Наталю) Дякую! Краще над таким сміятися, аніж плачучи розказувати по телефону - як ото на початку оповідання збиралася ЛГ)
Бо ж - єднакі, єднакі)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-06-22 22:57:24 ]
Так життєво, ну точно моя сусідка, що заходить за дрібничкою і довго розповідає про чоловіка.
Дуже гарно


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2012-06-22 23:08:33 ]
Дякую щиро, Таню! тішить, що моя ЛГ - живе десь поруч і дуже впізнавана)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-22 23:45:51 ]
А мова, мова яка! О!.. Любо, моя думка залишається незмінною: чекаю від тебе повнометражної книжки - короткими главками - про жінку, заміжню не один десяток років. Читається на одному подиху, схоже на гумореску, і ... повчальне - у своїй веселості!
Любо, "прогреби" текст, вичитай: у ньому є помилки - чисто технічні, але прибрати треба.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-06-23 19:33:00 ]
при позитивному СТАВЛЕННІ...

розхльобую - може, в лапки?

А потім я вже забулася про технічні помилки)))
Захопилася )
Люблю твою прозу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2012-06-23 23:43:31 ]
Ой, Любцю, я коли отак "взахльоб" пишу - йой як потребую редактора! Не бачу, навіть при перечитуванні - так що правда, мушу визнати(((
Але тішить, що ти Любиш мою прозу! О! А помилки таки вичитаю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-24 22:04:25 ]
Любонько, таке враження, що ми з Вами вийшли заміж за рідних братів, або принаймні родичів (правда, мій вже другий рік не палить.) ;-)))))))) Лягло на душу.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2012-06-28 00:04:02 ]
Якось би і мого відучити палити... Тре познайомити з Вашим - може навчить? Тим більше, є привід - а раптом таки правда - брати???


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Ганзенко (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-25 22:41:43 ]
Гарно, білоплямистий виростогуб нічних метеликів любить. Хоча хрущі смачніші!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2012-06-28 00:02:58 ]
Дякую, Олексію, чудовому білоплямистому виростогубу! Дяка, що залетів, прочитав, посмакував)))