ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2024.05.11 22:46
Гнівний вірш
Мовчуни підступні!
Ви крізь сморід трупний
Нюхаєте квіти.
Як же легко жити!
Вам позаздрять трутні,
Мовчуни підступні!

Тихі русофіли!

Віктор Михайлович Насипаний
2024.05.11 20:58
* * *
Прив’яже шибка небо швидко, як осу.
Насниться травам злива, крапель битва.
Вплете верба ромашку хмарки у косу.
Свічки каштанів стихнуть, як молитва.

В бузку сузір’ї пишнім космос щастя спить,
У срібних нотах рос кришталь бурштинний.
У дзеркалі у

Іван Потьомкін
2024.05.11 13:21
З голосу Езопа
Голод і спрага світ за очі лиса погнали
І привели нарешті в виноградник.
Прокравсь і мало не спритомнів:
З гілок звисали соковиті грона.
Ось розігнавсь, підскочив...
На радощах навіть заплющив очі.
Був певен, що ягоди вже в роті,
Та тільки гепнувся

Микола Соболь
2024.05.11 06:12
Травнева мелодія
Травень шукає притулку,
спокій украли дощі.
Чи від грози є пігулки?
Дай половинку мерщій.
Хочу веселку над містом.
Чуєш, як пахне озон?
З неба краплини намистом
теж гуркотять в унісон.

Віктор Кучерук
2024.05.11 05:31
* * *
Погаснуть заграви багряні
Та вибухи стихнуть будь-де, -
Ще трохи - і тиша настане,
І спокій на душі спаде.
Лиш треба не втратити віру
І мати упевненість в тім,
Що можна знешкодити звіра
За злочини скоєні ним.

Володимир Каразуб
2024.05.10 14:43
Панна
Звивайте сни у свитки пелюсткові
Як ніч весни в безсонні має вади,
І вадить більше, як слова любові
Бажаючи поцупити в троянди
Її чесноту. Світ у тім захланний,
І кожному із двох дарує вміння:
Комусь барвисту щедрість Тіціана,
А іншим смуток пензля

Борис Костиря
2024.05.10 12:55
Жебрак
Жебрак несе на горбу крик,
він пронизує тишу мечем страху.
Крик поглинув місто,
розриваючи барабанні перетинки.
Крик поселився в головах людей
і розбив реальність на шматки.
Жебрак несе з собою гнів століть,
який може спалити місто.

Юрій Гундарєв
2024.05.10 10:02
Сором
«Все просто. У мене немає нічого святого…»
Олександр Сушко


Якщо немає у тебе
того, що дається Небом,
немає нічого святого,
що дарується Богом,

Віктор Кучерук
2024.05.10 05:42
* * *
Вже відстрілялися жаринки
І не курить зловіще дим, –
З’явився час для відпочинку
Від невтоленної біди.
У вогкім затишку окопу
Принишкли втомлені бійці,
Бо дрон ворожий може оком
Оптичним виявити ціль.

Світлана Пирогова
2024.05.09 21:35
Індигові волошки
Індигові волошки піднімають вії
Межи ажуру зеленавих трав.
Щемить в душі моїй примарою надія,
Немов свердлить безжалісний бурав.

Індигові волошки дивляться на мене,
Цикадами пострибують думки.
Квітчастим килимом вселяється натхнення,

Микола Соболь
2024.05.09 20:14
Убивча тиша
Волієш мовчати. Мовчиш. Але серце кричить.
Вітер шукає притулку на схилах Дніпрових.
Як вимовиш слово правдиве у відповідь: «Цить!» –
щастя не буде, віддав для Пегаса підкови.
Це плачуть весною берізки чи тануть сніги?
Розталь дими притискає між сіри

Євген Федчук
2024.05.09 20:09
* * *
Обоз великий вулицею мчав.
Та не купецький. Пахолки на конях.
На них добротні кунтуші суконні.
Ридван слідом колесами гурчав.
То князь Острозький вибрався у світ.
Десь поспішав у справах, очевидно.
Перевіряв маєтність принагідно.
Народ цікаво пози

Іван Потьомкін
2024.05.09 12:44
Один із зграї лебединої
Час не наспів іще для газових печей.
У Сталіна ще Гітлер тільки вчиться,
Як нищити людей.Чужих, щоправда, не своїх.
Далеко фюреру до комуністів.
***
Було їх п’ятеро у лебединій зграї –
«П’ятірне гроно нездоланих співців».
Лиш двоє з них зуміли уціл

Сергій Губерначук
2024.05.09 11:48
Весна – уві сні…
Весна – уві сні, а літо – серед мрій,
і осінь охолоне під кінець,
а там – зима, і присиплятиме мороз:
такий закон нестримної природи.

11 серпня 1987 р., Київ

Леся Горова
2024.05.09 07:54
Як тільки зацвітає виноград
Як тільки зацвітає виноград,
Мені приходять виноградні рими.
Його цвітіння потайне, незриме,
Й вечірній під лозою променад
Укутується золотавим димом:

Летить пилок, торкається до вуст ,
Хоча від нього і не захмеліти,

Артур Курдіновський
2024.05.09 06:54
Газова камера
Співати й говорити краще хором!
Якщо не хочеш хором - мовчки стій!
Сиділи ми у камері брудній,
Наповненій отруйним газом - хлором.

