ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2025.07.19 02:25
Сумний полон смарагдової тиші
Читає гордовито свій вердикт.
Підходжу до судді свого все ближче,
Бо слухати про себе правду звик.

Він повністю правий. Йому видніше,
Для кого хто – безцінний рятівник.
Минуле стало чорним попелищем,

Борис Костиря
2025.07.18 22:16
Ця жінка погубить мене.
В подвір'я забуте й сумне

Прилине листок випадковий,
Зірвавши природи закови.

Ця жінка загрозу таїть.
У Богом призначену мить

М Менянин
2025.07.18 21:34
Встала думка українця
натерпівся вже по вінця:
скільки питиму цю чашу –
топче ж ворог землю нашу.

Нести смерть йому не вперше,
ще при цьому світу бреше –
всіх в оману ввести хоче,

С М
2025.07.18 17:00
Рештки волосся випадуть геть
Старість, все оце
Далі слатимеш мені валентинки
Ще вітання і грампластинки?
Як загуляю, прийду вночі
Ти мені одчиниш?
Будеш зі мною разом і поруч у
Шістдесят чотири?

Артур Сіренко
2025.07.18 16:08
Таїна дерев і повітря
Відома схимнику Сонце –
Відлюднику лісу Галактика,
Що вдягнув діряву свиту Ніщо,
Може він був кульгавим грішником?
А тепер світить у цій темряві,
Наче він запалив воскову свічку
Молитви першопочатку –

Іван Потьомкін
2025.07.18 13:17
Київ – не Сузи. Доки Майдан зализував невиліковні рани, Гаман-Янукович шибениці уник. Зібравши награбоване, вдосвіта із Межигір’я зник. Тепер він у гостиннім краї, куди злітаються злочинці звідусіль. Сказати б, у царстві Амалека. Міняються там претендент

Ігор Шоха
2025.07.18 10:02
А наші предки мали на Русі
все, що нащадки захищають нині
в усій красі,
бо живемо усі
не на московії, а в Україні.

***
А косолапе рижого не чує.

Віктор Кучерук
2025.07.18 05:15
Треба вірити в краще,
Бути мужнім і сильним, –
Не здаватись нізащо,
Щоби дихати вільно.
Бо не раз вже ставалось,
Що соромились вчинків,
Як шукали і жалість,
І просили підтримки.

Олександр Буй
2025.07.17 22:21
Моя спокуса і мої вериги.
Холодна лава і гаряча крига.
Яскравий місяць і пожухле сонце.
У світ ворота. Із душі віконце.

З тобою просто, а без тебе складно.
Ні відстані, ні часу не підвладна,
Ти владарюєш на землі й на небі,

Борис Костиря
2025.07.17 21:35
Місто-привид, в якому втонули серця,
Місто-привид, в якому втонули надії.
Місто-привид, в якому збагнеш до кінця
Смисл нездійсненності, втраченість мрії.

Місто-привид здіймається, ніби скелет,
І гуркоче в падінні у цеглу і глину.
І даремно шу

Євген Федчук
2025.07.17 20:44
Вже сонечко до заходу хилилось.
Позаду залишавсь буремний Понт.
Легенька хвиля билася у борт.
А люди із надією дивились
На Таврики високі береги,
Куди вони вже кілька тижнів прагли.
Губами, пересохлими від спраги,
Подяку шепотіли, бо ж боги

Ігор Герасименко
2025.07.17 18:25
Ні порічки, ні Марічки
спілі ягідки – не милі.
На плечі, на спині річки
чоловік долає милі.

Макрометри. Невеличкий,
та ні краплю не безумний.
На плечі, на спині річки

Вячеслав Руденко
2025.07.17 11:43
Серед стерні, що вицвіла в борні
Під час метафізичної атаки
В межах часу війни за білі маки
Рятують поле роси осяйні,
Де зла Солоха з лантухом в кутку,
На випадок нічної ескапади
Не мотивованого края зорепаду,
Усім готує схованку хитку,

Віктор Кучерук
2025.07.17 06:25
Перегріте сонцем літо
Пахне п’янко в’ялим цвітом
І пахтить, немов кадило,
З боку в бік гарячим пилом.
Душним робиться повітря
По обіді на безвітрі
І легені обпікає
Спекота оця безкрая.

