ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2024.04.26 14:24
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.

Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Сидорів (1960 - 2020) / Вірші

 Стодола (умовляння)

28.06.2012

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-06-28 00:14:09
Переглядів сторінки твору 3255
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0.808 / 5.5  (7.789 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2020.12.06 21:35
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-28 06:29:41 ]
а що умовляти?
на сіно і ...
проводити задушевну бесіду :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-06-28 09:41:16 ]
Та умовляю :)
Саме у бесідах. Ніякого "рапіду" і примусу.
Не уявляю, як можна інакше. Я маю на увазі примусовість. Це дуже погане явище. Воно страшніше за гріх. А воно зараз набуває розмаху.

З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-06-28 10:58:12 ]
І Вас на сіно потягнуло... Могутня сила поезії...:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-06-28 12:31:19 ]
І козяче молоко впливає :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-06-28 12:28:49 ]
Життєво так... Добра "доза" іронії. Але передайте ЛГ - обманювати не гарно (відріз - то таке, а от Емірати...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-06-28 12:47:56 ]
А на селі саме так. Познайомились і роззнайомились на чиємусь весіллі. Хто з весілля їде додому того самого вечора? Хіба що молодята. А ми усі - хто покотом, а хто де і як, залишились до ранку. Одні гості набираються "в дупель", а другі - перемигуються мало не від самої сільради. Потім білі танці, шампанське (НМСДД, найкращий з тонізуючих напоїв. Але виключно охолоджене). Дні загального весілля - це як курортний роман. Все наступне - потім. Довгі ниті наших доль...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-06-28 19:21:56 ]
Де ж зараз ті стодоли, Гаррі? А ситцю відріз? Китай усе перекреслив... А от гріховні бажання ніхто не може відмінити. В СРСР не було сексу, а діти народжувались. Все таки велику силу мало тоді, та й зараз, умовляння)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алла Грабинська (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-28 20:39:06 ]
Я Вас розкусила -ще той джус!!!Вірш - КЛАС!!! Юмор безподобний!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-06-28 21:41:04 ]
Як Вам сказати?
Тема досить відома.
І відомо, якими приматами хто є. І відомо, який поклик оволодіває самицею і самцем. Для чого існує природа їхніх відносин.
А як сам жарт? Навряд чи він новий.
Особисто мене зацікавила тема запахів. Літо, весна та осінь - чи не їхні сезони? Зараз літо.
Ото і цікавить тема запахів як просто запахів, так і як якихось феромонів. Цікавила і цікавить тема і флюїдів як різновиду т.з. "психічного струму".
Високої поезії тут немає.
Та від неї іноді буває нудно - особливо, коли вона будується на старих досягненнях у царині (у значенні необробленої ниви) Поезії.
Принаймні, мені. Та все одно цікавлюсь і нею.
Дякую за увагу.
З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2012-06-28 20:40:05 ]
:-))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Криловець (М.К./М.К.) [ 2012-06-29 09:40:01 ]
Гарна стодола у Вас, Гаррі. От тільки на відріз зараз ніхто вже не клюне. Турне набагато краще. Це, очевидно, спокушання далеких 60-70-х років минулого століття. А спокусник - голова колгоспу чи парторг (простий смертний поїздки в капіталістичні країни не обіцятиме).
Гарний вірш, ароматний.
Гаррі, скажіть, будь ласка, що воно таке оте НМСДД. Ви часто його згадуєте. А я тут тільки місяць, неофіт.
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-06-29 10:31:47 ]
На Мою Скромну Думку Дилетанта.
"Дилетанта" я додав від себе. Зазвичай на україномовних сайтах ми бачимо "нмсд". А в мене воно виглядає як "нмсдд". У такому вигляді абревіатура виглядає як вставне слово, яке відокремлюється комами. Воно не належить до розряду мантр.
Без використання цієї абревіатури коментарі чи читацькі ремарки виглядали б, нмсдд, якось претензійно. А "нмсдд" і "нмсд" (великими чи маленькими літерами) сприяють розвитку плюралізму думок. Вони вносять елемент пом'якшення.
Парторгом був мій батько. Три роки. Потім союзна держава розвалилась на незалежні. Сказати як слід своє слово у підтримку ленінських ідей у широких масах сільськогосподарської артілі, яку він очолював, він не встиг. Немає туєї артілі, а син росте, схоже, що лібералом...
Іноді я пишу і "т.б.м". Це не означає щось матюкливе, а лише "так би мовити". Та воно якесь русифіковане, і тому ним, на відміну від "нмсдд", я намагаюсь не послуговуватися.

З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-06-29 10:48:34 ]
Ви не зазирали, мабуть, у очі бідності. Не доведи, Господи, щоб у них зазирнути навіть краєшком ока.
За кіло вареної ковбаси чи стареньке випране покривало у бідняцьких хатах можуть віддати навіть кольоровий телевізор. Щоправда, який-небудь з минулої епохи, якщо його ще не віднесли до пунктів, де приймають вторинну сировину від населення. У тих виробах, як я чув, є золото і цікаві інженерні та наукові знахідки.
І це - т.б.м., у "золотому кільці" Броварів. А що діється далі, на периферії?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-02 13:23:37 ]
Одна назва чого вартує. Не кажу вже про свідків - корів та кіз)))