За що нас засудили - невідомо,
Але якщо сказали - треба йти!
Ми між собою перейшли на "ти".
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Мирослав Артимович (1949) / Вірші

 * * *
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-06-24 20:04:17
Переглядів сторінки твору 6355
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.207 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.176 / 5.7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.778
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.03.27 06:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-06-24 21:16:13 ]
З села, мабуть, та лірично-героїчна жінка - одного з безлічі тих, які зникнуть як живі територіальні одиниці якщо не завтра, то трішки пізніше. Згодом. У них і за радянської влади не було ні шкіл, ні культових споруд, ні зараз.
Якась дуже проста вийшла жінка - лирична героїня.
Це я реагую на фінальну частину Вашого вірша.
Дуже-дуже красивий увесь вірш.
Та я вже якось писав (була причина. Я не кожного разу таке пишу), що деякі вірші торкаються настільки масштабних тем, що будь-яка з них здатна привалити того автора, як снігова лавина (зсув) від необережного крику чи навіть рінгтону мобільного пристрою привалює долини - з аулами чи кішлаками.
Я хотів сказати, що Ви торкнулись надто великої теми. Мабуть, такого вірша недостатньо.
Якось швидко він добіг кінця.
Читач лише налаштувався на глибокі роздуми. Це я.

З повагою і без порад,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-06-24 21:18:23 ]
Я бачу, що Ваш ЛГ відмовився розглядати таку цінність нашої Землі як жінку, але якось дуже поспішно :)
Він узагалі збирався ділитись думками?
Чи лише спровокував на інтерес?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-06-24 21:30:21 ]
Ваш коментар, Гаррі, як завжди неформальний. Це приємно. Якщо читач цього вірша "налаштувався на глибокі роздуми", - це ж прекрасно.
Дякую.
З повагою і без образ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-06-24 21:33:53 ]
Написати "вені-віді-віці" не маю права. Не мої слова. А відбрехатися чи "відбути номер" - це нещиро. + Сам твір. Ви красиво пишете. Мережите, як майстриня орнамент на Ваші вишиванці :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-06-24 21:48:54 ]
За вишиванку - подвійне "дякую":це творіння рук моєї, на жаль давно вже покійної, матері...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Скосарьова (Л.П./М.К.) [ 2012-06-24 22:01:15 ]
Воістину, Вона "цілунків жде" і "прагне буть коханою й кохати".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-06-24 22:09:37 ]
Радий почути такий коментар від міської та ще й привабливої жінки, бо Гаррі вважає, що "з села, мабуть, та лірично-героїчна жінка".
Дякую, Наталю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-24 22:16:02 ]
Не можна осягнути неосяжне...;-)))))) Користуючись тим, що я жінка, щиро дякую за Ваш вірш. Дуже гарний! І, хоч я, так як, напевно, кожна дівчинка колись хотіла бути хлопцем, бо їм легше живеться у світі, нині радію, що я все ж таки ЖІНКА.;-)))))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-06-24 22:30:17 ]
Патаро, а Ви не могли цей коментар написати завтра? Бо що тепер маю робити: не спати і приглядатися до люстра, чи не видно німба? -)))
А серйозно - дякую, що не оминаєте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-24 23:51:36 ]
Витріть мій коментар, пане Мирославе, а я Вам завтра ще щось краще напишу (можу навіть у віршованій формі;-))))))) Все у Вашій владі!!!! ;-))))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-06-25 11:24:25 ]
Файно. І правда щира!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-06-26 06:34:25 ]
І щира дяка за коментар!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-06-25 14:28:15 ]
Як писала Л.Костенко, несказане лишилось несказанним... Жінку треба поважати і любити а осягати не треба, таємниця для того існує щоб бути нерозгаданою :) Сподобалось!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-06-26 06:38:15 ]
Радійте життю і будьте щасливими, наші таємниці!
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-06-25 14:58:28 ]
Подивіться на "аватарку" цього автора.
Придивіться уважніше. Він вас купує компліментами.
Яку ви бачите посмішку? Лукаву. Вона аж світиться лукавістю, оця посмішка.
А спробуй (я оце сьогодні був біля Київського державного університету ім. Т.Г.Шевченка) розповісти оце, чим закінчується твір, тамтешнім студенткам, які приїздять на "Лексусах" і "Мерседесах" etc на свої "пари", семінари та іспити (на які вони не ходять)...
Та вони піднімуть на кпини. Я ж приїхав метром. Яхти немає. Навіть у мріях. А де животію? У Княжичах. А де міська квартира? Не в таун-хаусі.
Отака правда вірша.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-06-25 15:07:20 ]
І їм не сподобалось дієслово "буть". Воно там з звучить з нюансами.
А, на мій погляд, начебто нормально.
Існують короткі і повні форми дієслів. А цих дієслів в українській мові - море. І своїх, і запозичених з інших - наприклад, з праіндоєвропейської чи інших.

З повагою до громади і усіх мов, які тільки можуть бути,
Г.С. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-06-26 06:44:03 ]
Ви провокуєте мене написати щось іронічне...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-06-25 15:39:02 ]
Загадку розгадано - і хоче буть коханою й кохати)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-06-26 06:41:50 ]
Будьте!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2012-06-25 20:46:54 ]
Нуу, невже чоловіки бувають настільки сентиментальні? у наш час?..
Дивно :)