Юрій Лазірко
2025.07.16 23:14
Ледь прозора нитка з поділкою між -
На багатих і може...
Може і не варто за ломаний гріш
Поклонятись вельможам.

Хто усе шукає де подіти час,
Хто за крихти роботу.
Та осиротіло дивляться на нас

Юрій Лазірко
2025.07.16 23:11
Згубило небо слід амеби в краплі
і дурняка мікроби лОвлять за язик.
По кінескОпі скаче Чарлі Чаплін -
в котлі готовиться трапезний черевик.

Приспів:
А там, у кума -
Стигне бараболя.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Вікторія Гавриленко
2025.02.12

Богдан Архіпов
2024.12.24

Богдан Фекете
2024.10.17

Полікарп Смиренник
2024.08.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Долик (1965) / Проза

 майже закликання дощу
Як же хочеться плакати.
Просто останнім часом не плачеш.
Просто нема сліз.
А отут в горлі шкребеться і тисне якесь не вилуплене пташеня.
Так прикро.
Так жаль.
Так безнадійно усе зрозуміло і відомо.
Нічого не буде.
Нічого й нема.
Це – втома.
Житейська – втома.
Ти змучилася.
Від життя розміреного і бурхливого,
від усвідомлення отого заоскомленого знаття :
кожного наступного кроку,
кожного слова,
погоди,
запахів,
болю,
посмішок, прихованих і щиро заздрісних.
Від рятунків простих і оманливих –
то у сповідях телефонних
чи у краплях бурштинового напою,
або у дотиках чужих рук,
чи тупому обійманні власної подушки.
До неможливості хочеться усе це кинути об землю, топтати і витоптувати.
Хочеться витріпати своє життя, як килимок із коридору, вимити його чистою водою, прополоскати у річці гірській, прозорій – ще може б і пожила.
Ще може б і послужила світові цьому.
А поки що тільки річка тече у мені.
А поки що тільки дощ усередині знову назбирується гіркими хмарами.
І бубнявіють сині горизонти .
І тисне мені в горлі,
дряпається і шкребеться
оте не вилуплене пташенятко -
Я
Воля моя
Радість моя

Хай би вже впав дощ.
Хочу дощу.
Хочу плакати.
Може разом із ним - вдасться?





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-07-04 16:26:06
Переглядів сторінки твору 3024
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.082 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.027 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.788
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2022.11.13 19:36
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-07-04 16:45:07 ]
Так хочеться... Але не вдасться - сильна Ваша ЛГ)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2012-07-04 23:26:33 ]
Написала - значить, вдалося. тому і сильна моя ЛГ)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-04 17:27:00 ]
Хоче дощу природа,
Змучилася від спеки.
Нині засмага в моді
Ну, а дощі далеко.
Кличе негоду мольфарка,
Щоби грядки напоїти,
Щоб не було так парко
І не посохли квіти.
Щоби з дощем на пару
Виплакатись нівроку...
Але, як Божа кара -
Спека посеред року.

Любонько, передайте своїй ЛГ, що від її сліз вологості не добавиться, а посмішок нам нині так бракує!!! Цьомкаю .;-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2012-07-04 23:24:46 ]
Дякую, Патарочко, що назвала мене мольфаркою - такого титулу у мене ще не було, а таки хтілось би)))
Посмішки уже повернулися - щирі, радісні, моїй ЛГ попустило))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-04 21:17:27 ]
Вийшла на город поливати, а з шланга вода по краплі капає. Лишилася того ровера, кинула шланг під яблуньку і хай діється Божа воля. За дві години кину під грушку, і хай тече цілу ніч, може якесь відро накапає. Весело.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-07-04 21:55:52 ]
Під дощем дуже зручно плакати...
Душа прагне під душ дощу )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-07-04 22:59:00 ]
Хмариться і життя триває. Дуже Образно...
ПС. Може ліпше замість "прополоскати" - "виполокати"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-07-04 23:29:01 ]
Любо, це не "проза", як ти означила, ні! Це - талановита "поезія в прозі", це - "інша поезія", це мудрість і психологія жіночності. Я категорично не згодна з позначкою "проза"!
Любо, я їду! Сподіваюся на зустріч!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2012-07-05 10:19:07 ]
Ларисочко! Ти вернула мене до життя!!!! Уррраааа!!!